Постанова

від 15.11.2023 по справі 759/16549/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/16549/22

головуючий у суді І інстанції Пінкевич Н.С.

провадження № 22-ц/824/11532/2023

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагдова долина», ОСОБА_1 , третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колісник Ірина Георгіївна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович про захист права власності,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з указаним позовом, у якому просив:

визнати незаконним та скасувати акт від 10 січня 2022 року про передачу майна земельної ділянки реєстраційний/кадастровий номер 3222483200:04:004:0041, загальною площею 0,1557 га, місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Забір?я - стягувачу ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу, винесений Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), реєстраційний номер виконавчого провадження 56269897;

визнати незаконним та скасувати постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 10 січня 2022 року про передачу майна - земельної ділянки, реєстраційний/кадастровий номер 3222483200:04:004:0041, загальною площею 0, 1557 га, місцезнаходження Київська область, Києво-Святошинський район, с. Забір?я - стягувачу ОСОБА_1 , винесену Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), реєстраційний провадження 56269897.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «Смарагдова долина», ОСОБА_1 , третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колісник І.Г., приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Дорменок С.М., про захист права власності - залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, у зв`язку із поданням позивачем заяви про залишення позову без розгляду.

15 травня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , у якій він просив суд вирішити питання щодо компенсації здійснених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини 9 статті 141 ЦПК України у розмірі 24 350 грн, пов`язану з розглядом справи № 759/16549/22, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Заява обґрунтована тим, що на виконання пункту 8 частини 3 статті 178 ЦПК України у відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 повідомив суд, що попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу становить 14 850 грн.

Зазначає, що 09 січня 2023 року він уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Пономарьовою І.В. та 03 квітня 2023 року уклав договір з адвокатом Малаховою Ю.А.

Адвокатом Пономарьовою І.В. на користь відповідача ОСОБА_1 надані наступні послуги:

підготовлена та направлена до Києво-Святошинського районного суду Київської області заява про отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів у справі № 759/16549/22 - 1200,00 грн;

виїзд помічника адвоката до Киево-Святошинського районного суду Київської області з метою з`ясування можливості отримати копії позовної заяви та доданих до неї документів 3 600 грн;

підготовка та направлення до Києво-Святошинського районного суду Київської області заяви про відкладення розгляду на іншу дату - 1 050 грн;

підготовка та направлення до Києво-Святошинського районного суду Київської області відзиву на позовну заяву - 9 000 грн.

Адвокатом Малаховою Ю.А. на користь відповідача ОСОБА_1 надані наступні послуги:

підготовлена та направлена до Києво-Святошинського районного суду Київської області заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції - 4 000 грн;

прийнята участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції - 5 500 грн.

Додатковою ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року заяву відповідача ОСОБА_1 про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи № 759/16549/22 залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що сам по собі факт залишення позову без розгляду за заявою представника позивача не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача. У справі не встановлено необґрунтованість дій позивача, тому підстави для компенсації відповідачу витрат на правову допомогу відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткову ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про компенсацію здійснених відповідачем витрат задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що частиною 9 статті 141 ЦПК України визначено право суду у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже суд у будь якому випадку має встановлювати причини виникнення спору, тобто чи виник спір внаслідок неправильних дій сторони, і саме встановивши ці причини, у подальшому має вирішувати питання щодо покладення на сторону судових витрат, проте судом першої інстанції не надана оцінка причин виникнення спору та подання ОСОБА_2 позовної заяви до суду, де відповідачем визначений ОСОБА_1 , що і призвело до ухвалення незаконної та необґрунтованої додаткової ухвали від 30 травня 2023 року.

Конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості мають встановлюватися судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

ОСОБА_1 направляв до суду відзив на позовну заяву, у якому наголошував на тому, що позивач ОСОБА_2 , вказуючи у якості відповідача у справі ОСОБА_1 , у позовній заяві не зазначає взагалі та не обґрунтовує позовних вимог саме щодо ОСОБА_1 , не зазначає, якими саме діями саме ОСОБА_1 порушив права чи законні інтереси позивача і в чому саме таке порушення прав позивача з боку ОСОБА_1 виявляється.

Позов поданий до суду внаслідок необґрунтованих дій позивача, бо у позові позивач самостійно зазначав про те, що йому належить земельна ділянка, яка розташована у Київській області, Києво-Святошинському районі, Забірської сільської ради наданою для ведення садівництва, кадастровий номер 3222483200:04:004:0041 площею 0,1029 га, а просив захистити право власності відносно іншої земельної ділянки - 3222483200:04:004:0043, яка взагалі йому не належить, а належить відповідачу - ОСОБА_1 , що є неприпустимим та необґрунтованим.

Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою за відсутності підстав такого звернення, змусив суд призначати та проводити судові засідання по справі, витрачаючи на це певний час, змусив відповідача реагувати на поданий позов, залучати адвокатів до розгляду справи, нести у зв`язку із залученням адвокатів витрати на професійну правову допомогу, що безумовно підтверджує необґрунтованість дій позивача.

Заява позивача про залишення позову без розгляду не містить жодних причин, підстав та мотивів її подання.

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Рассамахіної Г.В. надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у яких вона просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заперечення обґрунтовані тим, що у заяві про стягнення судових витрат від 15 травня 2023 року, поданої до суду першої інстанції, відповідач не наводить доказів необґрунтованості дій позивача, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі. Так само апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції не містить таких доказів.

На обґрунтування своїх доводів відповідач дає оцінку змісту позовної заяви та наявності підстав для її задоволення, тобто питанням, які мають вирішуватись судом при розгляді справи по суті, і не належать до предмету розгляду апеляційної скарги.

Саме по собі звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьової І.В. надійшли письмові пояснення, у яких вона посилається на те, що позивачем безперечно подано безпідставний позов. ОСОБА_1 , оскільки позов подано саме до нього, цілком правомірно скористався правом на правничу допомогу, уклавши договори про надання правничої допомоги з адвокатами Пономарьовою І.В. та Малаховою Ю.А. , сплативши на їх користь гонорар.

Також зазначила, що ОСОБА_2 ще раз звернувся до суду з позовом до ТОВ «Смарагдова долина», ОСОБА_1 , третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колісник Ірина Георгіївна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Дорменок С.М., про зняття арешту з майна (справа № 369/9704/23).

У зв`язку з цим ОСОБА_1 вдруге змушений нести витрати на правову допомогу.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Рассамахіна Г.В. у судовому засіданні заперечувала проти вимог апеляційної скарги.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Частиною 5 статі 142 ЦПК України визначено, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (частина 6 статті 142 ЦПК України).

Таким чином, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов у вказаній редакції ЦПК України, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Таким чином, необхідною умовою для застосування частини 5 статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.

Саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, яке передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

При цьому процесуальним законом не визначено поняття необґрунтованих дій сторони.

Пунктом 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

У постанові Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц викладено висновок про те, що саме по собі звернення з позовом до суду чи неявка сторони у судове засідання не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Разом з тим, як вбачається із заяви відповідача ОСОБА_1 від 15 травня 2023 року про компенсацію здійснених ним витрат, у вказаній заяві не наведено жодних доводів про те, які саме дії позивача відповідач вважає необґрунтованими, а міститься лише посилання на частину 5 статті 142 ЦПК України, перелік видів правової допомоги, наданої відповідачу адвокатами Пономарьовою І.В. та Малаховою Ю.А. під час розгляду цієї справи, та розрахунок їх вартості (а.с. 206-207 т. 1).

В апеляційній скарзі відповідачем додатково зазначено, дії позивача є необґрунтованими, бо у позові він зазначав про те, що йому належить земельна ділянка, яка розташована у Київській області, Києво-Святошинському районі, Забірської сільської ради наданою для ведення садівництва, кадастровий номер 3222483200:04:004:0041 площею 0,1029 га, а просив захистити право власності відносно іншої земельної ділянки - 3222483200:04:004:0043, яка взагалі йому не належить, а належить відповідачу - ОСОБА_1 . У зв`язку з цим відповідач був змушений звернутися до адвоката для отримання правової допомоги.

Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки вважав, що його право порушене зокрема одним із відповідачів - ОСОБА_1 .

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та безумовним правом на доступ до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, яка встановлюється за наслідками розгляду справи.

Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем допущено зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору, у спорі, який має очевидно штучний характер або того, що позов поданий до не належного відповідача та без будь-яких належних чи допустимих доказів.

За змістом частини 9 статті 141 ЦПК України суд має право покласти на сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору лише у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Оскільки такі факти відповідачем у заяві від 15 травня 2023 року не наведені та не обґрунтовані, а судом першої інстанції вони не встановлені, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому цю ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткову ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська