Постанова

від 07.12.2023 по справі 620/3433/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3433/23 Головуючий у І інстанції - Виноградова Д.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Кузьменка В.В., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства «Т.Р.А.С.Т» про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Т.Р.А.С.Т» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Т.Р.А.С.Т» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

1) визнати протиправними і скасувати у повному обсязі рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- від 02.03.2023 № 8363921/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 4 від 02.12.2022;

- від 02.02.2023 № 8363917/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 13 від 03.12.2022;

- від 02.03.2023 № 8363920/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 54 від 14.12.2022.;

- від 02.03.2023 № 8363919/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 5 від 04.12.2022;

- від 02.03.2023 № 8363918/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 55 від 14.12.2022;

- від 02.03.2023 № 8363916/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 1 від 02.12.2022;

- від 02.03.2023 № 8363915/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 14 від 08.12.2022;

- від 02.03.2023 № 8363914/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 57 від 15.12.2022;

- від 02.03.2023 № 8363913/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 18 від 08.12.2022;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені та подані Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.», а саме: № 4 від 02.12.2022, № 13 від 03.12.2022, № 54 від 14.12.2022, № 5 від 04.12.2022, № 55 від 14.12.2022, № 1 від 02.12.2022, № 14 від 08.12.2022, № 57 від 15.12.2022, № 18 від 08.12.2022 - за датами їх подання, тобто 28.12.2022.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про протиправність оскаржуваних рішень з підстав, що при їх прийнятті не враховано пакет документів та пояснення, що надані Позивачем. Крім того, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав та мотивів відмови в реєстрації податкових накладних.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 02.03.2023 № 8363921/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 4 від 02.12.2022; від 02.02.2023 № 8363917/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 13 від 03.12.2022; від 02.03.2023 № 8363920/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 54 від 14.12.2022.; від 02.03.2023 № 8363919/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 5 від 04.12.2022; від 02.03.2023 № 8363918/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 55 від 14.12.2022; від 02.03.2023 № 8363916/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 1 від 02.12.2022; від 02.03.2023 № 8363915/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 14 від 08.12.2022; від 02.03.2023 № 8363914/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 57 від 15.12.2022; від 02.03.2023 № 8363913/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.» податкової накладної № 18 від 08.12.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т.», а саме: № 4 від 02.12.2022 за датою її подання, тобто 28.12.2022.; № 13 від 03.12.2022 за датою її подання, тобто 28.12.2022; № 54 від 14.12.2022 за датою її подання, тобто 28.12.2022; № 5 від 04.12.2022 за датою її подання, тобто 28.12.2022.; № 55 від 14.12.2022 за датою її подання, тобто 28.12.2022; № 1 від 02.12.2022 за датою її подання, тобто 28.12.2022; № 14 від 08.12.2022 за датою її подання, тобто 28.12.2022; № 57 від 15.12.2022 за датою її подання, тобто 28.12.2022; № 18 від 08.12.2022 за датою її подання, тобто 28.12.2022.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року - без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Приватного підприємства «Т.Р.А.С.Т.» про ухвалення додаткової постанови, в якій просить стягнути на користь Приватного підприємства «Т.Р.А.С.Т» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень 00 копійок), понесених у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

27 листопада 2023 року Відповідачам було надіслано на їх офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі через систему «Електронний суд» лист, яким повідомлено про розгляд заяви Приватної фірми «Анжіо» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного підприємства «Т.Р.А.С.Т» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, та запропоновано надати клопотання, пояснення або заперечення на вказану заяву до 01 грудня 2023 року.

Зазначений лист доставлено Відповідачам 27 листопада 2023 року о 17:20 год.

Крім того, Позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення було додано докази надіслання вказаної заяви Відповідачам, що підтверджується службовими чеками Укрпошти за штрихкодовими ідентифікаторами 1400058115640, 1400058115624.

Згідно з інформацією з офіційного сайту Укрпошти, вказану заяву отримано Головним управлінням ДПС у Чернігівській області 20 жовтня 2023 року, Державною податковою службою України 23 жовтня 2023 року.

Клопотання, пояснення або заперечення Відповідачів на заяву Позивача про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 5 статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 п. 1 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До суду, Позивачем, для підтвердження витрат на правничу допомогу, було подано копії: Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.07.2023 № 10/07-1 на 1 арк.; Акта приймання-передачі наданих послуг від 11.07.2023 (по договору про надання правової (правничої) допомоги від 10 липня 2023 року) на 1 арк.; платіжної інструкції від 11 липня 2023 року № 236 про сплату 9 000,00 грн за надані послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/07-1 від 10.07.2023. Без ПДВ.

Як вбачається з Акта приймання-передачі наданих послуг від 11.07.2023 (по договору про надання правової (правничої) допомоги від 10 липня 2023 року), адвокат Тарабанько Дмитро Миколайович надав, а Клієнт (Приватне підприємство «Т.Р.А.С.Т») прийняв наступні послуги: склав у справі № 620/3433/23 відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДГІС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Т.Р.А.С.Т» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Загальна вартість наданих послуг становить 9 000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ.

Таким чином, на переконання Позивача стягненню підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

За правилами ч.ч. 1,2 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), (частина сьома статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Вказане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17 (73021615) та від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 (73356068).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05.05.2018 року у справі № 821/1594/17.

Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року у справі № 803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`ємом наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Також, Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі № 873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Колегія суддів при вирішенні питання витрат на професійну правничу допомогу вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом. Таким чином, колегія суддів вважає за потрібне присудити понесені Позивачем витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 242, 243, 252, 308, 311, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Приватного підприємства «Т.Р.А.С.Т» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 44094124) на користь Приватного підприємства «Т.Р.А.С.Т» (14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, буд. 24Б, код ЄДРПОУ 36931815) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 (дві тисячі) грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.В. Кузьменко

О.М. Оксененко