Постанова

від 04.12.2023 по справі 640/16529/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 640/16529/20

адміністративне провадження №№К/9901/16537/21, 9901/16538/21,9901/16569/21, 9901/16574/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

за участю:

секретаря судового засідання Івченка М.В.,

представника позивача Гудими Т.Ю.

представника відповідача Павленка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 та додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021, ухвалені у складі головуючого судді Кузьменко А.І., на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 прийняті у складі колегії суддів: Оксененка О.М. (головуючий), Лічевецького І.О., Мельничука В.П.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Трайгон-Експорт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - ГУ ДПС у місті Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.04.2020

- № 06442615050101, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 104 916 грн (за основним платежем 1 683 933 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 841 968,0 грн);

- №06422615050101, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 331 244 та нараховано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 165 622 грн;

- №06432615050101, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 634 716 грн,

та від 08.07.2020 №06952615050101, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 94 506 852 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач указує, що висновки викладені в акті від 16.03.2020 №188/26-15-05-01-01/36469551 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Трайгон-Експорт» є необґрунтованими, з огляду на те, що недолік в оформленні видаткових накладених на купівлю товару не може бути підставою для невизнання документу первинним бухгалтерським документом та не визнання господарської операції.

3. Також, позивач указує, що відповідач не заперечує наявність у позивача зареєстрованих податкових накладних на всі суму податку на додану вартість зазначену у відповідних податкових деклараціях. Помилки в додатку 5 до декларації з податку на додану вартість не можу бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

4. Крім того, позивач зауважує, що дохід за судовим рішенням, що набрало законної сили, про стягнення на користь позивача грошових коштів, визнано позивачем в момент отримання коштів, а не в момент набрання судовим рішенням законної сили, оскільки станом на момент набрання судовим рішенням законної сили позивач не міг достовірно визначити суму доходу, яка могла зміниться внаслідок прийняття інших судових рішень (поворот виконання судового рішення та інше). Дохід позивачем за таким судовим рішенням визнано позивачем в наступному періоді.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ГУ ДПС у місті Києві відповідно до підпункту статей 20, 77, 82 ПК України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у місті Києві від 13.01.2020 №251 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Трайгон-Експорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року, валютного - за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2019 року, за результатом якої складено акт від 16.03.2020 №188/26-15-05-01-01/36469551 (далі - акт перевірки).

6. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Трайгон-Експорт»:

7. - підпунктів 14.1.13, 14.1.55, 14.1.225 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пунктів 5, 7, 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153 та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 167 153 832 грн;

8. - пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету на загальну суму 1 683 933 грн, завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за перевіряємий період на загальну суму 634716 грн, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за перевіряємий період на загальну суму 331244 грн.

9. Указані висновки перевірки ґрунтуються на тому, що позивачем віднесено до складу витрат в 2017-2019 роках витрати по видаткових накладних, без зазначення, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції; в Додатках 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» в рядку 40 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» Розділу II. «Податковий кредит» Таблиці 2. «Операції з придбання з податком на додану вартість зазначено постачальників, якими такі податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; дохід за судовим рішенням, що набрало законної сили, про стягнення на користь позивача грошових коштів, визнано позивачем в момент отримання коштів, а не в момент набрання судовим рішенням законної сили.

10. Як наслідок, на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 16.04.2020:

11. - №06412615050101, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства на загальну суму 167153 832 грн;

12. - № 06442615050101, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 104 916 грн (за основним платежем 1 683 933 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 841 968,0 грн);

13. - №06422615050101, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 331 244 та нараховано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 165 622 грн;

14. - №06432615050101, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 634 716 грн.

15. За результатом розгляду скарги позивача на вказані вище податкові повідомлення-рішення, рішенням ДПС України від 02.07.2020 №20707/6/99-00-06-02-01-06, скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.04.2020 №06412615050101 в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток внаслідок збільшення доходів на визначену вартість безоплатного користування торговельними марками, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

16. На підставі акту перевірки та рішення ДПС України від 02.07.2020 №20707/6/99-00-06-02-01-06 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2020 №06952615050101, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 94 506 852 грн.

17. Уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

18. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 08.12.2020 задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 08.07.2020 №06952615050101. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

19. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачем не доведено факту завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування з податку на прибуток в 2017 році - трьох кварталах 2019 року в загальній сумі 92 076 852,93 грн, то податкове повідомлення-рішення від 08.07.2020 №06952615050101 є протиправним та підлягає скасуванню. Разом з тим, висновок відповідача про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України є обґрунтованим, тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2020 №06442615050101, №06422615050101, №06432615050101.

20. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.04.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

21. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 заяву ТОВ «Трайгон-Експорт» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково: стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУДПС у місті Києві витрати на професійну правничу допомогу в сумі 179 646,33 грн.

22. Приймаючи додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив з вартості та співмірності заявлених витрат на відшкодування професійного правничої допомоги, оцінивши час, який витратив адвокат на підготовку процесуальних документів, та дійшов висновку про підтвердження позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу лише у розмірі 179 646,33 грн.

23. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.04.2021 додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 змінив, стягнув на користь ТОВ «Трайгон-Експорт» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у місті Києві витрати на професійну правничу допомогу в сумі 72 000 грн.

IV. Касаційне оскарження

24. У касаційні скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

25. Представник відповідача у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

26. Як підставу касаційного оскарження сторони зазначають пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КС України.

V. Оцінка Верховного Суду

27. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 16.04.2020 №06442615050101, №06422615050101, №06432615050101 та від 08.07.2020 №06952615050101.

28. Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, Верховний Суд виходить із такого.

29. Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 08.07.2020 №06952615050101 в частині, відповідач виходив із неналежного оприбуткування (не оприбуткування) доходів, установлених рішеннями судів, що призвело до заниження доходів у 3-му кварталі 2019 року на суму 2 429 999,16 грн.

30. За результатами документальної перевірки відповідачем установлені порушення Товариством пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.5, п.7 та п. 20 П(с)БО 15 «Дохід» та положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Мінфіну України від 30.11.1999 №291 при відображенні достовірно визначеної суми доходів у вигляді пені, штрафів та відшкодування судового збору, на дату набрання законної сили рішеннями Господарського суду Черкаської області: від 17.03.2018 року по справі 925/1054/17 та від 16.07.2019 року по справі 925/1056/17.

31. Позивач уважає, що оскільки в момент набрання законної сили рішеннями господарського суду він не отримав дохід та не може його достовірно оцінити і визначити період його отримання, а тому він обліковує такий дохід лише у період отримання коштів за цими судовими рішеннями.

32. Задовольняючи в цій частині позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили із положень, які діяли до 01.01.2015 року, а саме: п.п. 135.5.3 п. 135.5 статті 135 яка встановлювала, що суми неустойки (штрафу та/або пені), фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, та п. 137.13 статті 137 ПК України, яка передбачала, що суми штрафів та/або неустойки чи пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів платника податку за датою їх фактичного надходження.

33. У доводах касаційної скарги відповідач звертає увагу, що Актом податкової перевірки досліджено правильність дотримання Позивачем податкового та іншого законодавства протягом періоду з 01.10.2016 по 30.09.2019, а порушення по зазначеному епізоду контролюючим органом встановлено в 4-му кварталі 2018 року, в 2-му кварталі 2019 року, та в 3-му кварталі 2019.

34. Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України в редакції, що діяла після 01.01.2015 об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

35. Отже відповідач стверджує, що до спірних відносин застосовується редакція, що діяла після 01.01.2015, у зв`язку із чим позивач повинен був збільшити дохід не за датою фактичного отримання коштів за рішенням суду, а за датою набрання законної сили судового рішення.

36. Натомість суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи протиправність висновків контролюючого органу, послались на положення пп. 135.5.3 п. 135.5 статті 135, статті 137 ПК України у редакції до 01.01.2015.

37. Тобто, суди першої та апеляційної інстанцій не надали аналіз обставинам справи та застосування до них редакції норм Податкового кодексу станом на час виникнення спірних правовідносин.

38. Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2020 року №06442615050101, №06422615050101, №06432615050101, які стосуються права позивача на податковий кредит з ПДВ у загальній сумі 2 649 893 грн, колегія суддів зазначає таке.

39. У акті перевірки вказано, що до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ, які не підтверджені складеними та зареєстрованими податковими накладними, на загальну суму 2649893 грн.

40. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно з наданих до перевірки документів та згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, податкових накладних виписаних та зареєстрованих в жовтні 2017 року, березні - травні 2018 року, березні 2019 року на загальну суму 2649893 грн. не встановлено постачальника з індивідуальними податковими номерами, що визначені в додатку 5.

41. Відповідно до наданих до перевірки документів:

42. У Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (реєстраційний номер № 9240828207 від 15.11.2017 до податкової декларації за жовтень 2017 року) в рядку 40 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» Розділу II. «Податковий кредит» Таблиці 2. «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %», відображено суму ПДВ 221168 грн. (колонка 6) по індивідуальному податковому номеру 395375004256 (колонка 2).

43. Згідно з наданими до перевірки документами та згідно Єдиного реєстру податкових накладних, податкових накладних виписаних в жовтні 2017 року та зареєстрованих відповідно норм Податкового кодексу України від постачальника з індивідуальним податковим номером « 395375004256» не встановлено.

44. Б) У Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (реєстраційний номер № 9070327306 від 17.04.2018 до податкової декларації за березень 2018 року) в рядку 1 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» Розділу II. «Податковий кредит» Таблиці 2. «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %», відображено суму ПДВ 283753,54 грн. (колонка 6) по індивідуальному податковому номеру «-» (колонка 2).

45. Згідно з наданими до перевірки документами та згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, податкових накладних виписаних в березні 2018 року та зареєстрованих відповідно норм Податкового кодексу України від постачальника з індивідуальним податковим номером «-» не встановлено.

46. У Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (реєстраційний номер від 18.05.2018 № 9096426229 до податкової декларації за квітень 2018 року) в рядку 1 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» Розділу II. «Податковий кредит» Таблиці 2. «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %», відображено суму ПДВ 1366114,44 грн. (колонка 6) по індивідуальному податковому номеру «-» (колонка 2).

47. Згідно з наданими до перевірки документами та згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, податкових накладних виписаних в квітні 2018 року та зареєстрованих відновідно норм Податкового кодексу України від постачальника з індивідуальним податковим номером «-» не встановлено.

48. Г) У Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (реєстраційний номер від 18.06.2018 № 9121860825 до податкової декларації за травень 2018 року) в рядку 1 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» Розділу II. «Податковий кредит» Таблиці 2. «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %», відображено суму ПДВ 328856,64 грн. (колонка 6) по індивідуальному податковому номеру - (колонка 2).

49. Згідно з наданими до перевірки документами та згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, податкових накладних виписаних в травні 2018 року та зареєстрованих відповідно норм Податкового кодексу України від постачальника з індивідуальним податковим номером «-» не встановлено.

50. Д) У Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (реєстраційний номер від 17.04.2019 № 9076418258 до податкової декларації за березень 2019 року) в рядку 1 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» Розділу II. «Податковий кредит» Таблиці 2. «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%» відображено суму ПДВ 450000 грн. (колонка 6) по індивідуальному податковому номеру «-» (колонка 2).

51. Згідно з наданими до перевірки документами та згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, податкових накладних виписаних в березні 2019 року та зареєстрованих відповідно норм Податкового кодексу України від постачальника з індивідуальним податковим номером «-» не встановлено.

52. Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині Товариство посилається на ч. 3 п. 201.10 ПК України, відповідно до якої податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

53. Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

54. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

55. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

56. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

57. Згідно п.201.8 статті 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку , передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

58. Згідно з п.201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

59. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

60. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

61. Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок Бірюк Дмитро Олександрович - головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок у сфері будівництва управління перевірок у сфері матеріального виробництва Департаменту податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління Державної податкової служби у місті Києві підтвердив, що під час проведення перевірки ним було встановлено, що позивач у Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі агентів» зазначив операції по контрагентам, які не зареєстрували податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

62. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог.

63. Проте надаючи оцінку обставинам справи, суди першої та апеляційної інстанції зробили узагальнений висновок щодо правомірно формування ПДВ, без аналізу первинної документації окремо та у сукупності з іншими доказами (щодо впливу окремих документів на правильність формування ПДВ) щодо господарських операції відносно кожного контрагента.

64. Щодо правомірності прийняття повідомлення-рішення від 08 липня 2020 року №06952615050101 в частині формування ПДВ) протягом 2017-2019 років на загальну суму 92 076 852,93 грн., суд зазначає наступне.

65. Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

66. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацем першим п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України.

67. Відповідно до ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис чи інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.

68. Відповідно до абзацу 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

69. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

70. Відповідно до абзацу 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зі змінами та доповненнями та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов`язкові реквізити.

71. Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

72. Для підтвердження включення витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товарів (послуг) від іншої особи та документи, що не підтверджують зв`язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

73. Суди попередніх інстанцій встановили наявність підпису на всіх видаткових накладних, отже з урахуванням наявності копій інших первинних бухгалтерських документів (довіреності, товарно-транспортні або залізничні накладні), в яких зазначено осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції суд, дійшов висновку, що такі недоліки видаткових накладних не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

74. Колегія суддів визнає, що судами попередніх інстанцій не досліджено і не встановлено особу, яка підписувала видаткові накладні, її повноваження на підписання.

75. Отже надаючи оцінку обставинам справи, суди першої та апеляційної інстанції зробили поверхневий аналіз стосовно формування ПДВ, без належної оцінки первинної документації окремо та у сукупності з іншими доказами щодо господарських операції відносно кожного контрагента.

76. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначає, що недоліки в окремих документах первинного обліку або відсутність деяких первинних документів не може слугувати підставою для визнання таких операцій нереальними, водночас суди повинні встановити фактичні обставини у справі щодо взаємовідносин позивача з наведеними контрагентами, надати відповідну оцінку таким відносинам з урахуванням аналізу дійсного економічного змісту первинних і бухгалтерських документів, висновків акту перевірки та інших доказів і доводів, які містяться у матеріалах справи.

77. Суди повинні встановити фактичні обставини щодо виконання умов договору, дослідити рух активів, наявність змін у майновому стані платника податків, наявність документів первинної звітності, бухгалтерського обліку, складського обліку, докази використання у господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей та інші докази в підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

78. З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасними висновки судових інстанцій з наведених питань.

79. Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

80. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, докази, якими вони підтверджуються та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

81. Переглядаючи додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021, яким було стягнуто з відповідача за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу, колегія суддів зазначає, що оскільки за результатом касаційного перегляду цієї справи колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 підлягає скасуванню, то і додаткове рішення цього ж суду від 19.01.2021 підлягає скасуванню як невід`ємна частина зазначеного судового рішення.

82. Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2023 року

Керуючись статтями 3, 238, 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт" та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 - задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 - скасувати. Справу №640/16529/20 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

3. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт" та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021- задовольнити частково.

4. Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 - скасувати. Справу №640/16529/20 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

5. На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

6. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко