Постанова

від 27.11.2023 по справі 911/2235/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2023 р. Справа№ 911/2235/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "ОТП Банк"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2022

у справі № 911/2235/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Севен Компані»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олів Лайн»

про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 27.11.2023

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернулось ТОВ «Омега Севен Компані» із заявою від 03.11.2022 б/№ (вх. № 1938/22) про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Олів Лайн» у зв`язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 218 537 617,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2022, серед іншого, відкрито провадження у справі № 911/2235/22 за заявою ТОВ «Омега Севен Компані» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олів Лайн», визнано грошові вимоги Кредитора - ТОВ «Омега Севен Компані» до боржника - ТОВ «Олів Лайн» у сумі 218 537 617,07 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, АТ "ОТП Банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олів Лайн».

Ключовим аргументом скарги є:

- позиція ініціюючого кредитора є недоведеною та спірною щодо наявності у нього грошових вимог до боржника.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 911/2235/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Грек Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2235/22, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 10.04.2023 з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 911/2235/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі № 911/2235/22, розгляд справи призначено на 13.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у задоволенні заяви ТОВ «Омега Севен Компані» про закриття апеляційного провадження відмовлено. Оголошено перерву в судовому засіданні до 27.06.2023.

Розпорядженням керівника апарату від 26.06.2023 у зв`язку перебуванням судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №911/2235/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Остапенко О.М. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 розгляд справи №911/2235/22 відкладено на 11.07.2023.

У зв`язку з виходом у відпустку судді Остапенка О.М. з 10.07.2023, відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України з метою незмінності складу суду, справу ухвалою від 06.07.2023 перепризначено на 08.08.2023.

У судовому засіданні 08.08.2023 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в розгляді справи до 28.08.2023.

В судовому засіданні 28.08.2023, колегія суддів, порадившись на місці, продовжила перерву в розгляді справи до 16.10.2023 та зобов`язала учасників справи надати в наступне судове засідання, для огляду колегії суддів, оригінали документів, що підтверджують неплатоспроможність боржника і знаходяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 16.10.2023, колегія суддів, порадившись на місці, продовжила перерву в розгляді справи до 27.11.2023.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 КзПБ неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

За змістом ч. ч. 1,2 ст. 34 КзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство визначений ст. 39 КзПБ.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 39 КзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Системний аналіз ст. ст. 1, 8,34, 39 КзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; наявність у кредитора майнового права, а у боржника відповідного обов`язку; встановлення наявності спору про це право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Аналогічні правові висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, постанові від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.

Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду Київської області звернулось ТОВ «Омега Севен Компані» із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Олів Лайн» у зв`язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 218537617,07 грн.

Узагальнені доводи Заявника є наступними:

Вказані вимоги виникли на підставі Кредитного договору від 26.03.2008 № 3ВД, укладеного між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ЮТА Сервіс», право вимоги за яким набуте ТОВ «Омега Севен Компані» відповідно до Договорів № 09/09/2016-1 від 09.09.2016, № 09/09/2016-2 від 09.09.2016, про відступлення права вимоги, укладених між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Фінактив» і Договорів № 09/09/2016-1/1 від 09.09.2016, № 09/09/2016-2/1 від 09.09.2016, про відступлення права вимоги, укладених між ТОВ «ФК «Фінактив» та ТОВ «Омега Севен Компані».

В подальшому між ТОВ «Омега Севен Компані», яке набуло статусу кредитора, та ТОВ «ЮТА Сервіс» укладено Договір № 24 від 01.06.2021 про внесення змін до Кредитного договору від 26.03.2008 № 3ВД, зокрема, щодо розміру заборгованості та строку повернення кредиту.

01.06.2021 між ТОВ «Омега Севен Компані», ТОВ «ЮТА Сервіс» та ТОВ «Олів Лайн» укладено Договір поруки № 09/09/2016-1/1-П.3, за умовами якого ТОВ «Олів Лайн» зобов`язується відповідати перед кредитором ТОВ «Омега Севен Компані» за виконання всіх зобов`язань ТОВ «ЮТА Сервіс», що виникли на підставі Кредитного договору від 26.03.2008 № 3ВД.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «ЮТА Сервіс» у встановлений строк зобов`язань за Кредитним договором від 26.03.2008 № 3ВД ТОВ «Омега Севен Компані» звернулось з письмовою вимогою до ТОВ «ЮТА Сервіс» та ТОВ «Олів Лайн» про сплату заборгованості в розмірі 218537617,07 грн протягом 2 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Проте позичальник та поручитель не виконали зобов`язання щодо оплати заборгованості. Відтак розмір заборгованості ТОВ «Олів Лайн» перед ТОВ «Омега Севен Компані» становить 218537617,07 грн, частина з яких в сумі 36745172,91 грн є вимогами, що забезпечені заставою майна Боржника відповідно до Договору застави майнових прав від 25.03.2022.

Місцевий суд, дослідивши подані заявником докази, дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та документально підтвердженими, а отже суд вважає доведеними обставини про наявність у Боржника заборгованості перед Заявником за Кредитним договором № 3ВД від 26.03.2008, як поручителя відповідно до Договору поруки № 09/09/2016-1/1-П.3 від 01.06.2021, на загальну суму 218537617,07 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор ТОВ «Омега Севен Компані» звернулося до суду з заявою про відкриття справи про банкрутство ТОВ «Олів Лайн», посилаючись на те, що відповідно до договорів від 09.09.2016 про відступлення права вимоги, укладених між ТОВ «ФК «Фінактив» та ТОВ «Омега Севен Компані», отримало право вимоги до боржника.

А, в свою чергу, ТОВ «ФК «Фінактив» отримало право вимоги до боржника за договорами від 09.09.2016 про відступлення права вимоги, укладених між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Фінактив».

Таким чином, звертаючись до суду з заявою про відкриття справи про банкрутство, ініціюючий кредитор посилався на те, що до нього перейшло право вимоги до боржника від первісного кредитора ВАТ «ВТБ Банк», який, в свою чергу, передав своє право вимоги ТОВ «ФК «Фінактив», який в наступному відступив це право ТОВ «Омега Севен Компані».

За змістом статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою для заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої цієї статті).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 517 цього Кодексу первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Отже, законодавець передбачив можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).

Як зазначено у п.п. 7.7, 7.8, 7.9, 7.10 постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 925/236/15: «Покладеному на кредитора (нового кредитора) згідно з нормами частини 1 статті 14 Закону про банкрутство, частини третьої статті 45 КзПБ обов`язку подати докази в обґрунтування кредиторських вимог, кореспондує обов`язок нового кредитора надати суду у справі про банкрутство докази дійсності його грошових вимог на момент передання права вимоги, зокрема, вимог за кредитним договором, які можуть бути задоволені третіми особами (поручителями, майновими поручителями, за наслідком реалізації заставного майна) з огляду на значний, обумовлений законом, час процедури у справі про банкрутства. Цей обов`язок випливає із положень частини 1 статті 514 ЦК України, відповідно до яких до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.06.2018 у справі № 5023/7064/11.

У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку, що розгляд у справі про банкрутство заяви про заміну кредитора правонаступником в порядку статті 43 КзПБ за правових підстав, передбачених статтями 512, 514 ЦК України, вимагає оцінки судом аргументів заявника щодо зазначених ним підстав для здійснення заміни кредитора правонаступником, відповідно, дослідження та оцінки судом відповідних доказів, обґрунтовуючи та підтверджуючи свої вимоги, при зверненні із відповідною заявою у цій справі: договорів відступлення права вимоги, актів приймання-передачі прав вимоги, актів приймання-передачі документів, розрахункових документів тощо.

Поряд з наведеним Суд зазначає, що норми як матеріального права, а саме положення статей 512, 514 ЦК України, 43 КзПБ, так і процесуального права-статі 52 ГПК України, не забороняють неодноразове здійснення правонаступництва, зокрема внаслідок неодноразової (послідовної) передачі прав кредитора іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

А тому, у разі неодноразової (послідовної) передачі прав кредитора іншій особі за правочином (відступлення права вимоги до боржника) створюється ланцюг послідовної передачі прав кредитора іншій особі.

До викладеного, з урахуванням висновків в пунктах 7.6, 7.7 (щодо порядку розгляду та оцінки судом аргументів щодо підстав для здійснення у справі про банкрутство заміни кредитора правонаступником, яка ґрунтується на правочині з передачі права вимоги до боржника) також слід додати, що послідовність вчинених правочинів з передачі права вимоги вимагає від суду при вирішенні питання щодо правонаступництва стосовно останнього із набувачів цих прав (нового кредитора) дослідження всього обсягу обставин та оцінки всього обсягу доказів щодо набуття права вимоги кожним новим кредитором - за кожним із неодноразово вчинених правочинів з передачі права вимоги.

Звідси неодноразове вчинення правочинів з передачі права вимоги до боржника у ланцюгу послідовних правочинів створює залежність виникнення права (підстав) щодо правонаступництва кожним новим кредитором від наявності підстав для набуття цього права кожним із первісних кредиторів у ланцюгу правочинів з передачі права вимоги до боржника.

Цей висновок випливає із висновків в пунктах 7.6, 7.7 та узгоджується з положеннями статті 519 ЦК України, за правилами якої допускається передача лише дійсної вимоги.»

Отже, відповідно до зазначеної позиції ВС суд зобов`язаний дослідити ланцюг вчинення правочинів, за яким останній кредитор отримав право вимоги до боржника.

Колегія суддів зауважує, що у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20 Верховний Суд зауважив, для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів зауважує, що у даній справі відсутні докази переходу права вимоги до боржника від ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Фінактив», тобто матеріали справи не містять ні копій, ні оригіналів договорів від 09.09.2016 про відступлення права вимоги, укладених між АТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Фінактив», також на вимогу колегії суддів учасниками справи не було надано суду для огляду зазначені договори.

Вказане свідчить про відсутність доказів наявності майнового права у ініціюючого кредитора у зв`язку з відсутності договорів про відступлення права вимоги від банку до первісного кредитора, який в подальшому переуступив йому це право.

Крім того, матеріали справи не містять доказів перерахування банком позичальнику коштів за Кредитним договором № 3ВД від 26.03.2008, що, в свою чергу, може свідчити про відсутність у поручителя обов`язку про поверненню коштів за Договором поруки № 09/09/2016-1/1-П.3 від 01.06.2021.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у даній справі ланцюг послідовних правочинів щодо виникнення права (підстав) у нового кредитора ТОВ «Омега Севен Компані» до ТОВ «Олів Лайн» відсутній, а отже і доказів наявності права щодо невиконаного грошового зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором немає.

Також колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неврахування місцевим судом мирової угоди у справі № 918/1739/14 з огляду на таке.

При зверненні до господарського суду Київської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ОЛІВ ЛАЙН", Ініціюючим кредитором - ТОВ "ОМЕГА СЕВЕН КОМПАНІ" було надано документи, щодо підтвердження своїх вимог до компанії ТОВ "ЮТА СЕРВІС", як до основного Боржника за якого поручився боржник у справі про банкрутство.

Зокрема, заявником було надано суду Договір №24 від 01 червня 2021 року про внесення змін до Кредитного договору №3 ВД від 26 березня 2008 року, який було укладено між ТОВ "ЮТА СЕРВІС" та ПАТ "ВТБ Банк".

Також в поясненнях ініціюючого кредитора від 07.11.2022 року (арк. справи 25-27 том 2) останній звернув увагу суду, що:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.09.2016 по справі №918/1739/14, якою було затверджено Мирову угоду у рамках справи про банкрутство ТОВ "ЮТА СЕРВІС", було встановлено розмір заборгованості ТОВ "ЮТА СЕРВІС" перед ПАТ "ВТБ Банк" в розмірі 218 537 617,07 грн. за Кредитним договором №3 ВД від 26 березня 2008 року, яке в подальшому було відступлено на ТОВ "ФК "ФІНАКТИВ", а з ТОВ "ФІНАКТИВ" на ТОВ "ОМЕГА СЕВЕН КОМПАНІ" за Договором №09/09/2016-1 про відступлення прав вимоги від 09.09.2016 року.

Проте розглядаючи вимоги до Боржника, як до поручителя, суд не перевірив умови виконання основного зобов`язання, а саме Боргу ТОВ "ЮТА Сервіс" перед ТОВ "ОМЕГА СЕВЕН КОМПАНІ" та не звернув уваги на умови Мирової угоди у справі про банкрутство ТОВ "ЮТА СЕРВІС", затверджених ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.09.2016 року по справі №918/1739/14.

Як вбачається з тексту вказаної Мирової угоди, яка наявна в матеріалах справи, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/60890832, для відновлення платоспроможності - ТОВ "ЮТА Сервіс" були залучені інвестори - ТОВ "Олів Лайн" та ТОВ "ФК "Фінактив" які відповідно до положень п 2.2. Мирової угоди повинні були інвестувати власні грошові кошти для погашення вимог Кредиторів ТОВ "ЮТА Сервіс" шляхом відступлення Інвесторам права вимоги Кредиторів до Боржника, у порядку та за ціною, що визначені Мировою угодою. Шляхом відступлення Інвесторам права вимоги Кредиторів до Боржника, за рахунок коштів Інвесторів буде погашено вимоги Кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів затвердженого ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.04.2015 з урахуванням ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.09.2015, на загальну суму 298 452 211 грн. 73 коп.

Пунктом 2.3. вказаної Мирової угоди передбачено, що Інвестори стають Новими

В той же час п. 4.6. вказаною Мировою угоди було встановлено, що її Сторони дійшли згоди, що з моменту отримання Інвесторами (ТОВ "Олів Лайн" та ТОВ "ФінАктив") прав вимоги згідно п.4.2 Мирової угоди, вони надають Боржнику (ТОВ "ЮТА Сервіс") відстрочку у погашенні відступлених Інвесторам кредиторських вимог на строк 10 (десять) років, з можливістю погашення всього боргу в останній день строку.

Таким чином, строк виконання основного зобов`язання ТОВ "Юта Сервіс", за яке поручився ТОВ "Олів Лайн" на підставі Договору поруки №09/09/2016-1/1-П.З від 01 червня 2021 року на момент відкриття провадження у справі не настав, а тому вказаний обов`язок не виник і у Поручителя (Боржник у справі).

Відповідно до п.5 вказаної Мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського Рівненською області від 02 вересня 2016 року, передбачено, що вказана Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження Господарським судом Рівненської області і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цією Мировою угодою.

Мирова угода може бути визнана недійсною за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів в межах провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода може бути розірвана в разі невиконання Боржником та/чи Інвестором умов Мирової угоди щодо не менш як третини вимог Кредиторів в межах провадження справи про банкрутство № 918/1739/14.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з відомостей Державного реєстру судових рішень господарським судом Рівненської області не приймалися будь-які рішення по справі № 918/1739/14 пов`язаних зі зміною умов Мирової угоди, затвердженою ухвалою суду від 02.09.2016 чи її розірванням.

Таким чином, Мирова угода затверджена ухвалою суду від 02.09.2016 фактично є новацією до Кредитного договору №3 ВД від 26 березня 2008 року, однак, як вбачається з наявних у ЄДРСР рішень у справі № 918/1739/14 та матеріалів даної справи, ТОВ "Омега Севен Компані" не зверталося у справу про банкрутство № 918/1739/14 з заявою про процесуальне правонаступництво, щоб отримати право вимоги за кредитор договором як новий кредитор.

Крім того, відповідно до умов Мирової угоди, за якою до ініціюючого кредитора (ТОВ "Омега Севен Компані") начебто перейшло право вимоги до ТОВ "Юта Сервіс", та яка не була скасована, визнана недійсною, та умови якої не змінювалися у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", строк виконання зобов`язань ТОВ "Юта Сервіс" перед ТОВ "Олів Лайн" та ТОВ "ФінАктив", в тому числі за Кредитним договором №3 ВД від 26 березня 2008 року не настав, оскільки відповідно до положень п. 4.6. Мирової угоди настане лише в 2026 році.

Проте господарський суд Київської області, відкриваючи провадження у справі про банкрутства ТОВ "ОЛІВ Лайн", на вказані обставини уваги не звернув, що зумовило до прийняття судом незаконного рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 КзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

У постанові Верховного Суду від 13.08.2020 року по справі № 910/4658/20 наведено висновок про те, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

При цьому, відповідно до п. 50 постанови Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Таким чином, враховуючи недоведеність ТОВ «Омега Севен Компані» своїх грошових вимог до ТОВ «Олів Лайн», колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/2235/22 слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/2235/22 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олів Лайн» за заявою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Севен Компані» відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/2235/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.11.2022 у справі №911/2235/22 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олів Лайн» за заявою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Севен Компані» відмовити.

4. Справу №911/2235/22 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 05.12.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх