Рішення

від 07.12.2023 по справі 904/1623/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2023м. ДніпроСправа № 904/1623/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Трак", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

про стягнення 129 933,47 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тревел Трак" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованості в сумі 129933,47 грн, з яких: 100900,00 грн - основний борг, 3709,81 грн - 3% річних, 25323,66 грн - інфляційні втрати.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6030,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг за договором про транспортно-експедиторське обслуговування № 280-ТТ від 28.10.2020.

Ухвалою суду від 17.04.2023 (суддя Рудь І.А.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали суду.

В установлені ухвалою суду від 17.04.2023 строки сторони своїм процесуальним правом на подання заяв по суті справи не скористались.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області № 496 від 04.09.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/1623/23 по вх. № 4-1598/23 у зв`язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 справу № 904/1623/23 передано для розгляду судді Коліснику І.І.

Ухвалою суду (суддя Колісник І.І.) від 08.09.2023, відповідно до вимог частини чотирнадцятої статті 32 та частин першої, другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.

Ухвали суду у цій справі надсилалися сторонам на їхні електронні адреси, які були доставлені до електронних скриньок учасників справи, що підтверджується наявними у справі довідками, сформованими комп`ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду".

Останній раз ухвала суду від 08.09.2023 надсилалася судом 20.11.2023 на офіційну електронну адресу відповідача: secretar@dtm.dp.ua, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, однак і на цей раз відповідач відзиву на позов не надав.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тревел Трак" (далі - експедитор, позивач) та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (далі - замовник, відповідач) укладено договір №280-ТТ від 28.10.2020 про транспортно-експедиторське обслуговування (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору змовник доручає, а експедитор зобов`язується надати послуги з організації перевезення вантажів замовника у строки, які зазначаються в узгоджених сторонами заявках, справним автомобільним транспортом відповідної вантажопідйомності.

Об`єкт перевезень, його кількість та інші особливі істотні умови договору визначаються в погоджених сторонами заявках, які є невід`ємними частинами договору (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору вартість послуг, що відповідає конкретному перевезенню (групі типових перевезень) узгоджуються додатково в заявках, що відповідають конкретному перевезенню (групі перевезень). Заявки складаються за формою, передбаченою Додатком № 1 до цього договору. Заявки і додатки є невід`ємними частинами цього договору.

Замовник сплачує експедитору вартість послуг із перевезення вантажу в сумі, погодженій сторонами в заявці (п. 2.4 договору).

Порядок оплати - перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора (п. 2.5 договору).

Послуги експедитора за цим договором оплачуються замовником протягом 5 календарних днів з моменту розвантаження вантажу в пункті призначення і підписання сторонами акта виконаних робіт на підставі виставленого рахунку, якщо інше не передбачено в заявці (п. 2.6 договору).

Зобов`язання експедитора вважаються виконаними після підписання обома сторонами акта виконаних робіт. Акт складається експедитором не пізніше 3-х днів з моменту доставки вантажу до пункту призначення, указаного в заявці (п. 3.11 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021.

У межах договору сторонами були оформлені три заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг (далі - спірні заявки).

1. Заявка № 1.

Замовник: АТ "Дніпроважмаш".

Вантажовідправник: АТ "Дніпроважмаш".

Місце відправки. Дата відправки: АТ "Дніпроважмаш"; 24.06.2021.

Адреса митного оформлення у пункті відвантаження: м. Дніпро.

Місце призначення (адреса). Дата прибуття: LV Shipping Ltd. Tees Commerce Park, Dockside Road, Middlesbrough, Cleveland, TS6 6UZ.

Прикордонний перехід: Краковець - Корчева.

Адреса митного оформлення вантажу в пункті розвантаження: м. Дувр (Великобританія).

Вантаж: тюбінги.

Тоннаж, об`єм вантажу: до 22 т.

Вимоги до автомобіля: верхнє завантаження.

Найменування вантажу: обладнання.

Вартість перевезення (за один автомобіль): 3500,00 євро. Безготівковий розрахунок після митного оформлення, за курсом НБУ на день завантаження. Понаднормативний простій за рахунок замовника (1000 грн за кожну добу, що розпочалась).

Платник: АТ "Дніпроважмаш".

Автомобіль: DAF НОМЕР_4, пр. НОМЕР_1 .

2. Заявка № 2.

Замовник: АТ "Дніпроважмаш".

Вантажовідправник: АТ "Дніпроважмаш".

Місце відправки. Дата відправки: АТ "Дніпроважмаш"; 22.06.2021.

Адреса митного оформлення у пункті відвантаження: м. Дніпро.

Вантажоотримувач: м. Новотроїцьк.

Місце призначення (адреса). м. Новотроїцьк.

Прикордонний перехід: на вибір.

Адреса митного оформлення вантажу в пункті розвантаження: рф, м. Бєлгород.

Вантаж: тюбінги.

Тоннаж, об`єм вантажу: 20 т.

Вимоги до автомобіля: верхнє завантаження.

Найменування вантажу: обладнання.

Вартість перевезення (за один автомобіль): 44000,00 грн. Безготівковий розрахунок після митного оформлення. Понаднормативний простій за рахунок замовника (1000 грн за кожну добу, що розпочалась).

Платник: АТ "Дніпроважмаш".

Автомобіль: МАН НОМЕР_5/ НОМЕР_2 .

3. Заявка № 3.

Замовник: АТ "Дніпроважмаш".

Вантажовідправник: АТ "Дніпроважмаш".

Місце відправки. Дата відправки: АТ "Дніпроважмаш"; 22.06.2021.

Адреса митного оформлення у пункті відвантаження: м. Дніпро.

Місце призначення (адреса). м. Таганрог.

Прикордонний перехід: на вибір.

Адреса митного оформлення вантажу в пункті розвантаження: рф, м. Бєлгород.

Вантаж: мет. вироби.

Тоннаж, об`єм вантажу: до 20 т.

Вимоги до автомобіля: верхнє завантаження.

Найменування вантажу: обладнання.

Вартість перевезення (за один автомобіль): 34000,00 грн. Безготівковий розрахунок після митного оформлення. Понаднормативний простій за рахунок замовника (1000 грн за кожну добу, що розпочалась).

Платник: АТ "Дніпроважмаш".

Автомобіль: РЕНО НОМЕР_6 п/п НОМЕР_3 .

На виконання умов договору позивач забезпечив відповідачу здійснення автомобільного перевезення, що підтверджується оформленими належним чином відповідними документами.

За заявкою № 1:

- CMR № 452319, за якою завантаження товару відбулося 24.06.2021.

- підписаним і скріпленим печатками сторін актом надання послуг № 252 від 14.06.2021 на суму 114800,00 грн (а.с. 14-15).

За заявкою № 2:

- CMR № 017582;

- підписаним і скріпленим печатками сторін актом надання послуг № 273 від 29.06.2021 на суму 44000,00 грн (а.с. 17-18).

За заявкою № 3:

- CMR № 458840;

- підписаним і скріпленим печатками сторін актом надання послуг № 782 від 22.12.2021 на суму 38000,00 грн, з яких: 34000,00 грн - транспортно-експедиторські послуги; 4000,00 грн - понаднормативний простій (а.с. 20-21).

За надані послуги відповідач розрахувався частково. Зокрема, за послуги, оформлені актом № 252 від 14.06.2021 за заявкою № 1, відповідач сплатив лише 95900,00 грн, з яких: 37900,00 грн - 30.06.2021 за платіжним дорученням № 9255; 20000,00 грн - 16.07.2021 за платіжним дорученням № 117218; 38000,00 - 22.12.2022 за платіжним дорученням № 21055, що підтверджується банківськими виписками та обігово-сальдовою відомістю позивача за розрахунками з відповідачем за січень - грудень 2021 року (а.с. 54 - 58).

Несплата відповідачем коштів за актами надання послуг за спірними заявками в межах укладеного між сторонами договору в повному обсязі і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням сторонами своїх зобов`язань за спірними заявками.

Відповідно до частин першої, другої статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Аналогічна за змістом норма передбачена Господарським кодексом України, а саме частиною першою статті 316 цього Кодексу, згідно з якою за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За змістом статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

За змістом частин одинадцятої - тринадцятої статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами, серед іншого, можуть бути міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов`язки клієнта.

Частиною першою статті 919 Цивільного кодексу України передбачено, що доставка вантажу до пункту призначення здійснюється перевізником у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Отже, транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому, кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Позивач свої зобов`язання за договором з організації перевезення вантажів виконав належним чином, що підтверджується наданими міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) № 452319, № 017582, № 458840 та складеними сторонами актами надання послуг № 252 від 14.06.2021, № 273 від 29.06.2021, № 782 від 22.12.2021.

Визначаючи суму до сплати за вказаними актами, суд враховує положення пункту 2.6 договору, згідно з яким пріоритет у визначенні порядку оплати надається умовам, зазначеним у заявках.

Відтак, зважаючи на умови оплати за заявкою № 1, сума оплати повинна визначатися за встановленим НБУ офіційним курсом гривні до євро на день завантаження товару. Згідно з CMR № 452319 завантаження товару відбулося 24.06.2021 (графа 4). За офіційною інформацією НБУ курс гривні до євро станом на 24.06.2021 становив 32,6003.

Тому, вартість послуг за заявкою № 1 фактично становить 114101,05 грн (3500х32,6003 = 114101,05).

Всупереч викладеному позивачем розрахована вартість послуг за заявкою № 1 з урахуванням курсу гривні до євро на день складання акта № 252 від 14.06.2021, а саме 32,80 грн за 1 євро (3500х32,80 = 114800,00), що не відповідає умовам договору.

Зважаючи на часткову оплату послуг у сумі 95900,00 грн, залишок не сплачених відповідачем коштів за заявкою № 1 становить 18201,05 грн (114101,05 - 95900,00 = 18201,05).

Докази сплати відповідачем залишку коштів у сумі 18201,05 грн за актом № 252 від 14.06.2021, а також вартості послуг у сумі 44000,00 грн за актом № 273 від 29.06.2021 та 38000,00 грн за актом № 782 від 22.12.2021, що в підсумку становить 100201,05 грн (18201,05+44000,00+38000,00 = 100201,05), у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частин першої, другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За умовами, зазначеними в заявках, оплата за експедиторські послуги мала бути здійснена після митного оформлення товару.

З огляду на доставку й фактичне розвантаження товару одержувачам у пунктах призначення за спірними заявками, що підтверджується складеними відповідно до пункту 3.11 договору двосторонніми актами надання послуг, факт митного оформлення товару настав, оскільки відбувся раніше складання сторонами актів. Митне оформлення товару у відповідних пунктах відображено у кожній СMR.

Отже, строк оплати настав.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За таких обставин заявлені позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 100900,00 грн є законними й обґрунтованими лише в сумі 100201,05 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо інфляційних втрат суд також зазначає про таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних нараховані у загальній сумі 3709,81 грн, з яких: 1424,22 грн - із заборгованості в сумі 38000,00 грн за період з 28.12.2021 по 28.03.2023 за актом №782 від 22.12.2021; 2285,59 грн - із заборгованості в сумі 44000,00 грн за період з 05.07.2021 по 28.03.2023 за актом № 273 від 29.06.2021.

Перевіркою наданого розрахунку 3% річних у межах позовних вимог порушень не встановлено.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати нараховані у загальній сумі 25323,66 грн, з яких: 14490,09 грн - із заборгованості в сумі 44000,00 грн за актом № 273 від 29.06.2021 за період з 05.07.2021 по 28.03.2023, з урахуванням індексів інфляції за липень 2021 року - лютий 2023 року (100,1%, 99,8, 101,2%, 100,9%, 100,8%, 100,6%, 101,3%, 101,6%, 104,5%, 103,1%, 102,7%, 103,1%, 100,7%, 101,1%, 101,9%, 102,5%, 100,7%, 100,7%, 100,8%, 100,7%); 10833,57 грн - із заборгованості в сумі 38000,00 грн за актом № 782 від 22.12.2021 за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, з урахуванням індексів інфляції за січень 2022 року - лютий 2023 року (101,3%, 101,6%, 104,5%, 103,1%, 102,7%, 103,1%, 100,7%, 101,1%, 101,9%, 102,5%, 100,7%, 100,7%, 100,8%, 100,7%).

Перевіркою наданого розрахунку інфляційних втрат у межах позовних вимог порушень не встановлено.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 129234,52 грн, з яких: 100201,05 грн - основний борг; 3709,81 грн - 3% річних; 25323,66 грн - інфляційні втрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

За змістом статті 123 Господарського процесуального Кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи разом із позовом, тобто в межах передбаченого законом строку, позивачем були подані докази на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір № 17 від 27.03.2023 про надання правової допомоги (далі - договір, договір про надання правової допомоги), укладений між позивачем та адвокатом Мізевичем Д.А.; ордер №1189462 від 28.03.2023 адвоката Мізевича Д.А.; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.03.2023; платіжна інструкція № 2803 від 29.03.2023 про сплату позивачем на користь адвоката Мізевича Д.А. 6030,00 грн згідно з договором № 17 від 27.03.2023 та актом від 28.03.2023 (а.с. 29 - 33).

За змістом пунктів 1, 2 договору предметом цього договору є представництво інтересів клієнта в суді першої та апеляційної інстанцій під час розгляду господарської справи АТ "Дніпроважмаш" про стягнення боргу; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності у будь-якому статусі; складання заяв, скарг, заперечень, відзивів, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до пункту 3.2 договору гонорар адвоката складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами перед підписанням цього договору. Вартість однієї години надання послуг за договором - 30% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату надання послуг. Під час визначення розміру гонорару сторони враховують складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші суттєві обставини.

Факт надання послуг (за окремий період часу або за весь період надання послуг) підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), який повинен бути підписаний сторонами договору. Сплата гонорару у такому випадку здійснюється клієнтом упродовж трьох календарних днів від дня підписання акта (п. 3.5 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців (п. 4.1 договору).

За актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.03.2023 сторони погодили виконаний адвокатом обсяг робіт (послуг) за договором: ознайомлення з наданими клієнтом документами з предмета спору та надання юридичної консультації для захисту прав та законних інтересів останнього за фактом боргових правовідносин з АТ "Дніпроважмаш" (1 година); складання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості і інтересах клієнта (2 години), а також загальну вартість гонорару адвоката - 6030,00 грн.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

З аналізу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

З огляду на викладене, оцінюючи заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням критеріїв, передбачених частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також критеріїв для їх розподілу, передбачених частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу, зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку, що заявлені позивачем до розподілу 6030,00 грн є тим розміром витрат на оплату послуг адвоката, який є співмірним із складністю справи й виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, а також розумним, у тому числі й до ціни позову.

Так, по відношенню до ціни позову зазначені витрати становлять лише 4,6% (6030,00х100/129933,47 = 4,6).

За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо професійної правничої допомоги та визначених частиною першою статті 129 цього Кодексу щодо судового збору.

Тому, судові витрати позивача покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: 2669,56 грн - судовий збір (129234,52х2684,00/129933,47 = 2669,56); 5997,56 грн - витрати на професійну правничу допомогу (129234,52х6030,00/129933,47 = 5997,56).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Трак" про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованості в сумі 129933,47 грн, з яких: 100900,00 грн - основний борг, 3709,81 грн - 3% річних, 25323,66 грн - інфляційні втрати - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3, ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Трак" (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, ідентифікаційний код 43117758) основний борг у сумі 100201,05 грн, 3% річних у сумі 3709,81 грн, інфляційні втрати в сумі 25323,66 грн, судовий збір у сумі 2669,56 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5997,56 грн.

У решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.12.2023.

Суддя І.І. Колісник