Ухвала

від 05.12.2023 по справі 904/6090/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05.12.2023р. Справа № 904/6090/23

Суддя Васильєв О.Ю. , розглянувши матеріали

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

До: Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Грушівської сільської ради Дніпропетровської області", сел. Токівське Дніпропетровської області

Про: стягнення 202 988,44грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Грушівської сільської ради Дніпропетровської області" про стягнення 202 988,44грн. (в т. ч. 135 438,95грн. - основна заборгованість; 21 486,24грн. - пеня; 5 606,89грн. - 3% річних та 40 456,36грн. - інфляційні втрати).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині своєчасного розрахунку за спожитий природний газ.

Ухвалою від 27.11.23р. позовну заяву залишено без руху. Позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

29.11.23р. від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.

Із поданої заяви вбачається, що позивач, посилаючись на положення абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України зазначає про відсутність у нього обов`язку надсилати копії матеріалів позовної заяви з додатками в силу відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний Суд", обов`язок наявності якого в свою чергу визначено ч. 6 ст. 6 вказаного кодексу.

Проаналізувавши доводи позивача, суд не погоджується з ними та зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 172 ГПК України закріплено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

З вказаних норм випливає, що обов`язок позивача надіслати учасникам справи копії документів, доданих до позовної заяви, не залежить від того, чи є ці документи у інших учасників справи.

Суд вказує, що положення ч. 1 ст.172 ГПК України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету у іншої сторони.

Позивач, посилаючись на положення абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України залишає поза увагою положення абзацу 1 частини 7 статті 42 ГПК України, якою також закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності у такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету.

Суд погоджується з доводами позивача в частині покладення ч. 6 ст. 6 ГПК України на відповідача обов`язку зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в підсистемі "Електронний Суд".

Водночас, судом враховано, що відповідно до ст.1 ГПК України останній визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України).

Частиною 3 ст. 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Із врахуванням специфіки господарських правовідносин, з метою дотримання прав та інтересів обох сторін, судом не може виключатися ймовірність відсутності у Відповідача судових спорів, що відповідно виключає можливість наявності в нього електронного кабінету, обов`язок реєстрації якого виникає саме на підставі положень ч. 6 ст. 6 ГПК України, як для учасника справи.

Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст 6 ГПК України у разі, якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. Таким чином, даний факт також може мати місце.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За змістом ст. 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

Отже, неотримання відповідачем копії позовної заяви з доданими до неї документами внаслідок недотримання позивачем порядку надіслання цих документів, буде мати наслідком необхідність ознайомлення відповідачем з такими матеріалами з метою реалізації своїх процесуальних прав, що, у свою чергу, призведе до затягування розгляду справи.

Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з позовом до суду порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Ненаправлення позивачем копії позовної заяви іншим учасникам судового процесу позбавляє останніх, за відсутності тексту позову, можливості надати свої заперечення та відзив на позов.

Отже, враховуючи ненадання позивачем доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про належну обізнаність відповідача з позовними вимогами, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на те, що наявні у позовній заяві недоліки позивач не усунув, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Такого ж порядку дотримується Центральний апеляційний господарський суд в справах № 908/302/22, № 904/1242/22, № 904/674/22, № 904/1064/23, № 904/3161/23, № 904/2016/23, № 904/712/23 та Верховний суд у справах № 910/6454/22, № 914/1138/22, № 926/5045/23.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 173, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.12.2023р. та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Васильєв О.Ю.