Постанова

від 21.05.2024 по справі 904/6090/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6090/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 (суддя Васильєв О.Ю.)

у справі № 904/6090/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Грушівської сільської ради Дніпропетровської області"

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Грушівської сільської ради Дніпропетровської області" про стягнення 202 988,44грн. (в т. ч. 135 438,95грн. - основна заборгованість; 21 486,24грн. - пеня; 5 606,89грн. - 3% річних та 40 456,36грн. - інфляційні втрати).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі № 904/6090/23 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі № 904/6090/23, справу направити до господарського суду для розгляду.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що не погоджується з оскаржуваною ухвалою, оскільки чинним процесуальним законодавством України (частина шоста статті 6 Господарського процесуального кодексу України, частина шоста статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, частина шоста статті 14 Цивільного процесуального кодексу України) встановлено перелік суб`єктів, які реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. До таких осіб законом віднесено адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичних осіб державного та комунального секторів економіки. Зміненими нормами процесуального законодавства були визначені процесуальні наслідки у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, а також інші процесуальні наслідки для інших учасників процесу. Відповідно до положень ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Якщо учасник справи відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи (абз.2 ч.7 ст.42 ГПК України) і ця норма є імперативною. Зазначена норма не визначає переліку документів, які подаються в електронній формі з використанням електронного кабінету та не направляються іншому учаснику, який зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет. Отже, це правило стосується всіх документів, в тому числі позовних заяв, апеляційних скарг, касаційних скарг, які подаються в електронній формі. При зверненні з позовною заявою позивач повідомив про відсутність у Відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційнотелекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі). Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги Грушівської сільської ради Дніпропетровської області" віднесене до категорії осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Отже позивачем при зверненні з позовною заявою дотримано вимоги законодавства України, в тому числі пункту 1 частини 1 статті 164 та частини 1 статті 172 ГПК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі № 904/6090/23 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18,31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Грушівської сільської ради Дніпропетровської області" про стягнення 202 988,44грн. (в т. ч. 135 438,95грн. - основна заборгованість; 21 486,24 грн. - пеня; 5 606,89 грн. - 3% річних та 40 456,36 грн. - інфляційні втрати).

Ухвалою господарського суду від 27.11.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній посилався на положення абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України та зазначив про відсутність у нього обов`язку надсилати копії матеріалів позовної заяви з додатками, оскільки відповідач не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний Суд", обов`язок наявності якого в свою чергу визначено ч. 6 ст. 6 вказаного кодексу.

Ухвалою господарського суду від 05.12.2023 судом було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що враховуючи ненадання позивачем доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про належну обізнаність відповідача з позовними вимогами, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення. З огляду на те, позивач не усунув недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви та доданих до неї документів на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України. Суд виходив з того, що положення ч. 1 ст. 172 ГПК України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету. За висновком суду, відповідно до вимог ст. 172 ГПК України надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам, зокрема, засобами поштового зв`язку, через відсутність зареєстрованого кабінету, є обов`язком позивача.

Незгода позивача з ухвалою суду про повернення позовної заяви стала причиною звернення з апеляційною скаргою.

Щодо викладених обставин апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.2.ст. 4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Вимоги до змісту та форми позову, а також до документів, які додаються до позовної заяви, встановлено статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до приписів статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

На виконання вказаної ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків із зазначенням про відсутність у нього обов`язку надсилати копії матеріалів позовної заяви з додатками, оскільки відповідач не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний Суд", обов`язок наявності якого в свою чергу визначено ч. 6 ст. 6 вказаного кодексу.

Разом з тим у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви та ненаданням доказів надіслання копії такої заяви на адресу іншого учасника справи, ухвалою суду позовну заяву було повернуто заявникові.

Законом України №3200-IX від 29.06.2023 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Вказані зміни набрали чинності з 18.10.2023.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частиною сьомою ст. 42 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) встановлено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Колегія звертає увагу, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернувся з позовною заявою в електронній формі з використанням електронного кабінету. При зверненні з позовною заявою позивач повідомив про відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, про що надав Відповідь №248358, згідно якої юридична особа код ЄДРПОУ 40676055 не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Грушівської сільської ради Дніпропетровської області" як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, всупереч наведеним вище положенням ч. 6 ст. 6 ГПК України, не зареєструвало свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі).

Інших підстав для повернення позовної заяви, окрім як неусунення позивачем недоліків, які полягають у неподанні доказів направлення копії позовної заяви відповідачу, оскаржувана ухвала не містить.

Верховний Суд в постанові від 08 травня 2024 року у cправі №904/3184/23 зазначив, що враховуючи, що позивач подав апеляційну скаргу в електронній формі з використанням електронного кабінету, а відповідач ухилився від обов`язку реєстрації електронного кабінету, з урахуванням наведених вище приписів абз. 2 частини 7 статті 42 ГПК України у скаржника був відсутній обов`язок із надсилання копій апеляційної скарги учаснику, який відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але цього не зробив, а саме: відповідачеві, який є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України.

Таким чином колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позивачу позовної заяви через ненадання доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки позовна заява була оформлена у відповідності та із врахуванням імперативної норми ч. 7 ст. 42 ГПК України, за якою позивач звільнений від обов`язку направляти документи іншому учаснику справи, який зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Положеннями ч. 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл суми судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 226, 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі № 904/6090/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі №904/6090/23 скасувати.

Справу №904/6090/23 направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя А.Є.Чередко

СуддяЛ.А.Коваль