Ухвала

від 06.12.2023 по справі 908/289/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/47/22-18/4/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

06.12.2023 справа № 908/289/22

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача селянського фермерського господарства «Клиновий» (село Виноградне, Токмацький район, Запорізька область, 71761)

про визнання недійсним рішення та статуту

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання: Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 31.01.2022 звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Селянського фермерського господарства "Клиновий" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів СФГ "Клиновий", оформлене протоколом № 1 від 09.10.2019 та визнання недійсним нової редакції статуту СФГ "Клиновий". В позові позивач повідомив про неможливість надання оригіналів статуту СФГ КЛИНОВИЙ та протоколу загальних зборів членів СФГ КЛИНОВИЙ №1 від 09.10.2019, оскільки ці докази знаходяться у відповідача - СФГ КЛИНОВИЙ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 14.03.2022, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/259/22, присвоєно справі номер провадження 12/47/22; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. В ухвалі зазначено, що у зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України слід призначити підготовче засідання у справі №908/289/22, дату, час та місце проведення якого буде повідомлено судом додатково, відповідною ухвалою суду.

Відповідно до розпорядження № П-75/23 від 13.02.2023 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023, враховуючи відрядження судді Смірнова О.Г. до Господарського суду Київської області, справу №908/289/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою від 15.02.2023 справу № 908/289/22 прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження 12/47/22-18/4/23, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; зазначено, що про дату, час та місце проведення судового засідання учасників судового процесу буде повідомлено Господарським судом Запорізької області відповідною ухвалою додатково після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації/завершення бойових дій, оточення (блокування) Токмацької міської територіальної громади.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Ухвалою від 11.10.2023, з урахуванням поточної безпекової ситуації в умовах триваючої збройної агресії проти України, суд ухвалив поновити процесуальні строки розгляду справи № 908/289/22, призначити підготовче засідання на 02.11.2023.

Ухвалою від 02.11.2023 підготовче засідання відкладалось на 06.12.2023.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Місцезнаходженням позивача у даній справі є м. Токмак, Токмацький район, Запорізька область, 71701, відповідача - село Виноградне, Токмацький район, Запорізька область, 71761, що відносяться до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України. Отже у відділень Укрпошти відсутні можливості доставки пошти позивачу та відповідачу у даній справі.

Порядок повідомлення осіб, що знаходяться на тимчасово окупованій території врегульовано нормами ст.121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, повідомлення судом позивача та відповідача про розгляд справи здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Суд звертає увагу, що позовна заява від імені ОСОБА_1 подана через підсистему ЄСІТС Електронний суд представником позивача адвокатом Желтобрюховим Воодимиром Володимировичем, який отримує процесуальні документи через електронний кабінет.

У позовній заяві представник позивача адвокат Желтобрюхов В.В. посилався на те, що ним направлялись адвокатські запити, а саме на адреси: 1) Сітнікова Владислава Вікторовича з метою отримання доказів перебування в родинних відносинах із ОСОБА_2 ; 2) Токмацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - з метою отримання доказів перебування в родинних відносинах із ОСОБА_2 ; 3) Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області з метою отримання корпії реєстраційної справи.

З матеріалів позову вбачається, що адвокатські запити датовані 03.01.2022. До теперішнього часу відповіді на адвокатські запити від позивача до суду не надходили.

Ухвалою від 02.11.2023, враховуючи неявку у судове засідання учасників справи, з метою встановлення фактичних обставин справи та необхідність витребування додаткових доказів, суд зобов`язав учасників справи надати документи і докази, які необхідні для розгляду справи по суті, а саме: позивачу запропоновано надати пояснення, чи підтримує позивач позовні вимоги; надати відповіді на адвокатські запити від 03.01.2022, на які є посилання у позовній заяві, або, у разі неотримання відповідей, надати пояснення щодо їх неотримання із зазначенням причин; надати пояснення, чи звертався позивач до відповідача СФГ Клиновий в особі керівника Клинового Артема Сергійовича із запитом щодо перебування ОСОБА_3 в родинних відносинах із ОСОБА_2 , відповідно до положень Статуту СФГ Клиновий (редакція від 18.07.2019); відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву і докази в його обґрунтування, зокрема, із поясненнями щодо перебування ОСОБА_3 в родинних відносинах із ОСОБА_2 , відповідно до положень Статуту СФГ Клиновий (редакція від 18.07.2019).

Ані позивач, ані відповідач жодних пояснень та витребуваних доказів не надали.

Згідно статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з обов`язком такої особи подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності.

Такий правовий аналіз щодо застосування господарськими судами норм процесуального права, передбачених пунктом 4 частини 1 ст. 226 ГПК України, наведено в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 18.11.2022 № 905/458/21.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Аналіз положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить, що формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у наведених процесуальних нормах, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Таким чином, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, імперативні приписи норм частини 4 статті 202 та у пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України чітко передбачають, що у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Суд враховує, що відповідно до висновків Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

З матеріалів справи № 908/289/22 вбачається, що підготовче судове засідання 02.11.2023 відкладалося судом у зв`язку із неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача.

Слід відзначити, що право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Приймаючи до уваги юридичний зміст принципів змагальності та диспозитивності господарського процесу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа Скопелліті проти Італії від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа Папахелас проти Греції від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України).

Приписами ч. 2 ст. 185 ГПК України унормовано, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позову без розгляду.

З огляду на викладене суд зазначає про наявність у справі № 908/289/22 усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача (його представника) у судове засідання.

За таких обставин, враховуючи повторну неявку уповноваженого представника позивача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене підготовче засідання у справі № 908/289/22, ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності, а також ненадання позивачем документів, необхідних для розгляду справи, суд дійшов висновку, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.

У той же час за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на зазначені приписи, сплачена сума судового збору за подання позову у даній справі не підлягає поверненню.

Керуючись ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Клиновий» про визнання недійсним рішення загальних зборів членів СФГ "Клиновий", оформлене протоколом № 1 від 09.10.2019 та визнання недійсним нової редакції статуту СФГ "Клиновий" - залишити без розгляду.

Ухвалу постановлено в судовому засіданні 06.12.2021.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.12.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Левкут