Ухвала

від 05.12.2023 по справі 910/6086/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.12.2023Справа № 910/6086/22

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТАВІА" (ідентифікаційний код 38370368)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника Шулик К.В.,

від боржника не з`явились.

В судовому засіданні приймали участь: Пилипенко В.В. - ліквідатор боржника.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 04.08.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 відкрито провадження у справі № 910/6086/22 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пилипенка Валентина Володимировича.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 37.764.792,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва

Постановою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Пилипенка Валентина Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1023 від 10.06.2013).

19.06.2023 від ліквідатора боржника надійшов на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 01.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 відкладено розгляд справи на 07.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 відкладено розгляд справи на 12.10.2023.

27.09.2023 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 відкладено розгляд справи на 16.11.2023.

12.10.2023 від АТ "КБ "Земельний капітал" надійшли пояснення у справі.

09.11.2023 від ліквідатора боржника надійшли заперечення на АТ "КБ "Земельний капітал" на його клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 відкладено розгляд справи на 05.12.2023.

У судовому засіданні, розглянувши клопотання ліквідатора боржника про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, суд встановив наступне.

В поданому клопотанні ліквідатор боржника просить суд затвердити його звіт № 02-04/43 від 26.09.2021 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 910/6086/22.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Оскільки, виробнича діяльність боржника припинена, коштів від реалізації майна боржника виявилося недостатньо для погашення заборгованості зі сплати винагороди та відшкодування витрат ліквідатора, то єдиним джерелом оплати послуг та відшкодування витрати ліквідатора є кошти кредиторів.

Відповідно до судової позиції Верховного суду, викладеної у постановах від 19.04.2018 у справі №265/26-02/14/13-08, від 30.01.2019 № 910/32824/15 та від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, якщо у банкрута відсутні активи, а саме майно, грошові кошти, за рахунок яких можливе було б створення фонду для оплати послуг арбітражного керуючого, а тому у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Верховний Суд визнав за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року).

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити подане клопотання.

Керуючись ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити клопотання ліквідатора боржника № 02-04/44 від 26.09.2023.

2.Затвердити звіт арбітражного керуючого Пилипенка Валентина Володимировича № 02-04/43 від 26.09.2021 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 910/6086/22 на загальну суму 221.100, 00 грн.

3.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст ухвали складено 07.12.2023.