Рішення

від 13.11.2023 по справі 910/8710/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2023 м. КиївСправа № 910/8710/23

За позовом: фізичної особи-підприємця ГАЙДУК АЛЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ;

до: акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК";

про: визнання недійсним одностороннього правочину та визнання дій протиправними.

Суддя Сергій Балац

Секретар судового засідання Бут Д.О.

Представники:

позивача: Доброва К.Ю.;

відповідача: Лопатнікова А.В.

С У Т Ь С П О Р У :

Фізична особа-підприємець ГАЙДУК АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА (далі - позивач) звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання дій протиправними.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю направлення відповідачем позивачу повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку від 18.04.2023 № 20.1.0.0.0/7-230418/204, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про:

- визнання дій відповідача із зупинення фінансових операцій на поточних рахунках, відкритих позивачем протиправними;

- визнання недійсним одностороннього правочину вчиненого відповідачем, оформленого у вигляді повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку від 18.04.2023 № 20.1.0.0.0/7-230418/204.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8710/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 24.07.2023.

Ухвалою-повідомленням від 13.07.2023 № 910/8710/23 сторони спору повідомлені про призначення підготовчого засідання на 14.08.2023.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням припинення відносин з банківського обслуговування позивача в силу прямої норми Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", оскільки в результаті здійсненої відповідачем перевірки, останнім виявлено ознаки фіктивної діяльності пов`язаних з позивачем осіб в результаті використання банківських продуктів відповідача.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про: відсутність доказів того, що діяльність позивача (ТОВ) є фіктивною; відсутність доказів встановлення податковим органом факту наявності замкнутої схеми руху коштів, яка могла б слугувати доказом узгодженості дії позивача (ТОВ) та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди; надавши дозвіл на проведення платіжної операції відповідач підтвердив її відповідність вимогам чинного законодавства та внутрішніх документів банку.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив про те, що для доведення ознак фіктивності операцій, спеціальним законом передбачена достатність наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта. Також законодавцем прямо передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження спеціально уповноваженого органу та рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

В підготовчому засіданні 14.08.2023 оголошено перерву до 04.09.2023.

В підготовчому засіданні 04.09.2023 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.10.2023.

До господарського суду надійшла заява позивача про відмову від частини позовних вимог.

В судовому засіданні 02.10.2023 суд на місці ухвалив: відкласти судове засідання на 16.10.2023.

В судових засіданнях 16.10.2023 та 30.10.2023 оголошено перерви до 30.10.2023 та до 13.11.2023 відповідно.

В судовому засіданні 13.11.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до довідки про відкриття рахунку від 24.04.2023 № 230424SU10213106, станом на дату довідки, позивачу, відкриті рахунки за №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Позивач отримав від відповідача повідомлення "Про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку" від 18.04.2023 № 20 (далі - односторонній оспорюваний правочин).

Позивач стверджує, що односторонній оспорюваний правочин вчинений відповідачем з порушенням положень статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки не містить правових підстав для одностороннього розірвання договору банківського обслуговування, що враховуючи приписи частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання одностороннього оспорюваного правочину недійсним.

Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду з вимогами про:

- визнання дій відповідача із зупинення фінансових операцій на поточних рахунках, відкритих позивачем протиправними;

- визнання одностороннього оспорюваного правочину недійсним.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Так, до господарського суду надійшла заява позивача про відмову від частини позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовився від позовної вимоги про визнання дій відповідача із зупинення фінансових операцій на поточних рахунках, відкритих позивачем протиправними.

Таким чином, суд приймає відмову позивача від зазначеної позовної вимоги та закриває провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання дій відповідача із зупинення фінансових операцій на поточних рахунках, відкритих позивачем протиправними на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Положеннями частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Приписами частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так одностороннім оспорюваним правочином позивач повідомлений про те, що 17.04.2023 відповідач прийняв рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/подання інформації з метою введення в оману Банк.

Частиною 4 статті 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі, зокрема, наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон). Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.

Відповідно до частини 1 Закону, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі, зокрема, встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

Частиною 6 статті 7 Закону встановлено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:

неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;

наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Так, за результатом проведеного аналізу фінансових операцій позивача та пов`язаних з останнім осіб, зокрема, товариства (далі - ТОВ), відповідачем виявлено використання банківських продуктів відповідача (поточні рахунки 2600) в схемній операції, яка забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального та державного сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до ненадходження податків до бюджету в особливо великих розмірах, шляхом здійснення транзитних безтоварних операцій з фактом зміни номенклатури платежів через рахунки підконтрольної групи компаній.

При цьому, одним із засновників ТОВ (товариства з обмеженою відповідальністю "ФІАЛАН КОНСАЛТИНГ", ідентифікаційний код: 41590152), щодо якого була здійснена перевірка є Гайдук Алла Володимирівна . Також Гайдук Алла Володимирівна , в період проведення фінансових операцій ТОВ, щодо яких проведено аналіз фінансового моніторингу, була також кінцевим бенефіціарним власником ТОВ (67,50 %), що свідчить про домінуючий вплив на здійснення управління діяльністю такої юридичної особи.

Вказана обставина також підтверджується відомостями з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, діяльність ТОВ, щодо якого відповідачем здійснювалась перевірка, визнана останнім підозрілою.

Як наслідок, обслуговування ТОВ, враховуючи характер та наслідки його фінансових операцій може нести реальну або потенційну небезпеку використання відповідача з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, відтак відповідачем щодо відповідного ТОВ та пов`язаних з ним осіб прийнято рішення про встановлення неприйнятно високого ризику та про відмову від підтримання ділових відносин шляхом рзірвання ділових відносин і закриття рахунків на підставі приписів частини 1 статті 15 Закону.

Суд враховує, що право банку, як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунку з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого рівня ризику за результатами оцінки такого ризику не є обмеженим, абсолютним.

Однак, при встановленні неприйнятно високого рівня ризику клієнту банком має бути дотримана процедура, встановлена законом та/або внутрішніми документами банку, що підтверджується відповідними доказами.

При цьому, як встановлено вище, односторонній оспорюваний правочин здійснений відповідачем саме на підставі проведеного аналізу фінансових операцій позивача та пов`язаних з останнім осіб, які можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання відповідача з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що підтверджується: службовою запискою напрямку "Фінансовий моніторинг" відповідача від 17.04.2023 № Е.17.U.0.0/4-6839852 "Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин з клієнтом ТОВ (…) та пов`язаними з ним особами/Гілка "Підозріла (ризикова) діяльність клієнта"/" (з урахуванням обмежень розкриття банківської таємниці).

Таким чином, відповідачем при встановленні позивачу неприйнятно високого рівня ризику була дотримана процедура, встановлена Законом та внутрішніми документами відповідача, що підтверджується вказаними вище доказами.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Враховуючи встановлені вище обставини, за висновками суду, відповідачем в підтвердження обставини наявності неприйнятно високого рівня ризику в результаті проведеного аналізу фінансових операцій позивача , подано до суду саме таку кількість доказів, яка переважує доводи позивача про таку обставину.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки відповідач припинив договірні відносини з позивачем шляхом направлення позивачу одностороннього оспорюваного правочину, здійснюючи функції та виконуючи обов`язки, які покладені на нього приписами Закону.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Також суд зазначає, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Таким чином, суд прийняв до уваги лише доводи сторін у суттєвих аспектах справи.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору за первісним та за зустрічним позовами на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині вимоги про визнання протиправними дій акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" із зупинення фінансових операцій на поточних рахунках, відкритих фізичній особі-підприємцю ГАЙДУК АЛЛІ ВОЛОДИМИРІВНІ в акціонерному товаристві комерційний банк "ПРИВАТБАНК" - закрити.

2. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06 грудня 2023 року

Cуддя Сергій Балац