Рішення

від 06.12.2023 по справі 910/14290/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2023Справа № 910/14290/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" (23700, Вінницька область, Гайсинський район, місто Гайсин, вулиця Механізаторів, будинок 74)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Логістикс Солюшнз" (01133, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 18/7)простягнення 643 612 грн 87 коп.Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістикс Солюшнз" про стягнення 643 612 грн 87 коп. збитків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав взяті на себе зобов`язання з реєстрації податкової накладної на поставку товару по специфікації № СП-07.22_П від 27.09.2022, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 643 612 грн 87 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

26.09.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/14290/23, справу визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

12.10.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

23.10.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

02.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" (постачальник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістикс Солюшнз" (покупець за договором, позивач у справі) укладено договір № 07.22_11, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати в обумовлені строки у власність покупця товар, зазначений у специфікації до даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього певну грошову суму.

27.09.2022 між сторонами підписано специфікацію № СП-07.22_П до договору № 07.22_11 від 27.09.2022, відповідно до умов якої сторони погодили поставку товару (розчин селітри аміачної (у перерахунку на 100 % суху речовину)) на загальну вартість 3 861 677 грн 23 коп., в тому числі ПДВ 643 612 грн 87 коп. Умови оплати: попередня оплата.

Відповідно до платіжної інструкції № 1 від 29.09.2022, позивач здійснив на рахунок відповідача оплату в розмірі 3 861 677 грн 23 коп. з призначенням платежу "оплата за розчин аміачної селітри зг.рах.№176 від 27.09.2022р в т. ч. ПДВ 20% 643612.87 грн."

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч вимог податкового законодавства відповідач не зареєстрував податкову накладну на поставку товару за специфікацією № СП-07.22_П від 27.09.2022 до договору № 07.22_11 від 27.09.2022 у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим позбавив позивача права на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 643 612 грн 87 коп. до складу податкового кредиту, що призвело до понесення позивачем збитків у вказаній сумі.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач посилається на те, що відповідачем по факту попередньої оплати направило до ДПС України податкову накладну № 26 від 29.09.2022 на суму 3 861 677,23 грн. в т.ч. ПДВ 643 612,87 грн. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі договору № 07.22_П від 21.07.2022 укладеного з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод". Проте, реєстрацію податкової накладної було зупинено, про що надійшла електронна квитанція № 9212083996 від 14 жовтня 2022 року, у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пукнту 7 Критеріїв - ризиковості платника податку.

07.06.2023 відповідачем було подано адміністративний позов до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправним рішення ДПС України про відмову в реєстрації податкової накладної № 26 від 29.09.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістикс Солюшнз".19.07.2023 за вказаним адміністративним позовом Відповідача Київським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі № 320/19820/23.

Також відповідач зазначає, що порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляло покупця права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлювало її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника з доданням певного пакету документів, що могло запобігти негативним наслідкам господарської діяльності позивача

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 1 січня 2015 року покупець товарів / послуг не може включити ПДВ за відповідну операцію до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої у ЄРПН продавцем податкової накладної (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи (пункт 201.11 статті 201 Податкового кодексу України)), а звернення з передбаченою пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України скаргою на продавця є лише підставою для проведення контролюючим органом документальної перевірки для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку. Можливість подання платником податку скарги на продавця / покупця передбачена саме з метою зобов`язання останнього контролюючим органом до вчинення дій із коректного відображення у ЄРПН складених податкових накладних за результатами проведеної перевірки.

При цьому обов`язок проведення вказаної вище документальної перевірки продавця виникає у контролюючого органу в силу закону - пункту 201.10 статті 201 Податкового кодеск України, однак цей обов`язок не перед покупцем і йому не кореспондує право покупця вимагати проведення перевірки.

З 1 січня 2015 року Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістикс Солюшнз" склав податкову накладну № 26 від 29.09.2022 на суму 3 861 677,23 грн. в т.ч. ПДВ 643 612,87 грн. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі договору №07.22_П від 21.07.2022, та подав її на реєстрацію 29.09.2022, однак ДПС ухвалила рішення про зупинення реєстрації, у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пукнту 7 Критеріїв - ризиковості платника податку.

З метою подальшої реєстрації податкової накладної, відповідачем до контролюючого органу були направлені пояснення та копії документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено про підтвердження реальності здійснення операцій по вказаній податковій накладній від 29.09.2022, в яких надано пояснення з приводу реальності здійснення операції зазначеній у податковій накладній.

20.12.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 7893179/43790289 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2022 № 26 у зв`язку з "Ненаданням платником податку копій документів: "Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)". Розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Відповідно до додаткової інформації: надані платником розрахункові документи незавірені належним чином, не містять печатки банку, не надано документи щодо постачальників тмц, не надано відомості щодо складських/виробничих потужностей.

Відповідачем по вищевказаній податковій накладній в електронному вигляді разом з поясненнями та документами було подані наступні документи: копія договору № 07.22_П від 21.07.2022, копії ТТН за період з 30.09.2022-05.10.2022, копії видаткових накладних ( придбання) за період з 30.09.2022-05.10.2022, копії видаткових накладних(відвантаження) за період з 30.09.2022-05.10.2022, банківську виписку за 30.09.2022, картку рахунку 361 станом на 05.10.2022.

За наслідками розгляду скарги на вказане рішення Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення 10 січня 2023 року про залишення скарги без задоволення та рішення - без змін.

Зазначене свідчать про те, що відмова у реєстрації податкової накладної від 29.09.2022 № 26 відбулась з вини відповідача, у зв`язку із його бездіяльністю, яка виявилась у невиконанні законних вимог контролюючого органу, необхідних і достатніх для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що у разі, якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі

Відповідно частин 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з нормами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За правилами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов`язання.

Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Відповідач не виконав вимог статті 201 Податкового кодексу України та Порядку про зупинення, що призвело до відмови у реєстрації податкової накладної № 3 від 21.12.2018, у зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 643 612 грн 87 коп.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18).

Відповідачем всупереч вищевказаним положенням закону та статті 78 Господарського процесуального кодексу України, станом на момент винесення рішення, не спростовано відсутність своєї вини у не реєстрації вищенаведеної податкової накладної.

Таким чином, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 643 612 грн 87 коп. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв`язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 643 612 грн 87 коп., які поніс позивач у зв`язку із не реєстрацією відповідачем податкової накладної від 29.09.2022 № 26, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 643 612 грн 87 коп. підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповід альністю "Логістикс Солюшнз" (01133, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 18/7, ідентифікаційний код 43790289) на користь Товариства з обмеженою відповід альністю "Гайсинський міжгоспо дарський комбікормовий завод" (23700, Вінницька область, Гайсинський район, місто Гайсин, вулиця Механізаторів, будинок 74, ідентифікаційний код 00686411) збитки у розмірі 643 612 (шістсот сорок три тисячі шістсот дванадцять) грн 87 коп. та судовий збір у розмірі 9 654 (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн 19 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька