Рішення

від 06.12.2023 по справі 910/16220/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2023Справа № 910/16220/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн» про розподіл судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн» (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26/1)

до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1)

про стягнення 1 500 000,00 грн.

за участю представників

від позивача: Крисенко А.Є.;

від відповідача: Васійчук Л.Ф.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення заборгованості у розмірі 1 500 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 2204000022 від 13.04.2022, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості товару, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 09.02.2023 та товарно-транспортною накладною № 1 від 09.02.2023, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 500 000,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн» та Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про закриття провадження, закрито провадження у справі № 910/16220/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн» Державного бюджету України судовий збір у розмірі 22 500 грн. 00 коп.

22.11.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстровано заяву від позивача про розподіл судових витрат та приєднання доказів щодо таких витрат до матеріалів справи, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн» про ухвалення додаткового рішення призначено на 06.12.23.

28.11.2023 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, у якому останній зазначає що, позивачем не доведено підстав для звернення з вимогами про компенсацію здійснених витрат на правничу допомогу та просить суд відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, у випадку задоволення заяви позивача зменшити витрати на професійну правничу допомогу на 90 відсотків.

У судовому засіданні, призначеному на 06.12.2023, представник позивача підтримав подану заяву, просив суд задовольнити, представник відповідача висловив заперечення щодо заяви про розподіл судових витрат.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн», суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 28 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі Договору про надання правничої допомоги № 15-09/23 від 15.09.2023 року (надалі-договір), який був укладений між Адвокатським бюро «Крисенко та партнери», в особі керівника Крисенко Анни Євгенівни (надалі-бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн», в особі директора Гайдаєнка Андрія Ігоровича (надалі-клієнт).

Згідно до п.1.1. договору бюро зобов`язується надати клієнту визначену цим договором правову допомогу, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити таку допомогу.

Пунктом 4.1. договору визначено що, вартість правової допомоги бюро складається з суми гонорару бюро і суми відшкодування здійснених витрат.

Гонорар бюро визначається на основі погодинних ставок залучених фахівців бюро, з урахуванням часу витраченого ними на надання правової допомоги за цим договором, з розрахунку 3500 гривень за 1 годину роботи (п.4.2. договору).

Відповідно до п.4.6. договору, порядок сплати гонорару та відшкодування витрат визначається сторонами в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і зберігає чинність до його розірвання згідно з пунктом 6.2 цього договору (п.6.1. договору).

15.09.2023 бюро та клієнт уклали додаток №1 до договору про надання правової допомоги №15-09/2023 від 15.09.2023 (надалі-додаток).

Відповідно до п.1. додатку, на виконання умов договору бюро зобов`язується прийняти та оплатити наступну правову допомогу: - ведення претензійно-позовної роботи (підготовка позовної заяви та будь-яких інших процесуальних документів, необхідних для розгляду справи, захисту майнових прав клієнта у судовому порядку) по стягненню заборгованості за поставлений товар відповідно до договору №2204000022 від 13.04.2022 року, що укладений між ТОВ «Тамерлайн» та АТ «Укртрансгаз».

Пунктом 2. додатку сторони встановили, що вартість правової допомоги за цим додатком становить 3500 гривень (надалі-гонорар), без ПДВ за 1 годину роботи. Загальна вартість наданої правової допомоги визначається в акті приймання-передачі наданих послуг з урахуванням фактичного обсягу наданої правової допомоги та витраченого часу.

Згідно п.4 додатку гонорар сплачується клієнтом протягом 90 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п.4 додатку результат надання правової допомоги оформлюється шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Так, на виконання договору, сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг від 22.11.2023, наданих відповідно до додатку №1 до договору, з якого вбачається що, бюро надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:

- складання позовної заяви до АТ «Укртрансгаз» про стягнення заборгованості за договором №2204000022 від 13.04.2022 року, підготовка копії позовної заяви та додатних до неї документів відповідачу (справа №910/16220/23) - 6 годин, вартість 21 000,00 гривень;

- підготовка клопотання до Господарського суду міста Києва у справі №910/16220/23 про закриття провадження у справі та повернення сплаченого судового збору - 1 година, вартість 3500,00 гривень;

- участь у судовому засіданні у справі №910/16220/23 - 1 година, вартість 3500 гривень.

Таким чином, загальний розмір гонорару за договором про надання правової допомоги №15-09/23 від 15.09.2023 становить 28 000,00 гривень.

Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також з огляду на подані відповідачем заперечення, суд дійшов висновку, що витрати по вартості та часу наданих позивачу адвокатських послуг за договором № 15-09/23 від 15.09.2023 є завищеними, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн» підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн» про розподіл судових витрат у справі №910/16220/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлайн» (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26/1, ідентифікаційний код 42776621) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 07.12.2023.

Суддя Л.Г. Пукшин