Рішення

від 07.12.2023 по справі 911/3008/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/3008/23

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Металпласттрейд», м.Бориспіль Київської області

про стягнення 249 300,00 грн.,

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ, в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця», м. Київ (далі за текстом РФ «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця»), 29.09.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 25.09.2023 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпласттрейд», м. Бориспіль Київської області (далі за текстом ТОВ «Металпласттрейд»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 249 300,00 грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Виробничим підрозділом «Моторвагонне депо Фастів» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» (покупець) та ТОВ «Металпласттрейд» (постачальник) у 2022 році було досягнуто домовленості щодо здійснення відповідачем поставки товару.

Відповідачем було виставлено Виробничому підрозділу «Моторвагонне депо Фастів» РФ «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» рахунок №10 від 26.04.2022 на загальну суму без податку на додану вартість 249 300,00 грн., який позивач оплатив платіжним дорученням від 30.05.2022. У зв`язку з тим, що відповідач поставку оплаченого товару не здійснив, позивач направив йому претензію від 08.06.2023 №НЗТ-08/700 про повернення коштів, відповідь на яку не надійшла.

Позивач твердить, що відповідач не поставив оплачений товар на суму 249300,00 грн., а також не повернув суму попередньої оплати, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3008/23, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву.

09.10.2023 на електронну пошту суду від представника позивача, на виконання вимог ухвали від 04.10.2023, надійшла запитувана судом контактна інформація.

13.10.2023 на електронну пошту суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає про те, що згідно отриманих від заступника начальника служби приміських пасажирських перевезень Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» пояснень, про оплату рахунку №10 від 26.04.2022 постачальника було повідомлено в телефонному режимі. З огляду на звичай ділового обороту постачальник після отримання оплати за товар мав повідомити отримувача щодо готовності відправки товару та узгодити терміни та спосіб його доставки. Однак, після проведення оплати 30.05.2022 по рахунку №10 від 26.04.2022 уповноважені особи ТОВ «Металпласттрейд» на зв`язок не виходили.

Вказані пояснення, підписані ЕЦП заступником начальника служби приміських пасажирських перевезень Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», долучено позивачем до додаткових пояснень.

31.10.2023 до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив від 27.10.2023 на позовну заяву, в якому відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву та залучити його до матеріалів справи, а також відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач наголошує на тому, що між сторонами не укладався договір в письмовій формі, відтак позивач з відповідачем не досягли згоди у письмовій формі щодо строку постачання товару.

Також відповідач зазначає, що 04.10.2023 отримав претензію від позивача, яка була направлена 25.09.2023, що підтверджується витягом з реєстру поштових відправлень «Укрпошта», і цього ж дня позивач підготував позов до суду, що було несподіванкою для відповідача, оскільки між сторонами існували договірні відносини в усній формі і, сторони погодили, що поставка запасних частин відбудеться до кінця поточного 2023 року.

Враховуючи те, що сторонами не узгоджувались строки поставки товару у письмовій формі, а в усній формі домовились про те, що товар буде доставлений до кінця 2023 року, відповідач не вважав себе боржником, тому, на переконання відповідача, позовні вимоги передчасними та необґрунтованими, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що ухвалу про відкриття провадження відповідач не отримував. Про існування справи дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень. Представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 24.10.2023. Тому, у разі пропуску строку на подання відзиву, відповідач вважає дані підстави поважними для його поновлення.

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 04.10.2023 суд становив відповідачу строк на подання відзиву, а саме п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали.

Копію ухвали суду від 04.10.2023 було надіслано відповідачу ТОВ «Металпласттрейд» засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням №0600050871182 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6, офіс 3.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі була вручена відповідачу 18.10.2023. Відтак, строк на подання відзиву закінчується 02.11.2023.

Згідно відбитка поштового штемпеля на конверті, в якому надійшов відзив на позовну заяву, такий було направлено представником відповідача 27.10.2023, відтак відповідач строк для подання відзиву не пропустив, у зв`язку з чим відсутня необхідність його поновлювати.

31.10.2023 до Господарського суду Київської області від представника відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 04.10.2023, надійшла запитувана судом інформація.

06.11.2023 представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача щодо строків зобов`язання за укладеним правочином та наголошує на тому, що передача товару, у разі якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, здійснюється відповідно до положень статті 530 цього Кодексу; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

На переконання позивача, з урахуванням викладеного та того факту, що вимогу було направлено позивачем 13.06.2023 (номер трекінгу поштового оператора 0105479816367) посилання відповідача на відсутність строків є очевидно надуманим.

Також позивач зазначає, що твердження відповідача про направлення претензії 25.09.2023 не відповідає дійсності, оскільки 25.09.2023 було направлено позовну заяву з додатками на виконання вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач наголошує на тому, що будь-яких доказів про погодження сторонами поставки товару до кінця 2023 року відповідач не надає, та таке твердження не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, позивач акцентує увагу, що відповідач на момент розгляду справи, всупереч ст. 530, 663 Цивільного кодексу України та з урахуванням направлення покупцем вимоги від 08.06.2023 №НЗТ-08/700, не виконав зобов`язання за договором та не поставив позивачу товар; також на час розгляду справи всупереч ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України відповідач не повернув суму попередньої оплати за договором.

Позивач наголошує на тому, що жодних заходів щодо готовності товару до відправки та узгодження термінів та способу доставки відповідачем не вживалося.

Також позивач звертає увагу суду на те, що відповідач фактично безпідставно безоплатно користується коштами стратегічного підприємства залізничного транспорту в умовах воєнного стану, які у свою чергу могли б бути використані зокрема для відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави під час збройної агресії Російської Федерації.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» до ТОВ «Металпласттрейд» про стягнення 249 300,00 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідач виставив позивачу для оплати рахунок від 26.04.2022 №10 на суму 249 300,00 грн. за придбання товару: контактор 1ЮМ-016 (100А) (110В,0/0) в кількості 4 шт.; контакт головний в кількості 10 шт.

Позивач АТ «Українська залізниця» здійснив оплату згідно вказаного рахунку в розмірі 249 300,00 грн., платіжним дорученням №4738120 від 30.05.2022 (призначення платежу «оплата рах№10 від 26.04.2022р. за контактор Без ПДВ (_451)) (2601)»).

Одним з основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 ЦК України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною першою статті 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно з частиною сьомою статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частинами першою, другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи, що зміст відносин сторін вбачається з документів, якими обмінялися сторони (рахунок на оплату із переліком товару та його ціною, платіжне доручення із посиланням на реквізити рахунку та найменування товару), суд встановив, що між сторонами укладено господарський договір поставки у спрощений спосіб, при цьому обидві сторони вчиняли дії на його виконання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Змістом зобов`язань сторін за договором поставки є оплата коштів покупцем АТ «Українська залізниця», що породжує для продавця ТОВ «Металпласттрейд» негрошове зобов`язання поставити товар відповідно до переліку, наведеного в оплаченому рахунку.

При цьому у рахунку на оплату від 26.04.2022 №10 було вказано про те, що повідомлення про оплату рахунку є обов`язковим; товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.

Відповідач поставку товару згідно рахунку на оплату від 26.04.2022 №10 не здійснив.

Договором між сторонами не було передбачено строку виконання постачальником зобов`язання з поставки товару, також не було передбачено адреси самовивозу, доказів здійснення покупцем повідомлення про оплату рахунку та з`явлення на склад постачальника за отриманням товару матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Доказів того, що відповідач, отримавши оплату, проінформував покупця про готовність товару до отримання у визначеному місці, матеріали справи також не містять.

Відповідно до частини 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів повідомлення (у будь-якій формі) відповідача позивачем про оплату рахунку матеріали справи не містять.

Підписаний 13.10.2023 ЕЦП лист без номера та дати заступника начальника служби приміських пасажирських перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» Р.П. Качури щодо повідомлення постачальника в телефонному режимі про оплату рахунка не є належним та допустимим доказом. У листі відсутня будь-яка конкретна інформація про те, коли, ким за яким номером здійснено повідомлення у телефонному режимі від імені покупця та яка особа прийняла таке повідомлення від імені постачальника.

Відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Вказаний лист не відповідає ст. 88 ГПК України і не є заявою свідка.

Крім того, враховуючи те, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. ст. 205, 208 ЦК України), а також те, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах (частина 2 ст. 87 ГПК України), вказаний лист не підтверджує ані повідомлення відповідача про оплату рахунку, ані звернення до відповідача з вимогою здійснити поставку.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що за відсутності повідомлення про оплату рахунку та вимоги про поставку товару у порядку частини 2 ст. 530 ЦК України строк поставки товару для відповідача не є простроченим.

У відповіді на відзив позивач твердить, що вимогу було направлено позивачем відповідачу 13.06.2023 листом за трек-номером 0105479816367.

Разом із тим, матеріали справи ані такої вимоги, ані доказів її направлення відповідачу не містять. Згідно відомостей щодо відстеження пересилання поштового відправлення (які не містять даних про відправника, одержувача та вміст відправлення) лист за трек-номером 0105479816367 був направлений з м. Київ (01054) до с. Шпитьки (08122), та був повернутий за закінченням терміну зберігання. При цьому місцезнаходженням відповідача є м. Бориспіль.

Суд бере до уваги, що відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Вказана норма надає право покупцю діяти альтернативно на власний розсуд, а саме або вимагати передання оплаченого товару, або повернути кошти.

Разом із тим, умовою застосування вказаної норми є факт прострочення постачальника, який у даному правовідношенні позивачем не доведений.

Позивач твердить, що направив відповідачу претензію від 08.06.2023 вих. №НЗТ-08/700, в якій просив терміново (протягом місяця) повернути попередню оплату за запчастини.

Доказів отримання вказаної претензії відповідачем матеріали справи не містять. Суд зазначає, що долучена позивачем копія зворотного повідомлення від 13.06.2023 не містить номеру поштового відправлення, відбитку календарного штемпеля відділення поштового зв`язку, підпису особи про вручення даного рекомендованого листа, а також не підтверджує його вмісту.

У пункті 5.32 постанови Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №916/1093/21 суд касаційної інстанції вказав, що належним доказом направлення документів адресату відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ (поштова квитанція, поштова накладна з інформацією про поштове відправлення чи фінансовий чек) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення. Правові висновки щодо необхідності наявності номера поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі N 916/2110/20, від 06.07.2020 у справі N 916/2828/19, від 26.03.2020 у справі N 910/9962/16 та від 13.01.2020 у справі N 910/28408/15.

Враховуючи відсутність у рекомендованому повідомленні всіх належних реквізитів, відсутність опису вкладення з номером поштового відправлення та відсутність розрахункового документу підприємства зв`язку (накладної та/або фіскального чеку «Укрпошти») позивач не довів ані вручення листа адресату, ані навіть факту прийняття такого листа до пересилання.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що позовні вимоги позивача є передчасними та задоволенню не підлягають.

Щодо аргументів позивача, що відповідачем фактично здійснюється безоплатне користування коштами стратегічного підприємства залізничного транспорту, які у свою чергу могли б бути використані, зокрема для відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави, суд зазначає таке.

Принципи господарської діяльності засновані на юридичній рівності їх учасників перед законом і судом (ст. 6 ГК України) та свободі договору (ст. 179 ГК України, 627 ЦК України). Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони. Вказані аргументи позивача не відповідають його фактичній поведінці, оскільки позивач, не отримавши необхідний оплачений товар, не вимагав його поставити відповідно до частини 2 ст. 530 ЦК України.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати позивача на оплату судового збору суд залишає за позивачем.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх