Ухвала

від 06.12.2023 по справі 914/23/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.12.2023 Справа № 914/23/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Лілії Бернацької, розглянувши матеріали заяви Товариства з розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор Сервіс» про розстрочення виконання судового рішення (вх. № 4356/23 від 31.10.2023)

у справі № 914/23/23

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор Сервіс», м. Городок, Львівська область,

предмет позову: стягнення 710 576,33 грн,

підстава позову: користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,

за участю представників:

позивача: Трофимчук Дарія Володимирівна,

відповідача: Заремба Валерій Валерійович,

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор Сервіс» про стягнення 710 576,33 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.08.2023 позовні вимоги задоволено повністю, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор Сервіс» на користь Львівської міської ради 710 576,33 грн безпідставно збережених коштів і 10 658,64 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

31.10.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор Сервіс» про розстрочення виконання судового рішення.

13.11.2023 від позивача надійшли заперечення стосовно заяви.

05.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення графіку виконання судового рішення.

У судове засідання 06.12.2023 з`явилися представники обох сторін, додаткових заяв, клопотань не подавали, підстав для відкладення розгляду заяви судом не встановлено.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Відповідач як заявник клопотання про розстрочення виконання рішення суду вказує, що впродовж останнього часу перебуває у скрутному фінансовому становищі, виробнича діяльність практично припинена, що в першу чергу є прямим наслідком збройної агресії російської федерації проти України, відповідно доходи Товариства значно зменшились, а це у свою чергу призвело до негативного фінансового стану відповідача у 2023 році.

Також зазначає, що єдиним постійним джерелом доходу товариства є надходження від здачі в оренду власного майна. Крім того, в товариства на даний час є значні борги перед ДПС України щодо сплати обов`язкових платежів до бюджету на загальну суму 421 567,28 грн, внаслідок чого Державною податковою службою України накладено обтяження на належне відповідачу нерухоме майно у вигляді податкової застави.

Відповідач повідомляє, що має намір повністю та добровільно погасити борг шляхом перерахування сум на банківський рахунок Львівської міської ради. Однак, описані чинники істотно ускладнюють виконання рішення та є підставою, для розстрочки виконання судового рішення. Тому відповідач просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.08.2023 року у справі № 914/23/23 терміном на дев`ять місяців, починаючи з грудня 2023 року, зі сплатою боргу рівними частинами по 80 137,21 грн до 25 числа кожного місяця, а саме: 1) до 25.12.2023 - 80 137,21 грн, 2) до 25.01.2024 - 80 137,21 грн, 3) до 25.02.2024 - 80 137,21 грн, 4) до 25.03.2024 - 80 137,21 грн, 5) до 25.04.2024 - 80 137,21 грн, 6) до 25.05.2024 - 80 137,21 грн, 7) до 25.06.2024 - 80 137,21 грн, 8) до 25.07.2024 - 80 137,21 грн, 9) до 25.08.2024 - 80 137,19 грн.

ПОЗИЦЯ ПОЗИВАЧА

Позивач заперечує стосовно терміну розстрочення виконання рішення суду у цій справі, вважає його надмірним. Також зазначає, що відповідач не подав доказів щодо відсутності в нього доходів чи нездійснення господарської діяльності, не надав доказів щодо реального фінансового та майнового становища сторони, щодо наявності чи відсутності нерухомого майна.

ВИСНОВКИ СУДУ

Розглянувши заяву відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає її вимоги доведеними, і зазначає таке.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вказаною статтею передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні положення передбачені також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії"). Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, у кожному конкретному випадку.

Так, на підтвердження тяжкого фінансового становища відповідачем подано підсумкову виписку АТ «Акцент Банк» за період 01.01.2023 26.10.2023, відповідно до якої операцій по кредиту (596 472,88 грн) здійснено на 27 074,68 грн більше, ніж операцій по дебету (569 398,20 грн), а також з якої вбачається здійснення періодичних платежів на користь контрагентів по комунальних послугах і послугах зв`язку: ПрАТ «Фарлеп», ТзОВ «Львівенергозбут», ЛМКП «Львівводоканал», ТзОВ «Грінера Україна», АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», ЛМКП «Айсберг», Управління поліції охорони у Львівській області, на користь ГУК Львів, ГУ Державної казначейської служби у Львівській області.

Тобто відповідач має грошові зобов`язання не лише перед позивачем у цій справі, а й перед іншими кредиторами. Водночас відповідач вчиняє дії, спрямовані на здійснення таких розрахунків і не має наміру уникати виконання своїх зобов`язань. Крім цього, враховуючи поведінку відповідача, зокрема, стосовно неподання апеляційної скарги на рішення суду від 30.08.2023, суд не ставить під сумнів намір відповідача виконувати рішення суду.

Суд звертає увагу, що правовий інститут розстрочення виконання рішення суду не призначений для уникнення відповідачем можливих інших судових справ по стягненню з відповідача коштів, а застосовується судом при наявності обставин, що ускладнюють виконання конкретного рішення суду. Суд, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду не може не враховувати балансу інтересів обох сторін. Суд зауважує, що несвоєчасне виконання відповідачем рішення суду в даній справі так само може вплинути на своєчасність розрахунків і позивача зі своїми контрагентами та зумовити виникнення судових процесів.

Надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 Господарського процесуального кодексу України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. При відстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів до забезпечення позову (частини п`ята, шоста статті 331 ГПК України).

Отже, законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення виконання, передбачено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов`язковості виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 р. у справі 905/2912/15).

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідачем уточнено графік розстрочення виконання рішення суду від 30.08.2023 з урахуванням вказаної норми закону.

Проаналізувавши заяву відповідача з уточненим графіком розстрочення платежів, враховуючи позицію позивача стосовно терміну розстрочення виконання рішення суду, суд доходить висновку, що для забезпечення відповідачу можливості виконати належним чином рішення суду у розумні строки без негативних наслідків для позивача, залишаючись при цьому платоспроможним, заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду з урахуванням доповнень, викладених у клопотанні від 04.12.2023, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 331, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор Сервіс» про розстрочення виконання рішення суду у справі № 914/23/23 задовольнити.

2.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.08.2023 року у справі № 914/23/23 терміном на дев`ять місяців, починаючи з грудня 2023 року, зі сплатою боргу рівними частинами по 80 137,21 грн до 25 числа кожного місяця згідно з графіком:

1)до 25.12.2023 - 80 137,21 грн,

2)до 25.01.2024 - 80 137,21 грн,

3)до 25.02.2024 - 80 137,21 грн,

4)до 25.03.2024 - 80 137,21 грн,

5)до 25.04.2024 - 80 137,21 грн,

6)до 25.05.2024 - 80 137,21 грн,

7)до 25.06.2024 - 80 137,21 грн,

8)до 25.07.2024 - 80 137,21 грн,

9)до 25.08.2024 - 80 137,19 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.12.2023.

Суддя Матвіїв Р.І.