Ухвала

від 29.11.2023 по справі 915/430/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

29 листопада 2023 року Справа № 915/430/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Артьомові І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДНИЙ СВІТ ПІВДЕНЬ", вул. 12 Поздовжня, буд. 84, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 36880991)

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

представник позивача, адвокат Семененко Вадим Борисович,

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача держави Російської Федерації

про відшкодування майнової шкоди у сумі 14 928 477, 00 грн.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОДНИЙ СВІТ ПІВДЕНЬ" з позовною заявою до відповідача держави Російська Федерація, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 14 902 677, 00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на проведення експертних досліджень в розмірі 25 800, 00 грн.

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

1. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 19.06.2023.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 19.06.2023, не відбулось, у зв`язку з відпусткою головуючої судді Олейняш Е.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2023 призначено підготовче засідання на 25.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2023 відкладено підготовче засідання на 04.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2023 відкладено підготовче засідання на 21.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 30.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2023 відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 29.11.2023.

В судовому засіданні 29.11.2023 судом відповідно до ч. 2 ст. 235, ч. 6 ст. 233 ГПК України судом постановлено вступну та резолютивну частини ухвали.

Позивач в судові засідання 30.10.2023 та 29.11.2023 явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив.

Позивач про розгляд справи повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому ст. 120 ГПК України.

Від позивача жодних заяв, клопотань про розгляд справи за відсутності позивача та/або представника позивача або повідомлень про наявність поважних причин, які підтверджують неможливість забезпечення явки представника позивача, або заяв, клопотань про відкладення розгляду справи тощо до суду не надходило.

2. Джерела права, які застосував суд.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (постанови Верховного Суду у від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17).

КГС ВС в постанові від 29.12.2020 у справі № 910/14532/19 зауважив, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду. Отже, висновок апеляційного господарського суду про те, що суд має право залишити позов без розгляду, у зв`язку з невиконанням вимог суду позивачем, об`єктивно оцінивши поважність причин невиконання вимог суду та зазначити про це в судовому рішенні, є хибним, оскільки у цьому випадку суд не визнавав явку учасника справи обов`язковою.

Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок міститься у п. 8.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та постановах Верховного Суду від 29.12.2020 по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 по справі № 916/365/17).

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви № 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (п. 5.2.10 постанови ОП КГС ВС від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19, також зазначений висновок міститься у постанові ОП КГС ВС від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).

У зв`язку з викладеним, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.

В постанові КГС ВС від 19.12.2022 № 910/1730/22 зазначено, що, виходячи з положень ст. 42, 120, 196 ГПК України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладені у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у постанові у постанові від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19, від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19, у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду (постанова КГС ВС від 19.12.2022 № 910/1730/22).

3. Висновки суду.

Судом у даній справі встановлено, що позивач ТОВ «ВОДНИЙ СВІТ ПІВДЕНЬ» належним чином та завчасно повідомлявся судом про розгляд справи по суті шляхом надіслання ухвал суду до електронного кабінету.

Позивач повноважного представника у судові засідання 30.10.2023, 29.11.2023 не направив. При цьому, позивач не повідомив суд про причини неявки представника в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

Жодних заяв, клопотань на адресу суду від позивача не надходило.

Слід враховувати, що у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні одного представника позивач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме, направити у судове засідання іншого повноважного представника чи у будь-який спосіб (телефонограма, лист на електронну пошту тощо) повідомити суд про поважність причин неявки.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 197 ГПК України учасники справи не позбавлені права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов`язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов`язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов`язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності або подати заяву, клопотання про відкладення розгляду справи, повідомивши суд про наявність поважних причин неможливості забезпечення явки представника в судове засідання.

В свою чергу, судом також враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 226, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДНИЙ СВІТ ПІВДЕНЬ" до відповідача держави Російської Федерації про відшкодування майнової шкоди у сумі 14 928 477, 00 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.12.2023

Суддя Е.М. Олейняш