Ухвала

від 07.12.2023 по справі 922/2455/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

07 грудня 2023 року м. ХарківСправа № 922/2455/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

без виклику представників сторін

розглянувши подання (вх.№32513 від 27.11.2023) державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Максима Черемяніна та начальника Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольги Воробьової надійшло про видачу дубліката виконавчого документа у справі

за позовом Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ-35, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ: 00032767) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" (61000, м. Харків, просп. Московський, 247; код ЄДРПОУ: 38388375) про стягнення коштів в розмірі 6 020,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/2455/16 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3010,00 грн. та пені у розмірі 3010,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.09.2016 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" штраф у розмірі 3 010,00 гривень та пеню у розмірі 3 010,00 гривень і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" на користь Антимонопольного комітету України 1 378,00 гривень судового збору.

20.09.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом Харківської області було видано стягувачу відповідні накази, а саме:

1) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" штрафу у розмірі 3 010,00 гривень та пеню у розмірі 3 010,00 гривень і зарахування зазначених сум в дохід загального фонду Державного бюджету України;

2) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" на користь Антимонопольного комітету України 1 378,00 гривень судового збору.

27.11.2023 через канцелярію суду від державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Максима Черемяніна та начальника Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольги Воробьової надійшло подання (вх.№32513 від 27.11.2023) про видачу дубліката виконавчого документа, в якому просить суд видати дублікат №922/2455/16, виданий 20.09.2016 Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ "Транскомплект-С" на користь держави судового збору у розмірі 1 378,00 грн.

Подання обґрунтовано тим, що 18.11.2022 державним виконавцем Немишлянського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану ВП № 57806026. На теперішній час, підтверджуючих документів щодо повернення до Немишлянського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого документа відсутні, на адресу зазначені документи не надходили. Наказ №922/2455/16, виданий 20.09.2016 Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ "Транскомплект-С на користь держави судового збору у розмірі 1 378,00 грн., при пересилці поштової кореспонденції було втрачено.

На підтвердження зазначеного державні виконавці надали довідку, видану державним виконавцем Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Максимом Черемяніним та начальником Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольгою Воробьовою про втрату виконавчого документа, згідно якої наказ №922/2455/16, виданий 20.09.2016 Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ "Транскомплект-С на користь судового збору у розмірі 1 378,00 грн., при пересилці поштової кореспонденції було втрачено.

Також заявники зазначили, що оскільки, державна виконавча служба не є стороною виконавчого провадження, тобто не є стягувачем, заявники вважають за доцільне не сплачувати судовий збір тому, що - це є державний орган.

Розпорядженням від 27.11.2023 № 374/2023 керівника апарату Господарського суду Харківської області призначено повторний автоматизований розподіл подання (вх.№32513 від 27.11.23) у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Денисюк Т.С.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 для розгляду подання (вх.№32513 від 27.11.23) призначено суддю Пономаренко Т.О.

Розглянувши подання (вх.№32513 від 27.11.2023) державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Максима Черемяніна та начальника Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольги Воробьової надійшло про видачу дубліката виконавчого документа, суд зазначає наступне.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання

Відтак, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

У випадках звернення стягувача з заявою про видачу дублікат у зв`язку із втратою виконавчого листа предметом доведення є встановлення факту втрати виконавчого документа, а причини втрати документа, як випливає з наведеного положення ГПК України, не мають значення для вирішення заяви. Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі №474/783/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11.

З огляду на зазначене, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії наказу у справі №922/2455/16 від 20.09.2016 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" на користь Антимонопольного комітету України 1 378,00 гривень судового збору встановлено тривалістю в один рік, а саме до 21 вересня 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Однак, доказів того що зазначений наказ 18.11.2022 дійсно було повернуто (направлено) стягувачу, зокрема, копії супровідного листа, постанови про повернення виконавчого документа, поштових квитанцій тощо заявниками не надано.

Інформацію на яку саме адресу та кому саме було направлено (повернуто) вищевказаний наказ відділом державної виконавчої служби надано також не було.

Згідно з вимогами ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Проте, стягувач з відповідною заявою про поновлення такого строку до суду не звертався.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Разом з цим, за приписами ч.4 ст.327 ГПК України протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи цінним листом.

За приписами п.19.1 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Водночас, п.19.4 Перехідних положень ГПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, у розумінні вищенаведених норм, виконавчі документи (їх дублікати) надсилаються виключно стягувачу, а за видачу стягувачу такого дубліката справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, звернутися із відповідною заявою про видачу дублікату може як стягувач так і державний або приватний виконавець.

Суд зазначає, що норма п.19.4 Перехідних положень ГПК України не ставить вимогу про сплату судового збору за видачу дубліката виконавчого документа в залежність від того ким подана відповідна заява про видачу такого дубліката, а лише констатує обов`язок заявника сплатити відповідний судовий збір за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа, оскільки як виконавчий документ так і його дублікат у відповідності до вимог чинного законодавства видається виключно стягувачу.

Таким чином, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є сплата судового збору у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України "Про судовий збір".

Зокрема згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Звільнення від сплати судового збору державного органу вказаний Закон не передбачає.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» до витрат виконавчого провадження відноситься, зокрема, сплата судового збору.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.

Отже, за видачу судом дубліката наказу підлягає сплаті судовий збір у розмірі 80,52 грн. (2684 грн.*0,03).

Проте заявниками всупереч п.19.4 Перехідних положень ГПК України до заяви про видачу дубліката наказу не додано доказів сплати судового збору у розмірі 80,52 грн.

Доказів звільнення Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у встановленому Законом порядку заявниками не надали.

З огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для задоволення подання (вх.№32513 від 27.11.2023) державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Максима Черемяніна та начальника Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольги Воробьової надійшло про видачу дубліката виконавчого документа.

Керуючись ст.ст. 232-235, п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання (вх.№32513 від 27.11.2023) державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Максима Черемяніна та начальника Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольги Воробьової надійшло про видачу дубліката виконавчого документа - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 07.12.2023.

СуддяТ.О. Пономаренко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.