Рішення

від 06.09.2016 по справі 922/2455/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р.Справа № 922/2455/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 6 020,00 грн. за участю :

Представник позивача - ОСОБА_1 довіреність №300-122/02-42 від 29.04.2016 року;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Антимонопольний комітет України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С", в якому просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 3010,00 грн. та пеню у розмірі 3010,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач вчинив порушення передбачене п. 13 ст.15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 03.12.2014 року №20-26/06-10816 у встановлений ним строк.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/2455/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 серпня 2016 року.

Ухвалою суду від 09.08.2016 року розгляд справи було відкладено на 06 вересня 2016 року.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 06.09.2016 року, додаткових заяв, клопотань та документів в обгрунтування своєї правової позиції не надав. Підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. До суду повернулись ухвали суду від 26.07.2016 року про порушення провадження у справі та від 09.08.2016 року про відкладення розгляду справи, які були направлені на адресу відповідача згідно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.05.2016 року, із довідкою пошти "за закінченням строку зберігання".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи №20-26.13/16-15 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" (Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, 10 листопада 2015 року прийняв рішення № 570-р (Рішення), яким визнано, що ТОВ "Транскомплект-С" вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 03.12.2014 року № 20-26/06-10816 у встановлений ним строк.

За порушення, зазначене у вищевказаному рішенні, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" накладено штраф у розмірі 3 010 (три тисячі десять) гривень.

Відповідно до інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день прийняття Рішення, юридична адреса відповідача: вул. Панаса Мирного, 16/13, м. Київ, 01011.

Як встановлено судом, копія Рішення була надіслана із супровідним листом Комітету від 23.11.2015 року № 20-26.13/09-11662 та отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" 02.12.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0303504384520 (арк. с.14-15).

Не визнавши факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідач оскаржив рішення Антимонопольного комітету України від 10.11.2015 року № 570-р до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.01.2016 року у справі №910/156/16 позовну заяву ТОВ "Транскомплект-С" до Комітету було повернуто без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічні конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Отже, строк сплати штрафу сплинув 02 лютого 2016 року.

Разом з тим, станом на момент розгляду справи відповідач жодних доказів на підтвердження сплати штрафу або будь-яких документів щодо повторного оскарження, перевірки спірного Рішення, відстрочення чи розстрочення сплати штрафу позивачу та до суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Рішення № 570-р від 10 листопада 2015 року по справі №20-26.13/16-15 на теперішній час є дійсним.

Крім того, оскільки відповідач у встановлені терміни штраф не сплатив, позивач, керуючись ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахував відповідачу пеню у розмірі 3010,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до ч. 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та субєктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у звязку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобовязання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників субєкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, а матеріалами справи підтверджується, що Рішення Комітету є законним та, відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є обовязковим до виконання.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи ненадання сторонами доказів сплати штрафу за вищевказаним рішенням, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення 3010,00 грн. штрафу.

Крім того, пеня за період 03.02.2016 року по 26.05.2016 року (з урахуванням частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якою передбачено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України) у розмірі 3010,00 грн. нарахована позивачем правомірно, з урахуванням чого позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрати суд керується положеннями ст. ст. 44, 49 ГПК України та вважає за необхідне покласти витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 гривень на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 48, 56, 60 Закону "Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 1, 22, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" (61000, м. Харків, просп. Московський, 247; ідентифікаційний код 38388375) штраф у розмірі 3 010,00 гривень та пеню у розмірі 3 010,00 гривень і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскомплект-С" (61000, м. Харків, просп. Московський, 247; ідентифікаційний код 38388375) на користь Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ-35, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767) 1 378,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_2

Справа №922/2455/16.