Постанова

від 30.11.2023 по справі 362/666/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 362/666/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А. М.,

за участю представників:

ОСОБА_1 : не з`явився

Громадської організації «Садівниче товариство «Будівельник»: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023

(головуючий - Буравльов С.І., судді Шапран В.В., Андрієнко В.В.)

та рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023

(суддя - Бацуца В.М.)

у справі №362/666/19

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації «Садівниче товариство «Будівельник»

про визнання недійсними рішень позачергових зборів уповноважених членів товариства,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 29.2-02/3077 від 24.11.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 362/666/19 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Вронської Г. О.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 для розгляду справи № 362/666/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: Кролевець О. А. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С. В., Баранець О. М.

Історія справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Громадської організації «Садівниче товариство «Будівельник» (далі -Садівниче товариство «Будівельник», СТ «Будівельник», відповідач) про визнання недійсними рішень позачергових зборів уповноважених членів товариства, оформлених протоколом № 1 від 29.04.2018.

2. Позов мотивовано тим, що рішення позачергових зборів уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», оформлені протоколом № 1 від 29.04.2018, були прийняті відповідачем з порушенням положень чинного законодавства України:

- не було затверджено кількісного складу зборів уповноважених членів організації;

- не було затверджено переліку питань, що підлягають розгляду на зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник»,

- не було затверджено положення про уповноважених членів організації;

- не дотримано порядку повідомлення членів про дату та час проведення зборів та порядок денний зборів;

- до протоколу зборів не надано матеріали реєстрації учасників;

- відсутній кворум на зборах.

Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2023 у справі № 362/666/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

4. Судові рішення мотивовані тим, що оспорювані рішення позачергових зборів уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», оформлені протоколом № 1 від 29.04.2018, було прийнято зборами уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» із дотриманням положень чинного законодавства - за наявності відповідних підстав та повноважень і у порядку та у спосіб, встановлений законодавством та статутом Садівничого товариства «Будівельник», положенням про уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник».

5. Суди попередніх інстанцій зазначають, що:

- кількісний склад зборів уповноважених членів організації, перелік питань, що підлягають розгляду на зборах уповноважених членів СТ «Будівельник» та положення про уповноважених членів СТ «Будівельник», затверджено рішенням позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник», оформленим протоколом № 7 від 26.11.2017;

- на позачергових загальних зборах Садівничого товариства «Будівельник» прийнято рішення, оформлене протоколом № 7 від 26.11.2017, про призначення дати перших весняних позачергових загальних зборів членів СТ «Будівельник» - 29.04.2018;

- рішенням правління Садівничого товариства «Будівельник», оформленим протоколом № 3 від 18.03.2018, визначено дату проведення позачергових загальних зборів членів СТ «Будівельник» - 29.04.2018 та затверджено порядок денний;

- в оголошенні про проведення позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник» зазначено дату проведення - 29.04.2018, порядок денний, та доведено до відома членів Садівничого товариства «Будівельник», що якщо загальна кількість присутніх членів СТ «Будівельник» буде менше ніж 83 особи, будуть проведені збори уповноважених членів СТ «Будівельник»;

- наявний кворум 29.04.2018 на позачергових загальних зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

6. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023 у справі №362/666/19.

7. Скаржник у касаційній скарзі в якості підстави для касаційного оскарження вищезазначених судових рішень посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

8. Позивач зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.06.2022 у справі 916/700/21 та від 11.01.2023 у справі № 924/1234/21 (щодо принципу змагальності, стандарту доказування «вірогідності доказів»), від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-Ц (щодо принципу змагальності).

9. Крім того, позивач ставить під сумнів проведення та прийняття рішень зборами членів Садівничого товариства «Будівельник», оформлених протоколами № 7 від 26.11.2017, № 3 від 18.03.2018.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Розгляд клопотань

11. 30 листопада 2023 року від представника позивача адвоката Заведій В.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю його участі в судовому засіданні 30.11.2023, у зв`язку з появою у представника позивача симптомів гострої респіраторної інфекції, що перешкоджає таким представником брати участь у судовому засіданні.

12. Верховний Суд залишив зазначене клопотання без задоволення, з огляду на те, що явка представників учасників справи в судове засідання в суді касаційної інстанції обов`язковою не визнавалась, розгляд справи касаційною інстанцією здійснюється в межах ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, а матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, до того ж у судовому засіданні 26.10.2023 вже оголошувалася перерва до 30.11.2023.

13. Крім того, представником позивача не надано документального підтвердження мотивів клопотання та доказів, які б об`єктивно підтверджували неможливість забезпечити явку представника в судове засідання.

14. Водночас суд враховує приписи ст. 129 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

15. ОСОБА_1 станом на 29.04.2018 та станом на момент розгляду справи була та є членом Садівничого товариства «Будівельник», що підтверджується членською книжкою садовода від 14.08.1989, відомостями про сплату членських внесків, відповідними квитанціями про сплату членських внесків, наявними у матеріалах справи.

16. 26 листопада 2017 року проведено позачергові загальні збори членів Садівничого товариства «Будівельник», на яких були присутні члени товариства у кількості зареєстрованих членів товариства 106 членів, та вирішено, зокрема:

- призначити дату перших весняних позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник» та/або позачергових зборів уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» - 29 квітня 2018 року;

-затвердити визначення Уповноваженого члена Садівничого товариства «Будівельник» та представника члена Садівничого товариства «Будівельник» за довіреністю в такому формулюванні: представником члена Садівничого товариства «Будівельник» за довіреністю є особа, що зазначена в довіреності від члена Садівничого товариства «Будівельник», що оформлена згідно з діючим законодавством. Представник члена Садівничого товариства «Будівельник» за довіреністю має право голосу на загальних зборах членів Садівничого товариства «Будівельник». На Зборах Уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» представник члена Садівничого товариства «Будівельник» за довіреністю права голосу не має; уповноважений член Садівничого товариства «Будівельник» обирається із числа членів Садівничого товариства «Будівельник» (або членів їх сімей) від 5 до 15 членів Садівничого товариства «Будівельник». Термін обрання уповноваженого члена Садівничого товариства «Будівельник» складає 5 років. Список уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» затверджується на загальних зборах членів Садівничого товариства «Будівельник» або на зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник». Уповноважений член Садівничого товариства «Будівельник» не може бути представлений на зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» через представника за довіреністю. На Зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» право голосу мають виключно уповноважені члени зі списку, що затверджений на загальних зборах членів Садівничого товариства «Будівельник» та/або на зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник». Збори уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» вправі приймати рішення з будь-яких питань поточної діяльності Садівничого товариства «Будівельник», в тому числі з тих питань, що належать до компетенції правління Садівничого товариства «Будівельник»;

-затвердити список уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» з повноваженнями з 26.11.2017 року згідно з переліком;

- затвердити Положення про уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник». Уповноважити головуючого та секретаря загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник» підписати та ввести в дію затверджене Положення про уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» від 26.11.2017, у зв`язку з відсутністю голови правління Садівничого товариства «Будівельник» ОСОБА_2 на загальних зборах членів Садівничого товариства «Будівельник» 26.11.2017 за станом здоров`я;

- обрати склад правління Садівничого товариства «Будівельник» згідно з переліком.

17. Зазначене рішення позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник» оформлено протоколом № 7 від 26.11.2017.

18. 18 березня 2018 року проведено засідання членів правління Садівничого товариства «Будівельник», на якому були присутні 6 членів правління (згідно з протоколом засідання членів правління товариства), та вирішено, зокрема:

- визначити дату проведення позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник» - 29 квітня 2018 року;

- затвердити порядок денний позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник», які відбудуться 29 квітня 2018 року: перевибори керівного складу Садівничого товариства «Будівельник»; фінансовий звіт; стан електросистеми; включення башні.

19. Зазначене рішення членів правління Садівничого товариства «Будівельник», оформлено протоколом № 3 від 18.03.2018.

20. 29 квітня 2018 року проведено позачергові збори уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», на яких вирішено:

- обрати головуючого позачергових зборів уповноважених членів Садівничого товариства;

- затвердити порядок денний зборів;

- звільнити з посади голови Садівничого товариства «Будівельник» ОСОБА_2 та оголосити подяку;

- обрати головою Садівничого товариства «Будівельник» ОСОБА_3 ;

- надати повноваження голові Садівничого товариства «Будівельник» ОСОБА_3 вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо, подавати документи для державної реєстрації;

- звільнити членів правління товариства;

- обрати членами правління Садівничого товариства «Будівельник» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

- затвердити акт ревізійної комісії Садівничого товариства «Будівельник»;

- звільнити членів ревізійної комісії;

- обрати новий склад ревізійної комісії Садівничого товариства «Будівельник»;

- встановити єдину ціну за спожиту електроенергію 1,80 грн за 1 кВт для всіх членів Садівничого товариства «Будівельник»;

- призупинити процес передачі безоплатно у власність ПАТ «Київобленерго» з балансу Садівничого товариства «Будівельник» ПЛ-0,4 Кв ТП-786 Л -1, 2, 3;

- визнати боржниками тих членів Садівничого товариства «Будівельник», які сплачували за електропостачання за двома тарифами (ніч-день) у 2017 та 2018 роках. У разі несплати боргу відключити таких боржників від електропостачання, витрати за відключення/підключення покласти на таких боржників;

- підключити ОСОБА_10 , відповідно до технічного рішення проектних потужностей Садівничого товариства «Будівельник» на опору 3-х фазного лічильника автомата 16-А, якщо ОСОБА_10 до 05.05.2018 не встановить окремого трансформатора для перепідключення своєї окремої лінії;

- залучити для обслуговування системи водопостачання Садівничого товариства «Будівельник» сантехніка;

- виконання задачі по оформленню заяв про користування системою водопостачання покласти на уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник»;

- зробити розрахунки по встановленню лічильників обліку води по лініях № 1, 2, 3;

- відключити сторонніх споживачів від системи водопостачання Садівничого товариства «Будівельник»;

- передати голові Садівничого товариства «Будівельник» печатки, залишки готівкових коштів, установчі документи та іншу документацію.

21. На позачергових зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» 29.04.2018 були присутні члени товариства з правом голосу лише у кількості 55 членів (33, 95 %), та були присутні уповноважені члени Садівничого товариства «Будівельник» з правом голосу в кількості 19 членів (90,48 %).

22. Рішення позачергових загальних зборів уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» оформлено протоколом № 1 від 29.04.2018.

23. Вважаючи зазначені рішення позачергових зборів уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», оформлені протоколом № 1 від 29.04.2018, недійсними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Позиція Верховного Суду

24. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

25. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

26. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

27. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

28. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

29. Позивач, тобто особа, яка подала позов, реалізуючи своє право на судовий захист, визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, зважаючи на власне суб`єктивне уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

30. У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

31. Позивач у позові просить визнати недійсними рішення позачергових зборів уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», оформлені протоколом № 1 від 29.04.2018.

32. Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 у справі № 362/666/19 вказав на те, що з набранням чинності Законом України «Про кооперацію» садівничі товариства отримали можливість здійснювати реєстрацію такої юридичної особи, як обслуговуючого кооперативу.

Зокрема, 21 жовтня 2009 року Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва здійснив висновок, у якому вказав, що садівничі товариства можуть створюватися як об`єднання громадян. У цих роз`ясненнях визнано, що садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства.

Можна стверджувати, що використання для ведення садівництва, городництва та дачного господарства організаційно-правової форми споживчого або обслуговуючого кооперативу як юридичної особи, утвореної фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (ст. 1 Закону України «Про кооперацію»), відповідає суті вказаної діяльності.

33. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про кооперацію» (далі - Закон, в редакції на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

34. За приписами ст. 2 Закону кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

35. Відповідно до ст. 6 Закону кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

36. Статтею 8 Закону передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

37. За приписами ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу:

не менше третини його членів;

спостережної ради;

ревізійної комісії (ревізора);

органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

38. Частиною 1 ст. 16 Закону передбачено, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

39. Пунктом 3.1 статуту Садівничого товариства «Будівельник» встановлено, що основною метою (цілями) організації є здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів членів організації, сприяння створенню умов для використання ділянок для вирощування фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, вирощування квітів та декоративних культур, газонів, для оздоровлення та відпочинку членів організації та їх родин.

40. Відповідно до п. 5.2 статуту Садівничого товариства «Будівельник» органами управління організацією є: загальні збори членів організації (збори уповноважених членів організації), правління організації, голова організації.

Засідання керівних органів організації (загальних зборів, зборів уповноважених, правління) можуть проводитись як за безпосередньої участі членів (їх уповноважених представників на підставі довіреності), так і за допомогою інтернет зв`язку з використанням аудіо-візуальних комп`ютерних програм, онлайн конференцій.

Рішення про форму проведення такого засідання приймає правління організації та повідомляє про прийняте рішення членів організації не пізніше ніж за 10 днів до визначеної дати проведення такого засідання (загальних зборів, зборів уповноважених, правління).

Будь-яке засідання керівних органів оформляється протоколом. Про форму засідання обов`язково вказується у протоколі: якщо засідання відбувалось за допомогою інтернет зв`язку, у протоколі обов`язково фіксується за допомогою якої комп`ютерної програми відбувалось засідання.

41. Пунктом 5.3 статуту передбачено, що загальні збори членів організації (зборів уповноважених членів організації) є вищим органом організації, який вправі приймати рішення з будь-яких питань її діяльності, в тому числі і з тих, що належать до компетенції правління.

42. Згідно з п. 5.3.1 статуту у загальних зборах членів організації (зборів уповноважених членів організації) беруть участь її члени особисто чи через уповноваженого представника за довіреністю. Кожний член організації має один голос.

43. Відповідно до п. 5.3.2 статуту Садівничого товариства «Будівельник», якщо скликання загальних зборів членів організації викликає складнощі, можуть скликатись збори уповноважених членів організації. Загальні збори членів організації можуть визначити перелік питань, що підлягають розгляду на зборах уповноважених членів організації. Регламент зборів уповноважених членів організації визначається положенням про уповноважених членів організації, затвердженим загальними зборами членів організації. Збори уповноважених членів організації правомочні вирішувати питання, якщо на них присутня більша половина всіх повноважних членів організації. Рішення приймаються простою більшістю голосів, якщо інше не обумовлене цим статутом.

44. Пунктом 5.3.3 статуту СТ «Будівельник» встановлено, що чергові загальні збори членів організації (зборів уповноважених членів організації) скликаються правлінням щорічно. Відповідне рішення із зазначенням дати, часу, місця проведення та питань, які виносяться на обговорення, повинне бути доведене до відома членів організації не пізніше, ніж за 30 днів до дати проведення засідання загальних зборів. Загальні збори розглядають питання, винесені на їх розгляд правлінням, головою організації, а також членами організації.

45. Позачергові загальні збори членів організації скликаються при наявності обставин, що зачіпають суттєві інтереси організації, а також в інших випадках, передбачених даним статутом та законодавством України, протягом 30 днів з дня виникнення відповідних обставин. У такому разі рішення правління організації із зазначенням дати, часу, місця проведення та питань, які виносяться на обговорення, повинне бути доведене до відома членів організації не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення засідання загальних зборів членів організації (п. 5.3.4 статуту Садівничого товариства «Будівельник»).

46. Відповідно до п. п. 1.1 - 1.3 Положення про уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», затвердженого рішенням загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник» від 26.11.2017 (далі - Положення), вищим органом управління Садівничого товариства «Будівельник» є загальні збори його членів. Збори уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» скликаються правлінням або головою правління Садівничого товариства «Будівельник» у разі потреби. Збори уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» вважаються легітимними за наявності на них більше половини уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» із загального списку уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник». На зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» право голосу мають виключно уповноважені члени зі списку, що затверджений на загальних зборах членів Садівничого товариства «Будівельник» або на зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник». Уповноважений член Садівничого товариства «Будівельник» не може бути представлений на зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» через представника за довіреністю. Члени Садівничого товариства «Будівельник», які передали свій голос уповноваженому члену можуть бути присутні на зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» з правом дорадчого голосу.

47. Згідно з п. 1.4 Положення збори уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» вправі приймати рішення з наступних питань:

- визначення основних напрямків діяльності Садівничого товариства «Будівельник», затвердження його планів та звіт про їх виконання;

- внесення і затвердження змін до установчих документів Садівничого товариства «Будівельник», відомостей про Садівниче товариство «Будівельник»;

- затвердження зразків печаток, штампів, символіки та інших зразків реквізитів Садівничого товариства «Будівельник»;

- обрання складу членів правління Садівничого товариства «Будівельник» та відкликання правління, або окремих членів правління Садівничого товариства «Будівельник»;

- обрання та відкликання голови Садівничого товариства «Будівельник» та голови правління Садівничого товариства «Будівельник»;

- визначення порядку та способів реалізації власності Садівничого товариства «Будівельник» та здійснення контролю за її реалізацією;

- затвердження Правил внутрішнього розпорядку, Положення про порядок проведення загальних зборів, Положення про обрання голови правління, складу членів правління та складу членів ревізійної комісії, Положення про уповноважених членів, Положення про ревізійну комісію та інші Положення та регламентуючі документи Садівничого товариства «Будівельник;

- затвердження розміру вступних і членських внесків та строки їх внесення;

- розгляд скарг членів Садівничого товариства «Будівельник» на рішення правління та ревізійної комісії;

- надання та припинення членства у Садівничому товаристві «Будівельник».

Збори уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» вправі приймати рішення з будь-яких питань поточної діяльності, в тому числі з тих, що належать до компетенції правління Садівничого товариства «Будівельник».

48. Відповідно до п. 1.5 Положення рішення про внесення змін, доповнень до статуту Садівничого товариства «Будівельник» або про затвердження статуту в новій редакції приймаються зборами уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», якщо за нього проголосувало не менш як 3/4 присутніх уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник». Інші рішення зборів уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» ухвалюються простою більшістю голосів уповноважених членів СТ «Будівельник», присутніх на зборах.

49. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що рішення позачергових зборів уповноважених членів Громадської організації «Садівниче товариство «Будівельник», оформлені протоколом № 1 від 29.04.2018, були прийняті відповідачем із порушенням положень чинного законодавства України:

- не було затверджено кількісного складу зборів уповноважених членів Організації;

- не було затверджено переліку питань, що підлягають розгляду на зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник»;

- не було затверджено положення про уповноважених членів організації;

- не дотримано порядку повідомлення членів про дату та час проведення зборів та порядок денний зборів;

- до протоколу зборів не надано матеріали реєстрації учасників;

- відсутній кворум на зборах.

50. Позивач у касаційній скарзі вказує про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.06.2022 у справі 916/700/21 та від 11.01.2023 у справі № 924/1234/21 (щодо принципу змагальності, стандарту доказування «вірогідності доказів»), від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-Ц (щодо принципу змагальності).

Крім того, позивач ставить під сумнів проведення та прийняття рішень зборами членів ГО «Садівниче товариство «Будівельник», оформлених протоколами № 7 від 26.11.2017, № 3 від 18.03.2018.

51. Верховний Суд зазначає, що із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України, статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

52. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

53. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

54. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

55. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

56. Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

57. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

58. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

59. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

60. Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/211/22 зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу (позивача).

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.

Верховний Суд зазначає, що такий підхід до вирішення подібних корпоративних спорів є усталеним і його послідовно дотримуються господарські суди під час вирішення спору щодо оскарження рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб. Визначальним для задоволення такого позову є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача.

61. Відповідно до ст. 15 Закону про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

62. За приписами п. 5.3.4 статуту передбачено, що позачергові загальні збори членів організації скликаються при наявності обставин, що зачіпають суттєві інтереси організації, а також в інших випадках, передбачених даним статутом та законодавством України, протягом 30 днів з дня виникнення відповідних обставин. У такому разі рішення правління організації із зазначенням дати, часу, місця проведення та питань, які виносяться на обговорення, повинне бути доведене до відома членів організації не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення засідання загальних зборів членів організації.

63. Згідно з п. 5.3.10 статуту скликання загальних зборів членів організації (зборів уповноважених членів організації) відбувається за наступною процедурою: про порядок денний, час, місце та спосіб проведення загальних зборів членів організації члени організації повідомляються головою організації шляхом надсилання відповідного письмового та/або електронного повідомлення, шляхом телефонограм кожному члену організації, з використанням засобів зв`язку, а також розміщенням відповідної інформації та необхідних документів на дошці для інформації.

64. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з пояснень членів СТ «Будівельник», оголошенням від 18.03.2018 правління Садівничого товариства «Будівельник» повідомлено членів цього товариства про проведення 29.04.2018 позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник» (зборів уповноважених членів СТ «Будівельник»), вказано час та місце проведення зборів та порядок денний позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник». Також доведено до відома членів Садівничого товариства «Будівельник», що якщо загальна кількість присутніх членів Садівничого товариства «Будівельник» буде менше ніж 83 особи, будуть проведені збори уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник».

65. Позивач у позові та касаційній скарзі вказує на недотримання порядку повідомлення членів про дату та час проведення зборів та порядок денний зборів, що призвело до порушень прав на участь у таких зборах членів організації.

66. Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/1255/22 звернув увагу на те, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22. У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо.

67. Позивач ні в позові, ні в касаційній скарзі не зазначає чим прийняті рішення на зборах 29.04.2018 порушують його права та інтереси. Тобто, позивач не висловлює свою незгоду зі змістом ухвалених рішень, які підтримані уповноваженими членами СТ «Будівельник», а наголошує лише на певних процедурних порушеннях.

68. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.11.2017 проведено позачергові загальні збори членів Садівничого товариства «Будівельник», на яких були присутні члени товариства у кількості 106 осіб, і на яких було вирішено, зокрема: призначити дату перших весняних позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник» та/або позачергових зборів уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» - 29.04.2018; затверджено список уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник»; затверджено перелік питань, що підлягають розгляду на зборах уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник»; затверджено Положення про уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник».

69. Зазначеним та матеріалами справи спростовуються доводи позивача, викладені в позові та касаційній скарзі, про відсутність документів/рішень СТ «Будівельник» щодо визначення загальними зборами членів Садівничого товариства «Будівельник» кількісного складу зборів уповноважених членів організації, переліку питань, що підлягають розгляду на зборах уповноважених членів організації, регламенту зборів уповноважених членів організації, який визначається положенням про уповноважених членів організації, затвердженим загальними зборами.

70. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.03.2018 проведено засідання членів правління Садівничого товариства «Будівельник», на якому були присутні 6 членів правління і на якому було вирішено, зокрема визначити дату проведення позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник» - 29.04.2018; затвердити порядок денний позачергових загальних зборів членів Садівничого товариства «Будівельник», які відбудуться 29.04.2018.

71. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 29.04.2018 на зборах були присутні 55 членів (33,95%), з яких 19 членів (90,48 %) є уповноваженими членами Садівничого товариства «Будівельник», згідно з переліком, затвердженим рішенням позачергових загальних зборів Садівничого товариства «Будівельник», оформленим протоколом № 7 від 26.11.2017.

72. У матеріалах справи містяться список присутніх на зборах 29.04.2018 членів СТ «Будівельник» та список присутніх на зборах 29.04.2018 уповноважених членів СТ «Будівельник».

73. Відповідно до п. 1.3 Положення про уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» збори уповноважених членів вважаються легітимними за наявності на них більше половини уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник».

74. Пунктом 1.4.10 зазначеного Положення передбачено, що збори уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» вправі приймати рішення з будь-яких питань поточної діяльності Садівничого товариства «Будівельник», в тому числі з тих, що належать до компетенції правління Садівничого товариства «Будівельник».

75. Зазначеним та матеріалами справи спростовуються доводи позивача, викладені в позові та касаційній скарзі, про відсутність кворуму на позачергових загальних зборах членів Садівничого товариства «Будівельник», які проведені 29.04.2018 та відсутність матеріалів реєстрації учасників.

76. Верховним Судом відхиляються доводи позивача щодо порушення п. 5.3.1 статуту при проведенні оспорюваних позачергових зборів уповноважених членів СТ «Будівельник» (у разі відсутності кворуму правління призначає нову дату проведення загальних зборів членів організації), з огляду на те, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.04.2018 був наявний кворум - 19 (90,48 %) уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», згідно з переліком, затвердженим рішенням позачергових загальних зборів Садівничого товариства «Будівельник», оформленим протоколом № 7 від 26.11.2017.

77. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання недійсними рішень позачергових зборів уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», оформлених протоколом № 1 від 29.04.2018, оскільки судами встановлено, що оспорювані позачергові збори уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», що відбулись 29.04.2018, були повноважними і правомочними щодо прийняття рішень по питанням порядку денного вказаних загальних зборів уповноважених членів товариства, оспорювані рішення були прийняті зборами уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник» із дотриманням положень чинного законодавства, приписів статуту Садівничого товариства «Будівельник», положення про уповноважених членів Садівничого товариства «Будівельник», судами не встановлено порушення прав позивача.

78. Посилання позивача щодо сумнівів у проведенні та прийнятті рішень позачерговими загальними зборами членів та зборами правління Садівничого товариства «Будівельник», оформлених протоколами № 7 від 26.11.2017, № 3 від 18.03.2018, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються встановленими судами обставинами та матеріалами справи. Доводи позивача щодо інформації зазначеної в протоколі та щодо оформлення протоколу № 7 від 26.11.2018 відхиляються Верховним Судом, з огляду на предмет позову в цій.

79. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи, в контексті неврахування судами попередніх інстанцій позицій Верховного Суду щодо принципу змагальності, стандарту доказування «вірогідності доказів», фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів та встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позову, що в силу вимог ст. 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

80. Верховний Суд констатує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до ч. 3 ст. 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «факту», отже, відповідно до ст. 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

81. Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень попередніх інстанцій з такої підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

82. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

83. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

84. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

85. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

86. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №362/666/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді С. В. Бакуліна

О. М. Баранець