Рішення

від 20.11.2023 по справі 160/15249/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року Справа № 160/15249/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. за участі секретаря судового засіданняДеркач О.В. за участі: представника позивача - Бюрюкова С.В. представника відповідача - Степанова М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Новомосковський Військовий Лісгосп" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства "Новомосковський військовий лісгосп" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: Форма ПС, № 0124822410 від 30.05.2023; Форма Д, №0124752410 від 30.05.2023; Форма Д, №0124782410 від 30.05.2023; Форма ПС, №0126510712 від 30.05.2023; Форма ПС, №0126490712 від 30.05.2023; Форма ПС, №0126470712 від 30.05.2023; Форма ПС, №0126500712 від 30.05.2023; Форма ПС, №0126530712 від 30.05.2023; Форма ПС, №0126520712 від 30.05.2023; Форма Р, №0126440712 від 30.05.2023; Форма ПН, № 0124710712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126450712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126460712 від 30.05.2023; Форма Р, №0126420712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126430712 від 30.05.2023; Форма Р, №0126400712 від 30.05.2023; Форма Р, №0126370712 від 30.05.2023; Форма Р, №0126390712 від 30.05.2023; Форма Р, №0126410712 від 30.05.2023; Форма Р. № 0126380712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126710712 від 30.05.2023.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням державної податкової служби у Дніпропетровській області, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства "Новомосковський військовий лісгосп" у зв`язку з припиненням юридичної особи в результаті ліквідації, з 20.12.2022 по 13.04.2023 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України - за період з 01.01.2017 р. по теперішній час та з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 р. по теперішній час. За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 20.04.2023 р. № 1544/04-36-07-17/14304726, на підставі, якого відповідачем були прийняті двадцять одне податкове повідомлення рішення від 30 травня 2023 року. Позивач вважає, що висновки акту перевірки ґрунтуються на безпідставних припущеннях відповідача щодо невикористання ПММ у господарській діяльності підприємства на підставі лише факту відсутності чеків РРО й відповідно не підтвердженням факту отримання ПММ, при тому, що в порушення будь якого логічного мислення ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечуючи факт отримання ПММ підприємством, стверджує про отримання додаткового блага матеріально відповідальними особами та застосовує додаткове оподаткування та штрафні санкції, тобто Підприємство не отримувало ПММ від постачальника однак передало ті самі ПММ як додаткове благо матеріально відповідальними особам Підприємства. Вважають, що така позиція ГУ ДПС у Дніпропетровській області суперечить висновкам Верховного Суду викладених зокрема у рішенні по справі № 916/922/19 від 29.01.2020. Крім того, позивач вказав, що відповідно до листа Державного агентства лісових ресурсів України Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» №373 від 22.04.2019 ДП «Новомосковський військовий лісгосп» не є а ні землекористувачем а ні лісокористувачем. У зв`язку з чим, відповідачем безпідставно зроблені висновки про те, що Державного підприємства "Новомосковський військовий лісгосп" є користувачем земельних ділянок, позивачу нарахований земельний податок та застосовано штраф за неподання податкових декларацій земельного податку за 2019-2022 р.р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

29 серпня 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що перевіркою встановлено придбання ДП «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП» паливних талонів протягом перевіряє мого періоду загальним обсягом 6 265 888,53 грн. (ПДВ в сумі 1 052 729 грн. включено до складу податкового кредиту у відповідні періоди в повному обсязі) протягом перевіряємого періоду у контрагентів-постачальників: ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41449359), ТОВ «АНДІ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44219014), ТОВ «СОЛВІНГ СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42524688), ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» (код ЄДРПОУ 38194448), ТОВВ «АТП-М», ТОВ «ТД МАРКЕТ ПЛЮС», ТОВ «ФЕСТ МОУШЕН ГРУП», ТОВ «Арлас», ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» відповідно до договорів, видаткових накладних тощо. Оприбуткування палива по талонам відбувалось методом подвійного запису на кореспондуючих розрахунках ДТ 203 «Паливо» та КТ 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» всього в сумі 6 265 888,53 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 953 090,37 грн., 2018 рік в сумі 1 079 849,19 грн., 2019 рік в сумі 928 708,74 грн., 2020 рік в сумі 1 039 280,47 грн., 2021 рік в сумі 788 017,8 грн., 2022 рік в сумі 1 476 941,96 грн. В перевіряємому періоді Підприємство здійснювало оприбуткування та відповідно списання паливно-мастильних матеріалів для ведення господарської діяльності. Операції з оприбуткування та списання ПММ здійснювалися на бухгалтерському рахунку 203 «Паливо». Так, при проведенні перевірки ДП «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП» не надано до перевірки чеки РРО на суму списаних в період 2017-2022 ПММ 6 222 627,74 грн. (без ПДВ, ПДВ - 1 049 677,00 грн.), в тому числі: за 2017 рік в сумі 953 090,37 грн. (без ПДВ, ПДВ - 190 618 грн.); за 2018 рік в сумі 1 012 058,48 грн. (без ПДВ, ПДВ - 202 413 грн.); за 2019 рік в сумі 942 655,18 грн. (без ПДВ, ПДВ - 188 530 грн.); за 2020 рік в сумі 873 338,77 грн. (без ПДВ, ПДВ - 174 666 грн.); за 2021 рік в сумі 985 630,04 грн. (без ПДВ, ПДВ - 197 127 грн.); за 2022 рік в сумі 1 455 854,90 грн. (без ПДВ, ПДВ - 96 323 грн.). Тобто, в даному випадку відсутність первинних документів говорить про відсутні підстав для відображення в обліку операцій в оприбуткування ПММ, та, як слідство-списання. На підставі вищевикладеного, ДП «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП» в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України внаслідок порушень порядку списання ПММ - завищено витрати бухгалтерському та податковому обліку та, відповідно, занижено фінансовий результат, оподаткування за період 2017-2022 на загальну суму 6 222 627,00 грн., в тому числі періодах: 2017 - 953 090,00 грн., 2018 - 1 012 058,00 грн., 2019 - 942 655,00 грн., 2020 873 339,00 грн., 2021 - 985 630,00 грн., 2022 - 1 455 855,00 грн. Крім того, ДП "Новомосковський військовий лісгосп" в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України в результаті господарських відносин з ТОВ «ФАВОРИТТОРГБУД» завищено витрати у бухгалтерському обліку та, відповідно, занижено фінансовий результат до оподаткування у загальній сумі 455 971,00 грн., в тому числі у 2022 році в сумі 455 971,00 грн. В ході проведення перевірки встановлено, що витрати з списання ПММ на загальну суму, в тому числі: за 2022 рік в сумі ПММ 6 222 627,74 грн. (без ПДВ, ПДВ - 1 049 677 грн.), в тому числі: за 2017 рік в сумі 953 090,37 грн. (без ПДВ, ПДВ - 190 618 грн.); за 2018 рік в сумі 1 012 058,48 грн. (без ПДВ, ПДВ - 202 413 грн.); за 2019 рік в сумі 942 655,18 грн. (без ПДВ, ПДВ - 188 530 грн.); за 2020 рік в сумі 873 338,77 грн. (без ПДВ, ПДВ - 174 666 грн.); за 2021 рік в сумі 985 630,04 грн. (без ПДВ, ПДВ - 197 127 грн.); за 2022 рік в сумі 1 455 854,90 грн. (без ПДВ, ПДВ - 96 323 грн.), не можуть вважатись такими, що документально підтверджені (детально порушення описане вище в пп. 3.1.1.1 акту перевірки). Постачальниками ПММ в перевіряємому періоді були ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41449359), ТОВ «АНДІ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44219014), ТОВ «СОЛВІНГ СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42524688), ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» (код ЄДРПОУ 38194448), ТОВВ «АТП-М» (код ЄДРПОУ 38456125), ТОВ «ТД МАРКЕТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37958115), ТОВ «ФЕСТ МОУШЕН ГРУП» (код ЄДРПОУ 42005671), ТОВ «Арлас» (код ЄДРПОУ 41479116), ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» (код ЄДРПОУ 40473930) відповідно до договорів, видаткових накиданих тощо (додаток до акту перевірки). Крім того, ДП «Новомосковський військовий лісгосп» має право постійного користування земельними лісовими ділянками площею 20 129,70 га відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу «до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування» та такі землі є землями лісогосподарського призначення. Таким чином, згідно вищевикладеного ДП «Новомосковський військовий лісгосп» у перевіряємому періоді декларувало земельні ділянки не в повному обсязі, чим порушило п.273.1, 273.2 ст.273, п. п.277.1 ст.277 та п. 286.1 статті 286 ПКУ та занизило земельний податок на суму у розмірі 2 242 050,6 грн., в т.ч.: 2019 рік - 560 512,65 грн.; 2020рік 560 512,65 грн.; 2021 рік - 560 512,65 грн.; 2022 рік 560 512,65 грн. У січні 2023 року згідно передавального акту від 11.01.2023 № 100, затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України 10.01.2023, провели безоплатну передачу активів та пасивів ДП «Новомосковський військовий лісгосп» на баланс ДСГП «Ліси України» (код 44768034). Перевіркою за період 01.01.2017 по 14.04.2023 ДП «Новомосковський військовий лісгосп» встановлено порушення граничних термінів подання звітності. Позивач вільно надавало дохід у негрошовій формі своїм працівникам. Вказані обстави свідчать що підприємство було обізнано про наявність зобов`язань з податку на дохо фізичних осіб, що підлягають сплаті в бюджет, отримувало доходи від здійснення діяльності та мало можливість сплатити податок, але удавано, цілеспрямовано не виконало встановлених правил ПКУ та не сплатило податок на доходи фізичних осіб в бюджет свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно. Отже, що було обізнано про правила визначені пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а», «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164 ПКУ та фактично, в порушення зазначених правил, не сплатило податок на доходи фізичних осіб у строки, встановлю ст.168 ПК України, свідчить про вчинення податкового правопорушення, в частині не сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1639130 грн., з додаткового блага у вигляді наданого фізичним особам ПММ в сумі 6222624,69 грн. в періоді з січня 2017 по грудень 2022 року. Крім того, перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2017 по 13.04.2023 та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 13.04.2023 встановлено порушення: п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на збору у сумі 112007,25 грн., в т.ч. по періодах: 2017р. - 17155,63 грн, 2018 - 18217,05грн, 2019р.-16967,79 грн, 2020р.-15720Д0 грн.,2021р. 17741,29 грн., 2022р.-26205,39 грн.; порушено абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України розділ III Порядку заповнення та подання податковими Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4 за період 1,2,3,4 квартали 2017, 2018,2019,2020,2021,2022 років. З огляду на вищевикладене, вважаємо оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме: Форма ПС, № 0124822410 від 30.05.2023; Форма Д, № 0124752410 від 30.05.2023; Форма Д, № 0124782410 від 30.05.2023; Форма ПС, № 0126510712 від 30.05.2023; Форма ПС, № 0126490712 від 30.05.2023; Форма ПС, № 0126470712 від 30.05.2023; Форма ПС, № 0126500712 від 30.05.2023; Форма ПС, № 0126530712 від 30.05.2023; Форма ПС, № 0126520712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126440712 від 30.05.2023; Форма ПН, № 0124710712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126450712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126460712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126420712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126430712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126400712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126370712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126390712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126410712 від 30.05.2023; Форма Р. № 0126380712 від 30.05.2023; Форма Р, № 0126710712 від 30.05.2023. правомірним та такими, що винесено відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (том 13 а.с. 121-139).

11 вересня 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надало до суду додаткові пояснення (том 13 а.с. 143-157).

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 вересня 2023 року, клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виклик свідка задовольнив. Викликав для допиту в якості свідка: ОСОБА_1 - головного державного інспектора відділу перевірок у сфері агропромислового комплексу управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 16 жовтня 2023 року.

16 жовтня 2023 року допитаний свідок ОСОБА_1 , суду пояснив, що позивачем допущенні порушення Податкового Кодексу України, у зв`язку з не надання до перевірки чеків РРО за використане пальне на підставі талонів на пальне. У зв`язку з чим позивачем було занижено податкові зобов`язання. У чому полягало порушення по дивідендам, суду не пояснити. Чому не врахували державний акт на право постійного користування земельними ділянками суду не пояснив.

У судовому засіданні оголошено перерву до 13 листопада 2023 для надання представниками додаткових пояснень.

13 листопада 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надало до суду додаткові пояснення (том 13 а.с. 190-196)

Також 13 листопада 2023 року від ДП «Новомосковський військовий лісгосп» до суду надійшли додаткові пояснення у справі (том 14 а.с. 1-118).

13 листопад 2023 року у судовому засіданні оголошена перерва до 20 листопада 2023 року.

20 листопада 2023 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та наданих письмових пояснень.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на доводи викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до п. 191.1 ст.191 пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п. 69.2 п. 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та на підставі наказу від 19.12.2022 № 4037-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку із припиненням юридичної особи в результаті ліквідації, проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Новомосковський військовий лісгосп" питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України - за період з 01.01.2017 по теперішній час; та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по теперішній час.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 1544/04-36-07-17/14304726 від 20.04.2023, відповідно до висновків, якого перевіркою Державного підприємства "Новомосковський військовий лісгосп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 13.04.2023 та з питання дотримання законодавства щодо п нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування - за період з 01.01.2011 по 13.04.2023 встановлено порушення:

п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 1 202 147,00 грн.. в т.ч. за: 2017 рік в сумі 171 556,00 грн., 2018 рік в сумі 82 170,00 грн., 2019 рік в сумі 169 678,00 грн., 2020 рік в сумі 157 201,00 грн., 2021 рік в сумі 177 413,00 грн., 2022 рік в сумі 344 129,00 грн.;

пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ та п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистою прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, внаслідок чого встановлено заниження чистого прибутку (доходу), що відраховується комунальними унітарними підприємствами та об`єднаннями до держаного бюджету на загальну суму 4 408 118 грн. в тому числі: 2017 - 586 150 грн,. 2018 - 622 416 грн., 2019 - 695 679 грн., 2020 - 572 910 грн., 2021 - 680 035 грн., 2022 - 1 250 928 грн.

п. 198.1. п.198.3. н. 198.5, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України підприємством неправомірно занижено податок на додану вартість всього в сумі 1 054 262,00 грн., а саме: 2017 рік - 190 618 грн., в тому числі у: січні - 8315 грн, у лютому 9 107 грн., березні - 12 141 грн., квітні - 8 712 грн., травні - 18 863 гри., червні 15 660 грн, липні - 15 169 грн.. серпні - 14 943 грн,, вересні - 16 937 грн.. жовтні 16945 грн., листопаді - 21 196 грн.. грудні - 32 630 грн.; 2018 рік - 202 413 гри., в тому числі у: січні -481 грн., лютому- 13922 грн., березні - 16 456 грн., квітні - 15 845 грн.. травні - 20 120 грн., червні -19 475 грн., липні - 19 598 грн., серпні - 20 459 грн., вересні - 20 385 грн., жовтні - 18 333: грн., листопаді 17 879 грн., грудні - 19 460 грн.; 2019 рік - 188 530 грн., в тому числі у: січні - 9 834 грн., лютому - 13 132 грн., березні - 14 589 грн., квітні - 15 142 грн., травні - 13 758 грн., червні - 11 470 грн., липні - 16 462 гри., серпні - 1З 897 грн., вересні - 17 468 грн., жовтні - 16 626 грн., листопаді - 23 505 грн., грудні - 22 647 грн.; 2020 рік - 174 666 грн.. в тому числі у: сінні - 10259 грн., лютому - 14 476 грн., березні - 16 054 грн., квітні - 16 232 грн., травні - 12 463 грн., червні - 15 686 грн., липні - 16 743 грн., серпні - 15 928 грн., вересні - 17 339 грн., жовтні - 9 593 грн., листопаді - 14 214 грн., грудні - 15 679 грн.; 2021 рік - 197 127 грн.. в тому числі у: січні - 8453 грн., лютому - 11 875 грн.. березні - 15 608 грн., квітні - 19 324 грн., травні - 16 474 грн., червні - 18 914 грн., липні - 21 595 грн., серпні - 16 434 грн., вересні - 14 876 грн., жовтні 9319 грн., листопаді - 18 834 грн., грудні - 25 439 грн.; 2022 рік - 101 008 грн,., в тому числі у: січні 17873 грн., лютому - 3 332 грн.. травні - 3 125 грн., червні - 7 042 грн., липні -11 127 грн, серпні - 10 750 грн., вересні - 13 019 грн., жовтні - 11 154 грн., листопаді - 10 528 грн., грудні 13058 грн.

п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

п. 273.1, 273.2 ст.273, п.п. 277.1 ст.277 та п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, занизило земельний податок на суму у розмірі 2 242 050,6 гри,, в т.ч.: 2019 рік - 560 512,65 грн.: 2020 рік - 560 512,65 грн., 2021 рік- 560 512,65 грн,; 2022 рік - 560512,65 грн.;

п.49.2 ст.49. ст. 285, п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України не подані податкові декларації земельного податку за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік.

п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168. п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» п.п 104.2, п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України. Донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 1639130,14 грн. в т.ч. по періодах: 2017 році в сумі 251 057,90 грн., 2018 році у сумі 266 590, 97грн., 2019 році у сумі 248309,13 грн., 2020 р. 230050,18 грн., 2021 р. 259628, 54 грн., у 2022р. 383 493,42 грн.

п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «є» п.п. 164.2.1,7 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164 ПКУ та п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Донараховано військового збору у сумі: 112 007.25 грн.. в т.ч. по періодах: 2017р.-17155,63 грн, 2018-18217,05 грн, 2019р. - 16967,79: грн, 2020 р.- 15720,10 грн., 2021р. - 17741,29 грн, 2022р. - 26205,39 грн.

порушено абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України розділ ІІІ Порядку заповнення та подання податковими Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4 за період 1,2,3,4 квартали 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022років (за ознакою доходу 126). (том 1 а.с. 18-117).

Державне підприємство "Новомосковський військовий лісгосп" не погодившись із висновками перевірки, 09 травня 2023 року направило до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт № 1544/04-36-07-17/14304726 від 20.04.2023 (том 1 а.с. 193-199).

За результатами розгляду заперечень ДП "Новомосковський військовий лісгосп" від 09 травня № 120 до акту перевірки № 1544/04-36-07-17/14304726 від 20.04.2023, висновки акту залишенні без змін (том 1 а.с. 200-214).

На підставі Акту № 1544/04-36-07-17/14304726 від 20.04.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення рішення (далі ППР):

№ 0124752410 вiд 30.05.2023 щодо заниження військового збору (2017-2022) з вартості паливо-мастильних матеріалів, безоплатно наданих матеріально-відповідальний особі на загальну суму 6 222 624, 69 грн. (том 13 а.с. 2-3);

№ 0124782410 від 30.05.2023 заниження ПДФО (2017-2022) з вартості паливо-мастильних матеріалів, безоплатно наданих матеріально-відповідальній особі на загальну суму 6 222 624, 69 грн. (том 13 а.с.4-5);

№ 0124822410 від 30.05.2023 не в повному обсязі надано податкові розрахунки за формою 1 ДФ, 4ДФ 3 формою І-IV квартал 2017, 2018, 2019, 2020, 2022, без відображення сум доходу наданого матеріально відповідальній особі, всього на суму 6 222 624,69 грн. (ознака 126) ( том.13 а.с 6-8);

№ 0126510712 від 30.05.2023 не подання податкових декларацій земельного податку 201-2022 року по Межиріцькій територіальній громаді (тотм 13 а.с. 23-25) окрім 2021 року - по ковiду не застосовано;

№ 0126490712 від 30.05.2023 не подання податкових декларацій земельного податку 201-2022 року по Губининській територіальній громаді (том. 13 а.с. 26-28) окрім 2021 року - по ковіду не застосовано;

№ 0126470712 від 30.05.2023 не подання податкових декларацій земельного податку 201-2022 року по Черкаській територіальній громаді (том. 13 а.с. 28-31), окрiм 2021 року - по ковiду не застосовано;

№ 0126500712 від 30.05.2023 не подання податкових декларацій земельного податку 201-2022 року по Вербківській територіальній громаді ( том 13 а.с. 32-34), окрім 2021 року - по ковiду не застосовано;

№ 0126530712 від 30.05.2023 не подання податкових декларацій земельного податку 201-2022 року по Дергачівській територіальній громаді (том 13 а.с. 35-37);

№ 0126520712 від 30.05.2023 не подання податкових декларацій земельного податку 2019-2022 року по м. Харків (а.с. 38-40) окрім 2021 року;

№ 0126440712 від 30.05.2023 знижено податок на додану вартість в сумі 1054362, 00 грн. (2017-2022р.р.) в наслідок списання ПММ на загальну суму 6 222 627,74 грн. (без ПДВ, ПДВ - 1049677 грн), що не можуть вважатись, що документально підтверджені (відсутні чеки РРО), а також за рахунок завищення податкового кредит з податку на додану вартість в сумі 4 685,00 грн., в тому числі: за липень 2022 року - 4 601,00 грн, грудень 84,00 грн., в результаті господарських відносин з ТОВ «ФАВОРИТГОРГБУД» (том 13 а.с. 41-45);

№ 0124710712 від 30.05.2023 відсутність реєстрації податкових накладних (том 13 а.с. 46-49);

№ 0126450712 від 30.05.2023 Податок на прибуток заниження частини чистого прибутку за період з 2017-2022 р.р на загальну суму 4 408 118,00 грн (том 13 а.с. 50-53);

№ 0126460712 від 30.05.202 Податок на прибуток завищення витрат у бухгалтерському обліку та заниження фінансового результату до оподаткування (прибутку) визначеного у податковій звітності всього на суму 6 678 598,00 грн (за період з 2017 рік -2022 рік) (том 13 а.с. 54-57);

№ 0126420712 від 30.05.2023 земельний податок за період 2019-2022рр. за землю по м. Харків (том 13 а.с. 58-62);

№ 0126430712 від 30.05.2023 земельний податок за період 2019-2022 рр. за землю по Дергачівській територіальній громаді (том 13 а.с. 63-67);

№ 0126400712 від 30.05.2023 земельний податок за період 2019-2022рр. за землю по Вербківській територіальній громаді (том 13 а.с. 68-72);

№ 0126370712 від 30.05.2023 земельний податок за період 2019-2022рр. за землю по Черкаській територіальній громаді (том 13 а.с. 73-79);

№ 0126390712 від 30.05.2023 земельний податок за період 2019-2022рр. за землю по Губининській територіальній громаді (том 13 а.с. 80-84)

№ 0126410712 вiд 30.05.2023 земельний податок за період 2019-2022рр. за землю по Межиріцькій територіальній громаді (том 13 а.с. 85-89);

№ 0126380712 від 30.05.2023 земельний податок за період 2019-2022рр. за землю по Чугуївській територіальній громаді (том 13 а.с. 90-94);

№ 0126710712 від 30.05.2023 сума земельний податок за період 2019-2022. за землю по Малинівській територіальній громаді (том 13 а.с. 95-99).

Позивач не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.202. п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Розділ V Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:...г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пп. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподатковування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподатковування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення ); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв`язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

З системного аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що право на формування витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, в тому числі платіжних, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ст. 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб`єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням від 30 травня 2023 року № 0124752410, № 0124782410, № 0124822410, № 0126440712, № 0124710712, № 0126450712 № 0126460712, суд виходить з такого.

Відповідачем у висновках акту перевірки зазначено, що у зв`язку з ненаданням до перевірки чеки РРО на суму списаних в період 2017-2022 року ПММ ДП «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ВІЙСЬКС ЛІСГОСП» порушило порядок його списання, чим допустило порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України - завищено витрати у бухгалтерському та податковому обліку та, відповідно, занижено фінансовий результат оподаткування за період 2017-2022 на загальну суму 6 222 627,00 грн., в тому чи періодах: 2017 - 953 090,00 грн., 2018 - 1 012 058,00 грн., 2019 - 942 655,00 грн., 2 873 339,00 грн., 2021 - 985 630,00 грн., 2022 - 1 455 855,00 грн.

Однак, такі висновки податкового органу спростовуються як наданими позивачем до суду доказами так і самим актом перевірки. Оскільки, відповідачем в акті перевірки встановлено придбання ДП «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП» паливних талонів протягом перевіряє мого періоду загальним обсягом 6 265 888,53 грн. (ПДВ в сумі 1 052 729 грн. включено до складу податкового кредиту у відповідні періоди в повному обсязі) протягом перевіряємого періоду у контрагентів - постачальників: ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41449359), ТОВ «АНДІ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44219014), ТОВ «СОЛВІНГ СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42524688), ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» (код ЄДРПОУ 38194448), ТОВВ «АТП-М» (код ЄДРПОУ 38456125), ТОВ «ТД МАРКЕТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37958115), ТОВ «ФЕСТ МОУШЕН ГРУП» (код ЄДРПОУ 42005671), ТОВ «Арлас» (код ЄДРПОУ 41479116), ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» (код ЄДРПОУ 40473930) відповідно до договорів, видаткових накладних тощо (том 11 а.с. 2-146).

На підтвердження руху паливо-мастильних матеріалів, позивачем були наданні до суду: шляхові листи службового легкового та вантажного автомобіля, товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН), які проходять в системі електронного обігу деревини в Україні (центральна база ЕС набірні відомості по списанню паливно-мастильних матеріалів, накладні на переміщення паливно-мастильних матеріалів на гараж та лісництва, видаткових (сдаточних) відомостей ПММ за реєстраційним номером автотранспорту, акти на списання використаного бензину на санітарно вибіркову рубку лісу (СВР), прохідну та інші види рубок, акти використання тракторних робіт, списання паливно-мастильних матеріалів по гаражу та лісництвах (том 8 а.с 152-165, том 10 а.с. 118-174, том 12 а.с. 94-211).

Отже, придбання паливно-мастильних матеріалів на підприємстві відбувалося на підставі укладених договорів, для здійснення виробничих завдань з охорони, захисту ліса від пожеж самовільних рубок, посадки лісу, здійснення заготівлі лісопродукції та вивезення деревини. Документальним підтвердженням отримання та використання ПММ водіями є роздаточні відомості ПММ та відмітки про заправку ПММ в подорожніх листах. Подорожній лист як первинний документ застосовується для бухгалтерського податкового обліку господарських операцій, пов`язаних з перевезенням вантажів. Подорожній лист підтверджує витрати, пов`язані із здійсненням перевезень, зокрема витрати на паливно- мастильні матеріали, а також факт виконання робіт та витрат ПММ.

Форми бланків шляхових листів, як первинних документів затверджено наказом облікову політику ДП «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП». А саме: Подорожній лист вантажного автомобіля форма № 2-ТН та Подорожній лист службового автомобіля типова форма № 3.

Суд, зауважує, що наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою формування податкового кредиту та витрат, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Складення лише одного первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції. Використання транспорту на підприємстві підтверджується фактом виконання робіт по охороні захисту лісу, посадка, протипожежні заходи, заготівля деревини, її реалізація, отримання коштів від реалі продукції, сплата ПДВ за продану продукцію, сплата податку на прибуток та частини чистого прибутку від доходу, отриманого від господарської діяльності, що підтверджується поданими деклараціями та складеними звітами про господарську діяльність підприємства на підставі первинних документів, підтверджуючих господарську діяльність підприємства.

Суд, зауважує, що відсутність чеків РРО дійсно є порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку, за яке передбачена відповідальність за ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проте не є підставою для висновку про невикористання таких паливно-мастильні матеріалів в господарській діяльності Підприємства, використання якого підтверджується іншими документами бухгалтерського обліку.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Відповідачем не заперечувалось придбання позивачем у ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41449359), ТОВ «АНДІ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44219014), ТОВ «СОЛВІНГ СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42524688), ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» (код ЄДРПОУ 38194448), ТОВВ «АТП-М» (код ЄДРПОУ 38456125), ТОВ «ТД МАРКЕТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37958115), ТОВ «ФЕСТ МОУШЕН ГРУП» (код ЄДРПОУ 42005671), ТОВ «Арлас» (код ЄДРПОУ 41479116), ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» (код ЄДРПОУ 40473930) паливо-мастильних матеріалів, яке було використано в господарській діяльності позивача, що підтверджується наданими позивачем договори з постачання нафтопродуктів, актами виконаних робіт та актами списання ПММ, видатковими накладними, специфікаціями та звіти по ПММ 2017-2022 рік, подорожніми листами, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, позивачем надано документи, які заповнені у відповідності до чинного законодавства з обов`язковими реквізитами та підтверджують витрати палива. Транспортні засоби, на яких використовувалося пальне, перебувають на праві оренди та власності позивача, що підтверджує використання їх у господарській діяльності.

Отже, витрати на придбання паливо-мастильних матеріалів ураховуються при визначенні фінансового результату у разі їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 09 березня 2021 року у справі № 160/3026/19.

Висновки і власні розрахунки відповідача про невикористання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей (паливно-мастильних матеріалів) в господарській діяльності не ґрунтуються на вимогах закону та не можуть розцінюватися, як беззаперечні твердження.

Крім того, відповідач посилався на нереальність господарських операції позивача з ТОВ» Фаворитторгбуд», на підставі наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів, аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН можливо прийти висновку, що проведення такого значного обсягу робіт у ТОВ «ФАВОРИТТОРГБУД» відсутні реальних трудових ресурсів а також відсутнє придбання трудових ресурсів у інших контрагентів постачальників, відсутнє керівництво, що вказує на те, що складені та підписані договори з додатками та акти приймання-передачі робіт та послуг не мають законної сили, не є чинними. Крім того, результати дослідження діяльності ТОВ «ФАВОРИТТОРГБУД» вказує на те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам у т.ч. ДП «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП».

Однак, такі висновки відповідача, ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки відповідачем в акті перевірки не наведено, у чому саме полягає порушення податкового законодавства позивачем, враховуючи надання ним до перевірки договори на виконання робіт по заготівлі деревини, акти приймання лісосіки для розробки, складені технічні завдання, карта технологічного процесу, товарно-транспортні накладні складенні перевізником ФОП ОСОБА_2 , рапорти про рух лісопродукції 2022 року (том 10 а.с. 2-116, том 12 а.с. 1-92).

Після проведення робіт (заготівля деревини) було проведено приймання деревини від заготівлі, складені щоденники приймання лісопродукції, яка зафіксована в системі електронного обліку деревини (ЕОД), та поставлена на бухгалтерський облік на 26 рахунок (Готова продукція). Таким чином, вказана продукція була поставлена на облік в системі електронного обліку деревини (ЕОД) та бухгалтерському обліку.

Крім того, вищезазначені роботи є роботами підвищеної небезпеки, із узв`язку з чим ТОВ «ФАВОРИТТОРГБУД» для виконання робіт має Дозвіл № 0747.17.14 від 02.11.2017 року зі строком дії до 02.11.2022 року, на виконання таких робіт.

Відповідачем не наведено доводів, чому виказанні документи не прийняті до уваги під час перевірки, та чому їх наявність є недостатньої для підтвердження господарських операцій між ТОВ «ФАВОРИТТОРГБУД» та позивачем.

Доводи відповідача про те, що керівник ТОВ «ФАВОРИТТОРГБУД», який є підписантом договорів з позивачем було звільнено згідно наказу від 28.02.2022 року, що свідчить про дефектність наданих до перевірки первинних документів, не свідчить про порушення позивачем вимог податкового кодексу, оскільки, ОСОБА_3 , на час укладання був керівником ТОВ «ФАВОРИТТОРГБУД», і як керівник підписував правочини, що не заборонено законом.

Так, відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу №88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Таким чином, наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Зі змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд критично ставиться до висновків відповідача про те, що відсутність у ТОВ «ФАВОРИТТОРГБУД» матеріальних та трудових ресурсів свідчить про нереальність господарських операцій, оскільки залучення працівників можливе за договорами цивільно-правового характеру. Проте, акт перевірки не містить інформації, що вказані обставини досліджувались контролюючим органом під час перевірки.

Аналогічних висновків неодноразово доходив Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 09.03.2021 у справі №160/3026/19, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 01.08.2018 у справі №813/23/14.

Крім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №580/567/19 чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів.

У постанові від 11.03.2020 у справі № 826/5678/18 Верховний Суд звернув увагу на те, що «...неналежне декларування контрагентом позивача не свідчить про відсутність господарської операції і, крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця дотримання контрагентів позивача податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених робіт, поставлених товарів, наданих послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №2а-1484/12/1370, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16.

Також у постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 Верховний Суд зробив висновок, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

У постанові від 23.05.2018 у справі № 2а-102/09/0770 Верховний Суд зазначив, що порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов`язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов`язань».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі №340/854/19 зазначено про наступне: «Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі №826/11531/14, Верховний Суд у постановах від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі №826/487/16 неодноразово звертав увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку».

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано зроблені висновки про порушення позивачем Податкового кодексу України, які стали підставою для прийняття Головним управління ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2023 року № 0124752410, № 0124782410, № 0124822410, № 0126440712, № 0124710712, № 0126450712 № 0126460712, а відтак підлягаю скасуванню, як протиправні.

Вирішуючи питання правомірності нарахування відповідачем земельного податку так і обов`язку подання звітності щодо них податкових декларації за період з 2019-по 2022 рік, суд виходить з такого.

Як передбачено підпунктом 14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно із підп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками плати за землю є платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.270.1 ст.270 ПК України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (п.271.1 ст.271 ПК України).

Згідно із п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 ПК України).

Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно з ч.1 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України встановлено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 р. №773-р. майновий комплекс державного цілісний «НОВОМОСКОВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП» був переданий із сфери управління Міністерства оборони до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, який є власником Державного підприємства «НОВОМОСКОСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП»

Судом встановлено, що ДП «Новомосковський військовий лісгосп» створено на підставі наказу Міністерства оборони України № 235 від 10.10.1993. Відповідно до Статуту, воно є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності.

Згідно з даних державного акту на право користування землею Б № 020061, землекористувачем 20447,0 гектарів землі є Дніпропетровська квартирно-експлуатаційна частина районна, який виданий виконавчим комітетом Новомосковської районної (міської) Ради депутатів трудящих (том 7 а.с. 117-118).

Із матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки лісового фонду, на яких здійсню діяльність ДП «Новомосковський військовий лісгосп», згідно державного акту на право постійного землекористування, належить Квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України (КЕВ м.Дніпро) відносяться до земель оборони і у відповідності до Лісового кодексу України КЕВ м. Дніпро.

Тобто, відповідач посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, не надав належної оцінки наявності вищевказаного державного акту на право користування землею Б № 020061.

Тобто, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що у позивача відсутній акт на право постійного користування земельними лісовими ділянками.

Суд, звертає увагу, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 13 грудня 2016 року у справі № 804/5756/19, встановлено, що державним актом на право користування землею від 1988 року земельна ділянка загальною площею 20447 га передана в постійне користування Дніпропетровській квартирно-експлуатаційній частині району. Наказом начальника Дніпропетровської квартирно-експлуатаційної частини району № 94 від 31.10.2015 року Дніпропетровську квартирно-експлуатаційну частину району переформовано в Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, звертаючись у вересні 2016 року з позовом до суду, оскаржував положення про встановлення плати за землю на території Черкаської селищної ради та пункт 2 рішення № 05 від 25.06.2015 року Черкаської селищної ради, оскільки вважав, що має підстав для отримання пільг по оплаті земельного податку КЕВ.

У задоволенні адміністративного позову Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська відмовлено, постанова суду набрала законної сили 21.07.2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як постійний користувач землею на підставі державного акту від 1988 року загальною площею 20447 га, до складу яких входить земельна ділянка, яка розташована, зокрема на території Черкаської селищної ради, є належним особою яка має обов`язок по сплаті земельного податку.

Отже, висновки відповідача про те, що ДП «Новомосковський військовий лісгосп» має обов`язок подавати звітність по сплаті земельного податку за період 2019-2022 року та обов`язок щодо його сплату є безпідставні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2023 року Форми ПС № 0126510712, № 0126490712, № 0126470712, № 0126500712, № 0126530712, № 0126520712 та Форма Р: № 0126420712, №0126430712, № 0126400712, № 0126370712, № 0126390712, № 0126410712, № 0126380712, № 0126710712 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Позивачем доказів фактично понесених витрат на правничу допомогу суду не надано, а відтак відсутні підстави для їх відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19, від 30 квітня 2020 року у справі №826/4466/18.

Керуючись ст. 12, 19-21, 72-77, 241-246, 255, 293, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заявою Державного підприємства "Новомосковський Військовий Лісгосп" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0124752410 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0124782410 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0124822410 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126440712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126490712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126500712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0124710712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126450712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126460712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126510712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126470712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126530712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126520712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126420712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126430712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126400712 від 30.05.2023

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126370712 від 30.05.2023

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126390712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126410712 від 30.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126380712 від 30.05.2023

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0126710712 від 30.05.2023 сума

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-44118658) на користь Державного підприємства "Новомосковський Військовий Лісгосп" (ЄДРПОУ-14304726) судовий збір у розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 листопада 2023 року.

Суддя А.О. Коренев