Рішення

від 06.12.2023 по справі 233/5459/23

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/5459/23

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінов О. С.

за участю секретаря Штреккер В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом виконуючого обов`язки керівника Костянтинівської окружної прокуратури Кучеренка Романа Валерійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс», -

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Костянтинівської окружної прокуратури Кучеренко Р.В. звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс» про конфіскацію земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1422482700:02:000:0107 площею 0,1763 га, розташованої на території Іллінівської (Іллічівської) сільської ради Краматорського (Костянтинівського) району Донецької області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи громадянином Російської Федерації, успадкував після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену земельну ділянку, про що 17.12.2019 внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, проте, до закінчення річного строку після державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, тобто до 17.12.2020 року, як громадянин іншої держави, не виконав вимоги законодавства України щодо відчуження вказаної земельної ділянки, передавши у користування Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Імпульс» строком на 20 років за додатковою угодою № 68 від 26.11.2021 року до договору оренди землі № 244 укладеного 01.04.2006 року.

Представники позивачів Костянтинівської окружної прокуратури, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області в судове засідання не з`явилися, в разі неявки відповідача просили розгляд справи проводити у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Представник третьої особи - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс», у судове засідання не з`явився, в разі неявки відповідача просив розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи. Надав клопотання про виключення його зі складу третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, оскільки спірна земельна ділянка не перебуває в оренді СТОВ «Імпульс» з 26.11.2021 року по теперішній час.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

З`ясувавши позицію позивачів, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

За результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2019, спадкова справа № 399/2019, зареєстрована в реєстрі за № 1-472, видана державним нотаріусом Костянтинівської державної нотаріальної контори Сівяковою Г.П., успадкував після смерті своєї матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 1422482700:02:000:0107 площею 0,1763 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Іллінівської (Іллічівської) сільської ради Краматорського (Костянтинівського) району Донецької області.

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 17.12.2019 за № 34688276 державним нотаріусом Костянтинівської державної нотаріальної контори Сівяковою Г.П., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1989505814224).

Як вбачається із загальних відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру, державна реєстрація спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав проведена 28.03.2006, земельна ділянка сформована, віднесена до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

При цьому, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на час вчинення реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки ОСОБА_1 був громадянином російської федерації.

Таким чином, із вказаних відомостей, а також свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що ОСОБА_1 станом на дату набуття права власності на вказану земельну ділянку мав правовий статус іноземця.

Разом з цим, відповідно до деталізованої інформації про інше речове право, 26.11.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 45797594, зареєстровано договір оренди вказаної земельної ділянки, який був укладений 01.04.2006 за № 244 між орендодавцем ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (код ЄДРПОУ: 30822138) строком на 20 років. Також, 22.12.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 45797594 зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі № 244 від 01.04.2006, серія та номер 68 від 26.11.2021, укладену між орендодавцем ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (код ЄДРПОУ: 30822138).

Відповідно листа Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 24.07.2023 № 1401.3.1.1.-3780/14.3-23 відомостей про належність до громадянства України та документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон відносно ОСОБА_1 не встановлено.

Також з інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що актового запису про смерть відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не виявлено.

Таким чином, на підставі зазначених вище відомостей у їх сукупності достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації. Разом з тим, останній, набувши в порядку спадкування право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, всупереч вимогам Земельного кодексу України не відчужив даний об`єкт зі спливом законодавчо визначеного строку та досі залишається його власником.

У зв`язку із вказаним, на теперішній час наявні підстави для конфіскації у ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1422482700:02:000:0107 площею 0,1763 га, шляхом припинення права власності на неї з одночасним визнанням права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з частиною 1 статті 39 даного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка належить до нерухомого майна згідно з частиною 1 статті 181 ЦК України, знаходиться на території України, то на неї поширюється дія норм національного права України.

За змістом положень статті 41 Конституції України, статей 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 2 статті 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до вимог статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землі приватної власності є громадяни та юридичні особи.

Частиною 2 статті 81 Земельного кодексу України визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомості, які належать їм на праві власності.

Частиною 3 даної статті також передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки зазначених категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі- продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

З огляду на вказане, законодавцем закріплено заборону на набуття іноземними громадянами у власність саме земель сільськогосподарського призначення.

Водночас для тих випадків, за яких іноземними громадянами все ж набуваються у власність землі зазначеної категорії, частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України закріплено спеціальну процедуру обмежень щодо подальшого розпорядження ними, згідно з якою передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Дана норма також кореспондується з частиною 1 статті 145 ЗК України, відповідно до якої, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Як вже було зазначено вище, право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 набув як спадкоємець шляхом прийняття спадщини після смерті своєї матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 17.12.2019 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Особа іноземця або особи без громадянства встановлюється за національним, дипломатичним чи службовим паспортом іноземця або іншим документом, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства.

Зі змісту відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що під час проведення реєстраційних дій щодо речових прав на спірну земельну ділянку, нотаріус Сівякова Г.П., як суб`єкт у сфері державної реєстрації встановила особу суб`єкта речового права ОСОБА_1 саме як громадянина російської федерації.

При цьому відповідно до частини 5 статті 12 зазначеного вище Закону України відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону України від 22.09.2011 № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Таким чином, достовірно встановлено, що ОСОБА_1 станом на дату набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1422482700:02:000:0107 площею 0,1763 га, був громадянином російської федерації і до теперішнього часу громадянства України не отримував.

З огляду на вказане, до закінчення річного строку після державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, тобто до 17.12.2020, ОСОБА_1 як нерезидент України був зобов`язаний виконати вимоги національного законодавства щодо відчуження спірної земельної ділянки, що ним, однак, самостійно в добровільному порядку вчинено не було.

У разі невідчуження іноземцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення у встановлений строк застосовуються правові наслідки, передбачені статтями 140, 143, 145 Земельного кодексу України у вигляді примусового припинення права власності на такі земельні ділянки шляхом їх конфіскації у власність держави.

Так, згідно з пунктом «е» частини 1 статті 140 Земельного кодексу України невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, передбачених цим Кодексом, а також конфіскація за рішенням суду є підставами для примусового припинення права власності на таку земельну ділянку.

Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Частиною 2 статті 145 Земельного кодексу України передбачено, що у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була ним відчужена протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Пунктом 10 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із статтею 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Поняття «інтереси держави» охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація

«інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про основи національної безпеки» фундаментальними національними інтересами України є державний суверенітет і територіальна цілісність, демократичний конституційний лад, недопущення втручання у внутрішні справи України; сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави для забезпечення зростання рівня та якості життя населення.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону України державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямовується на забезпечення воєнної, зовнішньополітичної, державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, безпеки критичної інфраструктури, кібербезпеки України та на інші її напрями.

Також положеннями Конституції України та Земельного кодексу України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Землі сільськогосподарського призначення відповідно до статті 150 Земельного кодексу України віднесено до особливо цінних земель.

Дана категорія земель є основою агропромислового потенціалу України, у зв`язку з чим вкрай необхідним є дотримання всіма суб`єктами земельних правовідносин належного порядку набуття та реалізації прав на такі землі.

Законодавцем однозначно передбачено, що фізичні особи-нерезиденти України (в т.ч. іноземці) не можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення, а у разі ж набуття шляхом спадкування зобов`язані відчужити такі об`єкти нерухомості протягом встановленого строку.

Таким чином, держава, визначивши особливий порядок розпорядження землями сільськогосподарського призначення для іноземців, фактично встановила легітимну заборону на реалізацію ними права власності на такі землі після спливу відповідного строку з метою унеможливлення потенційного вибуття виключних об`єктів права Українського народу у власність осіб, які є громадянами інших держав, іноземних юридичних осіб, іноземних держав, що є гарантією, державного суверенітету, економічної, продовольчої та національної безпеки держави.

Порушення зазначених інтересів держави полягає у недотриманні ОСОБА_1 , як громадянин іншої держави визначеного статтями 13, 14, 41 Конституції України, статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України порядку відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року з моменту переходу права власності на неї у встановленому порядку.

На даний час Відповідач всупереч законодавчій забороні безперешкодно володіє та розпоряджається земельною ділянкою, розташованою на території України.

Водночас бойові дії в межах території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси в державі, оскільки територіями, де ведуться активні бойові дії, є переважно землі сільськогосподарського призначення, які через це є забрудненими та не можуть використовуватись за своїм безпосереднім призначенням.

В сукупності зазначене призведе до зниження врожайності, у зв`язку з чим вкрай важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави.

Крім того, використання об`єктів нерухомості, які повинні належати виключно Українському народу, іноземними громадянами країни-агресора в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порушує інтереси держави у сфері забезпечення продовольчої та економічної безпеки як основ державного суверенітету, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо конфіскації такої земельної ділянки у власність держави для її подальшого використання в інтересах національної безпеки України.

На підставі викладеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню, земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1422482700:02:000:0763 площею 0,1763 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Іллінівської (Іллічівської) сільської ради Краматорського (Костянтинівського) району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1989385914224), власником якої є громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , підлягає конфіскації, з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн., за подання заяви про забезпечення позову 1342, 00 грн, в всього сума судових витрат становить 4 026, 00 грн.

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 589, 590 1050, 1054 ЦК України, ст.7, 8, 19, 141, 206, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов виконуючого обов`язки керівника Костянтинівської окружної прокуратури Кучеренка Романа Валерійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс», - задовольнити.

Конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий № 1 відділом УФМС Росії по Красноярському краю в м. Норильску, з кадастровим номером 1422482700:02:000:0107 площею 0,1763 га, із цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Іллінівської (Іллічівської) сільської ради Краматорського (Костянтинівського) району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1989505814224), шляхом припинення права власності ОСОБА_1 , відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 17.12.2019 за № 34688276, та визнати право власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, Полтавська область, поштовий індекс: 36039, ЄДРПОУ 39767332).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Донецької обласної прокуратури (р/р № UA 918201720343180002000016251, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач Донецька обласна прокуратура) судові витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Костянтинівський міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Костянтинівська окружна прокуратура (вул. Ол.Тихого, 260 м.Костянтинівка Донецька область) в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ЄДРПОУ 39767332).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий № 1 відділом УФМС Росії по Красноярському краю в м. Норильску.

Суддя