Рішення

від 29.11.2023 по справі 336/6112/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

спр. 336/6112/23

пр.2/336/2615/2023

м. Запоріжжя 29 листопада 2023 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Бублій Є.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом: ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №3" Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, за яким просить визнати незаконним та скасувати п. 2 наказу Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради № 9в від 09.06.2023 «Про оголошення догани». При цьому, позивача не ознайомлювали з наказом № 120 від 25.02.2022 Про визначення відповідальних осіб за отримання гуманітарної допомоги, що свідчить про відсутність вини у діях позивача, як складової дисциплінарного проступку.

Ухвалою суду від 28.06.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він посилався на правомірність накладення догани, через організацію позивачем приймання гуманітарної допомоги з порушенням наказу № 120 від 25.02.2022 Про визначення відповідальних осіб за отримання гуманітарної допомоги, вимоги якого були відомі позивачу у зв`язку з тимчасовим виконанням ним обов`язків директора, проти задоволення вимог щодо скасування наказу про оголошення догани сторона відповідача заперечила.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем не надано доказів його ознайомлений з наказом №120 від 25.02.2022 Про визначення відповідальних осіб за отримання гуманітарної допомоги та його винних дій при прийманні гуманітарної допомоги.

Відповідач подав заперечення, в яких підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні сторона позивача наполягла на позові, а сторона відповідача на позов заперечила з викладених вище підстав.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується, що згідно з наказом № 730 к/тр від 18.11.2019 позивача з 18.11.2019 було призначено на посаду заступника директора з медичної частини за переведенням. Відповідно до наказу № 669 к/тр від 07.09.2021 назва посади позивача змінена із «заступник директора з медичної частини» на «медичний директор».

09.06.2023 позивача було ознайомлено з наказом КНП «Пологовий будинок № 3» Запорізької міської ради № 9в від 09.06.2023 «Про оголошення догани», відповідно до якого йому було оголошено догану.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один захід стягнення догана або звільнення. Відповідно до ч. 1 ст. 148 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинений проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Отже при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Ця вимога закону є обов`язковою при застосуванні дисциплінарних стягнень.

Факт вчинення дисциплінарного проступку має бути належним чином зафіксований за допомогою актів, довідок, доповідних записок тощо. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни пояснення в письмовій формі (ч. 1 ст. 149 КЗпП України).

З аналізу норм трудового права, що регулює дані правовідносини, зокрема порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, слід дійти висновку, що для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов`язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків як проступок має бути винним і не пов`язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов`язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов`язку по доказуванню своєї невинуватості. Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення; для надання пояснень працівник повинен знати конкретно за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності.

У постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 461/8132/17 також сформульовано висновок щодо застосування норм права, з якого вбачається, що у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким неможна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

За приписами статиі 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

Оскаржуваний наказ мотивований порушенням позивачем наказу № 120 від 25.02.2022 року «Про визначення відповідальних осіб за отримання гуманітарної допомоги» та за самостійне ухвалення рішення приймати гуманітарну допомогу без присутності відповідальних осіб - за результатами службової перевірки умов отримання гуманітарної допомоги 09.05.2023 року та висновком комісії згідно Протоколу засідання комісії від 09.06.2023 року.

З огляду на вказане обґрунтування, суд встановив, що спірний наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не містить чіткого формулювання суті і обставин проступків, допущених позивачем, у тому числі коли вони мали місце, достатніх даних про конкретній винні дії позивача щодо порушення посадових обов`язків, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани. За відсутності деталізації обставин, які позивачу ставляться у провину, суд позбавлений можливості оцінити наявність порушень посадових обов`язків, які є складовими трудової функції працівника, перевірити дотримання роботодавцем вимог накладення дисциплінарного стягення, визначених статтею 149 КЗпП України.

З огляду на викладене суд доходить висновку про недотримання відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача оскаржуваним наказом.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, стороною відповідача суду не надавалися ані наказ № 120 від 25.02.2022 року «Про визначення відповідальних осіб за отримання гуманітарної допомоги», ані результати службової перевірки умов отримання гуманітарної допомоги 09.05.2023 року за висновком комісії згідно Протоколу засідання комісії від 09.06.2023 року.

Зважаючи на задоволення заявлених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі, які складають витрати по сплаті судового збору на суму 1095,07 гривень та витрати за надання правової допомоги, що підтверджено документально відповідним договором від 12.06.2023 року та актом-приймання-передачі наданих послуг від 23.06.32023 року на суму 3500 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №3" Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Скасувати як незаконний п. 2 наказу комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок №3» Запорізької міської ради № 9 в від 09.06.2023 «Про оголошення догани» медичному директору Островському К.В.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок №3" Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 11, ЄДРПОУ 19282283) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4595,07 гривень судових витрат.

Визначена дата складання повного рішення 08.12.2023 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другійстатті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін