Вирок
від 08.12.2023 по справі 447/1547/17
СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 447/1547/17

Провадження № 1-кп/456/17/2023

ВИРОК

іменем України

08 грудня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши в спеціальному судовому провадженні у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Яворів Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , на даний час перебуває у розшуку, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 , -

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_5 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків директора Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка» (надалі РДГХП «Сірка»), тобто будучи службовою особою державного підприємства у вересні - жовтні 2013 року, маючи злочинний план, спрямований на розтрату майна підприємства, у спосіб продажу такого за заниженою вартістю, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих даних, вчинив злочини за наступних обставин.

Так, 23.04.2013 на ОСОБА_5 наказом №20Д Державного Агентства України з Управління державними корпоративними правами та майном Агентства Держмайна України покладено виконання обов`язків директора РДГХП «Сірка» ЄРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, 2.

Відповідно до статуту РДГХП «Сірка», затвердженого наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 22.10.2012 №334 до повноважень директора входить, зокрема: забезпечення ефективного використання та збереження майна, переданого Підприємству, організація фінансово-господарської діяльності спрямованої на отримання таким прибутку. Під час реалізації своїх прав та обов`язків директор повинен діяти в інтересах Підприємства, розпоряджатися майном, коштами та іншими активами Підприємства згідно із законодавством, укладати договори, контракти та інші угоди, видавати доручення, довіреності, відкривати і закривати рахунки в банківських установах України, вирішувати інші питання, віднесені до його повноважень законодавством та цим статутом.

Так, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803 «Про затвердження Порядку відчуження об`єктів державної власності» установлено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами, п. 7 указаної постанови передбачено, що для отримання згоди на відчуження майна суб`єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абзацу 6 п. 10 цього порядку та звіт про оцінку майна.

Разом з цим у відповідності до п. 10 вказаного порядку висновок про вартість майна, згода на відчуження якого надається Фондом державного майна, погоджується Фондом державного майна за умови дотримання законодавства з питань оціночної діяльності.

Всупереч вказаним вище нормам, маючи намір на розтрату майна підприємства та обернення його на користь третіх осіб за заниженою вартістю, ОСОБА_5 , діючи протиправно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що залучені особи не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об`єктивно оцінити його стан, створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, а саме трансформатора ТРДН, з числа працівників підприємства, всупереч вимог п.9 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314 (надалі Постанова КМУ), де передбачено, що для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна (далі - комісія), головою якої є заступник керівника суб`єкта господарювання, а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб`єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб`єкта управління його представники та інші фахівці.

Зазначеною комісією за участю ОСОБА_5 складено акт технічного стану від 05.09.2013 без № трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості, зокрема в п. 1 - використання для забезпечення електроенергією сірчаного виробництва, у п. 3 - відсутність технічної документації, у п. 4 - відсутність бетонних балок, комунікації, частин бетонних свай, у п. 6 - дефекти корпуса трансформатора (прокородований), масло трансформатора з вологою, обмотка посипалась, ізоляційна система та контакти повністю окислені. Членами комісії за результатами огляду стану вказаного об`єкта прийнято рішення щодо недоцільності подальшого використання трансформатора ТРДН, про що зазначено у зазначеному вище акті.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що члени комісії не є компетентними щодо надання висновків про стан трансформатора ТРДН, діючи умисно, з метою розтрати майна підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, у спосіб обернення такого на користь третіх осіб за заниженою вартістю, підписав Акт технічного стану від 05.09.2013 без № трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про неналежний технічний стан такого, що в подальшому послугувало підставою для прийняття рішення про погодження Агентством держмайна України списання указаного трансформатора, зокрема видачі наказу №155 від 13.09.2013 про надання згоди на списання майна товариства.

Діючи на виконання свого злочинного умислу, маючи на меті розтратити майно підприємства, а саме: трансформатор силовий ТРДН інв. номер 31 507, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 у невстановлений час, всупереч вимог Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2007 №1314, яким передбачено, що з метою отримання згоди на списання майна, суб`єкт господарювання подає суб`єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна підтверджуючі документи серед яких і відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати, підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання.

Зокрема, установлено, що 15.02.2011 постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_8 накладено арешт на усе майно РДГХП «Сірка» (ЄРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: Львівська область м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 2).

15.06.2011 відповідні відомості про арешт нерухомого майна РДГХП «Сірка» ЄРДПОУ 05792891, внесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Листом від 25.12.2011 №09-01-45/зв.2/В4/2250 та №09-01-45/зв.2/В4/2251 вказану постанову скеровано на адресу РДГХП «Сірка» для відома та виконання.

Разом з тим, арешт на усе без винятку майно підприємства РДГХП «Сірка», повторно накладено також згідно постанови державного виконавця ВДВС Новороздільського міського управління юстиції від 11.09.2013, яка отримана підприємством і безпосередньо ОСОБА_5 17.09.2013 (лист №83/02.2-09/51 від 11.09.2013).

Доводячи свій злочинний план до завершення, з метою надання своїм протиправним і умисним діям ознак законності, ОСОБА_5 листом від 05.09.2013 №08-520 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України, щодо незадовільного стану вказаного трансформатора.

В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, в.о. директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_5 усвідомлюючи, що ним вже вчинені протиправні дії спрямовані на усунення перешкод для розтрати майна у спосіб обернення такого на користь третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, таким чином задовольняючи корисливі інтереси ПП «ДАКО плюс» у вигляді придбання майна за заниженою ціною, знаючи, що на усе майно підприємства накладено арешт, уклав договір купівлі - продажу №22ТР/10-13, згідно якого ПП «ДАКО плюс» в особі ОСОБА_9 передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на загальну суму 320 100 гривень.

Разом з тим, у відповідності до висновку №517 від 27.02.2015 судово-товарознавчої експертизи, проведеної експертами Львівського НДІ судових експертиз МЮ України, встановлено, що ринкова вартість трансформатора силового ТРДН - 40 000/110/6 інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на момент підписання договору купівлі продажу №22ТР/10-13, а саме станом на 22 жовтня 2013 року, згідно матеріалів кримінального провадження стосовно його стану, складає 1 557 120,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто будучи службовою особою підприємства, вчинив розтрату майна підприємства шляхом обернення такого на користь третіх осіб за заниженою вартістю, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, в особливо великих розмірах.

Злочинними діями ОСОБА_5 спричинено шкоду інтересам держави в особі РДГХП «Сірка» на загальну суму 1 237 020 грн., тобто в особливо великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків директора РДГХП «Сірка», тобто будучи службовою особою державного підприємства, у невстановлений час 2013 року вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, за наступних обставин.

Так, 23.04.2013 на ОСОБА_5 наказом №20Д Державного Агентства України з Управління державними корпоративними правами та майном Агентства Держмайна України покладено виконання обов`язків директора РДГХП «Сірка» СРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до статуту РДГХП «Сірка», затвердженого наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 22.10.2012 №334 до компетенції директора входить, зокрема: забезпечення ефективного використання та збереження майна, переданого Підприємству, організація фінансово-господарської діяльності спрямованої на отримання таким прибутку. Під час реалізації своїх прав та обов`язків директор повинен діяти в інтересах Підприємства, розпоряджатися майном, коштами та іншими активами Підприємства згідно із законодавством, укладати договори, контракти та інші угоди, видавати доручення, довіреності, відкривати і закривати рахунки в банківських установах України, вирішувати інші питання, віднесені до його повноважень законодавством та цим статутом.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803 «Про затвердження Порядку відчуження об`єктів державної власності» установлено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами, п. 7 указаної постанови передбачено, що для отримання згоди на відчуження майна суб`єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абзацу 6 п. 10 цього порядку та звіт про оцінку майна.

Відповідно до п. 10 вказаного порядку висновок про вартість майна, згода на відчуження якого надається Фондом державного майна, погоджується Фондом державного майна за умови дотримання законодавства з питань оціночної діяльності.

Всупереч вказаним вище нормам законодавства, маючи намір на розтрату майна підприємства та обернення його на користь третіх осіб за заниженою вартістю, ОСОБА_5 , діючи протиправно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи на виконання свого злочинного умислу спрямованого на розтрату майна підприємства, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, ОСОБА_5 у невстановлений час, всупереч вимог Порядку списання об`єктів державної - власності, затверджених Постановою КМУ від 08.11.2007 №1314, яким передбачено, що з метою отримання згоди на списання майна, суб`єкт господарювання подає суб`єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна підтверджуючі документи серед яких і відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати, підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання.

Листом від 25.12.2011 №09-01-45/зв.2/В4/2250 та №09-01- 45/зв.2/В4/2251 вказану постанову скеровано на адресу РДГХП «Сірка» для відома та виконання.

Доводячи свій злочинний план до завершення, з метою надання своїм протиправним і умисним діям ознак законності, ОСОБА_5 листом від 05.09.2013 №08-520 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України щодо незадовільного стану вказаного трансформатора.

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив підроблення офіційних документів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.366 КК України.

Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за вищезазначені кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.

Відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_5 , передбачена:

частиною 5 ст. 191 КК України - розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах;

частиною 1 статті 366 КК України - службове підроблення, а саме внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складання та видача.

Додтримання прав обвинуваченого під час проведення спеціального судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 1142, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 3692, 370, 379, 400, 408, 436, 4361, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

З аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 15 квітня 2015 року оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 5 ст. 191, та частиною 1 ст. 366 КК України і вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного. Згідно з ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова від 17.04.2015 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Згідно з листа сектору Інтерполу та Європолу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.05.2017, ОСОБА_5 оголошено в розшук 31.03.2017. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.06.2017 р. надано дозвіл на проведення спеціального досудового розсілування.

Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою inabsentia, слідчий суддя виходив із того, що інкриміновані обвинуваченому злочини та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так, відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.

З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (inabsentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2018 року клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_5 задоволено. Постановолено здійснювати спеціальне судове провадження в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12013150010000889 від 06.12.2013 стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 ст. 191, частиною 1 ст. 366 КК України. Зокрема суд вказав на те, що матеріалами кримінального провадження встановолено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 ст. 191, частиною 1 ст. 366 КК України, тобто кримінальних правопорушень, які входять до переліку правопорушень, зазначених у частині другій статті 297-1 КПК, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук.

З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.

Повістки про виклик ОСОБА_5 на судові засідання надсилались за останнім відомим місцем його проживання, однак були повернуті суду у зв`язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем проживання, про що свідчать зворотні рекомендовані повідомлення, які повернулися на адресу суду та розміщувались відповідно до вимог КПК України шляхом публікування на офіційному веб-сайті Стрийського міськрайонного суду Львівської області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України вручались захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходило. Клопотання захисника були вирішені у встановленому законом порядку.

Належний захист прав обвинуваченого було забезпечено участю захисника, як на досудовому слідстві так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були.

При цьому, суд вважає, що розглянуте кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (inabsentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Захисник обвинуваченого здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймала участь у дослідженні доказів, звертата увагу суду на процесуальні порушення, допущені в ході досудового розслідування, подавала письмовіпояснення, виступала у дебатах.

Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що були всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 29 червня 2017 року старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_10 та затверджений прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_11 .

З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_5 , обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто будучи службовою особою підприємства, вчинив розтрату майна підприємства шляхом обернення такого на користь третіх осіб за заниженою вартістю, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, в особливо великих розмірах. Крім цього, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків директора РДГХП «Сірка», тобто будучи службовою особою державного підприємства, у невстановлений час 2013 року вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Правова позиція сторони захисту.

Позиція обвинуваченого.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснюється у спеціальному судовому провадженні за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 , який переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і оголошений в міжнародний розшук.

Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 323 КПК України розгляд кримінального провадження здійснюється за обов`язковою участю захисника.

Позиція захисника.

В процесі судового розгляду стороною захисту, захисником ОСОБА_7 надано письмове пояснення щодо досліджених письмових матеріалів (т.6 а.с. 185-189) відповідно до поданих клопотань від 02.12.2019 (т.2 а.с. 214-215) та 14.02.2023 (т.6 а.с. 149-152). Відповідно до вказаних пояснень, адвокат ОСОБА_7 наголошує, що кримінальне провадження №12013150010000889 від 06.12.2013 року було розпочате на підставі рапорту начальника УДСБЕЗ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_12 від 06.12.2013 року. Зі змісту вказаного рапорту, в ході проведення обшуку на території РДГХП «Сірка» в межах кримінального провадження №12013150250000938 встановлено факт розтрати матеріальних цінностей підприємства, зокрема проведення руйнації основних засобів, порізки основних засобів на металобрухт та в подальшому реалізації демонтованих таким чином основних засобів у вигляді металобрухту та металоконструкцій. Зокрема в ході обшуку на території РДГХП «Сірка» виявлено п`ять одиниць важкої будівельної техніки, вантажні автомобілі, різальне обладнання, кисневі та газові балони. Встановлено осіб, які проводили заготівлю металобрухту на території РДГХП «Сірка» з відома службових осіб вказаного підприємства без будь-яких документів на право здійснення такої діяльності. Таким чином, в діях службових осіб РДГХП «Сірка» вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України. Іншими словами, станом на 06.12.2013 року (внесення відомостей до ЄРДР) встановлені правоохоронцями «факти» не були пов`язані із списанням трансформатора силового ТРДН, інв. номер 31507.

Стороною обвинувачення, на підтвердження підстав внесення відомостей до ЄРДР та початку здійснення досудового розслідування, подано в якості доказу заяву директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_13 від 05.09.2014 №07-250 та долучена до заяви копія акту проведеної ревізії від 15.08.2014 року №34-38/80. Разом з тим, як заява, так і акт ревізії викликають сумнів у належності як доказу, а також достовірності та повноті встановлених обставин, оскільки ОСОБА_13 станом на момент звернення із заявою не перебував на посаді директора РДГХП «Сірка», а відтак не міг володіти інформацією та не міг мати доступу до документації підприємства, як і бути причетним до проведення ревізії як керівник підприємства.Окрім того, для проведення ревізії не було надано усієї документації підприємства, що вплинуло на її повноту та об`єктивність.В ході ревізії не було встановлено будь-яких порушень при списанні трансформатора силового ТРДН, інв.номер 31507.Таким чином, зазначені вище заява ОСОБА_13 та акт ревізії не можуть бути належними доказами на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Подані прокурором заява ОСОБА_13 від 02.10.2014 року №07-284 та долучена до заяви копія акту інвентаризації від 29.09.2014 року не підтверджують обставин, що підлягають доказуванню. В таких немає відомостей, які б стосувались списання трансформатора силового та мали значення для даного кримінального провадження.

Зауважує також про неможливість використання в якості доказів додатків до заяв ОСОБА_13 , оскільки прокурором подано суду копії актів ревізії та інвентаризації, які не відповідають вимогам щодо засвідчення копій документів (з таких неможливо встановити, хто засвідчував копію). Відтак подання суду неналежно засвідчених копій документів суперечить вимогам ч.3 ст.99 КПК України (сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду оригінал документа).

Таким чином, досудове розслідування було розпочате не за фактом списання трансформатора силового, а заяви ОСОБА_13 не містили відомостей, які б свідчили про списання трансформатора.

Протягом року досудового розслідування правоохоронцями було здійснено численну кількість слідчих дій, отримано тимчасовий доступ до речей і документів, які не стосувалися обставин, які містяться в обвинувальному акті. Лише 01.12.2014 року слідчий ОСОБА_14 звертається із клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у володінні державного Агентства України з управління державними корпоративними правами та майном Агентства Держмайна України, а саме до матеріалів документації, поданої директором РДГХП «Сірка» ОСОБА_5 згідно листа від 05.09.2013 року №08-520.На підставі ухвали слідчого судді було отримано тимчасовий доступ до копій наступних документів: лист №08-520 від 05.09.2013 року з додатками.

Зі змісту документів вбачається наступне: - адміністрація РДГХП «Сірка» просить Агентство Держмайна України дати згоду на списання трансформатора силового ТРДН;- до листа долучено техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка», згідно з яким: виробничі потужності РДГХП «Сірка» по виробництву сірки виведені з експлуатації в 1997 році; зупинка технологічного процесу вплинула на технічний стан трансформатора силового ТРДН; ремонт економічно недоцільний; потреби у використанні немає; значні витрати щодо утримання трансформатора; визначено позитивний фінансовий результат та вартість матеріальних цінностей, що залишаться після ліквідації об`єкта значно більша, ніж залишкова вартість; кошти від списання будуть направлені на погашення заборгованостей;- відомість про об`єкт державної власності, що пропонується до списання станом на 01.09.2013 року підписана головним бухгалтером ОСОБА_15 , з якої переоцінена вартість - 258 787 грн., сума нарахованого зносу 254 837,9 грн., балансова (залишкова) вартість - 3 949, 10 грн.;- комісією (голова комісії заступник директора ОСОБА_16 , члени комісії: гол.бухгалтер ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ) проведено інвентаризації в період часу 02.09.2013 року - 03.09.2013 року;- комісією складено акт технічного стану, згідно якого встановлено, що трансформатор призначався для забезпечення електроенергією сірчаного виробництва, виявлено дефекти, трансформатор не використовується в технологічному процесі, ступінь амортизаційного зносу 98,4%, в результаті чого визнано недоцільним подальше використання трансформатора та запропоновано розглянути питання про списання;- листом від 08.08.2013 року Новороздільського міського управління юстиції надано відповідь на заяву від 07.08.2013 року №09-440, надіслану РДГХП «Сірка», згідно якої державним виконавцем 06.08.2013 року винесено постанову про арешт коштів, яку надіслано в банківські установи для виконання;- довідка про заборгованість по платежах РДГХП станом на 01.09.2013 року, складена гол.бухгалтером ОСОБА_15 ;- комісією з розгляду питань відчуження, списання та передачі в оренду майна підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Агенства держмайна України 13.09.2013 року погоджено одноголосно списання майна, яке знаходиться на балансі РДГХП «Сірка»;- наказом від 13.09.2013 року №155 дано згоду на списання майна - трансформатора силового ТРДН.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 №622-р «Про затвердження проекту ліквідації сірчаних кар`єрів, відновлення екологічної рівноваги і ландшафту в зоні діяльності РДГХП «Сірка» затверджено поданий Мінпромполітики проект ліквідації сірчаних кар`єрів. Згідно з Порядком списання об`єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314 списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання. Цим Порядком передбачено перелік документів, які необхідно подати із зверненням.

РДГХП «Сірка» подало звернення разом із необхідними документами у відповідності до встановленого Порядку.

В період з 2010 року по 2014 рік Міністерство промислової політики України надавало дозволи на списання майна, яке знаходиться на балансі РДГХП «Сірка», що підтверджується листом Міністерства промислової політики №14/3-3-33 від 13.01.2015 року.

Щодо наявності арешту, накладеного на майно РДГХП «Сірка»:- постановою від 15.02.2011 року скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.10.2009 року в частині арешту відділу середнього дроблення з трансформаторною підстанцією, корпус крупного дроблення, споруди сірко плавильного цеху, будівлі установки виплавки сірки;- постановою від 15.02.2011 року накладено арешт на усе майно, що належить РДГХП «Сірка», окрім окремого майна боржника;- згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №31791017 об`єктом обтяження є нерухоме майно, окрім зазначеного в постанові від 15.02.2011 року;- згідно опису майна РДГХП «Сірка» станом на 01.01.2011 року та відомості наявності основних засобів по групах станом на 01.01.2009 року трансформатор силовий ТРДН, інв.номер 31507 не зазначений;- чи не було скасовано арешт та яка доля зазначеного виконавчого провадження станом на вересень 2013 року в матеріалах справи відсутні докази;- постановою від 11.09.2013 року накладено арешт майна боржника, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №9237223 предмет обтяження - все нерухоме майно;- згідно опису відправлення та квитанції на адресу РДГХП «Сірка» 11.09.2013 року скеровано постанову та витяг, чи отримано відправлення доказів в матеріалах справи виконавчого провадження немає;- з відповіді начальника відділу державної виконавчої служби Новороздільського міського управління юстиції ОСОБА_19 06.08.2013 року накладено арешт на кошти РДГХП «Сірка».

РДГХП «Сірка» на підставі договору купівлі-продажу №22ТР/10-13 від 22.10.2013 передало у власність ПП «ДАКО плюс» наступний товар: корпус трансформатора ТРДН - 40 МВА з активною частиною, б/в - 1 шт. вартістю 23 036,00 грн.; радіатор б/в- 4 шт. вартістю 54 769,00 грн.; бак розширювача б/в - 1 шт. вартістю 15 000,00 грн.; пристрій регулювання напруги, б/в - 1 шт. вартістю 33 945,00; олива трансформаторна Т-1500, б/в, - 20 т вартістю 40 000,00 грн.Тобто, РДГХП «Сірка» відчужило не цілісний трансформатор, а його складові частини на загальну вартість 266 750,00 грн. (320 100,00 грн. з пдв). Вказане підтверджується, зокрема накладними №№11/31, 11/36, 11/37, 11/38, 11/39, 11/40, 11/41, 11/42.Згідно Акту про виконання зобов`язань по Договору №2/2Тр/10-13 від 22.10.2013 року сторони підтверджують, що всі зобов`язання по договору №2/2Тр/10-13 від 22.10.2013 року виконані в повному обсязі та будь-які претензії у сторін відсутні.Грошові кошти надійшли на рахунок РДГХП «Сірка». Тобто, ПП «ДАКО плюс» отримало від РДГХП «Сірка» товар згідно зі специфікацією до Договору купівлі-продажу №22ТР/10-13 від 22.10.2013.ПП «ДАКО плюс» зазначені складові трансформатора передало у власність ТОВ «Корпорація КРТ» за 321 100,00 грн.Тобто, ТОВ «Корпорація КРТ» придбало складові трансформатора фактично за тією ж ціною, що їх продало РДГХП «Сірка».Водночас, ТОВ «Корпорація КРТ» придбала в різних контрагентів ряд інших складових елементів трансформатора, що підтверджується накладними, які містяться в матеріалах провадження, зокрема: ввод високовольтний ГКТ 111-60-126/800 - 3 шт (видаткова накладна №233 від 18.02.2014); олива трансформаторна Т-1500 - 7282 кг (видаткова накладна №ІМ-6013 від 12.03.2014); олива трансформаторна Т-1500 - 24822 кг (видаткова накладна №ІМ-6014 від 12.03.2014); гума листова підвищеної малостійкості без тканинної прокладки - 300 кг (видаткова накладна №РН-0000002 від 12.03.2014); емаль свігло-сіра алк. «Промінь», 50 кг - 2 шт, Розріджувач (уайт спіріт) 4 л. - 12 шт. (видаткова накладна №269 від 07.04.2014).В подальшому, на підставі Договору №16-06/14П від 16.06.2014 ТОВ «Корпорація КРТ» раніше придбані в ПП «ДАКО плюс» складові трансформатора разом з іншими запчастинами, передало у власність ТзОВ «Енергія-Новий Розділ».При цьому, разом зі складовими трансформатора ТРДН - 40 000/110/6, що були відчужені первинно РДГХП «Сірка», ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» було придбано ряд інших деталей, а саме ті, що відображені в специфікації на товар до додатку №1 до договору №16-06/14 П від 16.06.2014 під пунктами 2,3,4,5,7,8,10,14: Варметр Ц301/1, 20-0-20МВар, 2000/5А, 6000/100В, 50Гц- 3 шт; Варметр Ц301/1, 20-0-20МВар, 800/5А, 6000/100В, 50Гц - 2 шт; Варметр Ц301/1, 20-0-20МВар, 2000/5А, 6000/100В, 50Гц - 3 шт; Варметр Ц301/1, 50-0-50МВар, 800/5А, 110000/100В, 50Гц- 2 шт; Гума листова підвищеної малостійкості без тканинної прокладки - 300 кг; Емаль світло-сіра алк. «Промінь», 50 кг - 2 шт; Олива трансформаторна Т-1500 - 32104 кг; Розріджувач (уайт спіріт) 4 л. - 12 шт.Тобто, складових, проданих РДГХП «Сірка», було недостатньо для повної комплексності трансформатора та для його експлуатації.При цьому, як вбачається з матеріалів справи, після перевірки стану оливи трансформаторної Т-1500 в кількості 20 тон (олива продана РДГХП «Сірка»), ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» було встановлено що остання не придатна для використання, (протокол випробування трансформаторної олії від 29.11.2013 року).Згідно акту приймання виконаних робіт за липень, серпень 2014 року замовник ТзОВ «Енергія-Новий Розділ прийняв роботи від генпідрядника - ТзОВ «Корпорація КРТ» (ремонт, монтаж, перевезення тощо).Після цього, ТзОВ «Корпорація КРТ» були зроблені роботи із ремонту, монтажу вказаних запчастин із частинами, що були придбані у РДГХП «Сірка», в одне ціле для ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» та розпочато експлуатацію трансформатора.

Вказане, підтверджує, зокрема, те, що на момент відчуження РДГХП «Сірка» трансформатора такий перебував в розібраному, неробочому стані, потребував встановлення нових комплектуючих та капітального ремонту для подальшої експлуатації. Тобто, РДГХП «Сірка» відчужило не цілісний трансформатор, а лише його окремі складові частини.

При цьому, в матеріалах справи немає жодних доказів на спростування наступних обставин: -Трансформатор ТРДН, інв.номер 31507 станом на 01.09.2013 року не був придатним до експлуатації та не використовувався за призначенням в технологічному процесі РДГХП «Сірка»;- Висновки комісії про недоцільність використання та необхідність списання трансформатора;- Переоцінена вартість трансформатора 258 787 грн., балансова (залишкова) вартість 3 949,10 грн.;- ОСОБА_5 не отримав постанову про арешт нерухомого майна станом на момент підписання та надсилання листа про дозвіл на списання трансформатора, не був проінформований про наявність арешту на нерухоме майно, що виключає внесення неправдивих відомостей до листа про дозвіл на списання майна.

За таких обставин, обвинувачення є безпідставним та необгрунтованим, а саме в частині щодо: заниженої вартості трансформатора, неправдивих відомостей про технічний стан трансформатора, завідомо неправдивих відомостей про відсутність обтяжень, про отримання ОСОБА_5 постанови про арешт, щодо розтрати майна у спосіб обернення такого на користь третіх осіб (відчуження за заниженою ціною).

Просить врахувати викладені пояснення при оцінці доказів в нарадчій кімнаті.

Застереження щодо обсягу досліджених доказів.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду належної оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні проводиться спеціальне судове провадження, за клопотанням сторони обвинувачення, яке було підтримано стороною захисту, відповідно до вимог ч. 2 ст. 349 КПК України, судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази.

Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 ст. 191 та частиною 1 ст. 366 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

показаннями учасників кримінального провадження:

показаннями представника потерпілого в.о. директора ДП «Сірка» ОСОБА_15 , за змістом яких він у 2013 році працював на посаді головного бухгалтера РДГХП «Сірка». Трансформатор на той час майже не працював, був майже зношений. Вартість його була дуже низька, тому керівництво вирішило його реалізувати згідно законодавства. Було створено комісію, в яку входив він, ОСОБА_20 та ОСОБА_45. ОСОБА_46 був по охороні. При огляді трансформатора не був присутній, при перевірці виходив з його морального старіння. Списували його як розібраного, тобто розібрали на декілька частин. Накладні підписував про те, що трансформатор реалізовується частинами, однак фактично не бачив його. Акт інвентаризації підписував. Відомо, що продано запчастини від трансформатора, а тому після відчуження трансформатор був знятий з обліку як ціла одиниця. Також відомо, що було накладено арешт на нерухоме майно підприємства. При визначенні балансової залишкової вартості враховувався тільки річний відсоток експлуатації трансформатора, а його технічний стан значення не має. Акт технічного стану підписував суто виходячи із бухгалтерських документів;

показаннями свідка ОСОБА_21 , за змістом яких він з 2011 року працював у Державній фінансовій інспекції. Акт ревізії, проведеної на РДГХП «Сірка» у 2014 році, підтримує. Питання фінансово-господарської діяльності підприємства обстежували по наявних документах. Інше не пам`ятає;

показаннями свідка ОСОБА_19 , за змістом яких він працював у ВДВС Новороздільського МУЮ та пригадує, що були відкриті виконавчі провадження про стягнення боргів з РДГХП «Сірка», було зведене виконавче провадження. Накладалась заборона на відчуження майна, а якесь майно реалізовувалось. Постанови про накладення арешту на майно відправляли поштою на РДГХП «Сірка»;

показаннями свідка ОСОБА_22 , за змістом яких він, будучи приватним підприємцем, здійснював юридичний супровід РДГХП «Сірка» на основі відповідного договору. За дорученням їздив у ВДВС, але по яких питаннях - не пам`ятає. До списання майна підприємства, в тому числі трансформатора, не мав відношення. Про арешт майна РДГХП «Сірка» йому не відомо. Пригадує, що були якісь виконавчі провадження по заборгованості пенсії, заробітної плати;

показаннями свідка ОСОБА_18 , за змістом яких вона у 2013 році працювала бухгалтером РДГХП «Сірка» та була членом комісії, створеної для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства. Силовий трансформатор перебував на балансі підприємства, однак в якому стані, сказати не може, так як не має технічної освіти і не компетентна в таких питаннях. Чи оглядала комісія трансформатор і чи вона була присутня при огляді не пам`ятає. Відповідала тільки щодо обліку майна підприємства у бухгалтерії. Вартість трансформатора в акті була зазначена із врахуванням амортизаційного відрахування. ОСОБА_47 чи інші особи не давали вказівок щодо певних дій по списанню трансформатора. Чи є зараз на балансі підприємства трансформатор не знає;

показаннями свідка ОСОБА_23 , за змістом яких він у 2013 році працював на посаді заступника директора РДГХП «Сірка». До складу комісії не входив, а тому про обставини списання трансформатора не пам`ятає. Трансформатор був на підприємстві, однак чи був у робочому стані не знає;

показаннями свідка ОСОБА_24 , за змістом яких він у період 2013-2014 років працював технічним директором ТзОВ «Енергія Новий Розділ». Від директора товариства ОСОБА_25 він отримав вказівку оглянути і організувати перевезення з РДГХГ «Сірка» на ТзОВ «Енергія Новий Розділ» силовий трансформатор марки ТРДН-40 000\110\6. Він оглядав його особисто. Візуально він був у повній комплектації, його технічний стан встановити було не можливо, так як він був відключений від живлення і був у не робочому стані. Залучена бригада працівників частково розкомплектувала його, а саме відключила від живлення електрики, злила масло, зняла маслобак, можливо і щось інше детально не пригадує, його демонтували та перевезли весь трансформатор у розібраному стані на ТзОВ «Енергія Новий Розділ». На товаристві даний трансформатор відремонтували, де він працює до сьогодні.

показаннями в судовому засіданні експерта ОСОБА_26 по висновку №517 від 27.02.2015, який суду пояснив, що не пригадує, які документи брав до уваги при визначенні ринкової вартості трансформатора. Особисто огляд трансформатора не проводив, так як це не допомогло б йому встановити його вартість, оскільки він не є спеціалістом-енергетиком. Оцінку трансформатора розробив як неробочого. Екпертиза була проведена на підставі маеріалів криінального провадження, яким саме пригадати не може, оскільки минуло багато часу. За основу брався новий трансформатор з використанням методичних рекомендацій. Чи складають відчужені відповідно до договору купівлі -продажу від 22.10.2013 матеріали та комплектуюсі цілий трансформатор ТРДН-40 МВА як одиницю товару, сказати не може. Акт технічного стану і цінова інформація бралися до уваги для визначення ринкової вартості на момент укладення договору. На ринку подібні об`єкти виявлені не були, тому використовувався витратний підхід, що відповіжає підзаконним нормативно-правовим актам. Чи був технічний паспотр не пригадує, однак такий для проведення експертизиначення немає, оскільки носить загальний характер. Огляд місця події від 22.12.2014 до уваги не брався, оскільки не містить жодної інформації, необхідної для проведення експертизи. Огляд транформатора 27.02.2015 на викновки експерта не впливає. Він робив оцінку не робочого трансформатора.

дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

листом директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_13 №07-250 від 05.09.2014, адресованого Міністру внутрішніх справ України, відповідно до якого в результаті проведення ревізії фінансово-господарської діяльності РДГХП «Сірка» за період з 01.05.2013 по 01.06.2014 виявлено ряд порушень, а саме: встановлено недостачу основних засобів та матеріалів на загальну суму 1 755 019,37 грн.; основні засоби в кількості 59 шт. залишковою вартістю 19 123 892, 90 грн. ліквідовано без відповідних погоджень та не оприбутковано товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації; підписання актів виконаних робіт за рахунок бюджетних коштів на суму 409 033,72 грн., роботи фактично не виконувались; завищення обсягів виконаних робіт по будівництву дороги ТзОВ «А.Омега» на суму 432 191,74 грн.; передачу основних засобів на суму 625 988,66 грн., тобто відчуження без дотримання вимог чинного законодавства та відповідних дозволів. Ці порушення сталися в період керівництва підприємством в.о. директора ОСОБА_5 . Просить провести об`єктивне розслідування по даному питанню (Т.3 а.к.п.83-84);

копією акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності РДГХП «Сірка» за період з 01.05.2013 по 01.06.2014 №34-38/80 від 15.08.2014, відповідно до якого виявлено наступні порушення: проводилась реалізація продукції нижче собівартості на суму 1 253 589,20 грн.; завищення дебіторської заборгованості на загальну суму 55 672,25 грн. та заниження кредиторської заборгованості на суму 28 475,86 грн.; завищення кредиторської заборгованості внаслідок завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 409 033,72 грн., з яких оплачено 4 579,19 грн.; встановлено недостачу основних засобів та матеріалів на загальну суму 1 755 019,37 грн.; основні засоби в кількості 59 шт. залишковою вартістю 19 123 892, 90 грн. ліквідовані (зруйновані), без відповідних погоджень та не оприбутковані товарно-матеріальні цінності отримані від ліквідації. Загалом внаслідок допущених порушень РДГХП «Сірка», до фінансової звітності внесено наступні недостовірні дані: за 2013 рік - у формі «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» за 2013 рік завищено фактичні видатки за КПКВ 2601090 КЕКВ 3210 на суму 392 805,79 грн.; - у рядку 1125 ф.№1 «Баланс» занижено дебіторську заборгованість на суму 448 478,04 грн.; за І квартал 2014 року - у рядку 1005 ф.№1 «Баланс» завищено залишкову вартість основних засобів на загальну суму 1 685 281,87 грн.; - у рядку 1100 ф.№1 «Баланс» завищено вартість запасів на суму 69 737,70 грн. (Т.3 а.к.п.128-153); з зауваженнями і доповненнями від головного бухгалтера та директора РДГХП «Сірка» (Т.3 а.к.п.85-112);

листом директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_13 №07-284 від 02.10.2014, адресованого Міністру внутрішніх справ України, відповідно до якого в результаті інвентаризації об`єктів незавершеного будівництва по підприємству виявлено ряд об`єктів та споруд, які повністю або частково зруйновані, матеріальні цінності викрадено. Недостача по незавершеному будівництву становить 6 456 213,21 грн. Просить провести об`єктивне розслідування по даному питанню (Т.3 а.к.п.113);

копією листа начальника Миколаївського РВ ГУ МВСУ у Львівській області №7007 від 13.06.2014, адресованого директору РДГХП «Сірка» ОСОБА_13 , відповідно до якого його звернення від 03.06.2014 розглянуто та зареєстроване в ЖЄО №2131. В ході розгляду вищевказаних матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 знаходиться в СІЗО (Т.3 а.к.п.114);

копіями матеріалів інвентаризації від 29.09.2014, відповідно до яких станом на 01.09.2014 року виявлено недостачу по незавершеному будівництву, яка становить 6 456 213,21 грн. Матеріально-відповідальна особа - в.о. директора ОСОБА_5 , відсутній (Т.3 а.к.п.115-119);

клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області від 01.12.2014, а саме до оригіналів усіх матеріалів документації з усіма додатками поданої директором РДГХП «Сірка» ОСОБА_5 , згідно листа від 05.09.2013 №08-520 до Державного агенства України з Управління державними корпоративними правами та майном Агенства Держмайна України, протокол засідання комісії від 13.09.2013 №8, наказ №155 від 13.09.2013 із додтками та інші документи, що мають відношення до даної події та можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, які перебувають у володінні Міністерства промислової політики України (Т.3 а.к.п. 120-122);

ухвалою слідого судді Галицького районного суду м. Львова від 02.12.2014 по справі №461/14512/14-к, якою надано тимчасовий доступ та дозволено вилучення оригіналів документів з усіма додатками поданої директором РДГХП «Сірка» ОСОБА_5 згідно листа від 05.09.2013 №08-520 до Державного агенства України з Управління державними корпоративними правами та майном Агенства Держмана України, які перебувають у володінні Міністерства промислової політики України (Т.3 а.к.п. 125);

протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 03.12.2014, відповідно до якого вилучені документи за ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 02.12.2014 та володільцю залишено опис вилучених речей та документів, його копія додається до протоколу (Т.3 а.к.п.126-130, 132);

витягом з протоколу №8 від 13.09.2013 засідання комісії з розгляду питань відчуження, списання та передачі в оренду майна підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Агенства держмайна України, відповідно до якого погоджено списання державного майна, яке знаходиться на балансі Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка» (Т.3 а.к.п. 131);

копією листа в.о.директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_5 № 08-520 від 05.09.2013 та додатку №1 до нього, адресованого Агенству держмайна України, згідно якого ОСОБА_5 просить дати згоду на списання трансформатора силового ТРДН, введеного в експлуатацію 1978 року, інвентарний номер 31507 (Т.3 а.к.п. 133-134);

копією техніко-економічного обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка», підписаного в.о. директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_5 , а саме Трансформатора силового ТРДН інв. №31507, 1978 року випуску, підписаного ОСОБА_5 , відповідно до якого трансформатор має незадовільний стан і для подальшої експлуатації не придатний. Комісія зі списання основних засобів, затверджених наказом №63 від 30.08.2013 року, провела обстеження технічного стану основних засобів у кількості одної одиниці, яка пропонується до списання, а саме, трансформатора силового ТРДН. Комісія зробила висновки, що ремонт його є економічно недоцільним, оскільки трансформатор потребує значних коштів на капітальний ремонт в сумі 1 120 000 грн., а саме повну заміну масла трансформаторного (400000 грн.), заміну радіатора, бака розширювача, анцапфопереключателя (600000 грн.), капітальний ремонт корпусу (120000 грн.); немає потреби у використанні трансформатора ТРДН у виробничій діяльності підприємства, у якого надто велика потужність. Майно, що пропонується до списання, фізично та морально застаріле, технічний стан незадовільний, відновлення його роботи недоцільне, оскільки виробництво сірки остаточно припинено. Крім цього, підприємству потрібно нести витрати щодо його утримання в розмірф 85106,00 грн. в рік. При цьому комісією встановлено, що майно перебуває в аварійному стані, зазначене майно призначене до ліквідації, майно морально та фізично зношене та непридатне для подальшого використання, зазначене майно не підлягає відновленню, обтяжень чи обмежень не виявлено. Після проведення процедури списання підприємство отримає позитивний фінансовий результат у вигляді прибутку 90,1 тис. грн. (Т.3 а.к.п. 135-138);

копією відомостей про об`єкт державної власності, що пропонується до списання станом на 01.09.2013, згідно якої балансова (залишкова) вартість трансформатора силового ТРДН становить 3 949,10 грн. Відомість підписана головним бухгалтером підприємства та затверджена ОСОБА_5 (Т.3 а.к.п. 139);

копією акту інвентаризації та акту технічного стану, затверджених ОСОБА_5 05.09.2013 та підписаних членами інвентаризаційної комісії, відповідно до яких станом на 01.09.2013 первісна (переоцінена) вартість трансформатора силового ТРДН становить 258 787,00 грн., ступінь амортизаційного зносу складає 98,4 %. Виходячи з результатів обстеження комісія визнає подальше використання трансформатора недоцільним та пропонує відповідним службам підприємства розглянути питання щодо його списання (Т.3 а.к.п. 140, 141-142);

копією довідки №08-521 від 05.09.2013, підписаної ОСОБА_5 , майно, яке підлягає списанню, не входить до об`єктів, пов`язаних з державною таємницею та мобілізаційним завданням (Т.3 а.к.п. 143);

копією наказу №63 від 30.08.2013, підписаного ОСОБА_5 , про проведення інвентаризації майна РДГХП «Сірка» 02.09.2013 та створення комісії по проведенню інвентаризації та обстеженню технічного стану, у зв`язку з підготовкою дозволів в Агенстві держмайна України на списання майна бувшого сірчаного виробництва РДГХП «Сірка», а саме трансформатора силового ТРДН (Т.3 а.к.п. 144);

копією довідки №08-522 від 05.09.2013, підписаної ОСОБА_5 , обтяжень чи обмежень на майно РДГХП «Сірка» немає (Т.3 а.к.п. 145);

копією відповіді начальника ВДВС Новороздільського МУЮ від 08.08.2013 на заяву РДГХП «Сірка» №09-440 від 07.08.2013, відповідно до якої станом на 07.08.2013 на примусовому виконанні у відділі перебуває 155 виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 27 511 902,64 грн. Оскільки заборгованість по цих документах не погашено, державним виконавцем 06.08.2013 винесено постанову про арешт коштів, яку скеровано в банківські установи для виконання та скеровано запити в реєструючи органи (Т.3 а.к.п. 146);

копією довідки про заборгованість по платежах РДГХП «Сірка», підписаної головним бухгалтером підприємства (Т.3 а.к.п. 147);

копією наказу №155 від 13.09.2013, підписаного головою комісії з проведення реорганізації Агенства Держмайна України, про надання згоди на списання майна РДГХП «Сірка», а саме: трансформатора силового ТРДН (Т.3 а.к.п. 148);

копією заяви ОСОБА_5 №09-440 від 07.08.2013, наданої начальником ВДВС Новороздільського МУЮ на запит слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області №2/9304 від 08.12.2014, відповідно до якої ОСОБА_5 просить повідомити скільки та на яку суму виконавчих проваджень станом на 01.08.2013 перебуває на виконанні в ВДВС Новороздільського МУЮ щодо стягнення з РДГХП «Сірка», в тому числі по об`єктах нерухомого майна (Т.3 а.к.п. 149, 150, 151);

копіями наказів Міністерства промислової політики України з додатками (переліком майна, яке пропонується до списання) про надання згоди на списання майна РДГХП «Сірка», а саме: №125 від 09.03.2010, №431 від 13.09.2010, №471 від 14.09.2010, №617 від 08.12.2010, №652 від 20.12.2010, №188 та №189 від 06.07.2011, №155 від 13.09.2013, №45 від 08.02.2014, серед яких наказ №155 від 13.09.2013 з додатком (Т.3 а.к.п. 158-159) стосується списання трансформатора силового ТРДН. Зазначені копії наказів з додатками надані Міністерством промислової політики України листом №14/3-3-33 від 13.01.2015 на запит слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області №2/9305 від 09.12.2014 (Т.3 а.к.п. 152-173);

копіями постанов відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Львівській області від 15.02.2011, витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 15.06.2011, відомості наявності основних фондів РДГХП «Сірка» станом на 01.01.2011, відомості наявності основних засобів по групах станом на 01.01.2009, наданими на запит слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області №2/9140 від 03.12.2014, відповідно до яких накладено арешт на усе майно, що належить РДГХП «Сірка», крім: відділу середнього дроблення з трансформаторною підстанцією, інв.№00099; корпусу крупного дроблення, інв.№06123; будівлі установки виплавки сірки, інв.№06083 (Т.3 а.к.п. 174-189);

листом директора ПП «ДАКО плюс» №17/11/14-1 від 17.11.2014, адресованого начальнику управління ДСБзЕЗ ГУМВСУ у Львівській області та доданими копіями документів щодо здійснення господарських операцій з РДГХП «Сірка» за період 2012-2014 років (Т.3 а.к.п. 190-204);

протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 30.12.2014, відповідно до якого вилучені документи за ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 10.12.2014 та володільцю залишено опис вилучених речей та документів, його копія додається до протоколу (Т.3 а.к.п.209-211, 212-214 );

договором купівлі-продажу №22Тр/10-13 від 22.10.2013 та специфікацією (додатку №1 до договору), укладеного між РДГХП «Сірка», в особі в.о.директора ОСОБА_5 (продавець) та ПП «ДАКО плюс» в особі директора ОСОБА_9 (покупець), відповідно до якого продавець передає у власність покупцеві матеріали та комплектуючі, а саме: корпус трансформатора ТРДН-40 МВА з активною частиною; радіатор (4шт); бак розширювача; пристрій регулювання напруги; оливу трансформаторну Т-1500 (20 т) ( усе перелічене б/в) на загальну суму 320 100,00 грн (в т.ч.ПДВ 53 350,00 грн) (Т.3 а.к.п. 215-216);

актом про виконання зобов`язань по договору №22Тр/10-13 від 22.10.2013, яким сторони підтверджують, що всі зобов`язання по договору виконано в повному обсязі та будь-які претензії у сторін відсутні, та доданими накладними від 28.11.2013, (Т.3 а.к.п. 217-227);

договором купівлі-продажу №29Т/1013 від 29.10.2013 та специфікацією (додатку №1 до договору), укладеного між ПП «ДАКО плюс» в особі директора ОСОБА_9 (продавець) та ТзОВ «Корпорація КРТ» в особі директора ОСОБА_27 (покупець), відповідно до якого продавець передає у власність покупцеві матеріали та комплектуючі, а саме: корпус трансформатора ТРДН-40 МВА з активною частиною; радіатор (4шт.); бак розширювача; пристрій регулювання напруги; оливу трансформаторну Т-1500 (20 т) ( усе перелічене б/в) на загальну суму 321 100,02 грн (в т.ч.ПДВ 53 516,67 грн); видатковою накладною №7/12/2013 від 07.12.2013 на вказану суму та довіреністю №2369 від 29.11.2013 на отримання цінностей (Т.3 а.к.п. 228-232);

випискою по рахунках ПП «ДАКО плюс» від 01.11.2013, відповідно до якої ПП «ДАКО плюс» перерахувало на рахунок РДГХП «Сірка» кошти в сумі 320 100,00 грн (в т.ч. ПДВ 53 350,00 грн) як оплату за матеріали і комплектуючі згідно договору №22Тр/10-13 від 22.10.2013, а також ТзОВ «Корпорація КРТ» перерахувало на рахунок ПП «ДАКО плюс» кошти в сумі 321 100,02 грн (в т.ч. ПДВ 53 516,67 грн) як оплату за матеріали і комплектуючі згідно договору №29Т/1013 від 29.10.2013 (Т.3 а.к.п. 226);

протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 05.01.2015, відповідно до якого вилучені документи за ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 10.12.2014 та володільцю залишено опис вилучених речей та документів, його копія додається до протоколу (Т.4 а.к.п.36-39);

вилученими в результаті виконання ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів від 10.12.2014 документами, а саме: договором купівлі-продажу №29Т/1013 від 29.10.2013 та специфікацією (додатку №1 до договору), видатковими накладними №7/12/2013 від 07.12.2013 на суму 321 100,02 грн., №233 від 18.02.2014 на суму 204 840,00 грн., №Ю-371 від 11.03.2014 на суму 16 140,00 грн., №ІМ-6013 від 12.03.2014 на суму 136 173,40 грн., №ІМ-6014 від 12.03.2014 на суму 464 171,39 грн., №РН-0000002 від 12.03.2014 на суму 37 335,60 грн., №269 від 07.04.2014 на суму 3 059,96 грн., що підтверджують придбання ТзОВ «Корпорація КРТ» матеріалів та комплектуючих в ПП «ДАКО плюс» та інших постачальників (Т.4 а.к.п.40-49);

договором № 16-06/14П від 16.06.2014 та специфікацією на товар (додатку №1 до договору), укладеного між ТзОВ «Корпорація КРТ» в особі директора ОСОБА_27 (продавець) та ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» в особі директора ОСОБА_28 (покупець), відповідно до якого продавець передає у власність покупцеві матеріали та комплектуючі, а саме: корпус трансформатора ТРДН-40 МВА з активною частиною; радіатор (4шт.); бак розширювача; пристрій регулювання напруги; оливу трансформаторну Т-1500 (20 т) ( усе перелічене б/в) та інші матеріальні цінності, зазначені в перерахованих вище видаткових накладних, на загальну суму 1 194 681,74 грн (в т.ч. ПДВ 199 113,62 грн); видатковою накладною №290814.9 від 29.08.2014 на вказану суму та довіреністю №508 від 29.08.2014 на отримання цінностей за договором № 16-06/14П від 16.06.2014 (Т.4 а.к.п. 50-54);

протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22.12.2014, відповідно до якого вилучені документи за ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 09.12.2014 та володільцю залишено опис вилучених речей та документів, його копія додається до протоколу (Т.4 а.к.п.56-60);

копією наказу №20-Д від 23.04.2013, виданого Агенством держмайна України, відповідно до якого на ОСОБА_5 покладено виконання обов`язків директора РДГХП «Сірка», на підставі його заяви та доповідної записки Департаменту взаємодії з підприємствами базових галузей (Т.4 а.к.п. 61);

копією наказу №59-Д від 02.09.2014, виданого Міністерством промислової політики України, відповідно до якого ОСОБА_5 звільнено від виконання обов`язків директора РДГХП «Сірка», на підставі листа СУ ГУ МВСУ у Львівській області від 15.07.2014 та листа Львівської ОДА від 01.09.2014 (Т.4 а.к.п. 61);

наказом № 93-к від 25.04.2013, підписаного ОСОБА_5 , відповідно до якого приступає до виконання тимчасово покладених на нього обов`язків директора РДГХП «Сірка» з 25.04.2013 (Т.4 а.к.п. 63);

паспортом 8218 трансформатора типу ТРДН-40000/110, 1977 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 (Т.4 а.к.п. 64-73);

договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 12.02.2014, укладеного між РДГХП «Сірка», в особі в.о. директора ОСОБА_5 і працівником ОСОБА_29 , відповідно до якого працівник, що займає посаду головного механіка, бере (приймає) на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей; доданими матеріалами проведення інвентаризації на 01.02.2014; актом прийому-передачі товаро-матеріальних цінностей по складу 199 станом на 12.02.2014, на загальну суму 1 081 774,66 грн. (Т.4 а.к.п. 74-105);

протоколом огляду місця події від 23.12.2014 з фототаблицями, відповідно до якого на території ЗАТ «Енергія-Новий Розділ» оглянуто трансформатор силовий №2 ТРДН - 40000/110/6, заводський номер 8218. Під час огляду нічого не вилучалося (Т.4 а.к.п. 110-120);

дорученням на проведення слідчих (розшукових) дій від 30.01.2015 №2/877, протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 09.02.2015, відповідно до якого вилучені документи за ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 29.01.2015 та володільцю залишено опис вилучених речей та документів, його копія додається до протоколу (Т.4 а.к.п.128-129, 131-134);

вилученими в результаті виконання ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів від 29.01.2015 документами, що стосуються продажу трансформатора силового ТРДН, а саме: копією договору № 16-06/14П від 16.06.2014 та специфікацією на товар (додатку №1 до договору), укладеного між ТзОВ «Корпорація КРТ» та ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»; копією видаткової накладної №290814.9 від 29.08.2014 на суму 1 194 681,74 (Т.4 а.к.п.135-137);

обліковою справою №2902640 (Т.4 а.к.п.142-157) щодо проведення державної реєстрації обтяження арешту всього нерухомого майна юридичної особи РДГХП «Сірка», яка складається з 12 документів на 13 аркушах, а саме:

копією листа начальника ВДВС Новороздільського МУЮ №В-1/09-40/1124 від 11.09.2013 про надсилання постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 11.09.2013 (Т.4 а.к.п.144);

копією постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 11.09.2013 ВП №39663058, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та все нерухоме майно, що належить РДГХП «Сірка» у межах суми звернення стягнення 34 275 528,19 грн., та заборонено здійснювати відчуження майна в межах суми боргу (Т.4 а.к.п.145-146);

оригіналами та копіями документів, що стосуються процедури проведення державної реєстрації обтяження арешту майна РДГХП «Сірка» (Т.4 а.к.п.147-151, 153-156);

витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 11.09.2013, індексний номер 9237223 на бланку серії ЕАМ №567044, відповідно до якого зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна РДГХП «Сірка» (Т.4 а.к.п.152);

протоколами № 453 від 28.11.2013 та №97 від 29.11.2013 випробування трансформаторного масла та трансформаторної оливи, взятих з трансформатора ТРДН-40000 №8218, відповідно до яких масло не відповідає вимогам НТД по пункту №6 і №7, а олива не відповідає правилам і нормам ГОСТ 6581 (Т.5 а.к.п. 11,12);

копією акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 від 31.07.2014, відповідно до якого замовник ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» замовив, а генпідрядник ТзОВ «Корпорація КРТ» виконав демонтаж, перевезення, розвантаження трансформатора ТРДН-40000 (Т.5 а.к.п. 13-36);

дорученням на проведення слідчих (розшукових) дій від 10.03.2015, протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 12.03.2015, відповідно до якого вилучені документи за ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова від 02.03.2015 та володільцю залишено опис вилучених речей та документів, його копія додається до протоколу (Т.5 а.к.п.40-41, 43-46);

відповіддю начальника ВДВС Новороздільського МУЮ № 09-40/552 від 08.08.2013 на заяву РДГХП «Сірка» №09-440 від 07.08.2013, відповідно до якої станом на 07.08.2013 на примусовому виконанні у відділі перебуває 155 виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 27 511 902,64 грн. Оскільки заборгованість по цих документах не погашено, державним виконавцем 06.08.2013 винесено постанову про арешт коштів, яку скеровано в банківські установи для виконання та скеровано запити в реєструючи органи (Т.5 а.к.п. 47);

заявою ОСОБА_5 №09-440 від 07.08.2013, відповідно до якої ОСОБА_5 просить повідомити скільки та на яку суму виконавчих проваджень станом на 01.08.2013 перебуває на виконанні в ВДВС Новороздільського МУЮ щодо стягнення з РДГХП «Сірка», в тому числі по об`єктах нерухомого майна (Т.5 а.к.п. 48);

копією доручення №2/05 від 15.05.2013, згідно якого ОСОБА_5 уповноважує фізичну особу підприємця ОСОБА_22 бути представником РДГХП «Сірка» в усіх судах України, органах державної виконавчої служби, представляти та захищати права і законні інтереси підприємства (Т.5 а.к.п. 49);

копіями листів №11-235 від 26.09.2013, № 11-545 від 10.10.2013, № 11-585 від 05.11.2013, № 11-607 від 19.11.2013, підписаних ОСОБА_5 , щодо переліку основних засобів, які можливо реалізувати для погашення заборгованостей по виконавчих провадженнях (Т.5 а.к.п. 50, 51, 59, 64-65);

копією вимоги державного виконавця від 04.09.2013 №В-1/123/09-40/1030, яким зобов`язано ОСОБА_5 надати книгу основних засобів підприємства, та в строк до 20.09.2013 надати вичерпний перелік основних засобів, що не забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства (Т.5 а.к.п. 52);

копіями документів, перелічених вище, які стосуються накладення арешту на майно та реєстрації обтяжень рухомого та нерухомого майна РДГХП «Сірка» (Т.5 а.к.п. 53-58, 60-61);

копією листа начальника ВДВС Новороздільського МУЮ від 22.11.2013 №В-1/09-40/2243, адресованого Міністерству промислової політики України про надання правової оцінки переліку основних засобів РДГХП «Сірка», що не забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, та повідомити про можливість звернення стягнення на зазначене майно (Т.5 а.к.п. 62-63);

копією довідки №08-613 від 20.11.2013, підписаної головним бухгалтером, з переліком основних засобів, які знаходяться на балансі РДГХП «Сірка» станом на 01.11.2013 (Т.5 а.к.п. 66-67);

копією листа Міністерства промислової політики України від 21.02.2014 №14/1-2-182, адресованого ВДВС Новороздільського МУЮ з проханням утриматись від виконавчих дій стосовно РДГХП «Сірка», у зв`язку з необхідністю отримання додаткової інформації щодо стану майна, його незадіяння у виробничій діяльності та ін. (Т.5 а.к.п. 68);

копією витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна про реєстрацію обтяження від 07.08.2013, згідно якого на все рухоме майно РДГХП «Сірка» накладено арешт на підставі постанови ВДВС Миколаївського РУЮ Львівської області АА №992345 від 17.05.2007 (Т.5 а.к.п. 69-70);

висновком експерта №517 від 27.02.2015 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження №12013150010000889, відповідно до якого ринкова вартість трансформатора силового ТРДН-40000/110/6 інв. номер 31507, введеного в експлуатацію 1978 року, зав. номер 8218 на момент підписання договору купівлі-продажу №22ТР/10-13, а саме станом на 22.10.2013 року, виходячи з матеріалів кримінального провадження стосовно його стану, складала: 1 557 120,00 грн. (один мільйон п`ятсот п`ятдесят сім тисяч сто двадцять грн.) (Т.5 а.к.п. 76-81);

копією листа №1/114-1303 від 19.06.2013 ПАТ «Запоріжтрансформатор», згідно якого вартість нового трансформатора ТРДН-40000/110-У1 складає 9 732 000,00 грн з ПДВ (Т.5 а.к.п. 82);

витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 11.09.2013, індексний номер 9244667, згідно якого на все нерухоме майно РДГХП «Сірка» накладено арешт на підставі постанови ВДВС Новороздільського МУЮ ВП №39604189 від 10.09.2013 (Т.5 а.к.п. 84);

дорученням на проведення слідчих (розшукових) дій від 12.03.2015, протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 13.03.2015, відповідно до якого вилучені документи за ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова від 05.03.2015 та володільцю залишено опис вилучених речей та документів, його копія додається до протоколу (Т.5 а.к.п.89-93);

листом в.о.директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_5 № 08-520 від 05.09.2013 та додатку №1 до нього, адресованого Агенству держмайна України, згідно якого просить дати згоду на списання трансформатора силового ТРДН, введеного в експлуатацію 1978 року, інвентарний номер 31507 (Т.5 а.к.п. 96, 97);

техніко-економічним обґрунтуванням доцільності списання майна РДГХП «Сірка», а саме Трансформатра силового ТРДН інв. №31507, 1978 року випуску, підписаного ОСОБА_5 , відповідно до якого трансформатор має незадовільний стан і для подальшої експлуатації не придатний. Комісія зі списання основних засобів, затверджених наказом №63 від 30.08.2013 року, провела обстеження технічного стану основних засобів у кількості одної одиниці, яка пропонується до списання, а саме, трансформатору силового ТРДН. Комісія зробила висновки, що ремонт його є економічно недоцільним, оскільки трансформатор потребує значних коштів на капітальний ремонт в сумі 1 120 000 грн.; немає потреби у використанні трансформатора ТРДН у виробничій діяльності підприємства, у якого надто велика потужність. Після проведення процедури списання підприємство отримає позитивний фінансовий результат у вигляді прибутку 90,1 тис. грн. (Т.5 а.к.п. 98-101);

відомістю про об`єкт державної власності, що пропонується до списання станом на 01.09.2013, згідно якої балансова (залишкова) вартість трансформатора силового ТРДН становить 3 949,10 грн. Відомість підписана головним бухгалтером підприємства та затверджена ОСОБА_5 (Т.5 а.к.п. 102);

актом інвентаризації та актом технічного стану, затверджених ОСОБА_5 05.09.2013 та підписаних членами інвентаризаційної комісії, відповідно до яких станом на 01.09.2013 первісна (переоцінена) вартість трансформатора силового ТРДН становить 258 787,00 грн., ступінь амортизаційного зносу складає 98,4 %. Виходячи з результатів обстеження комісія визнає подальше використання трансформатора недоцільним та пропонує відповідним службам підприємства розглянути питання щодо його списання (Т.3 а.к.п. 103, 104-105);

довідкою №08-521 від 05.09.2013, підписаною ОСОБА_5 , згідно якої майно, яке підлягає списанню, не входить до об`єктів, пов`язаних з державною таємницею та мобілізаційним завданням (Т.5 а.к.п. 106);

довідкою №08-522 від 05.09.2013, підписаною ОСОБА_5 , обтяжень чи обмежень на майно РДГХП «Сірка» немає (Т.5 а.к.п. 107);

копією наказу №63 від 30.08.2013, підписаного ОСОБА_5 , про про проведення інвентаризації майна РДГХП «Сірка» 02.09.2013 та створення комісії по проведенню інвентаризації та обстеженню технічного стану, у зв`язку з підготовкою дозволів в Агенстві держмайна України на списання майна бувшого сірчаного виробництва РДГХП «Сірка», а саме трансформатора силового ТРДН (Т.5 а.к.п. 108);

довідкою (додатком до листа №08-520 від 05.09.2013) про заборгованість по платежах РДГХП «Сірка», підписаною головним бухгалтером підприємства та висновком щодо можливості списання майна (Т.5 а.к.п. 109, 110);

службовою запискою заступника директора фінансового департаменту Управління реструктуризації та реформування власності від 11.09.2013 №01/2-1-1319А, відповідно до якої департамент опрацював матеріали щодо надання згоди на списання майна РДГХП «Сірка», надані листом підприємства від 05.09.2013 №08-520 та погоджує в межах компетенції. Разо з тим, в наданому пакеті документів відсутні відповідні підтверджуючі документи до відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (Т.5 а.к.п. 111);

висновком експерта №6/121 від 18.03.2015 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підписи в договорі купівлі-продажу №22Тр/10-13 від 22.10.2013, укладеному між РДГХП «Сірка» та ПП «ДАКО плюс», в додатку 1 (специфікації) до даного договору, в акті про виконання зобов`язань до даного договору, в накладних РДГХП «Сірка» від 28.11.2013 за номерами: №11/31, №11/36, №11/37, №11/38, №11/39, №11/40, №11/41, №11/42 - виконані ОСОБА_5 (Т.5 а.к.п. 117-119);

висновком експерта №6/130 від 19.03.2015 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підписи в листі №08-520 від 05.09.2013, в додатку №1 до даного листа, в техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна РДГХП «Сірка», в відомості від 05.09.2013 про об`єкт державної власності, що пропонується до списання станом на 01.09.2013, в акті інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання від 05.09.2013, в акті технічного стану трансформатора силового ТРДН від 05.09.2013, в довідці (листі) №08-521 від 05.09.2013, в листі №08-522 від 05.09.2013, в графі «в.о. директора ОСОБА_5 » - виконані ОСОБА_5 ; підписи в відомості від 05.09.2013 про об`єкт державної власності, що пропонується до списання станом на 01.09.2013, в акті інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання від 05.09.2013, в акті технічного стану трансформатора силового ТРДН від 05.09.2013, в довідці (додаток до листа №08-520 від 05.09.2013 в графі «головний бухгалтер» - виконані ОСОБА_15 (Т.5 а.к.п. 126-130);

висновком експерта №6/150 від 27.03.2015 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, відповідно до якого короткий рукописний напис та підпис в листі повідомленні №83/02.2-09/51 від 11.09.2013 реєстраційної служби Новороздільського МУЮ, адресованого РДГХП «Сірка» в графі резолюції «Юр.від.(підпис)», що в лівому верхньому куті документа - виконані ОСОБА_5 (Т.5 а.к.п. 136-138);

ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова від 24.04.2015, якою частково задоволено клопотання слідчого від 24.04.2015 та накладено арешт на трансформатор силовий ТРДН-40000/110-76УІ інв.номер 31507 завод.номер 8218, що належить ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» ЄРДПОУ 33525073 із присвоєним інвентарним номером 3130, який знаходиться за адресою: Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 23, заборонивши ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» розпоряджатись ним (Т.5 а.к.п. 139-144, 145);

постановою державного виконавця від 06.05.2015 ВП №47441446, на виконання ухвали слідчого суддді від 24.04.2015, накладено арешт на трансформатор силовий ТРДН-40000/110-76УІ заборонивши ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» розпоряджатись ним (Т.5 а.к.п. 146);

копіями установчих документів РДГХП «Сірка» (Т.5 а.к.п. 147-158);

висновком експерта №1280-Е від 15.08.2023, за результатами проведення судової товарознавчої експертизи,згідно з якими об`єктивно визначити ринкову вартість матеріалів та комплектуючих трансформатора ТРДН-40000/110/6 інв. номер 31507, введеного в експлуатацію 1978 року, зав. номер 8218, які були відчужені згідно договору купівлі-продажу №22-ТР/10-13 станом на момент його підписання 22.10.2013 року, а саме: корпус трансформатора ТРДН - 40 МВА з активною частиною, б/в - 1 шт.; радіатор б/в - 4 шт.; бак розширювача б/в - 1 шт.; пристрій регулювання напруги, б/в - 1 шт. та олива трансформаторна Т-1500, б/в - 20 т, не видається за можливе.

матеріалами кримінального провадження, а саме:

витягом з ЄРДР №12013150010000889 від 06.12.2013 за ч.3 ст.191 КК України (витяг здійснений 09.12.2013, реєстратор ОСОБА_30 ) (Т.6 а.к.п.153);

рапортом начальника УДСБЕЗ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_12 від 06.12.2013, відповідно до якого, в ході проведення обшуку на території РДГХП «Сірка» встановлено факт розтрати матеріальних цінностей підприємства, та на основі якого внесено відомості в ЄРДР за ч.3.ст.191 КК України (Т.6 а.к.п.154);

повідомленням про початок досудового розслідування від 06.12.2013 у кримінальному провадженні №12013150010000889 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України за фактом розтрати матеріальних цінностей службовими особами РДГХП «Сірка» (Т.6 а.к.п.155);

постановою про визначення місця проведення досудового розслідування від 21.01.2014, згідно якої місцем проведення досудового розслідування визначено Миколаївський район Львівської області, а здійснення досудового розслідування доручено СВ Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області (Т.6 а.к.п.156);

супровідним листом №784 від 28.01.2014 про направлення кримінального провадження №12013150010000889 від 06.12.2013 для проведення досудового розслідування (на виконання постанови про визначення місця проведення досудового розслідування від 21.01.2014) (Т.6 а.к.п.157);

витягом з ЄРДР №12013150010000889 від 06.12.2013 за ч.3 ст.191 КК України (витяг здійснений 03.02.2014, реєстратор ОСОБА_31 ) (Т.6 а.к.п.158);

повідомленням про початок досудового розслідування від 31.01.2014 (Т.6 а.к.п.159);

постановою про визначення місця проведення досудового розслідування від 12.06.2014, згідно якої місцем проведення досудового розслідування визначено місто Львів, а здійснення досудового розслідування доручено СУ ГУМВСУ у Львівській області (Т.6 а.к.п.160-161);

супровідним листом №7295 від 19.06.2014 про скерування кримінального провадження №12013150010000889 від 06.12.2013 (Т.6 а.к.п.162);

витягом з ЄРДР №12013150010000889 від 06.12.2013 за ч.3 ст.191 КК України (витяг здійснений 18.06.2014, реєстратор ОСОБА_32 ) (Т.6 а.к.п.163);

постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне кримінальне провадження від 24.06.2014 (Т.6 а.к.п.164-165);

витягом з ЄРДР №12014140000000390 від 03.07.2014 за ч.1 ст.210 КК України (витяг здійснений 08.07.2014, реєстратор ОСОБА_32 ) (Т.6 а.к.п.166);

рапортом слідчого СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_33 від 03.07.2014 про нецільове використання бюджетних коштів посадовими особами РДГХП «Сірка», зареєстрований в ЖЄО №411 (Т.6 а.к.п.167);

копією листа Міністерства промислової політики України №20/1-2-102 від 17.06.2014 щодо питань діяльності колишнього керівника РДГХП «Сірка» (Т.6 а.к.п.168-170);

постановою про визначення місця проведення досудового розслідування від 16.02.2015, згідно якої місцем проведення досудового розслідування визначено місто Львів, а здійснення досудового розслідування доручено СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області (Т.6 а.к.п.171-172);

витягом з ЄРДР №12013150010000889 від 06.12.2013 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.210 КК України (витяг здійснений 18.02.2015, реєстратор ОСОБА_34 ) (Т.6 а.к.п.173);

постановою про визначення підслідності кримінального правопорушення від 25.12.2015, відповідно до якої визначено підслідність у кримінальному провадженні №12013150010000889 від 06.12.2013 за слідчим відділом прокуратури Львівської області (Т.6 а.к.п.200-202);

супровідним листом № 04/2/5-2222-13 від 13.06.2014 про скерування для виконання постанови про визначення місця проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013150010000889 від 06.12.2013 (Т.6 а.к.п.203).

адвокатськими запитами від 20.03.2023, адресовані в ПрАТ «Запоріжтрансформатор», ТОВ «ЕЛІЗ», ПП МТП «ЕЛЕКТРОЩИТ», ПП «ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ», згідно яких адвокат просить надати інформацію про наявність пропозиції щодо продажу трансформатора силового ТРДН-40000/110/6 та вказати його вартість станом на сьогодні та станом на 22.10.2013;

відповідями ПрАТ «Запоріжтрансформатор» №1/05-р-694 від 12.04.2023 та ТОВ «ЕЛІЗ» №33 від 05.04.2023, наданими на адвокатські запити від 20.03.2023, відповідно до яких трансформатор силовий ТРДН-40000/110/6 виготовляється за індивідуальним замовленням покупця, а тому ціна може значно коливатися. Станом на 2013 рік замовлень на аналогічні трансформатори не надходило, а тому надати інформацію про вартість такого трансформатора не вбачається можливим.

Крім цього судом досліджено дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме:

вимогу УІАС ГУМВСУ у Львівській області від 11.02.2015, відповідно до якої ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався (Т.4 а.к.п.158);

Оцінюючи здобуті в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази суд вважає, що вищевикладені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 21.10.2011 року у справі «Коробова проти України», відповідно до якої, при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», який ґрунтується на достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновках.

Досліджені вищевикладені документи є процесуальними джерелами доказів відповідно до вимог частини 2 ст. 84 КПК України. Такі отримані в порядку, передбаченому КПК України.

Зазначені докази не викликають сумнівів у своїй достовірності, оскільки містять інформацію, яка відповідає дійсності. В своїй сукупності докази є достатніми та взаємопов`язаними між собою.

Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку, встановленому КПК України.

Обсяг досліджених судом доказів.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від сторони обвинувачення про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Щодо забезпечення судом засад кримінального провадження, а саме рівності перед законом і судом, змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів.

Під час розгляду справи судом були задоволені всі клопотання сторін щодо надання їм можливості забезпечити перед судом докази для їх безпосереднього дослідження у судовому засіданні, які вони бажали. В свою чергу суд в межах норм КПК України здійснював неодноразові виклики свідків по справі та застосовував неодноразові приводи для їх доставки у судове засідання. Однак не зважаючи на те, що контроль за виконанням приводів суд покладав на прокурора, свідки сторони обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , клопотання про що підтримувала і сторона захисту, не були забезпечені стороною обвинувачення у судове засідання для їх допиту. Таким чином вказані свідки не допитані у судовому засіданні у зв`язку із неналежним та не ефективним виконанням своїх обов`язків стороною обвинувачення. При цьому суд зауважує, що відсутність свідків сторони обвинувачекння не позбавляє суд можливості ухвалити судове рішення у вказаному кримінальному провадженні, зважаючи на сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, які свідчать про винуватість ОСОБА_5 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Мотиви врахування судом доказів.

Стаття 84 КПК України визначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно статей 85 та 86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 87 КПК України визначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.

Суд дотримався норм, визначених статтями 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу суд розглянув відповідно до вимог закону.

Показання представника потерпілого та свідків є чіткими, послідовними та логічними, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом вищевикладеними доказами. Дані показання отримані судом в судовому засіданні за присутності захисника обвинуваченого.

Суд визнає висновок експерта, яким підтверджено розмір заподіяної шкоди, достатньо переконливим, об`єктивним та обґрунтованим, взаємопов`язаним з іншими матеріалами кримінального провадження, а сама експертиза була проведена у порядку встановленому законом.

Експерт, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, підтвердив складений ним висновок, зокрема зазначив, що встановив суму завданих збитків шляхом оцінки наданих у його розпорядження документів.

Письмові докази, які покладено в основу вироку, зібрані в ході досудового розслідування шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання документів, інших процесуальних дій у спосіб, який ґрунтується на вимогах процесуального закону, та були відкриті стороні захисту в порядку, визначеному КПК.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б у контексті приписів статей 85-87 КПК свідчили про необхідність визнання судом доказів недопустимими або неналежними, не встановлено.

Суд враховує витяги з ЄРДР від 06.12.2013 про кримінальні правопорушення (Т.6 а.к.п. 153, 158, 163, 166, 173), як процесуальні докази законності отриманих та досліджених в судовому засіданні доказів (постанова Верховного суду від 09 вересня 2020 року, ухвалена у справі № № 761/28347/15-к (провадження № 51- 500км18).

Загальна характеристика складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.366 КК України, винним у вчиненні яких визнається ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. Кожен елемент включає певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (постанови Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 705/623/18, від 17 квітня 2019 року у справі №472/342/16-к, від 11 лютого 2021 року у справі № 462/3062/16-к).

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Склад злочину - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин. Кожний склад злочину обов`язково складається з наступних елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи.

Аналізуючи наявність складу злочинів, передбачених частиною 5 ст. 191 та частиною 1 статті 366 КК України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Склад злочину, передбачений частиною 5 ст. 191 КК України.

Об`єкт злочину. Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст.191 КК України є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом, як частина економічних відносин та основа економічної системи держави.

Предметом цього злочину є лише таке чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто те, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. Отже, вчиняючи злочин, передбачений ст. 191 КК, винна особа використовує наявні у неї правомочності (повноваження) щодо зазначеного вище предмета. Саме ця ознака передусім відрізняє аналізований злочин від інших посягань на власність (зокрема, крадіжки), при вчиненні яких винний або зовсім не має відношення до майна, або має лише доступ до нього за характером роботи, або йому доручено охороняти це майно, або воно передане йому для використання у процесі виробництва.

Об`єктивна сторона. З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України виявляється у привласненні чужого майна, що було ввірене особі чи перебувало в її віданні; розтраті такого майна зазначеною особою; привласненні, розтраті чи заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Суб`єкт. Суб`єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем може бути лише службова особа, якій майно було ввірене чи у віданні якої воно перебувало.

Суб`єктивна сторона. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Прямий умисел має місце, коли особа усвідомлює, що здійснює розтрату чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні, передбачає настання негативних наслідків і бажає їх настання.

У постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 700/361/17 зазначено, що чітке відображення обставин кримінального правопорушення, зокрема з обов`язковим встановленням як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони злочину, має суттєве значення для аргументації висновку суду про доведеність винуватості особи у вчиненому злочині, адже ст. 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню як подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), так і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і його мета.

ВС наголосив, що з об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 ККУ, що інкримінований особі як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, передбачає незаконне, безповоротне та безоплатне витрачання винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало у його віданні, шляхом використання наданих повноважень всупереч інтересам служби, тобто всупереч тим завданням та цілям, для розв`язання і досягнення яких на особу покладено виконання функцій службової особи. Злочин вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна з володіння власника. Протиправне витрачення чужого майна з відшкодуванням його вартості не містить ознак злочину, передбаченого ст.191 КК у формі розтрати і за наявності підстав, може бути підставою для притягнення особи за інше службове правопорушення.

Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Змістом умислу винної особи є усвідомлення нею суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання. Мотивом є спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна з метою особистого збагачення або з метою збагачення інших осіб. Метою є збільшення власних майнових фондів чи фондів третіх осіб унаслідок протиправного обернення винним ввіреного йому майна на власну користь або користь інших осіб.

Розтрата - це незаконне безоплатне відчуження, витрачання, використання (споживання, продаж, дарування, обмін, передача іншим особам тощо) винним чужого майна, що на законних підставах було йому ввірене чи перебувало в його віданні.

В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Діяння може кваліфікуватися як розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов`язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

Розтрата відрізняється від привласнення передусім тим, що при розтраті майно відчужується і витрачається одразу, воно не перебуває певний час у незаконному володінні винного, тоді як привласнення передбачає наявність певного проміжку часу, протягом якого винний незаконно володіє майном, розпоряджається ним як власник. Більше того, у разі привласнення майно перебуває у винної особи або в інших осіб під її контролем і може бути повернуто власникові, тоді як при розтраті майно вже використано (витрачено), через це може йтися лише про відшкодування завданих збитків.

Розтрата вважається закінченою з моменту відчуження, витрачення майна. На відміну від привласнення, при розтраті на момент пред`явлення вимоги про повернення ввірене майно у винного відсутнє.

Відповідно до Постанови ВСУ від 28.02.2019 у справі № 456/1181/15-к обов`язковими суб`єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Кваліфікуючою ознакою вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 ККУ щодо розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем закон передбачає вчинення таких дій в особливо великих розмірах.

В особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803 «Про затвердження Порядку відчуження об`єктів державної власності», відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами. Пунктом 7 вказаної постанови передбачено, що для отримання згоди на відчуження майна суб`єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абзацу 6 п. 10 цього порядку та звіт про оцінку майна. Згідно пункту 10 вказаного Порядку висновок про вартість майна, згода на відчуження якого надається Фондом державного майна, погоджується Фондом державного майна за умови дотримання законодавства з питань оціночної діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 ККУ службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Під організаційно-розпорядчими функціями розуміється здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Адміністративно-господарські обов`язки це обов`язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

В судовому засіданні встановлено, що на ОСОБА_5 з 23.04.2013 покладено виконання обов`язків директора РДГХП «Сірка» (згідно наказу №20Д, виданого Державним Агенством України з Управління державними корпоративними правами та майном Агенства Держмайна України), тобто він був службовою особою державного підприємства. До компетенції директора входило зокрема: забезпечення ефективного використання та збереження майна, переданого підприємству, організація фінансово-господарської діяльності спрямованої на отримання таким прибутку. Всупереч нормам постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803 «Про затвердження Порядку відчуження об`єктів державної власності», маючи намір на розтрату майна підприємства та обернення його на користь третіх осіб за заниженою вартістю, ОСОБА_5 створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, до складу якої включено працівників підприємства, які не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об`єктивно оцінити його стан. Зазначеною комісією за участю ОСОБА_5 складено акт технічного стану від 05.09.2013 трансформатора силового ТРДН інв. номер 31507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості. ОСОБА_5 підписав вказаний акт, що в подальшому послугувало підставою для надання згоди на списання майна підприємства. В подальшому ОСОБА_5 підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання. Також листом №08-520 від 05.09.2013 ОСОБА_5 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України, щодо незадовільного стану вказаного трансформатора. З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, знаючи, що на все майно підприємства накладено арешт, уклав договір купівлі-продажу №22ТР/10-13, згідно якого ПП «ДАКО плюс» передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв.номер 31507, на загальну суму 320 100 грн, хоча ринкова вартість такого трансформатора на момент підписання договору купівлі-продажу, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №517 від 27.02.2015, складала 1 557 120,00 грн.

Отже, характер та послідовність дій, вчинених ОСОБА_5 , вказують на те, що у нього був прямий умисел на вчинення розтрати майна підприємства, в особливо великих розмірах, шляхом обернення такого на користь третіх осіб за заниженою вартістю, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Склад злочину, передбачений частиною 1 ст. 366 КК України.

Основним безпосереднім об`єктом службового підроблення (ст. 366 КПК України) є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення. Факультативним додатковим об`єктом цього злочину можуть бути права та свободи людини і громадянина, власність тощо,

Документ, який є предметом цього злочину, - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і розповсюдження інформації, яка має юридичне значення, шляхом фіксації її на папері або іншому носії.

Офіційними є документи, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, а також підприємств, установ, які посвідчують конкретні факти і події, що мають юридичне значення, складені належним чином за формою і мають необхідні реквізити (штамп, печатку, номер, дату, підпис).

Об`єктивна сторона службового підроблення полягає в перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України подія злочину розуміється як елемент об`єктивної сторони складу злочину, що відбувся у певному часі, місці та певним способом.

Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї з альтернативних дій.

Суб`єктом службового підроблення може бути лише службова особа.

Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 366 КПК України суб`єктивна сторона злочину, передбаченого цими нормами кримінального закону, характеризується наявністю прямого умислу у винної особи, тобто суб`єкт має чітко усвідомлювати, що він вносить до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, вчиняє інше підроблення документів, або складає та видає завідомо неправдиві документи і бажає так чинити.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , будучи в.о. директора РДГХП «Сірка», тобто службовою особою державного підприємства, створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, до складу якої включено працівників підприємства, які не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об`єктивно оцінити його стан. Зазначеною комісією за участю ОСОБА_5 складено акт технічного стану від 05.09.2013 трансформатора силового ТРДН інв. номер 31507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості. ОСОБА_5 підписав вказаний акт, що в подальшому послугувало підставою для надання згоди на списання майна підприємства. В подальшому ОСОБА_5 підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання. Також листом №08-520 від 05.09.2013 ОСОБА_5 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України, щодо незадовільного стану вказаного трансформатора.

Отже, характер та послідовність дій, вчинених ОСОБА_5 , вказують на те, що у нього був прямий умисел на внесення, як службовою особою, до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Спростування доводів сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України та недоведеності його вини у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Доводи скарг захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_37 , підтриманих в судовому засіданні захисником ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_7

28.03.2018 адвокатом ОСОБА_38 подано скаргу на рішення прокурора, яка в судовому засіданні підтримана адвокатом ОСОБА_7 , в якій адвокат просить суд скасувати постанову заступника прокурора Львівської області ОСОБА_39 від 25.12.2015 про визначення підслідності кримінального провадження №12013150010000889 від 06.12.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. В обґрунтування скарги захисник покликається на те, що Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України»№1698-VІІ від 14.10.2014, підслідність злочинів, передбачених ст.191 КК України визначається зі слідчими НАБУ, якщо предмет злочину або завданої шкоди в п`ятсот і більше разів перевищував розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом н час вчинення злочину, ща станом на 2013 рік складало 573000 грн. Згідно з п.1 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК, до дня введення в дію ч.5 ст.216 КПК повноваження щодо досудового розслідування кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються поноваженнями слідчих, визначених цм Кодексом. Після введення в дію ч.5 ст.216 КПК України маеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури Національному антикорупційному бюро України. Закон набрав чинності 25.01.2015. В порушення вимог вказаного Закону, досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводиося слідчими СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області та СУ ГУ МВС України у Львівській області. Початком ролботи НАУ є 04 грудня 2015 року, а відтак, ч.5 ст.216 КПК України введена в дію саме 04.12.2015. Однак кримнальне провадження в порушення вимог Закону, не було передано НАБУ, а постановою заступника прокурора Львівської області ОСОБА_39 підслідність у ньому визначена за слідчим відділом прокуратури Львівської області.

З агалогічних мотивів, 28.03.2018 адвокатом ОСОБА_38 подано скаргу на рішення слідчого, яка в судовому засіданні підтримана адвокатом ОСОБА_7 , в якій адвокат просить суд скасувати постанову слідчого СУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_14 від 17.04.2015 про оголошення в розшук ОСОБА_5 , як таку, що винесена не упвноваженою особою.

З агалогічних мотивів, 28.03.2018 адвокатом ОСОБА_38 подано скаргу на рішення прокурора, яка в судовому засіданні підтримана адвокатом ОСОБА_7 , в якій адвокат просить суд скасувати постанову заступника прокурора Львівської області ОСОБА_39 від 16.02.2015 про визначення місця проведення досудового розслідування кримінального провадження №12013150010000889 від 06.12.2013 за ознаками кримінального првопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Спростування доводів сторони захисту щодо порушення правил підслідності вказаного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

Спростовуючи доводи сторони захисту про порушення правил підслідності у вкзааному кримінальному провадженні, кодегія суддів насамперед звертає увагу на правові висновки ВС, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 травня 2021 року (справа № 640/5023/19) щодо належної правової процедури реалізації керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У теоретичному аспекті "належна правова процедура" - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.

Згідно з ч. 5 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.

Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної цим Кодексом.

Отже, у ч. 5 ст. 36 КПК виписано наступну систему елементів процедури: а) належний суб`єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні - постанові; г) вмотивованість такої постанови.

Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частини 1, 2 ст. 214 КПК).

Слід зауважити, що КПК не передбачає вимоги дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

Досудове розслідування здійснюється відповідно до правил підслідності, встановлених у ст. 216 КПК.

Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування (ч. 1).

Законодавець, розподіливши кримінальні правопорушення в межах підслідності різних органів досудового розслідування, виходив із презумпції, що саме цей орган здатний здійснити належне досудове розслідування кримінальних проваджень щодо зазначеного переліку кримінальних правопорушень: у силу характеристик кримінального правопорушення, організаційних можливостей органу, звичаїв, потреб у спеціалізації тощо. Певний "пріоритет" у аспекті підслідності надано лише НАБУ, оскільки забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування - без винятків, а також НАБУ та ДБР у провадженнях щодо народного депутата - забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності. В усіх інших випадках законом резюмується, що досудове розслідування має здійснюватися із дотриманням правил підслідності. Адже стратегічна мета інституту підслідності полягає в забезпеченні права особи на об`єктивне й неупереджене розслідування, і як результат - гарантування передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права особи на справедливий суд.

При оцінці ефективності досудового розслідування слід виходити з того, що ефективність досудового розслідування є співвідношенням процесуальних дій, процесуальних рішень, реалізованих учасниками кримінального провадження, а також їх результатів із положеннями КПК, що визначають підстави, умови і порядок їх проведення чи прийняття, з урахуванням оптимальних затрат часу та зусиль на це.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях виокремив таку систему критеріїв ефективності досудового розслідування: 1) метою проведення досудового розслідування завжди має бути досягнення завдань кримінального провадження (спрямованість на досягнення завдань кримінального провадження); 2) здійснення досудового розслідування повинно відповідати принципу законності, зокрема забезпечувати ефективне виконання положень національного законодавства (законність); 3) досудовому розслідуванню має бути притаманна засада публічності (ініціативності органу досудового розслідування), яка полягає в оперативній реакції на вчинене кримінальне правопорушення компетентною особою, яка не залежатиме від волі зацікавлених осіб (публічність); 4) вимога розумної швидкості досудового розслідування, що передбачає здійснення процесуальних дій на цьому етапі судочинства без зайвих затримок, їх своєчасність, відсутність необґрунтованого зупинення кримінального провадження тощо (розумна швидкість); 5) всебічність та повнота застосування заходів, спрямованих на розкриття кримінального правопорушення, яка насамперед, передбачає правильність, послідовність та логічність отримання доказів та оперування ними, обґрунтування процесуальних рішень (всебічність та повнота розслідування); 6) незалежність та неупередженість особи, яка здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення (незалежність та неупередженість); 7) прозорість досудового розслідування, захист прав та інтересів потерпілого та його родичів, що передбачає своєчасне надання їм процесуального статусу, залучення до проведення процесуальних дій, ознайомлення з матеріалами провадження (прозорість); 8) врахування під час досудового розслідування індивідуальних особливостей особи правопорушника, зокрема, його віку, гендерної належності, національності (індивідуалізація); 9) диференціація форм досудового розслідування з метою його оптимізації (диференціація форм розслідування).

Для констатації неефективності досудового розслідування необхідна оцінка досудового розслідування для того, щоб прийняти рішення про доручення здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу.

Наявність відповідних відомостей, які стосуються конкретного кримінального провадження, щодо його неефективності відповідним прокурором може бути встановлена на будь-якій стадії досудового розслідування, в тому числі і на його початку, та бути підставами для прийняття рішення в порядку та відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК.

Надання прав, покладення обов`язків та визначення обсягу відповідальності за своєю юридичною природою потребує письмової форми заради уникнення суб`єктивізму та забезпечення правової визначеності.

У кожному конкретному випадку наявність таких підстав має бути обґрунтована у відповідній постанові прокурора, адже зміна передбаченої законом підслідності, як видається, має розглядатися як екстраординарна процедура порівняно із загальним порядком визначення підслідності, за яким вирішення цього питання є предметом законодавчого регулювання, а не предметом дискреції.

Відповідна постанова Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування має відповідати вимогам ст. 110 КПК, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення.

Отже, об`єднана палата дійшла висновку, що належна правова процедура реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК містить такі елементи: а) належний суб`єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні - постанові; г) вмотивованість такої постанови.

Постанова прокурора про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, її обґрунтування та вмотивування має бути предметом дослідження суду в кожному кримінальному провадженні, яка здійснюється з урахуванням його конкретних обставин. Результати такого дослідження утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості.

Як на підставу для скасування постанови заступника прокурора Львівської області ОСОБА_39 від 25.12.2015 про визначення підслідності кримінального провадження №12013150010000889 від 06.12.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, сторона захисту покликається на те, що досудове розслідування повинно було бути проведене Національним антикорупційним бюро.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження постановою про визначення місця проведення досудового розслідування від 16.02.2015, місцем проведення досудового розслідування визначено місто Львів, а здійснення досудового розслідування доручено СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.

Крім цього. постановою про визначення підслідності кримінального правопорушення від 25.12.2015, визначено підслідність у кримінальному провадженні №12013150010000889 від 06.12.2013 за слідчим відділом прокуратури Львівської області.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи сторони захисту про підслідність вказаного кримінального провадження Національному антикорпційному бюро з огляду на правові приписи ч.4 п.1 Перехідних положень КПК України, згідно з якими після введення в дію частини п`ятої статті 216 цього Кодексу розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не пізніше дня початку діяльності відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур (в редакції Закону № 916-VIII від 24.12.2015).

З наведеного вбачається, що після введення в дію частини п`ятої статті 216 цього Кодексу, у грудні 2015 року розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не пізніше дня початку діяльності відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, а не передаються Національному антикорупційному бюро, як про це вказує захисник у своїй скарзі.

У зв`язку з наведеним постанова заступника прокурора Львівської області ОСОБА_39 від 25.12.2015 про визначення підслідності кримінального провадження №12013150010000889 від 06.12.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України є законною, обгрунтованою і прийнятою в межах повноважень, наданих прокурору ст.36 КПК України. В даному конкретному випадку відсутні підстави вважати, що прокурор повинен був мотивувати оцінку досудового розслідування як неефективного та відобразити таку оцінку у відповідному процесуальному рішенні - постанові, оскільки на час винесення вказаної постанови і в подальшому, до завершення досудового розслідування, вказане кримінальне провадження було підслідне слідчим органам прокуратури.

Спростування доводів сторони захисту щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Сторона захисту в обгрунтування своєї позиції щодо невинуватості обвинуваченого у письмових поясненнях покликається на те, що досудове розслідування проведено із порушенням вимог КПК України, а саме, що кримінальне провадження №12013150010000889 від 06.12.2013 розпочате безпідставно на підставі рапорту начальника УДСБЕЗ ГУ МВСУ у Львівській області, зміст якого стосувався обшуку на РДГХП «Сірка» в рамках іншого кримінального провадження щодо факту розтрати матеріальних цінностей, однак дані факти не були пов`язані із списанням трансформатора.

Крім цього вважає, що подані стороною обвинувачення на підтвердження наявності підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку здійснення досудового розслідування заява директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_13 від 05.09.2014 №07-250 та долучена до заяви копія акту проведеної ревізії від 15.08.2014 року №34-38/80 викликають сумнів у належності як доказу, а також достовірності повноти встановлених обставин, оскільки ОСОБА_13 станом на момент звернення із заявою не перебував на посаді директора РДГХП «Сірка», а відтак не міг володіти інформацією та не міг мати доступу до документації підприємства, як і бути причетним до проведення ревізії як керівник підприємства.

Суд вважає такі твердження безпідставними і такими, що не відповідають вимогам КПК виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесено до його компетенції, він проводить розслідування доти, поки прокурор не визначить іншу підслідність.

Судом досліджено документи, які були підставою для внесення відомосткй до ЄРДР, а саме заяву директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_13 від 05.09.2014 №07-250 та рапорт начальника УДСБЕЗ ГУ МВСУ у Львівській області від 06.12.2013, де у фабулі витягу з ЄРДР міститься інформація про відчуження посадовими особами РДГХП «Сірка», правова кваліфікація ст. 191 ч.5 (Т.6 а.к.п.173).

Таким чином у слідчого були правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Крім цього слідчим досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні проводилось доти, поки прокурор не визначив іншу підслідність, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.218 КПК України.

Вказана позиція відповідає змісту аналогічних позицій, які раніше висловлював Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 24 березня 2021 року у справі № 520/2989/16-к, від 11 жовтня 2021року у справі № 554/5163/17.

Спростування доводів сторони захисту про необізнаність обвинуваченого з матеріалами виконавчого провадження щодо накладення арешту на майно підприємства.

Щодо твердження сторони захисту про відсутність арешту на майно РДГХП «Сірка» станом на час вчинення кримінального правопорушення, то такі колегія суддів вважає спростовуються наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами:

-відповідно до повідомлення начальника ВДВС Новороздільського МУЮ № 09-40/552 від 08.08.2013 на заяву РДГХП «Сірка» №09-440 від 07.08.2013, станом на 07.08.2013 на примусовому виконанні у відділі перебуває 155 виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 27 511 902,64 грн. Оскільки заборгованість по цих документах не погашено, державним виконавцем 06.08.2013 винесено постанову про арешт коштів, яку скеровано в банківські установи для виконання та скеровано запити в реєструючи органи (Т.5 а.к.п. 47);

-заявою ОСОБА_5 №09-440 від 07.08.2013, відповідно до якої ОСОБА_5 просить повідомити скільки та на яку суму виконавчих проваджень станом на 01.08.2013 перебуває на виконанні в ВДВС Новороздільського МУЮ щодо стягнення з РДГХП «Сірка», в тому числі по об`єктах нерухомого майна (Т.5 а.к.п. 48);

-копією доручення №2/05 від 15.05.2013, згідно з якоим ОСОБА_5 уповноважує фізичну особу підприємця ОСОБА_22 бути представником РДГХП «Сірка» в усіх судах України, органах державної виконавчої служби, представляти та захищати права і законні інтереси підприємства (Т.5 а.к.п. 49);

-копіями листів №11-235 від 26.09.2013, № 11-545 від 10.10.2013, № 11-585 від 05.11.2013, № 11-607 від 19.11.2013, підписаних ОСОБА_5 , щодо переліку основних засобів, які можливо реалізувати для погашення заборгованостей по виконавчих провадженнях (Т.5 а.к.п. 50, 51, 59, 64-65);

-копією вимоги державного виконавця від 04.09.2013 №В-1/123/09-40/1030, яким зобов`язано ОСОБА_5 надати книгу основних засобів підприємства, та в строк до 20.09.2013 надати вичерпний перелік основних засобів, що не забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства (Т.5 а.к.п. 52) та з якого вбачається, що обвинувачений знав про арешт майна РДГХП «Сірка» станом на час укладення договору купівлі продажу 22.10.2013.

Спростування доводів сторони захисту щодо відчуження ОСОБА_5 частин, а не цілічного трансформатора, як підстави вважати, що обвинувачення в цій частині не доведене стороною обвинувачення.

Щодо твердження сторони захисту про те, що РДГХП «Сірка» на підставі договору купівлі-продажу №22ТР/10-13 від 22.10.2013 передало у власність ПП «ДАКО плюс» корпус трансформатора ТРДН - 40 МВА з активною частиною, б/в - 1 шт. вартістю 23 036,00 грн.; радіатор б/в- 4 шт. вартістю 54 769,00 грн.; бак розширювача б/в - 1 шт. вартістю 15 000,00 грн.; пристрій регулювання напруги, б/в - 1 шт. вартістю 33 945,00; оливу трансформаторну Т-1500, б/в, - 20 т вартістю 40 000,00 грн., тобто, РДГХП «Сірка» відчужило не цілісний трансформатор, а його складові частини на загальну вартість 320 100,00 грн. з ПДВ, суд зазначає наступне.

ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення за те, що він розтратив чуже майно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, а саме на суму 1 237 020 грн., тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 191 КК України. Вказана сума встановлена висновком експерта №517 від 27.02.2015 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження №12013150010000889, відповідно до якого ринкова вартість трансформатора силового ТРДН-40000/110/6 інв. номер 31507, введеного в експлуатацію 1978 року, зав. номер 8218 на момент підписання договору купівлі-продажу №22ТР/10-13, а саме станом на 22.10.2013 у, виходячи з матеріалів кримінального провадження стосовно його стану, складала: 1 557 120,00 грн. (один мільйон п`ятсот п`ятдесят сім тисяч сто двадцять грн.) (Т.5 а.к.п. 76-81), за мінусом суми 320 100 грн. отриманої РДГХП «Сірка» на підставі договору купівлі - продажу від 22.10.2013.

Крім цього, як встановлено судом, після виконання договору купівлі - продажу від 22.10.2013 вказаний трансформатор знятий із балансу РДГХП «Сірка» як одиниця товару.

При цьому суд звертає увагу на таке.

Як було зазначено вище, згідно з висновком експерта №517 від 27.02.2015 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження №12013150010000889, ринкова вартість трансформатора силового ТРДН-40000/110/6 інв. номер 31507, введеного в експлуатацію 1978 року, зав. номер 8218 на момент підписання договору купівлі-продажу №22ТР/10-13, а саме станом на 22.10.2013 у, виходячи з матеріалів кримінального провадження стосовно його стану, складала: 1 557 120,00 грн. (один мільйон п`ятсот п`ятдесят сім тисяч сто двадцять грн.) (Т.5 а.к.п. 76-81), за мінусом суми 320 100 грн. отриманої РДГХП «Сірка» на підставі договору купівлі - продажу від 22.10.2013.

Сторона захисту з висновками вказаної експертизи не погодилася та подала клопотання про призначення повторної судово-товарознавчої експертизи.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.03.2023 ухвалено провести у кримінальному провадженні судово-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Яка вартість матеріалів та комплектуючих трансформатора ТРДН - 40 000/110/6 інв. номер 31507, введеного в експлуатацію 1978 року, зав. номер 8218, які були відчужені згідно договору купівлі-продажу №22ТР/10-13 станом на момент його підписання 22.10.2013 року, а саме:- корпус трансформатора ТРДН - 40 МВА з активною частиною, б/в - 1 шт.;- радіатор б/в- 4 шт.,- бак розширювача б/в - 1 шт.;- пристрій регулювання напруги, б/в - 1 шт;- олива трансформаторна Т-1500, б/в, - 20 т. Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м.Львів, вул.Липинського, 54).

Згідно з висновком експерта №1280-Е від 15.08.2023, за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, об`єктивно визначити ринкову вартість матеріалів та комплектуючих трансформатора ТРДН-40000/110/6 інв. номер 31507, введеного в експлуатацію 1978 року, зав. номер 8218, які були відчужені згідно договору купівлі-продажу №22-ТР/10-13 станом на момент його підписання 22.10.2013 року, а саме: корпус трансформатора ТРДН - 40 МВА з активною частиною, б/в - 1 шт.; радіатор б/в - 4 шт.; бак розширювача б/в - 1 шт.; пристрій регулювання напруги, б/в - 1 шт. та олива трансформаторна Т-1500, б/в - 20 т, не видається за можливе.

При цьому експерт в мотивувальній частині вказаного висновку зазначив про таке.

Листом ЛНДІСЕ від 19.04.2023 «Про направлення клопотання» на адресу Стрийського міськрайонного суду Львівської області надіслано клопотання від 19.04.2023 про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової товарознавчої експертизи.У цьому клопотанні від 19.04.2023 заявлялись наступні вимоги:1. Надати ідентифікаційні дані (марка, модель, артикул тощо) стосовно об`єктів дослідження, вказаних в ухвалі від 27.03.2023.При оцінці важливе значення має ідентифікація об`єкта (об`єктів) дослідження, тобто встановлення відповідності між документацією на об`єкт і його реальним станом. Машини, обладнання, устаткування та їх складові частини виготовляються в безлічі виконань і модифікацій, мають різноманітну комплектацію та комплектність, що істотно впливає на їхню вартість. У зв`язку з цим ідентифікацію проводити необхідно, а від її якості значної мірою залежать результати оцінки. В розпорядженні експерта повинні бути необхідні вихідні дані - марка, модель, артикул тощо виходячи з яких можна однозначно ідентифікувати об`єкти дослідження і відповідно об`єктивно визначити їх вартість.В матеріалах справи № 447/1547/17 (т.4 а/с 63-72, т.4 а/с 109-119, т.З а/с 133-143) наявні ідентифікаційні відомості стосовно трансформатора ТРДН - 40000/110/6. Однак об`єктами дослідження згідно питання ухвали є матеріали та комплектуючі цього трансформатора, а саме:корпус трансформатора ТРДН - 40 МВА з активною частиною, б/в - 1 шт.;радіатор б/в - 4 шт.;бак розширювача б/в - 1 шт.;пристрій регулювання напруги, б/в - 1 шт.;олива трансформаторна Т-1500, б/в, - 20 т.При проведенні такого огляду слід залучити фахівця (спеціаліста) в галузі електрообладнання, який зможе ідентифікувати об`єкти дослідження (матеріали та комплектуючі), а саме їх приналежність до трансформатора ТРДН 40000/110/6 та скласти відповідний документ.

Також листом ЛНДІСЕ від 02.06.2023 «Про направлення клопотання» на адресу Стрийського міськрайонного суду Львівської області надіслано клопотання від 02.06.2023 про організацію огляду об`єктів дослідження або надання письмового дозволу на проведення товарознавчої експертизи без огляду об`єктів дослідження.

У відповідь на клопотання від 19.04.2023 у Львівський НДІСЕ 22.05.2023 з Стрийського міськрайонного суду Львівської області при супровідному листі від 18.05.2023 № 456/1547/17/11292/23 надійшла копія пояснення від 08.05.2023 адвоката ОСОБА_7 .

З приводу пояснення від 08.05.2023 адвоката ОСОБА_7 зазначає наступне.«Техніко-економічне обґрунтування» (т.З а/с 135-138) не містить детальних відомостей фізичного стану об`єктів дослідження - матеріалів та комплектуючих трансформатора ТРДН - 40000/110/6, а зазначається потреба у заміні його складових частин. Згідно Акту технічного стану від 05.09.2013 б/н амортизаційний знос трансформатора силового ТРДН, як цілісного виробу становить - 98,4%. Проте об`єктами дослідження, згідно питання ухвали від 27.03.2023, є окремі матеріали та комплектуючі трансформатора ТРДН - 40000/110/6. В акті технічного стану від 05.09.2013 б/н (т.З а/с 141-143) зазначається узагальнений опис виявлених дефектів трансформатора ТРДН, а саме: «корпус трансформатора прокородований, масло трансформатора з вологою, обмотка посипалась. Ізоляційна система та контакти повністю окислені.».Оскільки опис фізичного стану об`єктів дослідження - матеріалів та комплектуючих трансформатора ТРДН - 40000/110/6 є узагальненим, не деталізованим та неповним, то визначити ступінь зносу відповідно до якісних показників їх фізичного стану, які зазначені в Таблиці 1 «Градації якості та визначення коефіцієнтів зносу»_ не є можливим. Відповідно визначити вартість об`єктів оцінки за витратним методичним підходом не видається за можливим. Договір купівлі-продажу від 22.10.2013 № 22ТР/10-13 (т.3 а/с 191-193, т.3 а/с 215-216) укладено між РДГХП «Сірка» та ТОВ «ДАКО плюс». Згідно цього договору матеріали та комплектуючі трансформатора ТРДН - 40000/110/6 придбані ТОВ «ДАКО плюс».В подальшому ТОВ «ДАКО плюс» передало матеріали та комплектуючі трансформатора ТРДН - 40000/110/6 у власність ТОВ «Корпорація КРТ» згідно договору купівлі-продажу від 29.10.2013 № 29Т/1013 (т.З а/с 228-231).В свою чергу ТОВ «Корпорація КРТ» передало серед інших матеріали та комплектуючі трансформатора ТРДН - 40000/110/6 у власність ТзОВ «Енергія- Новий Розділ» згідно договору від 16.06.2014 № 16-06/14П (т.4 а/с 49-52).Згідно з вимогами розділу 2 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів з урахуванням ретроспективності оцінки з використанням порівняльного підходу шляхом направлення запитів на підприємства» методичних рекомендацій зазначається наступне: «... використовувати інформацію від компаній, які є сторонами по справі, або є постачальниками товарів сторони по справі, є недоцільним». «Тобто, визначення ринкової вартості товарів в минулому часі за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у експерта».

Виходячи з обставин справи, а саме обвинувального акту від 29.06.2017 (т.1 а/с 3-10) виникають сумніви у достовірності цінової інформації вказаної в специфікації до договору від 22.10.2013 № 22ТР/10-13 (т.З а/с 216). Як наслідок достовірність цінової інформації, зазначеної в специфікації до договору від29.10.2023 №29Т/1013 (т.З а/с 230), специфікації до договору від 16.06.2014 № 16-06/14П (т.4 а/с 51) і видаткової накладної від 29.08.2014 № 290814.9 (т.4 а/с 52) також викликає сумніви. Таким чином використовувати цінову інформацію, яка висвітлюється у специфікаціях до вищезгаданих договорів, для визначення вартості об`єктів дослідження - матеріалів та комплектуючих трансформатора ТРДН - 40000/110/6 є недоцільним та таким, що суперечить вимогам методичних рекомендацій. У «Відомості про об`єкт державної власності, що пропонується до списання станом на 01 вересня 2013 р.» від 05.09.2013 (т.3 а/с 139) зазначається первісна (переоцінена) вартість та балансова (залишкова) вартість трансформатора ТРДН - 40000/110/6 як цілісного виробу. Однак об`єктами дослідження згідно ухвали від 27.03.2023 є саме матеріали та комплектуючі трансформатора ТРДН - 40000/110/6. Також слід зазначити, що первісна (переоцінена) вартість та балансова (залишкова) вартість є бухгалтерськими даними, а тому вони не відображають розміру ринкової вартості, яка визначається в межах товарознавчої експертизи. Згідно пояснення від 08.05.2023 адвоката ОСОБА_7 на адреси підприємств, які є виробниками трансформаторів силових ТРДН було скеровано запити з приводу надання цінової інформації. Однак відповідей з ціновими даними не надходило. Також виходячи з ідентифікаційних даних, які містяться у наданих матеріалах справи (акт технічного стану від 05.09.2013 б/н т.3 а/с 141-142, протокол огляду від 22.12.2014 та фототаблиця до нього т.4 а/с 109-119, паспорт 8218 трансформатора ТРДН-40000/110 т.4 а/с 63-72, специфікація до договору від 22.10.2013 №22Тр/10-13, накладні на комплектуючі т.З а/с 217- 224, специфікація до договору від 29.10.2013 № 29Т/1013 т.З а/с 230, видаткова накладна від 07.12.2013 № 7/12/2013 т.З а/с 231, специфікація до договору від16.06.2014 № 16-06/14П т.4 а/с 51 та видаткова накладна від 29.08.2014 №290814.9 т.4 а/с 52) і вказані в ухвалі від 27.03.2023, експертом здійснено моніторинг ринку з метою отримання достовірних цінових даних щодо вартості об`єктів дослідження. Однак проведеним моніторингом ринку у ресурсах (джерелах), що знаходяться у вільному доступі не виявлено комерційних пропозицій до продажу на об`єкти дослідження - б/в матеріали та комплектуючі трансформатора ТРДН - 40000/110/6, які зазначені в ухвалі від27.03.2022 станом на задану дату оцінки, а саме - 22.10.2013.Т аким чином, визначити ринкову вартість об`єктів дослідження - б/в матеріалів та комплектуючих трансформатора ТРДН - 40000/110/6 з застосуванням порівняльного методичного підходу не видається за можливе. Отже, підсумовуючи усе вище наведене слід зазначити наступне. За наданими вихідними даними застосувати дохідний, витратний та порівняльний методичні підходи при визначенні ринкової вартості об`єктів дослідження - б/в матеріалів та комплектуючих трансформатора ТРДН - 40000/110/6 не видається за можливе. Відповідно об`єктивно визначити ринкову вартість матеріалів та комплектуючих трансформатора ТРДН - 40000/110/6 інв. номер 31507, введеного в експлуатацію 1978 року, зав. номер 8218, які були відчужені згідно договору купівлі-продажу №22-ТР/10-13 станом на момент його підписання22.10.2013, а саме: корпус трансформатора ТРДН - 40 МВА з активною частиною, б/в - 1 шт.; радіатор б/в - 4 шт.; бак розширювача б/в - 1 шт.; пристрій регулювання напруги, б/в - 1 шт. та олива трансформаторна Т-1500, б/в, - 20 т. не видається за можливе.

З наведеного вбачається, що неповнота відомостей та інформації, наданою стороною захисту унеможлививла проведення товарознавчої експертизи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сторона захисту скористалася своїм правом на подання клопотання про проведення експертизи, і така експертиза не була проведена у зв`язку з відсутністю фактичних даних та документів, необхідних для проведення експертизи.

При цьому суд наголошує, що сторона захисту не була позбавлена можливості самостійно провести експертизу ще на стадії досудового розслідування, однак таким правом не скористалася, в чому неповнота та суперечливість висновку експерта №517 від 27.02.2015 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, суду пояснити на стадії судового розгляду не змогла.

При цьому колегія суддів з огляду на наведене вважає за необхідне звернути увагу на те, що матеріалами кримінального провадження підтверджено той факт, що ОСОБА_5 листом від 05.09.2013 №08-520 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, а не його окремих частин, будучи при цьому обізнаним, що на вказане майно накладено арешт і таке перебуває під забороною відчуження. В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що ним вже вчинені протиправні дії спрямовані на усунення перешкод для розтрати майна у спосіб обернення такого на користь третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, таким чином задовольняючи корисливі інтереси ПП «ДАКО плюс» у вигляді придбання майна за заниженою ціною, знаючи, що на усе майно підприємства накладено арешт, уклав договір купівлі - продажу №22ТР/10-13, згідно якого ПП «ДАКО плюс» в особі ОСОБА_9 передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на загальну суму 320 100 гривень.

При цьому суд зауважує, що саме трансформатор силовий ТРДН інв. номер 31 507, а не його окремі частини були на балансі РДГХП «Сірка» і ОСОБА_5 був матеріально відповідальним за вказане майно, і саме нестачу трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, а не його окремих частин було виявлено під час інвентаризації.

Той факт, що в договорі купівлі-продажу №22ТР/10-13, вказано про те, що передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на загальну суму 320 100 гривень, висновки суду не змінює, оскільки за змістом закону, розтрата - це незаконне безоплатне відчуження, витрачання, використання (споживання, продаж, дарування, обмін, передача іншим особам тощо) винним чужого майна, що на законних підставах було йому ввірене чи перебувало в його віданні, і жодного значення, яким саме чином ваинний розтратив майно немає і на кваліфікацію його дій не впливає.

Щодо суми в 320100 гривень, яка зазначена в договорі, то така врахована у висновку експерта №517 від 27.02.2015 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, згідно з яким ринкова вартість трансформатора силового ТРДН-40000/110/6 інв. номер 31507, введеного в експлуатацію 1978 року, зав. номер 8218 на момент підписання договору купівлі-продажу №22ТР/10-13, а саме станом на 22.10.2013 складала: 1 557 120,00 грн. (один мільйон п`ятсот п`ятдесят сім тисяч сто двадцять грн.), за мінусом суми 320 100 грн. отриманої РДГХП «Сірка» на підставі договору купівлі - продажу від 22.10.2013.

Таким чином судом встановлено розтрату обвинуваченим чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, а саме на суму 1 237 020 грн.

Безпідставними є і доводи захисника щодо недопустимості висновку експертизи у кримінальному провадженні, оскільки під час судового розгляду судом встановлено, що експертиза в справі проведена у відповідності до вимог закону, кваліфікованим експертом і у межах питань поставлених на її вирішення, а наведені у ній висновки з урахуванням зібраних і досліджених судом інших доказів містять достатню інформацію, необхідну суду для вирішення питань пов`язаних із висунутим ОСОБА_5 обвинуваченням.

Спростування доводів сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_5 ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Суд вважає доведеним факт підроблення ОСОБА_5 офіційних документів, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.366 КК України.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 23.04.2013 на ОСОБА_5 наказом №20Д Державного Агентства України з Управління державними корпоративними правами та майном Агентства Держмайна України покладено виконання обов`язків директора РДГХП «Сірка» СРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Листом від 25.12.2011 №09-01-45/зв.2/В4/2250 та №09-01- 45/зв.2/В4/2251 вказану постанову скеровано на адресу РДГХП «Сірка» для відома та виконання.

Доводячи свій злочинний план до завершення, з метою надання своїм протиправним і умисним діям ознак законності, ОСОБА_5 листом від 05.09.2013 №08-520 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України щодо незадовільного стану вказаного трансформатора.

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив підроблення офіційних документів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.366 КК України і наведене стороною захисту в судовому засіданні не спростовано.

Спростування доводів сторони захисту, висловлених в судових дебатах.

Як на підставу для ухвалення виправдувального вироку на підставі абз.2 ч.1 ст.373 КПК України сторона захисту покликається на те, що стороною обвинувачення не доведено, що залучення осіб до встановлення факту непридатності майна суперечило вимогам Порядку списання об`єктів державної власності, а також щодо їх компетентності. Допитані в судовому засіданні ОСОБА_15 , (член комісії, головний бухгалтер), ОСОБА_18 (член комісії, бухгалтер) повідомили, що були залучені як головний бухгалтер та бухгалтер та підтвердили підписання акту, незадовільний стан трансформатора, моральне старіння такого, мізерну вартість, залишкову вартість. Пригадати, хто був залучений з технічною освітою до комісії, свідки не змогли. Інших осіб, які були в складі комісії, в судовому засіданні допитано не було. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , який перебував на посадах начальника комплексу, заступника директора РДГХП «Сірка», ствердив, що ОСОБА_16 (голова комісії) мав технічну освіту, тобто до огляду трансформатора було залучено особу - технічного працівника. Таким чином, обвинувачення в цій частині є недоведеним, оскільки допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що залучались до проведення огляду для встановлення стану трансформатора як головний бухгалтер, бухгалтер, мали свої функції при проведенні списання, ОСОБА_16 мав технічну освіту, що не було спростовано в судовому засіданні стороною обвинувачення.

Спростовуючи вказані доводи сторони захисту, суд звертає увагу, що згідно з Порядком списання об`єктів державної власності, затвердженим Постановою КМУ від 08.11.2007 №1314, списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно: 1) морально застаріле чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб`єктом господарювання та відновлення якого є економічно недоцільним (у тому числі у зв`язку з будівництвом, реконструкцією та технічним переоснащенням); 2) пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення його є економічно недоцільним); 3) виявлене в результаті інвентаризації як нестача. Суб`єкт управління з метою ефективного використання та безоплатної передачі такого майна іншим суб`єктам господарювання, що належать до сфери його управління, або іншим суб`єктам управління оприлюднює отриману інформацію на власному офіційному веб-сайті. Відсутність протягом 30 робочих днів з дня оприлюднення інформації стосовно морально застарілого та фізично зношеного майна пропозицій щодо його передачі може використовуватися під час здійснення списання такого майна як підтвердження неможливості його безоплатної передачі в установленому порядку.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_5 вправі був пропонувати до списання лише майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне). В той же час в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, задовольняючи корисливі інтереси ПП «ДАКО плюс» у вигляді придбання майна за заниженою ціною, знаючи, що на усе майно підприємства накладено арешт, уклав договір купівлі - продажу №22ТР/10-13, згідно якого ПП «ДАКО плюс» в особі ОСОБА_9 передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на загальну суму 320 100 гривень.

Безпідставними суд вважає доводи сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не доведено, що залучення осіб до встановлення факту непридатності майна суперечило вимогам Порядку списання об`єктів державної власності, а також щодо їх компетентності, оскільки частиною 9 Порядку передбачено, що для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна (далі - комісія), головою якої є заступник керівника суб`єкта господарювання, а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково економічних та інших служб суб`єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб`єкта управління його представники та інші фахівці.

Склад комісії затверджується розпорядчим актом за підписом керівника суб`єкта господарювання.

Частиною 13 Порядку передбачено, що комісія: 1) проводить в установленому законодавством порядку інвентаризацію майна, що пропонується до списання, та за її результатами складає відповідний акт; 2) проводить огляд майна з використанням необхідної технічної документації (технічних паспортів, поетажних планів, відомостей про дефекти тощо), а також даних бухгалтерського обліку; 3) визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і вносить відповідні пропозиції; 4) установлює конкретні причини списання майна (моральна застарілість чи фізична зношеність, непридатність для подальшого використання суб`єктом господарювання, зокрема у зв`язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха та неможливість відновлення, або виявлення його в результаті інвентаризації як нестачі); 5) визначає можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об`єкта, що підлягає списанню; 6) здійснює контроль за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здачу на склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках; 7) складає відповідно до законодавства акти на списання майна за встановленою типовою формою.

В частині 14 Порядку передбачено, що за результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються: 1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання; 2) акти технічного стану майна, що пропонується до списання (не додаються у разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача); 3) акти на списання майна; 4) інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності). У протоколі засідання комісії зазначаються пропозиції щодо шляхів використання майна, списання якого за висновками комісії є недоцільним, заходи з відшкодування вартості майна, в результаті інвентаризації якого виявлена нестача, чи розукомплектованого. Протокол засідання комісії підписується всіма членами комісії. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання. В актах технічного стану майна зазначаються рік виготовлення (будівництва) майна, дата введення в експлуатацію, обсяг проведеної роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання і реконструкції, стан основних частин, деталей і

вузлів, конструктивних елементів. В акті на списання майна детально зазначаються причини його списання та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення майна. У разі списання майна, пошкодженого внаслідок аварії чи стихійного лиха, до акта на його списання додається належним чином завірена копія акта про аварію, в якій зазначаються причини, що призвели до неї. Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану затверджуються керівником суб`єкта господарювання.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що залучені особи не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об`єктивно оцінити його стан, створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, а саме трансформатора ТРДН, з числа працівників підприємства, а саме: заступника директора ОСОБА_16 , головного бухгалтера ОСОБА_15 , начальника сторожової охорони ОСОБА_17 , бухгалтера ОСОБА_40 .

При цьому стороною захисту не враховано, що в склад комісії повинні входити працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково економічних та інших служб суб`єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб`єкта управління його представники та інші фахівці.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_41 , які працювали на той час бухгалтером і головним бухгалтером підтвердили в судовому засіданні той факт, що вони не були компетентними в питанні огляду трансформатора, огляд такого не проводився і спеціалісти, в яких би були наявні спеціальні знання для огляду залучені не були.

Той факт, що в судовому засіданні не були допитані інші свідки - члени комісії ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , суд вважає, що допит таких не спростовує висновки суду про те, що особи, залучені до складу комісії не були компетентними особами, які могли приймати рішення щодо списання трансформатора, оскільки склад комісії не відповідає ч.9 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженим Постановою КМУ від 08.11.2007 №1314. Як вбачається з долучених до матеріалів кримінального провадження письмових доказів до складу комісії входили заступник директора, головний бухгалтер, начальник сторожової охорони, бухгалтер. З наведеного вбачається, що спеціалісти, які б могли оглянути трансформатор та встановити його придатність/непридатність для використання залучені не були, що суперечить правовим приписам вказаного вище Порядку.

Частиною 5 вказаного Порядку передбачено, шо списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання. Списання майна здійснюється за умови врахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону розпорядження майном).

З метою отримання згоди на списання майна суб`єкт господарювання подає суб`єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна такі документи: 1) підписане керівником суб`єкта господарювання техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться розрахунки та/або інша інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств), напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання, а також інформація про вплив списання майна на цілісність майнового комплексу і провадження суб`єктом господарювання виробничої та

іншої діяльності; 2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об`єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1; 3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, згідно з додатком 2; 4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб`єкта господарювання (не подається у разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача); 5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами); 6) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, та у разі наявності - копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану або договору оренди землі; 7) відомості про об`єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проектування, загальна кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт); 8) відомості про вчинення дій, спрямованих на визначення можливості застосування інших способів управління щодо нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, зокрема вивчення попиту щодо їх відчуження, оренди, безоплатної передачі іншим суб`єктам господарювання; 9) документи, на підставі яких здійснюється будівництво або реконструкція чи технічне переоснащення діючих об`єктів (у разі, коли майно списується у зв`язку з будівництвом, реконструкцією та технічним переоснащенням); 10) висновок спеціалізованої організації про технічний стан об`єкта нерухомості, що пропонується до списання, із визначенням витрат, необхідних для відновлення такого об`єкта (подається за вимогою суб`єкта управління або державного органу приватизації за місцезнаходженням суб`єкта господарювання).

Рішення про надання згоди на списання майна оформлюється у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа. Рішення про відмову в наданні згоди на списання майна приймається у разі, коли: майно не відповідає вимогам, визначеним у пункті 4 цього Порядку; суб`єкт управління визначив інші шляхи використання майна, що пропонується до списання; суб`єкт господарювання подав передбачені цим Порядком документи з порушенням установлених вимог, а також коли в документах наявні суперечності; у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна відсутні економічні та/або технічні розрахунки, що підтверджують необхідність списання майна (у тому числі визначення впливу списання майна на цілісність майнового комплексу і провадження виробничої та іншої діяльності); відповідно до законодавства заборонено розпорядження майном.

Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання. Зокрема, установлено, що 15.02.2011 постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_8 накладено арешт на усе майно РДГХП «Сірка» (ЄРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: Львівська область м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 2). 15.06.2011 відповідні відомості про арешт нерухомого майна РДГХП «Сірка» ЄРДПОУ 05792891, внесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Листом від 25.12.2011 №09-01-45/зв.2/В4/2250 та №09-01-45/зв.2/В4/2251 вказану постанову скеровано на адресу РДГХП «Сірка» для відома та виконання. Разом з тим, арешт на усе без винятку майно підприємства РДГХП «Сірка», повторно накладено також згідно постанови державного виконавця ВДВС Новороздільського міського управління юстиції від 11.09.2013, яка отримана підприємством і безпосередньо ОСОБА_5 17.09.2013 (лист №83/02.2-09/51 від 11.09.2013).

При цьому дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 15.06.2011, відомостями наявності основних фондів РДГХП «Сірка» станом на 01.01.2011, відомостями наявності основних засобів по групах станом на 01.01.2009, наданими на запит слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області №2/9140 від 03.12.2014, копією листа начальника ВДВС Новороздільського МУЮ №В-1/09-40/1124 від 11.09.2013 про надсилання постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 11.09.2013; копією постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 11.09.2013 ВП №39663058; оригіналами та копіями документів, що стосуються процедури проведення державної реєстрації обтяження арешту майна РДГХП «Сірка»; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 11.09.2013, індексний номер 9237223 на бланку серії ЕАМ №567044,; відповіддю начальника ВДВС Новороздільського МУЮ № 09-40/552 від 08.08.2013 на заяву РДГХП «Сірка» №09-440 від 07.08.2013; заявою ОСОБА_5 №09-440 від 07.08.2013, відповідно до якої ОСОБА_5 просить повідомити скільки та на яку суму виконавчих проваджень станом на 01.08.2013 перебуває на виконанні в ВДВС Новороздільського МУЮ щодо стягнення з РДГХП «Сірка», в тому числі по об`єктах нерухомого; копією доручення №2/05 від 15.05.2013, згідно якого ОСОБА_5 уповноважує фізичну особу підприємця ОСОБА_22 бути представником РДГХП «Сірка» в усіх судах України, органах державної виконавчої служби, представляти та захищати права і законні інтереси підприємства; копіями листів №11-235 від 26.09.2013, № 11-545 від 10.10.2013, № 11-585 від 05.11.2013, № 11-607 від 19.11.2013, підписаних ОСОБА_5 , щодо переліку основних засобів, які можливо реалізувати для погашення заборгованостей по виконавчих провадженнях; копією вимоги державного виконавця від 04.09.2013 №В-1/123/09-40/1030, яким зобов`язано ОСОБА_5 надати книгу основних засобів підприємства, та в строк до 20.09.2013 надати вичерпний перелік основних засобів, що не забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства; копіями документів, перелічених вище, які стосуються накладення арешту на майно та реєстрації обтяжень рухомого та нерухомого майна РДГХП «Сірка»; копією листа начальника ВДВС Новороздільського МУЮ від 22.11.2013 №В-1/09-40/2243, адресованого Міністерству промислової політики України про надання правової оцінки переліку основних засобів РДГХП «Сірка», що не забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, та повідомити про можливість звернення стягнення на зазначене майно, встановлено, що ОСОБА_5 підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства.

При цьому суд зауважує, що лист начальника управління юстиції №83/02.2-09/51 від 11.09.2013 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, індексний номер витягу 9237223 від 11.09.2013 на бланку серії ЕАМ №567042 було скеровано на адресу ДП «Сріка», за адресою: м. Новий Розділ, вул. Гірнича,2 рекомендованим повідомленням з врученням (Т.4 а.к.п. 153).

Щодо доводів сторони захисту про те, що огляд трансформатора слідчим було проведено 22.12.2014, коли трансформатор перебував в робочому стані і був підключений до мережі, після проведення демонтажу, перевезення та ремонту, то наведене не спростовує висновки суду про те, що ОСОБА_5 , діючи протиправно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що залучені особи не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об`єктивно оцінити його стан, створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, а саме трансформатора ТРДН, з числа працівників підприємства, всупереч вимог п.9 Порядку і в подальшому вчинив дії по розтраті вказаного майна.

Наведене стверджується, зокрема листом директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_13 №07-250 від 05.09.2014, адресованого Міністру внутрішніх справ України, відповідно до якого в результаті проведення ревізії фінансово-господарської діяльності РДГХП «Сірка» за період з 01.05.2013 по 01.06.2014 виявлено ряд порушень, а саме: встановлено недостачу основних засобів та матеріалів на загальну суму 1 755 019,37 грн.; основні засоби в кількості 59 шт. залишковою вартістю 19 123 892, 90 грн. ліквідовано без відповідних погоджень та не оприбутковано товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації; підписання актів виконаних робіт за рахунок бюджетних коштів на суму 409 033,72 грн., роботи фактично не виконувались; завищення обсягів виконаних робіт по будівництву дороги ТзОВ «А.Омега» на суму 432 191,74 грн.; передачу основних засобів на суму 625 988,66 грн., тобто відчуження без дотримання вимог чинного законодавства та відповідних дозволів. Ці порушення сталися в період керівництва підприємством в.о. директора ОСОБА_5 . Просить провести об`єктивне розслідування по даному питанню (Т.3 а.к.п.126-127); копією акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності РДГХП «Сірка» за період з 01.05.2013 по 01.06.2014 №34-38/80 від 15.08.2014, відповідно до якого виявлено наступні порушення: проводилась реалізація продукції нижче собівартості на суму 1 253 589,20 грн.; завищення дебіторської заборгованості на загальну суму 55 672,25 грн. та заниження кредиторської заборгованості на суму 28 475,86 грн.; завищення кредиторської заборгованості внаслідок завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 409 033,72 грн., з яких оплачено 4 579,19 грн.; встановлено недостачу основних засобів та матеріалів на загальну суму 1 755 019,37 грн.; основні засоби в кількості 59 шт. залишковою вартістю 19 123 892, 90 грн. ліквідовані (зруйновані), без відповідних погоджень та не оприбутковані товарно-матеріальні цінності отримані від ліквідації. Загалом внаслідок допущених порушень РДГХП «Сірка», до фінансової звітності внесено наступні недостовірні дані: за 2013 рік - у формі «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» за 2013 рік завищено фактичні видатки за КПКВ 2601090 КЕКВ 3210 на суму 392 805,79 грн.; - у рядку 1125 ф.№1 «Баланс» занижено дебіторську заборгованість на суму 448 478,04 грн.; за І квартал 2014 року - у рядку 1005 ф.№1 «Баланс» завищено залишкову вартість основних засобів на загальну суму 1 685 281,87 грн.; - у рядку 1100 ф.№1 «Баланс» завищено вартість запасів на суму 69 737,70 грн. (Т.3 а.к.п.128-153); з зауваженнями і доповненнями від головного бухгалтера та директора РДГХП «Сірка» (Т.3 а.к.п.128-155); листом директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_13 №07-284 від 02.10.2014, адресованого Міністру внутрішніх справ України, відповідно до якого в результаті інвентаризації об`єктів незавершеного будівництва по підприємству виявлено ряд об`єктів та споруд, які повністю або частково зруйновані, матеріальні цінності викрадено. Недостача по незавершеному будівництву становить 6 456 213,21 грн. Просить провести об`єктивне розслідування по даному питанню (Т.3 а.к.п.161).

Доводи захисника про суперечливість позиції сторони обвинувачення щодо документів, які слугували підставою для проведення експертизи, суд зауважує таке.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Суд визнає належним та допустимим як доказ висновок експерта №517 від 27.02.2015, оскільки такий складено висококваліфікованим експертом, належним чином аргументований, ґрунтується на ретельному дослідженні, зробленому на підставі діючого законодавства, містить відповіді на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновку відносяться до справи і мають доказове значення. Тому вказаний висновок суд покладає в основу прийнятого рішення. Підстав недовіряти висновку експерта в суду немає.

Вказаний висновок експерта не суперечить вимогам КПК України, будь-яких підстав вважати, що вказане дослідження проведено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону відсутні.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 102 КПК у висновку експерта повинно бути зазначено: 1) коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; 2) місце і час проведення експертизи; 3) хто був присутній при проведенні експертизи; 4) перелік питань, що були поставлені експертові; 5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; 6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; 7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання. У висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Як вбачається зі змісту висновку експерта, вказаних вимог законодавства експертом дотримано.

Крім того, такий висновок також було підтверджено й показаннями експерта ОСОБА_26 в судовому засіданні, котрий надав детальні відповіді під час судового розгляду в суді.

Крім цього, сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення подано до суду в якості доказів копії документів, які спростовують пред`явлене обвинувачення та які підтверджують, що РДГХП «Сірка» було передано у власність ПП «Дако плюс» складові трансформатора в кількості 5 позийцій на суму 320100,00 грн. (з ПДВ); ПП «Дако плюс» передало такі товари ТзОВ «Корпорація КРТ» - 5 позицій на суму 321100,02 грн. (з ПДВ); ТзОВ «Корпорація КРТ» придбало у різних контрагентів складові для трансформатора, передало у власність ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» товар у кількості 14 позицій (5 позицій, придбаних у ПП «Дако плюс» та 9 позицій, придбаних у інших контрагентів) на загальну суму 1194681,74 грн. (з ПДВ) та виконало ряд робіт щодо підключення трансформатора. При цьому, прокурором не доведено, що подані документи доводять інші обставини, як і не спростовано прокурором, що РДГХП «Сірка» було відчужено не трансформатор, а складові, а оглянутий в ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» трансформатор був підключений в результаті придбання ТзОВ «Корпорація КРТ» ряду складових у різних суб`єктів та їх монтажу.

Суд вважає вказані доводи сторони захисту безпідставними, з огляду на те, що в судовому засіданні під час допиту як свідка ОСОБА_24 встановлено, що за розпорядженням директора ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» ОСОБА_25 ним було здійснено виїзд на ДП «Сірка» і в подальшому залучено відповідних осіб для демонтажу трансформатора та перевезення його до ТзОВ «Енергія - Новий Розділ».

З наведеного вбачається, що договори між ДП «Сірка» та ПП «Дако плюс», і в подальшому між ПП «Дако плюс» та ТзОВ «Корпорація КРТ», між ТзОВ «Корпорація КРТ» та ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» були укладені формально, виходячи з такого.

Згідно з договором купівлі-продажу №22Тр/10-13 від 22.10.2013 та специфікацією (додатку №1 до договору), укладеного між РДГХП «Сірка», в особі в.о.директора ОСОБА_5 (продавець) та ПП «ДАКО плюс» в особі директора ОСОБА_9 (покупець), відповідно до якого продавець передає у власність покупцеві матеріали та комплектуючі, а саме: корпус трансформатора ТРДН-40 МВА з активною частиною; радіатор (4шт); бак розширювача; пристрій регулювання напруги; оливу трансформаторну Т-1500 (20 т) ( усе перелічене б/в) на загальну суму 320 100,00 грн (в т.ч.ПДВ 53 350,00 грн) (Т.3 а.к.п. 215-216);

Згідно з договором купівлі-продажу №29Т/1013 від 29.10.2013 та специфікацією (додатку №1 до договору), укладеного між ПП «ДАКО плюс» в особі директора ОСОБА_9 (продавець) та ТзОВ «Корпорація КРТ» в особі директора ОСОБА_27 (покупець), відповідно до якого продавець передає у власність покупцеві матеріали та комплектуючі, а саме: корпус трансформатора ТРДН-40 МВА з активною частиною; радіатор (4шт.); бак розширювача; пристрій регулювання напруги; оливу трансформаторну Т-1500 (20 т) ( усе перелічене б/в) на загальну суму 321 100,02 грн (в т.ч.ПДВ 53 516,67 грн); видатковою накладною №7/12/2013 від 07.12.2013 на вказану суму та довіреністю №2369 від 29.11.2013 на отримання цінностей (Т.3 а.к.п. 228-232);

Згідно з договором № 16-06/14П від 16.06.2014 та специфікацією на товар (додатку №1 до договору), укладеного між ТзОВ «Корпорація КРТ» в особі директора ОСОБА_27 (продавець) та ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» в особі директора ОСОБА_28 (покупець), відповідно до якого продавець передає у власність покупцеві матеріали та комплектуючі, а саме: корпус трансформатора ТРДН-40 МВА з активною частиною; радіатор (4шт.); бак розширювача; пристрій регулювання напруги; оливу трансформаторну Т-1500 (20 т) ( усе перелічене б/в) та інші матеріальні цінності, зазначені в перерахованих вище видаткових накладних, на загальну суму 1 194 681,74 грн (в т.ч. ПДВ 199 113,62 грн); видатковою накладною №290814.9 від 29.08.2014 на вказану суму та довіреністю №508 від 29.08.2014 на отримання цінностей за договором № 16-06/14П від 16.06.2014 (Т.4 а.к.п. 50-54).

З укладених договорів вбачається, що предметом таких були деталі трансформатора ТРДН-40 МВА і майно повинно було бути передане покупцеві у строки та в порядку, передбаченому в договорах.

Одночасно в судовому засіданні, з показань свідка ОСОБА_24 встановлено, що трансформатор, після його демонтування одразу був перевезений з РДГХП «Сірка» до ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», і такий, ані ПП «ДАКО плюс», ані ТзОВ «Корпорація КРТ» переданий не був.

Безпідставними суд визнає доводи сторони захисту про те, що матеріалами кримінального провадження не підтверджено факт розтрати майна - трансформатора ТРДН-40 МВА, оскільки розтрата - це незаконне безоплатне відчуження, витрачання, використання (споживання, продаж, дарування, обмін, передача іншим особам тощо) винним чужого майна, що на законних підставах було йому ввірене чи перебувало в його віданні.

При цьому суд зауважує, що ОСОБА_5 був матеріально відповідальним за ввірене йому майно - трансформатор ТРДН-40 МВА в силу своїх посадових та службових обов`язків і на момент проведення інвентаризації таке майно було відсутнє, а тому той факт, що ОСОБА_5 відчужив певні його частини, а також те, що в подальшому трансформатор був відремонтований не свідчить про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Наведене стверджується, зокрема тим фактом, що після списання та відчуження цього майна, будь-які деталі трансформатора на ДП «Сірка» були відсутні. Крім цього, свідок ОСОБА_24 підтвердив, що директор ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» ОСОБА_25 надав розпорядження демонтувати цілий трансформатор, та перевезти його по частинах на підприємство, а тому підстави вважати, що були перевезені окремі деталі трансформатора відсутні.

Той факт, що трансформатор у 2013 році на підприємстві не експлуатувався, не спростовує висновки суду про те, що такий не підлягав списанню відповідно до Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженим Постановою КМУ від 08.11.2007 №1314.

Доводи сторони захисту про те, що на майно ДП «Сірка» не було накладено арешт і ОСОБА_5 не міг про це знати спростовуються постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_8 від 15.02.2011, згідно з якою накладено арешт на усе майно РДГХП «Сірка» (ЄРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: Львівська область м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 2). Крім цього, 15.06.2011 відповідні відомості про арешт нерухомого майна РДГХП «Сірка» ЄРДПОУ 05792891, внесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Листом від 25.12.2011 №09-01-45/зв.2/В4/2250 та №09-01-45/зв.2/В4/2251 вказану постанову скеровано на адресу РДГХП «Сірка» для відома та виконання. Разом з тим, арешт на усе без винятку майно підприємства РДГХП «Сірка», повторно накладено також згідно постанови державного виконавця ВДВС Новороздільського міського управління юстиції від 11.09.2013, яка отримана підприємством і безпосередньо ОСОБА_5 17.09.2013 (лист №83/02.2-09/51 від 11.09.2013).

Є такими, що не беруться до уваги судом твердження сторони захисту про неналежність та недопустимість як доказів листа директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_13 №07-250 від 05.09.2014, копії акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності РДГХП «Сірка» за період з 01.05.2013 по 01.06.2014 №34-38/80 від 15.08.2014, лист директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_13 №07-284 від 02.10.2014, оскільки вказаними доказами підтверджується, зокрема: факт виявлення під час проведення ревізії порушень чинного законодавства у діяльності РДГХП «Сірка» за період з 01.05.2013 по 01.06.2014, передача основних засобів, тобто відчуження без дотримання вимог чинного законодавства та відповідних дозволів, порушення сталися в період керівництва підприємством в.о. директора ОСОБА_5 (Т.3 а.к.п.126-127); в результаті інвентаризації об`єктів незавершеного будівництва по підприємству виявлено ряд об`єктів та споруд, які повністю або частково зруйновані, матеріальні цінності викрадено. Недостача по незавершеному будівництву становить 6 456 213,21 грн. Просить провести об`єктивне розслідування по даному питанню (Т.3 а.к.п.161).

Крім цього, сторона захисту вважає, що досліджені в судовому засіданні докази не доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому діянь, оскільки з досліджених документів вбачається, що РДГХП «Сірка» подало звернення разом із необхідними документами у відповідності до встановленого Порядку. Таким чином, з наданих доказів вбачається, що трансформатор силовий ТРДН інв. номер 31507 перебував в непридатному для використання стані, його ремонт потребував значних коштів (1 120 000 грн.), при цьому потреби у використанні у виробничій діяльності підприємства не було.

Суд не бере до уваги вказані доводи сторони захисту та вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що маючи намір на розтрату майна підприємства та обернення його на користь третіх осіб за заниженою вартістю, ОСОБА_5 , діючи протиправно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи на виконання свого злочинного умислу спрямованого на розтрату майна підприємства, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, ОСОБА_5 у невстановлений час, всупереч вимог Порядку списання об`єктів державної - власності, затверджених Постановою КМУ від 08.11.2007 №1314, яким передбачено, що з метою отримання згоди на списання майна, суб`єкт господарювання подає суб`єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна підтверджуючі документи серед яких і відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати, підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання.

В судовому засіданні встановлено, що комісією за участю ОСОБА_5 складено акт технічного стану від 05.09.2013 без № трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості, зокрема в п. 1 - використання для забезпечення електроенергією сірчаного виробництва, у п. 3 - відсутність технічної документації, у п. 4 - відсутність бетонних балок, комунікації, частин бетонних свай, у п. 6 - дефекти корпуса трансформатора (прокородований), масло трансформатора з вологою, обмотка посипалась, ізоляційна система та контакти повністю окислені. Членами комісії за результатами огляду стану вказаного об`єкта прийнято рішення щодо недоцільності подальшого використання трансформатора ТРДН, про що зазначено у зазначеному вище акті. При цьому в судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що залучені особи не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об`єктивно оцінити його стан, створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, а саме трансформатора ТРДН, з числа працівників підприємства, всупереч вимог п.9 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314.

Той факт, що трансформатор перебував в розібраному, неробочому стані, потребував встановлення нових комплектуючих та капітального ремонту для подальшої експлуатації, не спростовує пред`явлене ОСОБА_42 обвинувачення, зокрема с внесення неправдивих відомостей про технічний стан трансформатора та відчуження трансформатора за заниженою вартістю, зважаючи на обставини, зазначені та описані вище.

Є такими, що не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про те, що на момент відчуження вийшов термін придатності трансформатора, оскільки в провину ОСОБА_5 поставлено розтрату майна, яка полягає у незаконному його списанні та в подальшому продажі трансформатора за заниженою ціною, а тому навіть, якщо термін придатності його минув, наведене не є безумовною підставою для його списання та відчуження за заниженою ціною.

Безумовно не є прямими доказами винуватості ОСОБА_5 договір про повну матеріальну відповідальність від 12.02.2014 між РДГХП «Сірка» та головним механіком ОСОБА_43 ; інвентаризаційний опис №1, 2 від 14.02.2014, акт прийому-передачі від 12.02.2014 року, наказ №17 від 01.07.2014 про інвентаризацію; інвентаризаційний опис №1, 2 від 04.07.2014 року, протокол огляду місця події від 22.12.2014 з фототаблицею, однак обставини кримінального право порушення підтверджуються сукупністю інших належних і допустимих прямих доказів, з якими не узгоджуються непослідовні версії сторони захисту , то сукупність таких непрямих доказів може бути покладена судом в основу обвинувачення ОСОБА_5 .

Висновок експерта №517 від 27.02.2015 судово-товарознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість трансформатора силового ТРДН -40 000/110/6 інв. номер 31 507, на момент підписання договору купівлі-продажу №22ТР/10-13, а саме станом на 22 жовтня 2013 року, згідно матеріалів кримінального провадження стосовно його стану, складає 1 557 120,00 гривень є належним і допустимим доказом, з підстав зазначених вище. Дійсно, вказаним висновком експерта встановлена ринкова вартість силового трансформатор ТРДН як цілісного обладнання. І незважаючи на те, що РДГХП «Сірка» відчужило не цілісний трансформатор, а його окремі комплектуючі, наведене не впливає на визначення розміру шкоди, заподіяної РДГХП «Сірка», оскільки ОСОБА_5 розтратив майно, яке було ввірено йому - цілісний трансформатор і на момент проведення інвентаризації такий на підприємстві був відсутній, а спосіб, за допомогою якого він вчинив таку розтрату - відчуження його певними частинами на висновки суду про його винуватість за ч.5 ст.191 КК України не впливають.

Той факт, що під час судового розгляду експертним шляхом ринкову вартість матеріалів та комплектуючих трансформатора ТРДН - 40 000/110/6 інв. номер 31507, які були відчужені ОСОБА_5 встановити не вдалось, не спростовує висновки суду про належність та допустимість як доказу висновку експерта, що був здобутий під час досудового розслідування, оскільки сторона захисту не була позбавлена можливості і в 2013 році звернутися до відповідних установ та організацій за наданням інформації щодо вартості аналогічного трансформатора, і в подальшому до органу досудового розслідування та/або суду з клопотанням про проведення експертизи. Однак, як було зазначено вище, сторона захисту таким правом не скористалася, і після спливу десяти років звернулася з таким клопотанням до суду, і строк який минув з часу вчинення кримінального правопорушення унеможливив проведення такої експертизи.

Крім цього, є необгрунтованими доводи сторони захисту про те, що ухвала суду про призначення експертизи містить висновки про те, що проведена на досудовому розслідуванні експертиза є неналежним або недопустимим доказом, оскільки таких висновків ухвала суду не містить. Суд звертає увагу, що під час проведення судового розгляду не було призначено ані повторної, ані додаткової експертиз, а тому доводи захисника в цій частині на увагу не заслуговують.

Безпідставними суд вважає покликання сторони захисту на правові висновки ВС, викладені у постанові від 11.11.2020 в справі №750/9145/18, у постанові від 11.07.2018 в справі №336/4522/15-к, у постанові від 12.05.2021 в справі №750/10362/17, оскільки такі стосуються абсолютно інших обставин кримінальних правопорушень, під час розгляду яких ВС дійшов висновків щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Зокрема, такі стосуються тих випадків, коли органом досудового розслідування свідомо було завищено кваліфікацію для проведення НСРД, що в даному випадку місця не мало.

Щодо доводів сторони захисту в судових дебатах на відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, то суд зауважує, що згідно з рапортом начальника УДСБЕЗ ОСОБА_44 від 06.12.2013, встановлено факт розтрати матеріальних цінностей ДП «Сірка», і наведене слугувало підставою для внесення 06.12.2013 відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України.

Висновки суду.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд вважає доведеним:

факт розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою - обвинуваченим ОСОБА_5 своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 191 КК України;

факт підроблення ОСОБА_5 офіційних документів, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 366 КК України.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлені.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисні злочини, які відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким (частина 1 ст. 366 КК України) та особливо тяжким злочинами (частина 5 ст. 191 КК України).

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий.

Крім цього, суд враховує думку представника потерпілого, який просить призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі відсутність встановлених судом обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 5 ст. 191 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією майна, та в межах санкції частини 1 ст. 366 КК України, у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На переконання суду, призначення обвинуваченому саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

При цьому, підстави для застосування положеньстатті 69 КК України(призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та статті 75 КК України(звільнення від відбування покарання з випробуванням) до обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні.

Підстави для звільнення ОСОБА_5 від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

За змістом ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 було відступлено від правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеного нею в постанові від 5.04.2021 р. у справі № 328/1109/19 (провадження № 51-5464кмо20) щодо застосування положень ст. 49 КК України та визначено, що у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ч. 1 ст. 49 КК України, подовженого на період ухилення.

Закінчення загальних строків, установлених ч. 2 цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років проступку) є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

При цьому, ВП ВС наголосила, що друге речення ч. 2 ст. 49 КК України не містить прямої вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватися після відновлення їх перебігу. Недостатня визначеність формулювання ч. 2 ст. 49 КК України зумовлює суперечливе розуміння змісту правової норми і викликає питання - як саме розглядати наведені в третьому реченні загальні строки: 1) як такі, що беззастережно застосовуються замість передбачених у ч. 1 ст. 49 КК України диференційованих строків у всіх випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду й наступного з`явлення її із зізнанням чи затримання; 2) як альтернативні, тобто такі, що не виключають застосування диференційованих строків і замінюють їх лише в окремих випадках.

Наведені два можливі підходи до співвідношення диференційованих та загальних строків давності зумовлюють два варіанти конкретизації кримінально-правового змісту ч. 2 ст. 49 КК України.

У першому варіанті терміни, передбачені ч. 1 цієї статті, безумовно нівелюються в разі ухилення підозрюваного, обвинуваченого від суду або розслідування, і така особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності виключно після спливу п`яти років із дня вчинення кримінального проступку й п`ятнадцяти років - злочину. Другий варіант передбачає пріоритетність вибору того різновиду строків, який є сприятливішим для особи під час вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності.

В основу правової позиції, сформульованої ОП ККС ВС в постанові від 5 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19, покладено тлумачення змісту ч. 2 ст. 49 КК України за першим варіантом. ВП ВС зауважила, що такий підхід не відповідає точному змісту кримінально-правової норми та дійсній волі законодавця, і відступила від правового висновку.

На переконання ВП ВС, реалізація принципу гуманізму під час тлумачення та застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності й вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.

Підхід, за якого сам лише факт ухилення підозрюваного, обвинуваченого від досудового розслідування або суду повністю нівелює диференційовані строки давності, означає, що продовження злочинної діяльності тягне кращі правові наслідки, ніж перебування в розшуку. Вчинення особою в межах передбаченого ч. 1 ст. 49 КК України строку нового злочину не нівелює диференційованого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за попередній злочин. У цьому разі строк давності переривається і починає відраховуватися з моменту вчинення нового злочину. Тобто диференційований строк не замінюється на загальний, більш обтяжливий для особи, а лише відтерміновується його початок.

У разі беззастережної заміни передбачених ч. 1 ст. 49 КК України строків загальними особа опиниться в гіршому становищі порівняно з тією, котра до спливу диференційованих строків учинить навіть низку нових злочинів, у тому числі тяжких. Зазначене є очевидно несумісним зі справедливістю як властивістю права, що вимагає співмірності юридичних наслідків протиправних дій їхній соціальній небезпечності.

Як вбачається зі змісту санкції ч. 1 ст. 366 КК України вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, максимальне покарання за вчинення якого передбачено у виді обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно з ч.2 ст.12 КК України в редакції на момент вчинення останнього інкримінованого злочину: злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим ОСОБА_5 05.09.2013.

Частиною п`ятою статті 74 КК України передбачено, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Отже, на час ухвалення вироку, строки давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України закінчилися.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого від покарання за ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст.ст. 49,74 КК України у зв`язку із закінченням диференційованих строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, враховуючи строк зупинення провадження у кримінальній справі через ухилення обвинуваченого від слідства та суду.

Вирішення інших питань, необхідних при ухваленні вироку.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експертів, підтверджені довідками №517 від 27.02.2015, №6/121 від 18.03.2015, №6/130 від 19.03.2015, №6/150 від 27.03.2015 підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України (Т.5 а.к.п. 75, 116, 125, 135)

Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова від 24.04.2015 (Т.5 а.к.п. 145) на трансформатор силовий ТРДН-40000/110-76УІ інв.номер 31507 завод.номер 8218, що належить ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» ЄРДПОУ 33525073 із присвоєним інвентарним номером 3130, який знаходиться за адресою: Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 23, слід скасувати.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 366 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.ст. 49, 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного за ч.1 ст.366 КК України покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України і призначити йому покарання у виді 8 /восьми/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, установах чи організаціях пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями на строк 3 (три) роки та з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати часу приведення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, установах чи організаціях пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 4 300 (чотири тисячі триста) грн. 20 коп.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити адвокату та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3


Дата ухвалення рішення	08.12.2023
Оприлюднено	11.12.2023
Номер документу	115490065
Судочинство	Кримінальне

Бораковський В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 08.12.2023 по справі 447/1547/17СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —447/1547/17

Вирок від 08.12.2023

Вирок
від 08.12.2023 по справі 447/1547/17
СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ