Ухвала

від 15.04.2024 по справі 447/1547/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/1547/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/47/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , на даний час перебуває у розшуку,раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8

за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 захисника обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року, -

встановила:

вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 366 КК України, і призначено йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.ст. 49, 74 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного за ч.1 ст.366 КК України покаранняу виді 2 /двох/ років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) рокиу зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогоч. 5 ст. 191 КК Україниі призначено йому покарання у виді 8 /восьми/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, установах чи організаціях пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями на строк 3 (три) роки та з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати часу приведення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю на державних чи комунальних підприємствах, установах чи організаціях пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 4 300 (чотири тисячі триста) грн. 20 коп.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова від 24.04.2015 (Т.5 а.к.п. 145) на трансформатор силовий ТРДН-40000/110-76УІ інв.номер 31507 завод.номер 8218, що належить ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» ЄРДПОУ 33525073 із присвоєним інвентарним номером 3130, який знаходиться за адресою: Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 23 скасувано.

Згідно вироку, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків директора Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка» (надалі РДГХП «Сірка»), тобто будучи службовою особою державного підприємства у вересні жовтні 2013 року, маючи злочинний план, спрямований на розтрату майна підприємства, у спосіб продажу такого за заниженою вартістю, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих даних, вчинив злочини за наступних обставин.

Так, 23.04.2013 на ОСОБА_6 наказом №20Д Державного Агентства України з Управління державними корпоративними правами та майном Агентства Держмайна України покладено виконання обов`язків директора РДГХП «Сірка» ЄРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до статуту РДГХП «Сірка», затвердженого наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 22.10.2012 №334 до повноважень директора входить, зокрема: забезпечення ефективного використання та збереження майна, переданого Підприємству, організація фінансово-господарської діяльності спрямованої на отримання таким прибутку. Під час реалізації своїх прав та обов`язків директор повинен діяти в інтересах Підприємства, розпоряджатися майном, коштами та іншими активами Підприємства згідно із законодавством, укладати договори, контракти та інші угоди, видавати доручення, довіреності, відкривати і закривати рахунки в банківських установах України, вирішувати інші питання, віднесені до його повноважень законодавством та цим статутом.

Так, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803 «Про затвердження Порядку відчуження об`єктів державної власності» установлено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами, п. 7 указаної постанови передбачено, що для отримання згоди на відчуження майна суб`єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абзацу 6 п. 10 цього порядку та звіт про оцінку майна.

Разом з цим у відповідності до п. 10 вказаного порядку висновок про вартість майна, згода на відчуження якого надається Фондом державного майна, погоджується Фондом державного майна за умови дотримання законодавства з питань оціночної діяльності.

Всупереч вказаним вище нормам, маючи намір на розтрату майна підприємства та обернення його на користь третіх осіб за заниженою вартістю, ОСОБА_6 , діючи протиправно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що залучені особи не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об`єктивно оцінити його стан, створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, а саме трансформатора ТРДН, з числа працівників підприємства, всупереч вимог п.9 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314 (надалі Постанова КМУ), де передбачено, що для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна (далі - комісія), головою якої є заступник керівника суб`єкта господарювання, а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб`єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб`єкта управління його представники та інші фахівці.

Зазначеною комісією за участю ОСОБА_6 складено акт технічного стану від 05.09.2013 без № трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості, зокрема в п. 1 - використання для забезпечення електроенергією сірчаного виробництва, у п. 3 - відсутність технічної документації, у п. 4 - відсутність бетонних балок, комунікації, частин бетонних свай, у п. 6 - дефекти корпуса трансформатора (прокородований), масло трансформатора з вологою, обмотка посипалась, ізоляційна система та контакти повністю окислені. Членами комісії за результатами огляду стану вказаного об`єкта прийнято рішення щодо недоцільності подальшого використання трансформатора ТРДН, про що зазначено у зазначеному вище акті.

ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що члени комісії не є компетентними щодо надання висновків про стан трансформатора ТРДН, діючи умисно, з метою розтрати майна підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, у спосіб обернення такого на користь третіх осіб за заниженою вартістю, підписав Акт технічного стану від 05.09.2013 без № трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про неналежний технічний стан такого, що в подальшому послугувало підставою для прийняття рішення про погодження Агентством держмайна України списання указаного трансформатора, зокрема видачі наказу №155 від 13.09.2013 про надання згоди на списання майна товариства.

Діючи на виконання свого злочинного умислу, маючи на меті розтратити майно підприємства, а саме: трансформатор силовий ТРДН інв. номер 31 507, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 у невстановлений час, всупереч вимог Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2007 №1314, яким передбачено, що з метою отримання згоди на списання майна, суб`єкт господарювання подає суб`єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна підтверджуючі документи серед яких і відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати, підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання.

Зокрема, установлено, що 15.02.2011 постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_9 накладено арешт на усе майно РДГХП «Сірка» (ЄРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: Львівська область м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 2).

15.06.2011 відповідні відомості про арешт нерухомого майна РДГХП «Сірка» ЄРДПОУ 05792891, внесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Листом від 25.12.2011 №09-01-45/зв.2/В4/2250 та №09-01-45/зв.2/В4/2251 вказану постанову скеровано на адресу РДГХП «Сірка» для відома та виконання.

Разом з тим, арешт на усе без винятку майно підприємства РДГХП «Сірка», повторно накладено також згідно постанови державного виконавця ВДВС Новороздільського міського управління юстиції від 11.09.2013, яка отримана підприємством і безпосередньо ОСОБА_6 17.09.2013 (лист №83/02.2-09/51 від 11.09.2013).

Доводячи свій злочинний план до завершення, з метою надання своїм протиправним і умисним діям ознак законності, ОСОБА_6 листом від 05.09.2013№08-520 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України, щодо незадовільного стану вказаного трансформатора.

В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, в.о. директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_6 усвідомлюючи, що ним вже вчинені протиправні дії спрямовані на усунення перешкод для розтрати майна у спосіб обернення такого на користь третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, таким чином задовольняючи корисливі інтереси ПП «ДАКО плюс» у вигляді придбання майна за заниженою ціною, знаючи, що на усе майно підприємства накладено арешт, уклав договір купівлі - продажу №22ТР/10-13, згідно якого ПП «ДАКО плюс» в особі ОСОБА_10 передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на загальну суму 320 100 гривень.

Разом з тим, у відповідності до висновку №517 від 27.02.2015 судово-товарознавчої експертизи, проведеної експертами Львівського НДІ судових експертиз МЮ України, встановлено, що ринкова вартість трансформатора силового ТРДН - 40 000/110/6 інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на момент підписання договору купівлі продажу №22ТР/10-13, а саме станом на 22 жовтня 2013 року, згідно матеріалів кримінального провадження стосовно його стану, складає 1 557 120,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто будучи службовою особою підприємства, вчинив розтрату майна підприємства шляхом обернення такого на користь третіх осіб за заниженою вартістю, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, в особливо великих розмірах.

Злочинними діями ОСОБА_6 спричинено шкоду інтересам держави в особі РДГХП «Сірка» на загальну суму 1 237 020 грн., тобто в особливо великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків директора РДГХП «Сірка», тобто будучи службовою особою державного підприємства, у невстановлений час 2013 року вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, за наступних обставин.

Так, 23.04.2013 на ОСОБА_6 наказом №20Д Державного Агентства України з Управління державними корпоративними правами та майном Агентства Держмайна України покладено виконання обов`язків директора РДГХП «Сірка» СРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до статуту РДГХП «Сірка», затвердженого наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 22.10.2012 №334 до компетенції директора входить, зокрема: забезпечення ефективного використання та збереження майна, переданого Підприємству, організація фінансово-господарської діяльності спрямованої на отримання таким прибутку. Під час реалізації своїх прав та обов`язків директор повинен діяти в інтересах Підприємства, розпоряджатися майном, коштами та іншими активами Підприємства згідно із законодавством, укладати договори, контракти та інші угоди, видавати доручення, довіреності, відкривати і закривати рахунки в банківських установах України, вирішувати інші питання, віднесені до його повноважень законодавством та цим статутом.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803 «Про затвердження Порядку відчуження об`єктів державної власності» установлено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами, п. 7 указаної постанови передбачено, що для отримання згоди на відчуження майна суб`єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абзацу 6 п. 10 цього порядку та звіт про оцінку майна.

Відповідно до п. 10 вказаного порядку висновок про вартість майна, згода на відчуження якого надається Фондом державного майна, погоджується Фондом державного майна за умови дотримання законодавства з питань оціночної діяльності.

Всупереч вказаним вище нормам законодавства, маючи намір на розтрату майна підприємства та обернення його на користь третіх осіб за заниженою вартістю, ОСОБА_6 , діючи протиправно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи на виконання свого злочинного умислу спрямованого на розтрату майна підприємства, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, ОСОБА_6 у невстановлений час, всупереч вимог Порядку списання об`єктів державної власності, затверджених Постановою КМУ від 08.11.2007 №1314, яким передбачено, що з метою отримання згоди на списання майна, суб`єкт господарювання подає суб`єкту управління разом із зверненням стосовно списання майна підтверджуючі документи серед яких і відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати, підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання.

Зокрема, установлено, що 15.02.2011 постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_9 накладено арешт на усе майно РДГХП «Сірка» (ЄРДПОУ 05792891, зареєстрованого за адресою: Львівська область м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 2).

15.06.2011 відповідні відомості про арешт нерухомого майна РДГХП «Сірка» ЄРДПОУ 05792891, внесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Листом від 25.12.2011 №09-01-45/зв.2/В4/2250 та №09-01- 45/зв.2/В4/2251 вказану постанову скеровано на адресу РДГХП «Сірка» для відома та виконання.

Разом з тим, арешт на усе без винятку майно підприємства РДГХП «Сірка», повторно накладено також згідно постанови державного виконавця ВДВС Новороздільського міського управління юстиції від 11.09.2013, яка отримана підприємством і безпосередньо ОСОБА_6 17.09.2013 (лист №83/02.2-09/51 від 11.09.2013).

Доводячи свій злочинний план до завершення, з метою надання своїм протиправним і умисним діям ознак законності, ОСОБА_6 листом від 05.09.2013№08-520 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України щодо незадовільного стану вказаного трансформатора.

В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, в.о. директора РДГХП «Сірка» ОСОБА_6 усвідомлюючи, що ним вже вчинені протиправні дії спрямовані на усунення перешкод для розтрати майна у спосіб обернення такого на користь третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, таким чином задовольняючи корисливі інтереси ПП «ДАКО плюс» у вигляді придбання майна за заниженою ціною, знаючи, що на усе майно підприємства накладено арешт, уклав договір купівлі - продажу №22ТР/10-13, згідно якого ПП «ДАКО плюс» в особі ОСОБА_10 передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на загальну суму 320 100 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив підроблення офіційних документів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України.

На вирок суду адвокат ОСОБА_8 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, просить оскаржуваний вирок скасувати тазакрити кримінальнепровадження напідставі п.2ч.1ст.284КПК Україниу зв`язкуз відсутністюв йогодіях складукримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.1ст.366КК УкраїниКК України. Повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження в суді першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, вказує, що на дослідження суду не було надано належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, викладені в обвинувальному актів, а сукупність зібраних стороною обвинувачення доказів не є достатньою для визнання винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України «поза розумним сумнівом».

Висновки суду про наявність діях ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, не підтверджуються дослідженими в ході судового розгляду доказами та не відповідають фактичним обставинам.

Наполягає, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог КПК України, які перешкодили ухвалити законне, обгрунтоване та вмотивоване рішення.

Щодо визнаного судом першої інстанції доведеним обвинувачення в частині дій ОСОБА_6 : « ОСОБА_6 створено комісію для встановлення стану майна підприємства всупереч вимог п.9 положення Порядку списання об єктів державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314, усвідомлюючи, що залучені члени комісії не є компетентними»., зазначає, що свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 були залучені до встановлення стану майна, яке підлягало списанню, у відповідності до положень відповідного Порядку як головний бухгалтер та бухгалтер, ОСОБА_13 був залучений як технічний працівник, що спростовує висновки суду.

Щодо визнаного судом доведеним обвинувачення в частині: « ОСОБА_6 підписано акт технічного стану від 05.09.2013 без №, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про неналежний стан трансформатора, зокрема в п. 1 використання для забезпечення електроенергією сірчаного виробництва, у п. 3 відсутність технічної документації, у п.4 - відсутність бетонних балок, комунікації, частин бетонних свай, у п. б - дефекти корпусу трансформатора (прокодований), масло трансформатора з вологою обмотка посипалась, ізоляційна система та контакти повністю окислені.», зазначає, що суд першої інстанції дійшов таких висновків за відсутності досліджених в судовому засіданні доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_6 підписав акт, вніс завідомо неправдиві відомості до такого чи впливав на голову або членів комісії з метою внесення таких відомостей, що свідчить про необґрунтованість висновків суду.

На переконання захисника, суд першої інстанції визнав доведеним обвинувачення в частині щодо внесення неправдивих відомостей про стан трансформатора, не маючи інших даних, які б підтверджували зворотнє.

Щодо визнаного судом доведеним обвинувачення в частині: « ОСОБА_6 підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно», зазначає, що суд першоїінстанції залишивпоза увагоюту обставину,що ОСОБА_6 станом на момент підписання листа не мав відомостей про арешт усього майна підприємства, такий арешт був накладений 11.09.2013 року, тобто після підписання листа ОСОБА_6 , що виключає в його діях наявність прямого умислу на внесення завідомо неправдивих відомостей до листа про наявність/відсутність обмежень та обтяжень на майно.

Щодо визнання судом доведеним вчинення розтрати чужого майна, шляхом обернення такого на користь третіх осіб за заниженою вартістю, шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах.

Суд не обгрунтував, чим доведено та в чому полягав корисливий мотив ОСОБА_6 для розтрати майна, а також корисливі інтереси ПП « ОСОБА_14 » у вигляді придбання майна за заниженою ціною.

Вважає, що показання допитаних в суді представника потерпілого та свідків не підтверджують винуватість ОСОБА_6 , а навпаки спростовують таке, що не було враховано судом.

На думку захисника, суд надав невірну оцінку письмовим матеріалам, що були долучені до матеріалів справи, оскільки досліджені в судовому засіданні письмові докази не підтверджують пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення, а навпаки спростовують таке та свідчать про невинуватість ОСОБА_6 , частина досліджених доказів взагалі не мають доказового значення та не підтверджують обставин, викладених в обвинувальному акті.

Призначаючи у справі експертизу, дав оцінку наявному в справі висновку експерта №517 як такому, що є неправильним та необ`єктивним, в той же час, в оскаржуваному вироку дійшов протилежного висновку про обґрунтованість такого висновку.

Суд першої інстанції залишив поза увагою доводи захисту, що саме висновок експерта №1280-Е від 15.08.2023 повинен бути покладений в основу вироку, оскільки такий є обґрунтованим, містить повні, чіткі та послідові відповіді на поставлені питання

Наголошує, що суд першої інстанції поклав в основу вироку покази свідків, представника потерпілого, які не були безпосередньо отримані в судовому засіданні; суд долучив до матеріалів кримінального провадження письмовий протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 16.02.2015 року та фактично використав такий при ухваленні вироку.

Вважає, що суд надав невірну оцінку доводам сторони захисту щодо порушення правил підслідності вказаного кримінального провадження та поклав в основу вироку недопустимі докази, оскільки станом на 25.01.2015 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 мало бути передано слідчим органів прокуратури.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, виступ захисника, на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який апеляційну скаргу заперечив, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно із положеннями ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України суд першої інстанції в мотивувальній частині обвинувального вироку повинен дати аналіз всім зібраним у справі доказам щодо їх допустимості, достовірності і достатності, викласти формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обґрунтувати свій висновок в частині доведеності вини обвинуваченого конкретними доказами, вказати які саме фактичні дані підтверджують обставини вчиненого злочину і навести мотиви за якими суд не бере до уваги окремі докази.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (Справа "Салов проти України").

Метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ст. 368 КПК України, а досягнення правосуддя, в зв`язку з чим суд зобов`язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення й забезпечують його правосудність.

Згідно ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як передбачено положеннями ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_6 у повному обсязі дотримані.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, при обставинах викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та досліджених у судовому засіданні доказах.

Зокрема,вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується покладенимив основувироку показаннямипредставника потерпілогов.о.директора ДП«Сірка» ОСОБА_11 ,свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 ,експерта ОСОБА_20 дослідженими всудовому засіданніписьмовими доказами,яким суддав належнуоцінку,зокрема,листом директораРДГХП «Сірка» ОСОБА_21 №07-250від 05.09.2014,копією актуревізії окремихпитань фінансово-господарськоїдіяльності РДГХП«Сірка» заперіод з01.05.2013по 01.06.2014№34-38/80від 15.08.2014,листом директораРДГХП «Сірка» ОСОБА_21 №07-284від 02.10.2014,копією листаначальника МиколаївськогоРВ ГУМВСУ уЛьвівській області№7007від 13.06.2014,адресованого директоруРДГХП «Сірка» ОСОБА_21 ,копіямиматеріалів інвентаризаціївід 29.09.2014,копієюдовідки прозаборгованість,витягом зпротоколу №8від 13.09.2013,копією листав.о.директораРДГХП «Сірка» ОСОБА_6 № 08-520від 05.09.2013та додатку№1до нього,копією техніко-економічногообґрунтування доцільностісписання майнаРДГХП «Сірка»,копією відомостейпро об`єктдержавної власності,що пропонуєтьсядо списаннястаном на01.09.2013,копією актуінвентаризації таакту технічногостану,затверджених ОСОБА_6 05.09.2013,копією довідки№08-521від 05.09.2013,копією наказу№63від 30.08.2013,копією довідки№08-522від 05.09.2013,копіями наказівМіністерства промисловоїполітики Україниз додатками(перелікоммайна),копіями постановвідділу примусовоговиконання рішеньуправління ДВСГУЮ уЛьвівській областівід 15.02.2011,листомдиректора ПП«ДАКО плюс»№17/11/14-1від 17.11.2014, договоромкупівлі-продажу№22Тр/10-13від 22.10.2013та специфікацією(додатку№1до договору),актомпро виконаннязобов`язань подоговору №22Тр/10-13від 22.10.2013,договором купівлі-продажу№29Т/1013від 29.10.2013та специфікацією(додатку№1до договору),випискоюпо рахункахПП «ДАКОплюс» від01.11.2013,протоколом тимчасовогодоступу доречей тадокументів від05.01.2015,вилученимив результатівиконання ухвалисуду протимчасовий доступдо речейта документіввід 10.12.2014документами,договором №16-06/14Пвід 16.06.2014та специфікацієюна товар(додатку№1до договору),копієюнаказу №20-Двід 23.04.2013,копією наказу№59-Двід 02.09.2014,виданого Міністерствомпромислової політикиУкраїни,наказом №93-квід 25.04.2013,підписаного ОСОБА_6 ,паспортом 8218трансформатора типуТРДН-40000/110,договором проповну індивідуальнуматеріальну відповідальністьвід 12.02.2014,протоколомогляду місцяподії від23.12.2014з фототаблицями,дорученням напроведення слідчих(розшукових)дій від30.01.2015№2/877,вилученими врезультаті виконанняухвали судупро тимчасовийдоступ доречей тадокументів від29.01.2015документами,обліковою справою№2902640,копією листаначальника ВДВСНовороздільського МУЮ№В-1/09-40/1124від 11.09.2013,копією постановипро арештмайна боржниката заборонина йоговідчуження від11.09.2013ВП №39663058,оригіналами такопіями документів,що стосуютьсяпроцедури проведеннядержавної реєстраціїобтяження арештумайна РДГХП«Сірка»,витягом зДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію обтяженнявід 11.09.2013,протоколами №453від 28.11.2013та №97від 29.11.2013,копією акту№3приймання виконанихбудівельних робітза липень2014від 31.07.2014,дорученнямна проведенняслідчих (розшукових)дій від10.03.2015,відповіддю начальникаВДВС НовороздільськогоМУЮ №09-40/552від 08.08.2013на заявуРДГХП «Сірка»№09-440від 07.08.2013,заявою ОСОБА_6 №09-440від 07.08.2013,копією доручення№2/05від 15.05.2013,договором купівлі-продажу№22Тр/10-13від 22.10.2013та специфікацією(додатку№1до договору),актомпро виконаннязобов`язань подоговору №22Тр/10-13від 22.10.2013,договором купівлі-продажу№29Т/1013від 29.10.2013та специфікацією(додатку№1до договору),випискоюпо рахункахПП «ДАКОплюс» від01.11.2013,договором №16-06/14Пвід 16.06.2014та специфікацієюна товар(додатку№1до договору),протоколомтимчасового доступудо речейта документіввід 22.12.2014,копієюнаказу №20-Двід 23.04.2013,копією наказу№59-Двід 02.09.2014,виданого Міністерствомпромислової політикиУкраїни,наказом №93-квід 25.04.2013,підписаного ОСОБА_6 ,паспортом8218трансформатора типуТРДН-40000/110,договором проповну індивідуальнуматеріальну відповідальністьвід 12.02.2014,протоколомогляду місцяподії від23.12.2014з фототаблицями,дорученням напроведення слідчих(розшукових)дій від30.01.2015№2/877,вилученими врезультаті виконанняухвали судупро тимчасовийдоступ доречей тадокументів від29.01.2015документами,обліковою справою№2902640,копією листаначальника ВДВСНовороздільського МУЮ№В-1/09-40/1124від 11.09.2013,копією постановипро арештмайна боржниката заборонина йоговідчуження від11.09.2013ВП №39663058,оригіналами та копіями документів, що стосуються процедури проведення державної реєстрації обтяження арешту майна РДГХП «Сірка»витягом зДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію обтяженнявід 11.09.2013,протоколами №453від 28.11.2013та №97від 29.11.2013,копією акту№3приймання виконанихбудівельних робітза липень2014від 31.07.2014,дорученнямна проведенняслідчих (розшукових)дій від10.03.2015,відповіддю начальникаВДВС НовороздільськогоМУЮ №09-40/552від 08.08.2013на заявуРДГХП «Сірка»№09-440від 07.08.2013,заявою ОСОБА_6 №09-440від 07.08.2013,копією доручення№2/05від 15.05.2013,копією листаначальника ВДВСНовороздільського МУЮвід 22.11.2013№В-1/09-40/2243,копією вимогидержавного виконавцявід 04.09.2013№В-1/123/09-40/1030,копіями документів,перелічених вище,які стосуютьсянакладення арештуна майнота реєстраціїобтяжень рухомогота нерухомогомайна РДГХП«Сірка»копіями листів№11-235від 26.09.2013,№ 11-545від 10.10.2013,№ 11-585від 05.11.2013,№ 11-607від 19.11.2013,копією довідки№08-613від 20.11.2013,копією листаМіністерства промисловоїполітики Українивід 21.02.2014№14/1-2-182,копією витягуз державногореєстру обтяженьрухомого майнапро реєстраціюобтяження від07.08.2013,висновком експерта№517від 27.02.2015,копією листа№1/114-1303від 19.06.2013ПАТ «Запоріжтрансформатор»,витягомз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюобтяження від11.09.2013,дорученнямна проведенняслідчих (розшукових)дій від12.03.2015,листом в.о.директораРДГХП «Сірка» ОСОБА_6 № 08-520від 05.09.2013та додатку№1до нього,техніко-економічнимобґрунтуванням доцільностісписання майнаРДГХП «Сірка»,відомістюпро об`єктдержавної власності,що пропонуєтьсядо списаннястаном на01.09.2013,актом інвентаризаціїта актомтехнічного стану,затверджених ОСОБА_6 05.09.2013та підписанихчленами інвентаризаційноїкомісії,довідкою №08-521від 05.09.2013,підписаною ОСОБА_6 ,довідкою №08-522від 05.09.2013,підписаною ОСОБА_6 ,копією наказу№63від 30.08.2013,підписаного ОСОБА_6 ,довідкою(додаткомдо листа№08-520від 05.09.2013)про заборгованістьпо платежахРДГХП «Сірка»,службовоюзапискою заступникадиректора фінансовогодепартаменту Управлінняреструктуризації тареформування власностівід 11.09.2013№01/2-1-1319А,висновком експерта№6/121від 18.03.2015за результатамипроведення почеркознавчоїекспертизи,висновкомексперта№6/130від 19.03.2015за результатамипроведення почеркознавчоїекспертизи,висновком експерта№6/150від 27.03.2015за результатамипроведення почеркознавчоїекспертизи,ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова від 24.04.2015,постановою державного виконавця від 06.05.2015 ВП №47441446,висновком експерта №1280-Е від 15.08.2023, копіями установчих документів РДГХП «Сірка».

Суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив усі обставини справи в їх сукупності й відповідно до ст. 94 КПК України дав оцінку наведеним доказам, визнавши їх належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

В судовому засіданні в суді першої інстанції встановлено, що на ОСОБА_6 з 23.04.2013 покладено виконання обов`язків директора РДГХП «Сірка» (згідно наказу №20Д, виданого Державним Агенством України з Управління державними корпоративними правами та майном Агенства Держмайна України), тобто він був службовою особою державного підприємства. До компетенції директора входило зокрема: забезпечення ефективного використання та збереження майна, переданого підприємству, організація фінансово-господарської діяльності спрямованої на отримання таким прибутку. Всупереч нормам постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803 «Про затвердження Порядку відчуження об`єктів державної власності», маючи намір на розтрату майна підприємства та обернення його на користь третіх осіб за заниженою вартістю, ОСОБА_6 створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, до складу якої включено працівників підприємства, які не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об`єктивно оцінити його стан. Зазначеною комісією за участю ОСОБА_6 складено акт технічного стану від 05.09.2013 трансформатора силового ТРДН інв. номер 31507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості. ОСОБА_6 підписав вказаний акт, що в подальшому послугувало підставою для надання згоди на списання майна підприємства. В подальшому ОСОБА_6 підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання. Також листом №08-520 від 05.09.2013 ОСОБА_6 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України, щодо незадовільного стану вказаного трансформатора. З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, знаючи, що на все майно підприємства накладено арешт, уклав договір купівлі-продажу №22ТР/10-13, згідно якого ПП «ДАКО плюс» передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв.номер 31507, на загальну суму 320 100 грн, хоча ринкова вартість такого трансформатора на момент підписання договору купівлі-продажу, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №517 від 27.02.2015, складала 1 557 120,00 грн.

Отже, характер та послідовність дій, вчинених ОСОБА_6 , вказують на те, що у нього був прямий умисел на вчинення розтрати майна підприємства, в особливо великих розмірах, шляхом обернення такого на користь третіх осіб за заниженою вартістю, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

В судовомузасіданні всуді першоїінстанції встановлено, що ОСОБА_6 , будучи в.о. директора РДГХП «Сірка», тобто службовою особою державного підприємства, створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, до складу якої включено працівників підприємства, які не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об`єктивно оцінити його стан. Зазначеною комісією за участю ОСОБА_6 складено акт технічного стану від 05.09.2013 трансформатора силового ТРДН інв. номер 31507, до якого внесено завідомо неправдиві відомості. ОСОБА_6 підписав вказаний акт, що в подальшому послугувало підставою для надання згоди на списання майна підприємства. В подальшому ОСОБА_6 підписав лист №08-522 від 05.09.2013, до якого внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обмежень та обтяжень на майно підприємства, а також техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна РДГХП «Сірка» складеного на основі акту технічного стану та акту інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання. Також листом №08-520 від 05.09.2013 ОСОБА_6 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, тим самим, свідомо вводячи в оману службових осіб Агентства держмайна України, щодо незадовільного стану вказаного трансформатора.

Отже, характер та послідовність дій, вчинених ОСОБА_6 , вказують на те, що у нього був прямий умисел на внесення, як службовою особою, до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

З урахуванням наведеного колегія суддів визнає правильним висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, і викладені в апеляційній скарзі доводи про незаконність судового рішення, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не бере до уваги як безпідставні.

У ході судового розгляду суд першої інстанції з`ясував усі обставини, які мали істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. На виконання вимог ст. 370 КПК України судом у вироку наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доводи захисника про те, що суд надав невірну оцінку доводам сторони захисту щодо порушення правил підслідності вказаного кримінального провадження та поклав в основу вироку недопустимі докази, оскільки станом на 25.01.2015 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 мало бути передано слідчим органів прокуратури, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними.

Так, відповідно до ч. 5ст. 36 КПК УкраїниГенеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження постановою про визначення місця проведення досудового розслідування від 16.02.2015, місцем проведення досудового розслідування визначено місто Львів, а здійснення досудового розслідування доручено СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.

Постановою про визначення підслідності кримінального правопорушення від 25.12.2015, визначено підслідність у кримінальному провадженні №12013150010000889 від 06.12.2013 за слідчим відділом прокуратури Львівської області.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що після введення в діючастини п`ятоїстатті 216 КПК України, у грудні 2015 року розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не пізніше дня початку діяльності відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, а не передаються Національному антикорупційному бюро, як про це вказує захисник.

Щодо доводів про розбіжності щодо певних деталей у показаннях свідків, то такі на думку колегії суддів є незначними та не спростовують факту вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, винуватість у вчиненні яких визнана судом доведеною.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисні злочини, які відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким (частина 1 ст. 366 КК України) та особливо тяжким злочинами (частина 5 ст. 191 КК України), останній раніше не судимий. Крім цього, суд врахував думку представника потерпілого, який просив призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду. Відсутність встановлених судом обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Крім цього, колегія суддів апеляційного суду погоджується з викладеними у вироку суду першої інстанції мотивами на спростування доводів сторони захисту щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР, про необізнаність обвинуваченого з матеріалами виконавчого провадження щодо накладення арешту на майно підприємства, щодо відчуження ОСОБА_6 частин, а не цілічного трансформатора, як підстави вважати, що обвинувачення в цій частині не доведене стороною обвинувачення.

На переконання колегії суддів суд першої інстанції підставно звернув увагу на те, що матеріалами кримінального провадження підтверджено той факт, що ОСОБА_6 листом від 05.09.2013 №08-520 звернувся до Агентства держмайна України із відповідними документами щодо отримання згоди на списання державного майна, а саме: трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, а не його окремих частин, будучи при цьому обізнаним, що на вказане майно накладено арешт і таке перебуває під забороною відчуження. В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 усвідомлюючи, що ним вже вчинені протиправні дії спрямовані на усунення перешкод для розтрати майна у спосіб обернення такого на користь третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, таким чином задовольняючи корисливі інтереси ПП «ДАКО плюс» у вигляді придбання майна за заниженою ціною, знаючи, що на усе майно підприємства накладено арешт, уклав договір купівлі - продажу №22ТР/10-13, згідно якого ПП «ДАКО плюс» в особі ОСОБА_10 передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на загальну суму 320 100 гривень.

При цьому, саме трансформатор силовий ТРДН інв. номер 31 507, а не його окремі частини були на балансі РДГХП «Сірка» і ОСОБА_6 був матеріально відповідальним за вказане майно, і саме нестачу трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, а не його окремих частин було виявлено під час інвентаризації.

Той факт, що в договорі купівлі-продажу №22ТР/10-13, вказано про те, що передано у власність матеріали та комплектуючі трансформатора силового ТРДН інв. номер 31 507, введеного в експлуатацію 1978 року, на загальну суму 320 100 гривень, висновки суду не змінює, оскільки за змістом закону, розтрата - це незаконне безоплатне відчуження, витрачання, використання (споживання, продаж, дарування, обмін, передача іншим особам тощо) винним чужого майна, що на законних підставах було йому ввірене чи перебувало в його віданні, і жодного значення, яким саме чином ваинний розтратив майно немає і на кваліфікацію його дій не впливає.

Щодо суми в 320100 гривень, яка зазначена в договорі, то така врахована у висновку експерта№517 від 27.02.2015 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, згідно з яким ринкова вартість трансформатора силового ТРДН-40000/110/6 інв. номер НОМЕР_1 , введеного в експлуатацію 1978 року, зав. номер 8218 на момент підписання договору купівлі-продажу №22ТР/10-13, а саме станом на 22.10.2013 складала: 1 557 120,00 грн. (один мільйон п`ятсот п`ятдесят сім тисяч сто двадцять грн.), за мінусом суми 320 100 грн. отриманої РДГХП «Сірка» на підставі договору купівлі - продажу від 22.10.2013.

Таким чином судом встановлено розтрату обвинуваченим чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, а саме на суму 1 237 020 грн.

При цьому, судом слушно вказано, що безпідставними є і доводи захисника щодо недопустимості висновку експертизи у кримінальному провадженні, оскільки під час судового розгляду судом встановлено, що експертиза в справі проведена у відповідності до вимог закону, кваліфікованим експертом і у межах питань поставлених на її вирішення, а наведені у ній висновки з урахуванням зібраних і досліджених судом інших доказів містять достатню інформацію, необхідну суду для вирішення питань пов`язаних із висунутим ОСОБА_6 обвинуваченням.

Висновок експерта №517 від 27.02.2015 судово-товарознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість трансформатора силового ТРДН -40 000/110/6 інв. номер 31 507, на момент підписання договору купівлі-продажу №22ТР/10-13, а саме станом на 22 жовтня 2013 року, згідно матеріалів кримінального провадження стосовно його стану, складає 1 557 120,00 гривень є належним і допустимим доказом Вказаним висновком експерта встановлена ринкова вартість силового трансформатор ТРДН як цілісного обладнання.І незважаючи на те, щоРДГХП «Сірка» відчужило не цілісний трансформатор, а його окремі комплектуючі, наведене не впливає на визначення розміру шкоди, заподіяної РДГХП «Сірка», оскільки ОСОБА_6 розтратив майно, яке було ввірено йому цілісний трансформатор і на момент проведення інвентаризації такий на підприємстві був відсутній, а спосіб, за допомогою якого він вчинив таку розтрату відчуження його певними частинами на висновки суду про його винуватість за ч.5 ст.191 КК України не впливають.

Як на підставу для ухвалення виправдувального вироку, в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі сторона захисту наполягала на тому, що, стороною обвинувачення не доведено, що залучення осіб до встановлення факту непридатності майна суперечило вимогам Порядку списання об`єктів державної власності, а також щодо їх компетентності.

Дослідженими судом першої інстанції доказами встановлено, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що залучені особи не мають жодного відношення до встановлення факту придатності до використання майна підприємства і не обслуговували такого, а тому не могли об`єктивно оцінити його стан, створив комісію для проведення інвентаризації та обстеження технічного стану майна підприємства, а саме трансформатора ТРДН, з числа працівників підприємства, а саме: заступника директора ОСОБА_13 , головного бухгалтера ОСОБА_11 , начальника сторожової охорони ОСОБА_22 , бухгалтера ОСОБА_23 .

При цьому стороною захисту не враховано, що в склад комісії повинні входити працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково економічних та інших служб суб`єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб`єкта управління його представники та інші фахівці.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , які працювали на той час бухгалтером і головним бухгалтером підтвердили в судовому засіданні той факт, що вони не були компетентними в питанні огляду трансформатора, огляд такого не проводився і спеціалісти, в яких би були наявні спеціальні знання для огляду залучені не були.

Той факт, що в судовому засіданні не були допитані інші свідки члени комісії ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , суд вважає, що допит таких не спростовує висновки суду про те, що особи, залучені до складу комісії не були компетентними особами, які могли приймати рішення щодо списання трансформатора, оскільки склад комісії не відповідає ч.9 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженим Постановою КМУ від 08.11.2007 №1314. Як вбачається з долучених до матеріалів кримінального провадження письмових доказів до складу комісії входили заступник директора, головний бухгалтер, начальник сторожової охорони, бухгалтер. З наведеного вбачається, що спеціалісти, які б могли оглянути трансформатор та встановити його придатність/непридатність для використання залучені не були, що суперечить правовим приписам вказаного вище Порядку.

Суд першої інстанції при ухваленні вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_6 виконав вимоги ст. 374 КПК України, яка передбачає обов`язок суду у мотивувальній частині вироку обґрунтувати прийняте ним рішення із наведенням відповідних підстав.

Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, у зв`язку з чим такі до задоволення не підлягають.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на позицію, Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою й доходить висновку, що судом вірно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_6 , а призначене обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При перевірці справи колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування вироку.

Вирок суду постановлений з дотриманням вимог КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

вирок Стрийськогоміськрайонного судуЛьвівської областівід 08грудня 2023року щодо ОСОБА_6 зач.1ст.366,ч.5ст.191КК Українизалишити беззмін,апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 захисника обвинуваченого ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4