Ухвала
від 08.12.2023 по справі 357/15351/23
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/15351/23

Провадження № 2/357/4080/23

У Х В А Л А

08.12.2023 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» про припинення трудових спорів, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2023 року адвокат Коваленко Юлія Олександрівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» про припинення трудових спорів.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2023 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.

Згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів переданих для розгляду, справа отримана суддею для розгляду 05 грудня 2023 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.

У зв`язку з зазначеним, звернення позивача до суду зобов`язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з`ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з`ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Вивчивши позовну заяву з додатками встановлено, що вона не відповідає вимогам встановленим чинним цивільно-процесуальним законодавством України з наступних підстав.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, предметом якого є такі позовні вимоги:

1) припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» шляхом розірвання трудового договору з 05 серпня 2023 року;

2) зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням з 05 серпня 2023 року;

3) зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» здійснити запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про її звільнення та направити трудову книжку засобами Укрпошти цінним листом з описом на адресу: АДРЕСА_1 ;

4) стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» заборгованість по заробітній платі за період роботи з 07.07.2021 року по 31.08.2021 року у розмірі 29 238,71 грн.;

5) стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати у розмірі 9791,40 грн.;

6) стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника у розмірі 41 677,44 грн.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У позовній заяві позивач посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому суддя звертає увагу на те, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від13.01.2004 р. № 5 заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

В постанові Верховного Суду від 21.12.2019 р. (справа №243/10489/17-ц) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати.

За змістом приписів статей 1,2 Закону України № 108/95-ВР «Про оплату праці», ст. 1 Закону України №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація втрати частини доходів за своєю правовою природою не є складовою заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк грошових доходів (заробітної плати), за виконану роботу у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Виплата компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передбачена актом законодавства (Законом №2050-III), а тому не є компенсаційною виплатою в структурі заробітної плати в розумінні ч. 3 ст. 2 Закону №108/95-ВР.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому заявлена позивачем позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів не підпадає під категорію пільгової та підлягає оплаті судовим збором.

Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі N 910/4518/16від 30.01.2019 року.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну.

Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів, ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюванню сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не менше 1073,60 грн та не більше 13420 грн.

З огляду на викладене, оскільки позов одночасно містить вимоги немайнового та майнового характеру, то він має відображати ціну позову. Проте, позивачем, всупереч вимогам чинного законодавства, в позовній заяві не зазначено ціну позову та не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення компенсації втрати частини доходів та про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя прийшов до висновку, що він позбавлений можливості відкрити провадження у справі, а тому, вважає за необхідне, залишити позовну без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу (представнику позивача) необхідно надати позовну заяву для суду та відповідача в новій редакції, яка повинна містити ціну позову та оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі визначеному чинним законодавством.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *,101;____(код) Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ) Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач згідно ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись, ст.ст. 185, 259-261, 353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» про припинення трудових спорі, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. І. Орєхов

СудБілоцерківський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення08.12.2023
Оприлюднено11.12.2023
Номер документу115493540
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —357/15351/23

Ухвала від 05.12.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Ухвала від 20.11.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Ухвала від 07.11.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Ухвала від 17.10.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Ухвала від 23.09.2024

Цивільне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Орєхов О. І.

Рішення від 09.09.2024

Цивільне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Орєхов О. І.

Рішення від 09.09.2024

Цивільне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Орєхов О. І.

Ухвала від 23.02.2024

Цивільне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Орєхов О. І.

Ухвала від 08.12.2023

Цивільне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Орєхов О. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні