Ухвала
від 07.12.2023 по справі 382/2043/23
ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/2043/23

Провадження 2/382/608/23

У х в а л А

07 грудня 2023 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О. А. перевіривши матеріали справи № 382/2043/23 за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Карповича Володимира Дмитровича до Яготинської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, відповідно до вимог якого просить:

- встановити, що ОСОБА_1 постійно проживала зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно, після смерті матері- ОСОБА_2 , а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою; АДРЕСА_1 , загальною площею- 75,8 кв. м, житлова площа- 57 кв. м, вартістю 86 000 грн.

- земельну ділянку площею 4,32 га, кадастровий номер: 3225583000:08:009:0019 вартістю 120 000 грн, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована за адресою: Київська область, Яготинський район (на даний час Бориспільський район) Лемешівська сільська рада (Лемешівська територіальна громада).

-стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Позовна заява та додані документи не містять доказів неможливості реалізації позивачкою своїх спадкових прав на майно щодо отримання свідоцтва про право на спадщину в позасудовому порядку безпосередньо через органи нотаріату.

Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно із п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження; про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову, що також узгоджується з положенням п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року.

Позивачка, ставлячи питання про визнання за нею у судовому порядку права власності у порядку спадкування, має вказати на правові підстави її звернення саме до суду з подібною вимогою, - має надати до суду відомості про об`єктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку та житловий будинок і надати письмову відмову нотаріуса у видачі такого свідоцтва із вказівкою на підстави такої відмови.

Тобто, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини.

Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.01.2019 у справі № 2-390/2006.

У постанові Верховного Суду від 06.10.2021 року у справі № 702/61/20 (провадження № 61-16777св20) зазначено, що зверненню до суду з указаним позовом (про визнання права власності на майно в порядку спадкування) має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Також, як вбачається із п. 9 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» отримання постанови про відмову вчиненні нотаріальної дії має важливе значення, оскільки з часу відмови обчислюється строк для звернення до суду, і надання належної оцінки обґрунтованості вимог позивача неможливо без з`ясування причин та мотивів відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Разом з тим, матеріали справи не містять обгрунтування та посилання на докази, щодо позовних вимог про визнання права власності, а також в цій частині не зазаначено чим саме порушуються права, свободи та законні інтереси позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, кимось порушені, не визнаються або оспорюються.

При цьому, позивачка зазначає щодо обставин невчасного звернення до нотаріуса, проте не заявляє вимог щодо визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 185 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позовної заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

При цьому, надання позивачу строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя? а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків шляхом її приведення у відповідність до положень чинного законодавства, надання відповідних документів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Карповича Володимира Дмитровича до Яготинської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на спадкове майно, залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивачку про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їй копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кисіль

СудЯготинський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення07.12.2023
Оприлюднено11.12.2023
Номер документу115493878
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —382/2043/23

Ухвала від 11.12.2023

Цивільне

Яготинський районний суд Київської області

Кисіль О. А.

Ухвала від 07.12.2023

Цивільне

Яготинський районний суд Київської області

Кисіль О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні