Постанова

від 06.12.2023 по справі 2-290/11

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-290/11 Номер провадження 22-ц/814/4711/23Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні м.Полтаві справу за апеляційною скаргою адвоката Колеснікова Володимира Олександровича, представника ОСОБА_1 , на ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 18 вересня 2023 року (час ухвалення судового рішення не зазначений; дата виготовлення повного текста судового рішення 21 вересня 2023 року) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в:

У серпні 2023 року ТОВ «Дебт Форс» звернулося до суду із вказаною заявою, просило ухвалити рішення, яким замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №22ц-1389/11 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», до боржника 1 - ОСОБА_2 ;

замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №22ц-1389/11 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», до боржника 2 ОСОБА_3 .

Заявлені вимог обґрунтовані такими обставинами.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 23.11.2011 року по справі №2-290/11 стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором №20/32/07-Склв, на виконання якого 12.08.2011 року виданий виконавчий лист №2-290 і 04.02.2013 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Зінківського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження №36344943.

10.02.2021 року ухвалою суду замінено сторону виконавчого провадження ВАТ «Кредитпрормбанк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

10.03.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору №10-03/23 відступило право вимоги у тому числі за кредитним договором №20/32/07-Склв на користь ТОВ «Кампсіс».

26.05.2023 року ТОВ «Кампсіс» на підставі договору №26-05/23 відступило право вимоги у тому числі за кредитним договором №20/32/07-Склв на користь ТОВ «Дебт Форс».

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 18 вересня 2023 року заяву задоволено.

Замінено вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №22ц-1389/11 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», до боржника 1 - ОСОБА_2 .

Замінено вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №22ц-1389/11 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» до боржника 2 - ОСОБА_3

В апеляційній скарзі адвокат Колесніков В.О., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги звертається увага, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження, де б боржником значилася ОСОБА_4 , що свідчить про те, що кредитор та його правонаступники не зверталися до органів виконавчої служби із заявами про відкриття провадження відносно ОСОБА_4 .

Стверджується, що кредитор протягом майже десяти років не вчинив дій з примусового виконання рішення, а ТОВ «Дебт Форс», придбаваючи право вимоги, не міг не знати, що рішення суду не виконане і спливли строки пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд першої інстанції, задовольнивши заяву, не взяв до уваги те, що у межах цієї цивільної справи постановою Полтавського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року відмовлено ТОВ «Вердикт капітал» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа і поновлення строку його пред`явлення до виконання.

З посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року по справі № 2-7763/10, стверджується, що заміна стягувача (кредитора) поза межами виконавчого провадження (за його відсутності) без вирішення питання про можливість поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання не відповідає принципу правової визначеності.

У відзиві ТОВ «Дебт Форс», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

З посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року по справі № 2-7763/10, наголошується, що рішення суду не виконане, отже правовідносини сторін кредитного договору не є припиненими; договори відступлення прав вимоги, що були укладені у межах цих правовідносин, презюмуються правомірними, тому набуття ТОВ «Дебт форс» права вимоги є підставою для заміни кредитора, яке може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження.

Звертається увага, що заміна кредитора у зобов`язанні, яка відбувається без згоди боржника, не впливає на зміст і обсяг прав та обов`язків боржника у такому зобов`язанні, матеріали справи і апеляційна скарга у тому числі не містять обґрунтованих доводів про те, яким чином ухвала суду про заміну кредитора порушує права та законні інтереси ОСОБА_4 як боржника.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2011 року Київським районним судом м.Полтави ухвалено рішення по справі №2-290/11, яким розірвано кредитний договір №20/32/07-Склв від 18.12.2007 року з урахуванням змін, внесених до договору від 28.02.2008 року, що укладений між ОСОБА_2 і ПАТ «Кредит промбанк»; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредит промбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 539 959,95 грн; розстрочене виконання рішення суду шляхом розстрочення сплати стягнутих коштів на 240 місяців, починаючи з дня набрання рішенням чинності, зі сплатою щомісячних платежів в розмірі 2 249,83 грн. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18.05.2011 року рішення Київського районного суду м.Полтави від 23.02.2011 року скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про розірвання кредитного договору відмовлено. Зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором №30/32/07-Склв від 18.12.2007 року в сумі 539 959 гривень 95 копійок. Вирішено питання судових витрат.

12.08.2011 року Київським районним судом м.Полтави видано виконавчий лист №2-290 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 і ОСОБА_5

04.02.2013 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Зінківського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження №36344943.

10.02.2021 року ухвалою суду замінено сторону виконавчого провадження ВАТ «Кредитпрормбанк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

10.03.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс» уклали договір №10-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампіс», а ТОВ «Кампіс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №20/32/07-Склв.

26.05.2023 року між ТОВ «Кампіс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір №26-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс» відступило ТОВ «Дебт Форс», ТОВ «Дебт Форс» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №20/32/07-Склв.

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційній суд виходить з таких міркувань.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року (справа № 2-7763/10), на яку посилаються обидві сторони, викладені такі правові висновки щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо виконавче провадження закінчене, та у випадку, якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання.

«68.Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

69.Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав.

…

71.Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

72.Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

73.Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

74.Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

75.Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому замінастягувача самеяк сторонивиконавчого провадженнянеможлива,якщо заяваправонаступника проце подана,зокрема,після спливустроку пред`явленнявиконавчого документадо виконання,але якщоцей строкне бувпоновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

…

81.Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

…

83.Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

…

88.Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож немає наслідкомзаборону здійсненняпроцесуального правонаступництващодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

…

93.Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

…

95.Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.»

За змістом наведених висновків суд не вправі ухвалювати рішення про заміну стягувача, якщо виконавче провадження закінчене, не підлягає відновленню або ж виконавчий лист повернутий, закінчився строк пред`явлення виконавчого листа до виконання і відсутні підстави для його поновлення.

Зі змісту постанови Полтавського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року (т.2 а.с.129-131) вбачається, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову ТОВ «Вердикт Капітал» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа і поновлення строку його пред`явлення до виконання, керувався таким: «Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 лютого 2013 року, державним виконавцем ВДВС Зіньківського РУЮ відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-290/11 від 12 серпня 2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 (т.1 а.с. 182-183).

ТОВ «Вердикт Капітал», при зверненні до місцевого суду із заявою про видачу виконавчого документа, не надано відомостей щодо стадії виконавчого провадження, даних про те, чи виконано рішення суду та в якому обсязі, доказів повернення виконавчого листа чи втрати його під час примусового виконання в ВДВС Зіньківського РУЮ.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що виконавчий лист № 2-290/11 від 12 серпня 2011 року, щодо якого було відкрито виконавче провадження, не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що оригінал вищевказаного виконавчого листа був втрачений, а отже і наявна необхідність у видачі його дублікату.

Враховуючи, що згідно наявних у матеріалах справи доказів виконавчий лист перебуває на виконанні в ВДВС Зіньківського РУЮ, то підстави для поновлення строку його пред`явлення до виконання відсутні.

У випадку, якщо виконавче провадження № 36344943, відкрите у ВДВС Зіньківського РУЮ, було завершено, це не перешкоджає повторному зверненню до суду із вимогою про видачу дублікату виконавчого листа у разі його втрати та поновлення строку для його пред`явлення до виконання.»

Отже, суд апеляційної інстанції констатував відсутність даних про завершення (закінчення) виконавчого провадження.

Після 19 серпня 2021 року у справу не долучено жодних документів про стан виконавчого провадження №36344943, відповідно, суд першої інстанції це питання не досліджував, жодних висновків не зробив.

В апеляційній скарзі з посиланням на витяг із автоматизованої системи виконавчих проваджень (т.3 а.с.6) стверджується про відсутність будь-яких відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_4 .

Разом з тим, зі змісту виконавчого листа № 2-290/11 від 23 лютого 2011 року (т.2 а.с.214 зворот 213) убачається, що 01 лютого 2023 року він повернутий на підставі п.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», залишок боргу складає 455705,59 грн.

Таким чином, слід виходити з того, що виконавчий лист № 2-292011 у встановленому законом порядку був прийнятий до виконання, проте 01 лютого 2023 року повернутий стягувачу на підставі його заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша).

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина четверта).

Зважаючи на наведені норми та приймаючи до уваги, що виконавчий лист перебував на виконанні, але повернутий стягувачу за його заявою, строк йогопред`явлення довиконання бувперерваний,і йогоперебіг почавсяз 02лютого 2023року.

Такий висновок узгоджується із висновками, що викладені у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2021 року по справі № 2-5827/2010.

Зважаючи на встановлене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву нового кредитора про заміну стягувача поза межами виконавчого провадження. .

Керуючись ст.367, ч.1 п.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Колеснікова Володимира Олександровича, представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 18 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2023 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов