Постанова

від 05.12.2023 по справі 617/1399/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 617/1399/20 Номер провадження 22-ц/814/563/23Головуючий у 1-й інстанції Подмарков Ю.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Бутенко С.Б., Одринська Т.В.,

секретар Стеценко В.С.,

з участю прокурора Вороненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, Старосалтівської селищної ради Харківської області,

на заочне рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 березня 2021 року, постановлене суддею Подмарковою Ю.М.,

по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Вовчанське лісове господарство», третя особа: державне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція», про витребування безпідставно набутого майна та про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

12.08.2020 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жовновач А.М., звернулася в суд із указаним позовом, уточнивши вимоги заявою від 18.09.2020, у якій просить витребувати у ДП «Вовчанське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,0875 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0051, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, адреса: Харківська область, Вовчанський район, Старосалтівська селищна рада, за межами населених пунктів (надалі земельна ділянка), визнавши за нею, позивачем, право власності на таку земельну ділянку.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що є власником указаної земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу від 10.10.2014, укладеного між нею та ОСОБА_2 , посвідченого ПН ХМНО Трощій І.В. за реєстром №2794.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 10.11.2016 (справа №617/671/15-ц) визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Вовчанської РДА від 21.11.2012 №660 та від 19.07.2013 №174 в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва та передачі у його власність, зі скасуванням державної реєстрації речового права та зобов`язанням ОСОБА_1 передати земельну ділянку на користь ДП «Вовчанське лісове господарство».

При постановленні такого рішення суд виходив із наявного право власності держлісгоспу згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування земель Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство» (квартал 103), які, згідно пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, підтверджують право постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення.

Указане судове рішення виконано в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також передачі земельної ділянки на користь ДП «Вовчанське лісове господарство» за актом прийому-передачі. На день звернення з даним позовом до суду, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про власника земельної ділянки.

У подальшому рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017 (справа №635/5773/16-ц) визнано частково недійсними планово-картографічні матеріали лісовпорядкування лісовпорядкувального планшету №7 кварталу №103 Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство», розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2001 та 2010 роках; зобов`язано ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» в порядку поточного лісовпорядкування внести зміни до планшету лісовпорядкування №7 планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2010 року щодо земель, які надані в постійне користування ДП «Вовчанське лісове господарство», виключивши із кварталу №103 Старосалтівського лісництва земельні ділянки, що вилучені для розташування баз відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (площею 1,29 га), «Залив» (площею 3,1 га) та «Сосновий бір ЗЕМІ-1» (площею 1,0 га), у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаних земельних ділянок, встановлених у Технічних звітах, що складені ТОВ «Аг Ріелті».

На підставі такого судового рішення, яке ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» виконало, визнано відсутнім право останнього на постійне користування земельними ділянками вказаних баз відпочинку.

За наслідками співставлення меж спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0051) із землями лісового фонду, що знаходяться у постійному користуванні підприємства, а також із земельними ділянками баз відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (площею 1,29 га), «Залив» (площею 3,1 га) та «Сосновий бір ЗЕМІ-1» (площею 1,0 га) установлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6321655800:01:005:0051 знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» та повністю знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення облвиконкому від 21.09.1981 №618, про що свідчить біла пляма на лісовпорядному планшеті.

Із підстав викладеного вважає, що її, позивача, обов`язок щодо передачі земельної ділянки ДП «Вовчанське лісове господарство» є припиненим в силу ст.607 ЦК України, а судове рішення про зобов`язання передати земельну ділянку на користь держлісгоспу не підлягає виконанню, оскільки не існує права держлісгоспу задля захисту якого таке рішення було прийнято.

Після набрання законної сили рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017 (справа №635/5773/16-ц) та внесення змін до правовстановлюючих документів на землю ДП «Вовчанське лісове господарство» - 22.08.2017, підстава витребування спірної земельної ділянки на користь ДП «Вовчанське лісове господарство» була припинена. Таким чином, наявні підстави для застосування положень ст.1212 ЦК України, що стало підставою звернення позивачки з вимогою витребування у ДП «Вовчанське лісове господарство» спірної земельної ділянки.

ДП «Вовчанське лісове господарство» станом на дату подачі цієї позовної заяви до суду не зареєструвало за собою право власності на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Натомість рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського РУЮ на земельну ділянку від 08.08.2013 №4826104 та від 10.10.2014 №16405670 - скасовано.

За відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про власника земельної ділянки, враховуючи, що чинне законодавство України не передбачає механізму відновлення скасованих записів, просить захистити порушене право в межах заявлених вимог.

Заочним рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16.03.2021 позов ОСОБА_1 до ДП «Вовчанське лісове господарство» про витребування безпідставно набутого майна та про визнання права власності на нерухоме майно задоволено.

Витребувано у державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» земельну ділянку, площею 0,0875 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0051 на користь ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0875, кадастровий номер 6321655800:01:005:0051, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, Старосалтівська селищна рада, за межами населених пунктів.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що підстава, на якій було набуто ДП «Вовчанське лісове господарство» майно, а саме земельна ділянка, - відпала, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині витребування майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Задля ефективного захисту порушеного права власності позивача на земельну ділянку, з метою забезпечення можливості поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо власника майна (земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:005:0051), право позивача має бути захищено у такий спосіб захисту цивільного права як визнання права власності.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції керівник Куп`янської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації, Старосалтівської селищної ради, оскаржив його в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою наявність чинного судового рішення від 10.11.2016 у справі №617/671/15-ц на підставі якого скасовано розпорядження про передачу земельної ділянки у власність громадянину- первинному набувачу ОСОБА_3 та відповідне рішення про державну реєстрацію такого права. Указане судове рішення набрало законної сили та згідно інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0051 скасовано.

Проте незважаючи на викладене, судом першої інстанції при розгляді цієї справи (№617/1399/20) не з`ясовувалися обставини щодо наявності у ОСОБА_1 правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку та реєстрації права власності на неї у передбаченому законом порядку на момент розгляду справи.

Зазначає, що набуттю права власності на земельну ділянку державної чи комунальної власності передує волевиявлення її власника, яке реалізується шляхом прийняття ним, як відповідним органом рішення про передачу у власність земельної ділянки, за умови дотримання особою, яка виявила бажання її одержати, визначеної законодавством процедури.

Посилаючись на позицію Верховного Суду, сформовану у справі №927/409/19 від 22.01.2020 доводить, що право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним чи юридичним особам належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговано суду.

Однак суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення фактично перебрав на себе повноваження відповідних уповноважених органів, не з`ясувавши наявність спору про право, не встановивши, чи дійсно визнання права власності на спірне нерухоме майно не порушує прав інших осіб.

Зазначає, що на час постановлення оскаржуваного рішення право розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів належало місцевій державній адміністрації, а після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ, - територіальній громаді. Проте суд першої інстанції викладеного не врахував та не встановив належного власника земельної ділянки і не вирішив питання про його залучення до участі у справі.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.11.2022 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 28.11.2022.

17.01.2023 представником позивача адвокатом Жовновач А.М. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.

Наголошує, що позивач не набувала права власності на підставі ст.392 ЦК України, як про це вказує прокурор у апеляційній скарзі, а згідно ст.1212 цього Кодексу повертає собі безпідставно витребуване у неї майно.

Зазначає, що апеляційна скарга не містить будь-яких документальних доказів виникнення речових прав на спірне майно у Чугуївської РДА Харківської області та Старосалтівської селищної ради. Звертає увагу, що прокурор визначає їх статус як треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, що, на думку позивача, само по собі є підтвердженням безпідставності апеляційної скарги. Крім відсутності порушеного права прокурора в інтересах держави, вважає, що останнім пропущено строк подачі апеляційної скарги, обраховуючи його від листа прокурора Старосалтівській селищній раді датованого 24.11.2021 вих. №30/3-4363вих21.

У суді апеляційної інстанції прокурор доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні.

05.12.2023 до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення судового засідання з підстав його перебування на лікарняному. Доказів на підтвердження поважності причин неявки до клопотання не приєднано.

Вирішуючи питання розгляду справи за даної явки, а також клопотання представника позивача адвоката Жовновача А.М. про відкладення розгляду справи, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

У цій справ виклик представника позивача адвоката Жовновача А.М. здійснено в порядку ч.13 ст.128 ЦПК України, поважність причин його неявки судом апеляційної інстанції не встановлена, оскільки доказів на підтвердження перебування на лікарняному адвокатом Жовновач А.М. не надано. Та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи у відсутності позивача та її представника не призведе до порушення їх права на справедливий суд у межах розумних строків судового провадження.

За таких обставин клопотання представника позивача адвоката Жовновача А.М. про відкладення розгляду справу на іншу дату задоволенню не піддягає.

Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі договору купівлі-продажу (дублікату) земельної ділянки від 10.10.2014, укладеного між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трощій І.В. за реєстром №481, ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 прийняла у власність земельну ділянку, площею 0,0875 га, що розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, сщ/рада Старосалтівська, цільове призначення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки 6321655800:01:005:0051./а.с.38-39 т.1/

Право власності на указану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16405670 від 10.10.2014./а.с.40 т.1/

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 10.11.2016 (справа №617/671/15-ц) визнано незаконними та скасовано:

- розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21.11.2012 №660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва;

- розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19.07.2013 №174 «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0056), загальною площею 0,0875 га, вартістю 179 917,00 грн., для індивідуального дачного будівництва;

- визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0051 від 08.08.2013 №4826404 та від 10.10.2014 №16405670;

- зобов`язано ОСОБА_1 передати, а ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняти земельну ділянку, площею 0,0875 га (кадастровий номер 6321655800:01:005:0051), про що скласти акт прийому-передачі./а.с.16-17 т.1/.

При постановленні такого рішення суд виходив із того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство».

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017 (справа №635/5773/16-ц) визнано частково недійсними планово-картографічні матеріали лісовпорядкування лісовпорядкувального планшету №7 кварталу №103 Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство», розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2001 та 2010 роках.

Зобов`язано ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» в порядку поточного лісовпорядкування внести зміни до планшету лісовпорядкування №7 планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2010 року щодо земель, які надані в постійне користування ДП «Вовчанське лісове господарство», виключивши із кварталу №103 Старосалтівського лісництва земельні ділянки, що вилучені для розташування баз відпочинку «Сосновий бір» (площею 1,29 га), «Залив» (площею 3,1 га) та «Сосновий бір ЗЕМІ-1» (площею 1,0 га), у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаних земельних ділянок, встановлених у Технічних звітах, що складені ТОВ «Аг Ріелті»./а.с.19-22 т.1/

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.08.2017, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 12.12.2018, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017 (справа №635/5773/16-ц) закрито.

При постановленні такого судового рішення суд виходив із того, що ДП «Вовчанське лісове господарство» є самостійною юридичною особою та володільцем планово-карторафічних матеріалів і має самостійно представляти свої інтереси, як постійний лісокористувач, однак до суду з апеляційною скаргою не звертався. В апеляційній інстанції та в запереченнях на касаційну скаргу посилались на те, що не вбачають підстав для представництва прокурора інтересів держави при подачі апеляційної скарги./а.с.23-26, 27-31 т.1/

За змістом листів ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 26.09.2017 №373, від 24.10.2017 №417/18 щодо результатів перевірки земельної ділянки, схеми розташування земельної ділянки, з таблицею геоданних до неї від 24.10.2017, викопіювання з лісовпорядного планшету 2017 року, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:01:005:0051, загальною площею 0,0875 га, яка розташована на території Старосалтівської об`єднаної територіальної громади Вовчанського району Харківської області, знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» та частково межує з ними, а саме із кварталом 103 Старосалтівського лісництва, згідно планово-картографічних матеріалів безперервного лісовпорядкування 2017 року, перетинів меж зазначеної земельної ділянки з землями ДП «Вовчанське лісове господарство» не виявлено Також встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:01:005:0051 повністю знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення облвиконкому від 21.09.1981 за №618, про що свідчить біла пляма на лісовпорядному планшеті (зміни згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017)./а.с.32-37 т.1/.

Згідно акту прийому-передачі лісової ділянки від 23.10.2018, складеного на виконання рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 10.11.2016 у справі №617/671/15-ц, ОСОБА_1 передала, а ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняло лісову ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0051, загальною площею 0,0875 га, що знаходиться у кварталі №103 Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство» на території Старосалтівської об`єднаної територіальної громади Вовчанського району Харківської області./а.с.18 т.1/

Відповідно до листів ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 14.01.2019 №49, №31, на виконання остаточного судового рішення у справі №635/5773/16-ц стосовно внесених змін до лісовпорядного планшету №7 Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство» щодо координат зовнішніх меж земельних ділянок колишніх баз відпочинку «Сосновий бір» (площею 1,29 га), «Залив» (площею 3,1 га) та «Сосновий бір ЗЕМІ-1» (площею 1,0 га), лист ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» №432 від 02.11.2017 про оголошення недійсними вказаних змін до планшету №7 Старосалтівського лісництва - вважати відкликаним, дію лісовпорядного планшету №7 Старосалтівського лісництва зі змінами внесеними на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017 по справі №635/5773/16-ц вважати поновленою, надані ОСОБА_1 24.10.2017 довідки про результати перевірки земельних ділянок стосовно співставлення меж контурів земельних ділянок кадастрові номери 6321655800:01:005:0051, 6321655800:01:005:0056, 6321655800:01:005:0059, 6321655800:01:005:0060, 6321655800:01:005:0099, 6321655800:01:005:0101, 6321655800:01:005:0103, 6321655800:01:005:0118, 6321655800:01:005:0119 із землями лісового фонду, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Вовчанське лісове господарство», а також із земельними ділянками баз відпочинку «Сосновий бір», «Залив», «Сосновий бір ЗЕМІ-1» вважати вірними./а.с.121,122 т.1/.

Із інформаційної довідки №219589979 від 09.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна убачається, що відомості за вказаними параметрами запиту стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:005:0051, відсутні./а.с.41 т.1/.

Згідно технічного звіту про виконання землевпорядних вишукувань щодо земельних ділянок, розташованих на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області (за межами населених пунктів), складеного ТОВ «НТЦ Землевласник» (2021р.), координати поворотних точок меж земельної ділянки 6321655800:01:005:0051 не виходять за межі контурів земельних ділянок баз відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (площею 1,29 га), «Сосновий бір Земі-1» (загальною площею 1,0 га), «Залив» (площею 3,10 га), координати яких надані в складі технічного звіту, виконаного ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:01:005:0051 знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (площею 3,10 га), координати поворотних точок меж земельної ділянки 6321655800:01:005:0051 не мають перетинів з межею земельної ділянки лісового фонду кварталу №103 Старосалтівського лісництва державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» координати яких надані в складі технічного звіту, виконаного ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція»./а.с.155-170 т.1/.

Задовольняючи вимоги позову та витребовуючи земельну ділянку від ДП «Вовчанське лісове господарство» на користь позивача та визнаючи за нею право власності на таке майно, суд першої інстанції визнав, що підстава, на якій воно було набуто підприємством, відпала, а тому в порядку ст.1212 ЦК України останній зобов`язаний повернути потерпілому, тобто позивачці, це майно.

Задля ефективного захисту порушеного права власності позивача на земельну ділянку, з метою забезпечення можливості поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо власника майна, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача має бути захищено у такий спосіб захисту цивільного права як визнання права власності.

Апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.

Стосовно права прокурора на звернення в суд із цією апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації, Старосалтівської селищної ради, які не приймали участі у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі №420/18905/21 від 04.11.2022, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави.

За таких обставин звернення керівника Куп`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації, Старосалтівської селищної ради до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ґрунтується на законі.

Стосовно вирішення судом першої інстанції питання про їхні (Чугуївської РДА, Старосалтівської селищної ради) права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 1212ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.

Згідно позиції Верховного Суду, сформованої у справі №906/456/19 від 02.07.2020, загальна умова частини першоїстатті 1212ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Застосування положень статті 1212ЦК України передбачає встановлення наявності у позивача права власності на безпідставно набуте відповідачем майно.

Тоді як право власностінабувається напідставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

Апеляційним судом установлено наявність чинного судового рішення у справі №617/671/15-ц, на підставі якого первинний власник земельної ділянки - ОСОБА_3 втратив право власності на неї, як і наступний її власник ОСОБА_1 , яка на виконання судового рішення повернула земельну ділянку на користь ДП «Вовчанське лісове господарство».

У цій справі позивач просить захистити порушене право в порядку ст.1212 ЦК України, шляхом витребування земельної ділянки від ДП «Вовчанське лісове господарство», визначаючи процесуальний статус останнього, як відповідача.

Разом із тим, за даними технічної документації установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:01:005:0051 вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство», що не має наслідком відновлення права приватної власності позивача ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку. Право розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів належить місцевій державній адміністрації, а після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ, - територіальній громаді.

Відповідно до ст.13Закону України«Про місцевідержавні адміністрації» до питань, що вирішуються місцевими державними адміністраціями віднесено питання використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Крім цього, згідно ст.16Закону України«Про місцевідержавні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за збереженням і раціональним використанням державного майна, використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Відповідно до ст.21Закону України«Про місцевідержавні адміністрації» державні адміністрації здійснюють повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином на час ухвалення Великобурлуцьким районним судом оскаржуваного рішення повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної власності для індивідуального дачного будівництва, що розташована за межами населених пунктів, належало до повноважень районних державних адміністрацій.

Згідно зі ст.ст.25, 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.12,116,122,189 ЗК України до повноважень, зокрема, міських над належить як розпорядження землями територіальних громад, так і здійсненню контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відтак, Старосалтівська селищна рада на даний час є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в інтересах територіальної громади.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що оскаржуване судове рішення безумовно пов`язано із правами, свободами, інтересами та обов`язками Чугуївської РДА, Старосалтівської селищної ради, які не були залучені до участі у справі.

Суд першої інстанції викладеного не врахував, не встановив власника (розпорядника) спірної земельної ділянки, залишивши поза увагою, що позов заявленого до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у його задоволенні. Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц.

Разом із цим визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16, зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України.За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову- обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, із постановленням нового про відмову в задоволенні позову через його пред`явлення до неналежного відповідача. Із підстав викладеного доводи апеляційної скарги щодо безпідставності позовних вимог оцінці не підлягають.

Керуючись ст. ст.367,368, 369,376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу особи,яка небрала участіу справіКуп`янської окружної прокуратури яка діє в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації, Старосалтівської селищної ради - задовольнити.

Заочне рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 березня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Вовчанське лісове господарство», третя особа: державне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція», про витребування безпідставно набутого майна та про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07.12.2023.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді С.Б. Бутенко

Т.В. Одринська