Рішення

від 06.12.2023 по справі 147/1087/23

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1087/23

Провадження № 2/147/306/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г. ,

із секретарем Прокопенко В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другої тростянецької державної нотаріальної контори про зняття заборони,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2022 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій вона просить зняти заборону відчуження об`єкту нерухомого майна - житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , яка проведена 16 липня 2007 року за №5304159 реєстратором Другої Тростянецької державної нотаріальної контори.

Позов обґрунтований тим, що 17 травня 2023 року позивач отримала по спадщині житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сестри ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом НСК714277, видане 17.05.2023 року приватним нотаріусом, спадкова справа 42/2022 рік. Даний будинокналежав померлійсестрі позивача ОСОБА_2 на підставідоговору купівлі-продажу,посвідченого 04жовтня 2002року приватнимнотаріусом ВихватнюкЛ.А.,за реєстром№2789.Під часреєстрації спадковогомайна уЄдиному реєстріречових правна нерухомемайно,позивачу сталовідомо пронаявність заборонивідчуження будинку,як об`єктанерухомого майна.Відповідно дозапису уРеєстрі заборон,16липня 2007року реєстраторомДругої Тростянецькоїдержавної нотаріальноїконтори Вінницькоїобласті вмісті Ладижинна підставіповідомлення №186від 10.10.2001року відприватного нотаріусабуло накладенозаборону відчуженняна нерухомемайно:майновий комплекс,до складуякого входить житловабудова заадресою АДРЕСА_1 .Наявність заборонивідчуження нерухомогомайна підтверджуєтьсяінформацією з Єдиногореєстру заборонвідчуження об`єктівнерухомого майната Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек №329183315від 14.04.2023року.Накладена заборонавідчуження нерухомогомайна булаздійснена задокументом «Архівнийномер 2380418VINNITSA,архівна дата19.10.2001,дата виникнення19.10.2001,№ реєстра188100-1552,внутр.№5F0110342BF22A31504F».Як вказанов Єдиномуреєстрі заборон,власником майновогокомплексу житловий будинокта господарськібудівлі,які розташованіза адресою АДРЕСА_1 ,на деньвидачі повідомленняпро накладеннязаборони,є ОСОБА_3 ,за відсутностійого РНОКПП.За даними,які знаходятьсяв Тульчинськомукомунальному підприємстві«Тульчинське міжрайоннебюро технічноїінвентаризації» будинок,який вонаотримала поспадщині маєадресу АДРЕСА_1 і власникомйого була ОСОБА_2 ,що підтверджуєтьсярішенням Тростянецькоїселищної Радипро уточненняадреси. Проте,аналізуючи наявнів інвентарбюроархівні документи,було встановлено,що поцій же АДРЕСА_3 )знаходився виробничо-адміністративнийкомплекс ВАТ«Тульчинське МПбудівельно-монтажнепідприємство»,яке придбаввідповідно додоговору купівлі-продажугромадянин ОСОБА_3 .А вже09жовтня 2001року громадянин ОСОБА_3 заставив данубудівлю дляотримання кредиту,що підтверджуєтьсядоговором №013/035-11/615про заставумайна,посвідченим приватнимнотаріусом.Рішенням Тростянецькоїселищної ради,яке записанояк «Прооформлення праваприватної власностіза ОСОБА_4 на переобладнанийжитловий будинок,розташований в АДРЕСА_1 »колишні адміністративно-виробничіприміщення,які належалиТульчинському БМП,а згодомтуди булапоселена громадянка ОСОБА_4 ,надала дозвілна оформленняправа приватноївласності за ОСОБА_4 на переобладнанийжитловий будинокрозташований в АДРЕСА_4 .Враховуючи вищенаведене,заборона,вказана уЄдиному реєстрізаборони відчуженьне відповідаєоб`єкту-житловому будинку АДРЕСА_5 тасуб`єкту власникові ОСОБА_5 ,а томує незаконною.Позивач зазначає,що її вимоги про скасування арешту, що ґрунтуються на праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року. На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним її майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт, накладений на майно порушує право власності позивача, через що вона звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 18 серпня 2022 року, зокрема, постановлено:

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої Тростянецької державної нотаріальної контори про зняття заборони;

- розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження;

- призначити підготовче засіданняна 13.00 годину 18 вересня 2023 рокув приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області;

- запропонувати відповідачу відповідно до вимогст.178 ЦПК України, подати у строк до п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

- роз`яснити, що відповідно до ч.1ст.193 ЦПК Українивідповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву;

- роз`яснити позивачу, що протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, позивач має право подати відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам ч. 3-5ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду, позивачем повинна бути надіслана іншим учасникам справи;

- встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень відповідно дост. 180 ЦПК України, які мають відповідати вимогам ч.3-5 ст.178 ЦПК України та роз`яснити, що копію заперечення відповідач одночасно з поданням до суду надсилає іншим учасникам справи;

- витребувати з КП "Тульчинське міжрайонне бюро інвентаризації" (23600, Вінницької області м.Тульчин вул. 1-го Травня, 21) архівні інвентарні справи на житлові будинки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_6 ;

- витребувати від приватного нотаріуса Тростянецького нотаріального округу ВірськоїАлли Іванівни договір застави №013/035-11/615 від 09.10.2001 року між банком «Аваль» та ОСОБА_3 ;

- витребувати від приватного нотаріуса Тростянецького нотаріального округу ВихватнюкЛюдмили Андріївни договір купівлі-продажу приміщення майнового комплексу, який розташованиий в АДРЕСА_1 .

18 вересня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 39-40). У відзиві відповідач зазначає, що нотаріус Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області, на підставі повідомлення ОСОБА_6 , про необхідність накладення заборони, як державний реєстратор вніс подану інформацію до реєстру заборон, тобто державний нотаріус виконав тільки функцію реєстратора. Договір на підставі, якого була накладена заборона на майновий комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 , посвідчувався приватним нотаріусом Вірською А. І., знаходиться на зберіганні у даного нотаріуса, відповідно у Договорі зазначені відомості щодо предмету вище оспорюваного обтяження, Іпотекодавця, Іпотекодержателя, умови погашення, знаходяться у нотаріуса який посвідчував даний договір. За Договором Іпотеки є зацікавлена сторона договору - Іпотекодержатель, він є кредитором за основним зобов`язанням, і саме її права будуть порушувати при знятті заборони. Відповідач зазначає, що по даній категорії справ державний нотаріус не є відповідачем, оскільки він був тільки реєстратором тому і не має зацікавленості у вирішенні даної справи. З урахуванням наведеного відповідач просить замінити відповідача, а саме Державного нотаріуса Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області у позові про зняття заборони відчуження об`єкта нерухомого майна - на майновий комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належний ОСОБА_3 , оскільки нотаріус є відповідачем по даній категорії справ.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2023 року постановлено:

- підготовче засідання з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Другої Тростянецької державної нотаріальної контори про зняття заборони, відкласти на 09 годину 00 хвилин 03 листопада 2023 року, яке відбудеться в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області, що за адресою: вул. Соборна, 21, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область;

- продовжити підготовче провадження по даній цивільній справі на тридцять днів;

- в підготовче засідання викликати сторони, шляхом направлення копії даної ухвали та повідомити про наслідки неявки в підготовче засідання;

- витребувати з КП "Тульчинське міжрайонне бюро інвентаризації" (23600, Вінницької області м.Тульчин вул. 1-го Травня, 21) архівні інвентарні справи на житлові будинки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_6 ;

- витребувати від приватного нотаріуса Тростянецького нотаріального округу ВірськоїАлли Іванівни договір застави №013/035-11/615 від 09.10.2001 року між банком «Аваль» та ОСОБА_3 ;

- витребувати від приватного нотаріуса Тростянецького нотаріального округу ВихватнюкЛюдмили Андріївни договір купівлі-продажу приміщення майнового комплексу, який розташованиий в АДРЕСА_1 .

18 жовтня 2023 року на виконання вимог ухвали суду від приватного нотаріуса Вірської А. І. надійшли витребувані докази (а.с. 53-54).

13 листопада 2023 року на виконання вимог ухвали суду надійшли інвентаризаційна справа №2441 на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , інвентарний номер 20-000176 на 33 арк. та інвентаризаційна справа №2170 на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , інвентарний номер 2170 на 58 арк (а. с. 60).

15 листопада 2023 року до суду надійшли додаткові пояснення, у яких позивач надає свої пояснення щодо визначення відповідача по справі, а саме зазначає, що належним відповідачем по даній справі є Друга Тростянецька державна нотаріальна контора, із урахуванням такого: відповідно до запису у Реєстрі заборон, 16.07.2007 саме реєстратором Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області в місті Ладижин на підставі повідомлення №186 від 10.10.2001 від приватного нотаріуса було накладено заборону відчуження на нерухоме майно: майновий комплекс, до складу якого входить житлова будівля за адресою АДРЕСА_1 ; безпосередньо процедура зняття заборон відчуження нерухомого майна регламентована п 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, а саме нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні рішення суду; в позові про зняття заборони ставиться питання про те, що державним реєстратором - Другою ннотаріальною конторою заборона накладена не на той об`єкт, щодо якого укладено договір іпотеки між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" та ОСОБА_3 , що підтверджується технічною документацією Тульчинського інвентарбюро на будинки по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_4 . Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що заборона відчуження накладена не на той об`єкт, саме нотаріус Другої Тростянецької державної нотаріальної контори має прийняти рішення про зняття заборони за рішенням суду, що передбачено п 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції україни від 22.02.2012 №296/5 (а.с. 62-64).

Ухвалою суду від 15 листопада 2023 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити до розгляду по суті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другої Тростянецької державної нотаріальної контори про зняття заборони на 13 годину 00 хвилин 06 грудня 2023 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, висловилась, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити та зняти заборону з будинку АДРЕСА_7 , який їй належить. Також просить судові витрати залишити за нею (а.с. 71).

Друга Тростянецька державна нотаріальна контора в судове засідання представника не направила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Водночас від відповідача на адресу суду направлялися заяви про розгляд справи за відсутності законного представника нотаріальної контори, оскільки держнотконтора не має зацікавленості у вирішення даної справи, справа може бути вирішена згідно із законом (а.с. 38, 47, 72).

Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч.3 ст.211 ЦПК України, право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог статтей 76-82 ЦПК.

Відповідно до пункту 81 Постанови Великої Палата Верховного суду від 18.03.2020 року по справі №129/1033/13-ц принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із положеннями ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Водночас належність доказів правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч.1 ст. 316, ст. 317ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ч.1, ч.2 ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами ст.391ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 17 травня 2023 року набула права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , отриманий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НСК714277, видане 17.05.2023 приватним нотаріусом, спадкова справа 42/2022 рік, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сестри позивача ОСОБА_2 (а.с. 7-9). Даний будинок належав померлій ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 04 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Вихватнюк Л. А., за реєстром №2789.

Під час реєстрації спадкового майна у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 стало відомо про наявність заборони відчуження будинку, як об`єкта нерухомого майна. Так, відповідно до запису у Реєстрі заборон, 16 липня 2007 року реєстратором Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області в місті Ладижин на підставі повідомлення №186 від 10.10.2001 від приватного нотаріуса було накладено заборону відчуження на нерухоме майно: майновий комплекс, до складу якого входить житлова будова за адресою АДРЕСА_1 . Наявність заборони відчуження нерухомого майна підтверджується інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек №329183315 від 14.04.2023. Накладена заборона відчуження нерухомого майна була здійснена за документом «Архівний номер 2380418 VINNITSA, архівна дата 19.10.2001, дата виникнення 19.10.2001, № реєстра 188100-1552, внутр. №5F0110342BF22A31504F». Як вказано в Єдиному реєстрі заборон, власником майнового комплексу житловий будинок та господарські будівлі, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , на день видачі повідомлення про накладення заборони, є ОСОБА_3 , за відсутності його РНОКПП (а.с. 6).

Згідно із Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_7 виданим КП "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 14.01.2014, будинок, який позивач ОСОБА_1 отримала по спадщині має адресу АДРЕСА_1 і власником його була ОСОБА_2 (а.с. 12-21), що підтверджується також рішенням Тростянецької селищної ради про уточнення адреси (а.с. 22-25).

Також судом встановлено, що по цій же АДРЕСА_3 знаходився виробничо-адміністративний комплекс ВАТ «Тульчинське МП будівельно-монтажне підприємство», яке придбав відповідно до договору купівлі-продажу громадянин ОСОБА_3 (а.с. 28, 30).

Відповідно до листа Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 07.11.2023 №02-17/1993 встановлено, що Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації провели у 1987 році інвентаризацію всіх будівель, розташованих на території смт Тростянець. Відповідно до проведеної інвентаризації будинок ОСОБА_2 , який вона придбала у ОСОБА_7 , знаходився за адресою: АДРЕСА_1 . Покійна ОСОБА_2 13.12.2002 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (підстава будинкова книга). Даному будинку ніколи не присвоювався №32. Під №32 відповідно до проведеної Тульчинським МБТІ інвентаризації нерухомого майна в 1987 році, було розміщене підприємство ПМК-20, яке в 2001 році придбав ОСОБА_3 . В даний час майновий комплекс знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 65).

Як вбачається з інвентаризаційної справи №2441 на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_8 (32) інв. №20-000176, а саме з реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, Тульчинське державне комунальне міжрайонне БТІ посвідчило, що майновий комплекс в цілому, який розташований в АДРЕСА_1 зареєстровано за ВАТ «Тульчинське міжрайонне пересувне будівельно-монтажне підприємство» на праві колективної власності на підставі наказу Фонду державного майна України від 14.10.1998 та акту передачі від 14.10.1998 №489, та записано в реєстрову книгу №1 за реєстровим №12. Об`єкт в цілому складається з однієї цегляної двоповерхової будівлі розчинно-бетонного вузла, комори, побутових приміщень, загальною площею 543,0 м2 (а.с. 82).

Разом з тим з інвентаризаційної справи №2170 в АДРЕСА_4 , вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу від 24.07.2002, посвідченого приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вірською А. І. та зареєстрованого в реєстрі за №2166, ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) уклали договір про те, що Продавець продав, а Покупець купила майновий комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений майновий комплекс, загальна площа якого 353,0 кв. м., складається з контори зазначеної в плані літерою «А», склад «А1», виробничий цех «А2», який належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вихватнюк Л. А., 19 вересня 2001 року за реєстровим номером 3324 та зареєстровано в Тульчинському БТІ 19 вересня 2001 року за реєстровим №5 (п.1). Відповідно до п. 4 зазначеного договору сторонами погоджено, що Продавець свідчить, що згадане майно нікому іншому не продане, не подароване, не заставлене і під забороною не перебуває (а.с. 76).

Водночас з матеріалів справи встановлено, що 09 жовтня 2001 року громадянин ОСОБА_3 заставив дану будівлю для отримання кредиту, що підтверджується договором №013/035-11/615 про заставу майна укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" та громадянином ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом (а.с. 54).

Також з інвентаризаційної справи №2170 в АДРЕСА_4 , вбачається, що рішенням виконавчого комітету Тростянецької селищної ради Тростянецького району Вінницької області від 24.06.2004 №81 «Про оформлення права приватної власності за ОСОБА_4 на переоформлений житловий будинок, розташований в АДРЕСА_4 », вирішено оформити право приватної власності за ОСОБА_4 на переобладнаний житловий будинок розташований в АДРЕСА_4 , до складу якого входить: житловий будинок з господарськими та підсобними приміщеннями літ «А» та навісом літ. «а», загальною площею 391,1 кв.м в т. ч. житловою 66,5 кв.м; видати свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок згідно з п. 1, в замін договору купівлі-продажу, посвідченого Вірською А. І. приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу від 24.02.2002 №21663. 24.06.2004 на підставі зазначеного рішення видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та 06.07.2004 зареєстровано право власності на нерухоме майно, про що свідчить витяг за №4055248 від 06.07.2004 (а.с. 77).

З аналізу наведених вище обставин, можна зробити висновок, що заборона, вказана у Єдиному реєстрі заборони відчужень не відповідає об`єкту - житловому будинку АДРЕСА_5 та суб`єкту ОСОБА_5 . Натомість заборона, яка проведена 16 липня 2007 року за №5304159 реєстратором Другої Тростянецької державної нотаріальної контори порушує права власника житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)).

Задоволення вимоги про зняття заборони відчуження об`єкту нерухомого майна - житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , яка проведена 16 липня 2007 року за №5304159 реєстратором Другої Тростянецької державної нотаріальної контори, відповідає способу та призводить до ефективного захисту прав власника.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , будучи власником житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , заявляє вимогу щодо зняття заборони відчуження об`єкту нерухомого майна, оскільки остання не відповідає об`єкту - житловому будинку АДРЕСА_5 та не належить і не належала суб`єкту власнику ОСОБА_5 , тобто державним реєстратором - Другою нотаріальною конторою заборона накладена не на той об`єкт, щодо якого укладено договір іпотеки між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" та ОСОБА_3 , що підтверджується технічною документацією Тульчинського інвентарбюро на будинки по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_4 .

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність набувача майна має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього. Якщо особа витребовує нерухоме майно, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, варто застосовувати припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.45), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 53)).

Особою, права якої обтяжуються є ОСОБА_3 , який станом на момент розгляду справи, вже не має у власності майновий комплекс щодо якого укладено договір іпотеки між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" та ОСОБА_3 .

Таким чином, реєстратором Другої Тростянецької державної нотаріальної контори під час проведення 16 липня 2007 року за №5304159 заборони відчуження нерухомого майна, а саме майнового комплексу, не вчинивши жодних активних дій щодо з`ясування дійсного статусу майна та наявності чи відсутності прав на нього у третіх осіб, здійснив таку реєстрацію, що призвело до порушення права приватної власності позивача на житловий будинок, який вона отримала в порядку спадкування.

Процедура зняття заборон відчуження нерухомого майна регламентована п 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, а саме нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні рішення суду.

Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Доводи відповідача не спростовують зазначених вище висновків суду.

Враховуючи наведені вище обставини, позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню, водночас суд зауважує, що такий спосіб захисту є ефективним та достатнім для реального відновлення порушеного права позивача.

Приписами ч. 1 ст.133ЦПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України судові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Враховуючи, що позиваа просить не стягувати з відповідача судові витрати зі сплати судового збору, суд дійшов висновку про залишення таких витрат за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 81, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Другої тростянецької державної нотаріальної контори про зняття заборони - задовольнити.

Зняти заборону відчуження об`єкту нерухомого майна - житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , яка проведена 16 липня 2007 року за №5304159 реєстратором Другої тростянецької державної нотаріальної контори (24312, м. Ладижин вул. П. Кравчика №33, Вінницької області).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 ;

відповідач Друга тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ - 05465956, адреса місцезнаходження: вул. Петра Кравчика, буд. 33, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321.

Повний текст рішення виготовлено 08 грудня 2023 року.

Суддя О. Г. Борейко