Постанова

від 29.11.2023 по справі 922/419/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/419/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сільченко Т.І. - на підставі ордеру серії АХ №1154297 від 22.10.2023 ;

від відповідача - Левицька А.В. - на підставі ордеру серії ВІ №1115251 від 18.11.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, (вх. №2220 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/419/23 (суддя Кухар Н.М., ухвалене в м. Харків, дата складення повного тексту - 02.10.2023)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коннект Експрес", м.Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи - підприємця Блінова Анатолія Васильовича, м.Суми,

про зобов`язання передати майно або стягнення 929574,56грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коннект Експрес" про зобов`язання відповідача передати позивачу прийнятий до перевезення вантаж, а саме: частини основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Sarajishvili 0,35 літрів та основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Cesena 0,25 літрів, за переліком відповідно до митної декларації (форма МД-2) UA807170/2022/010209 від 23.02.2022 або відшкодувати на користь позивача загальну суму вантажу, прийнятого до перевезення, що складає 929574,56 грн (еквівалент задекларованої суми вантажу 25426,00 доларів США).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №149 від 28.10.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг та заявки від 30.11.2021, що полягає у нездійсненні доставки вантажу на адресу позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2023 у справі №922/419/23 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізичну особу - підприємця Блінова Анатолія Васильовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/419/23 відмовлено в позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коннект Експрес" про зобов`язання передати майно або стягнення 929574,56грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, статей 22, 611, 623 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України мотивовані тим, що надані позивачем документи свідчать про існування між сторонами господарських правовідносин, але не підтверджують факту наявності у відповідача зобов`язань щодо поставки вантажу саме за заявкою (замовленням) позивача від 30.11.2021 на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг №149 від 28.10.2021 та факту порушення таких зобов`язань відповідачем, що як наслідок виключає наявність підстав вважати, що збитки понесені позивачем, виникли в результаті протиправної поведінки відповідача та з його вини.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення та відмовив в задоволенні позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/419/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, на думку скаржника, місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку про ненадання позивачем доказів обговорення та прийняття до виконання заявки (замовлення) від 30.11.2021року на перевезення вантажу (частини основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшок Sarajshvili 0,35 літрів та основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшок Cesena 0,25 л, загальною вагою 1792 кг).

Апелянт зазначає, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації та перебуванням підприємства в зоні ведення активних бойових дій, наказом по підприємству від 24.02.2022 року № 89/ОБ позивач зупинив свою діяльність до закінчення воєнного стану або припинення активних бойових дій на території Чугуївського району Харківської області. Дію цього наказу припинено лише наступним наказом від 01.05.2023 року № 90/ОБ, яким діяльність підприємства поновлено з 08.05.2023 року. Тобто тривалий період часу, а саме більше року підприємство не здійснювало своєї господарської діяльності, в тому числі і в зв`язку із відсутністю працівників, які в більшості своїй виїхати за межі Харківської області та України для забезпечення власної безпеки та безпеки членів своїх родин. Відповід, опікуватись питаннями отримання оригінальних примірників документів не було можливості, в тому числі і через відсутність людських ресурсів.

Проте, не зважаючи на вказані обставини, на думку апелянти, місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні клопотання про долучення додаткових доказів, які свідчать про існування договірних відносин між сторонами, зокрема, щодо заявки (замовлення) від 30.11.2021року, з посиланням на те, що вони були після закінчення попереднього розгляду у справі.

Окрім викладеного, апелянт зазначає, що за фактом військового злочину, скоєного військовослужбовцями збройних сил чи інших відомств російської федерації, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, 19.05.2022 року відкрите кримінальне провадження № 22022220000001411. Виклад обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, свідчить про здійснення обстрілів із використанням артилерійського озброєння невстановленими снарядами невстановленого калібру по території селища за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, внаслідок чого за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Володимирівська, буд. 10 пошкоджено будівлі та обладнання ТОВ «Малинівський склозавод», а за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Якова Остряніна, буд. 1, пошкоджено фермерське господарство.

Оскільки підприємство не працювало, заявити про злочин та спричинені пошкодження не було кому, тому відомості про кримінальне правопорушення були внесені на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень 19.05.2022 року о 18:54:51.

Позивачем надано Висновок експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса», яким визначено ступінь руйнування та розмір матеріальної шкоди, спричиненої нерухомому (будівлі, споруди, комунікації) та рухомому (включаючи обладнання, готову продукцію, сировину тощо) майну Позивача.

Проте, місцевий господарський суд, відхиливши подані із запізненням докази, не врахував наведених обставин, а тому не мав можливості в повному обсязі і належним чином встановити обставини справи та зробити з них правильні висновки, що призвело до передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

За наведених підстав, скаржник повторно звернувся з клопотанням про долучення вказаних документів до суду апеляційної інстанції.

Судова колегія зазначає, що згідно з приписами частини 1, 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник наголошує на тому, що господарський суд першої інстанції фактично позбавив його можливості реалізації його процесуальних прав в повному обсязі, а саме права подання додаткових доказів, які свідчать про існування договірних відносин між сторонами, зокрема, і щодо заявки (замовлення) від 30.11.2021року, з посиланням на те, що вони були подані після закінчення попереднього розгляду в справі, у зв`язку із чим просить суд апеляційної інстанції долучити вказані документи в якості додаткових доказу у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2, 4, 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

З викладеного випливає, що вирішення питання про надання доказів по справі відбувається на підготовчій стадії розгляду справи. Саме на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи. Після закриття підготовчого провадження сторони не мають права подавати до суду жодних документів. Тобто з призначення розгляду справи по суті в учасників судового процесу відсутні підстави для подання будь-яких нових доказів.

Згідно зі статтею 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Таким чином, докази подаються сторонами до початку розгляду справи по суті.

Подання доказів на стадії підготовчого провадження є обґрунтованим, враховуючи необхідність надання права іншій стороні надати пояснення щодо таких доказів, тому подання доказів на стадії розгляду справи по суті позбавляє права іншої сторони на відповідні дії, що є порушенням принципу змагальності сторін.

З матеріалів справи вбачається, що докази, долучені скаржником до апеляційної скарги, вже подавались до місцевого господарського суду 04.09.2023 та 20.09.2023. Тобто через три місяці після закриття підготовчого провадження у справі згідно ухвали суду від 20.06.2023.

Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2 та 3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. А заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що строк для подання позивачем доказів по справі сплив, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що позивачем у підготовчому провадженні було заявлено про намір подання таких доказів, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття документів, наданих позивачем після закриття підготовчого провадження.

З огляду на викладені вище обставини, судова колегія також не вбачає правових підстав для прийняття вказаних документів в якості додаткових доказів у даній справі та відмовляє у їх прийнятті виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" на рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/419/23; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на "29" листопада 2023 об 11:30годині.

20.11.2023 відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№14270), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/419/23 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 29.11.2023 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/419/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/419/23 залишити без змін.

Враховуючи, що представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься копія договору про надання транспортно - експедиторських послуг від 28.10.2021 №149 (надалі- договір т.1 а.с.82-83,89-92), який за твердженням позивача, укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коннект Експрес" (надалі- виконавець), відповідно до умов якого виконавець, діючи від власного імені за заявою замовника та за його кошти, здійснює в інтересах замовника комплекс дій, пов`язаних з організацією вантажних перевезень у міжнародному сполучені та по території України.

Для виконання цього договору виконавець, за дорученням замовника та від власного імені самостійно укладає договори та здійснює розрахунки з перевізниками та іншими третіми особами, що забезпечують виконання Замовлення (Заявки) замовника на транспортно-експедиторські послуги (з перевезення вантажу) та послуги з митного оформлення (пункт 1.1. договору).

Організація перевезення вантажів здійснюється на підставі підтвердженої виконавцем заявки (замовлення), підписаної керівником замовника і скріпленої печаткою, переданою виконавцю електронними засобами зв`язку, яка обов`язково містить: пункт завантаження; дата завантаження; пункт вивантаження; характер вантажу; найменування та маса (брутто) вантажу; особливі умови перевезення; вартість перевезення (пункт 1.3. договору).

Згідно з пунктом 1.5 договору. заявка (замовлення) подається не пізніше, ніж за 24 години до початку завантаження. За надані послуги замовник сплачує виконавцю вартість транспортно - експедиторських послуг, згідно умов замовлення (пункт 1.5. договору).

Відповідно до пункту 2.1.4 договору, виконавець зобов`язується дотримуватися термінів доставки вантажу, негайно (не пізніше, ніж протягом одного робочого дня) інформувати замовника про перешкоди, які виникли і загрожують належному виконанню зобов`язань за цим Договором, листом за допомогою факсимільного зв`язку, електронної пошти.

Згідно з пунктом 4.2. договору, у разі заподіяння шкоди одній стороні з вини іншої, винна сторона зобов`язана відшкодувати таку шкоду іншій стороні в повному обсязі відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 9.4. договору цей договір, заявки, а також всі інші документи, складені сторонам на підставі та на виконання цього договору, підписані шляхом обміну електронною поштою, мають силу оригіналу.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що згідно з поданою ТОВ "Малинівський склозавод" та узгодженою ТОВ "Коннект Експрес" заявкою від 30.11.2021 (т.1 а.с.95) було організовано перевезення вантажу з Китаю. А саме - частини основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Sarajishvili 0,35 літрів та основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Cesena 0,25 літрів, з орієнтовною датою поставки до 24.02.2022.

Загальна сума вантажу, прийнятого до перевезення, складає 25 426,00 доларів США.

Відповідно до оформленої митної декларації (форма МД-2) UA807170/2022/010209 від 23.02.2022 (т.1 а.с.93-94), товар був поданий на розмитнення та знаходився на вантажному транспортному засобі з державним номером НОМЕР_2 в Україні та повинен був 24.02.2022 прибути з вантажем під вивантаження на ТОВ "Малинівський склозавод" за адресою: Харківська область Чугуївський район смт Малинівка вул. Володимирівська, 10.

Проте, як стверджує позивач, договірні зобов`язання відповідачем виконані не були.

Вищевказаний вантаж, а саме: частини основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Sarajishvili 0,35 літрів та основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Cesena 0,25 літрів, на загальну суму 25 426,00 доларів США, позивачу не доставлено.

Таким чином, як вказував позивач, прострочка виконання зобов`язань складає більше 9 місяців.

Позивач зазначав, що він неодноразово звертався до відповідача у телефонному режимі, але останній не надав жодної чіткої інформації щодо стану, місцезнаходження та строків доставки вантажу або компенсації його втрати.

За наведених обставин, 02.02.2023 ТОВ "Малинівський склозавод" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про зобов`язання відповідача передати позивачу прийнятий до перевезення вантаж, а саме: частини основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Sarajishvili 0,35 літрів та основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Cesena 0,25 літрів, за переліком відповідно до митної декларації (форма МД-2) UA807170/2022/010209 від 23.02.2022, або відшкодувати на користь позивача загальну суму вантажу, прийнятого до перевезення, що складає 929574,56 грн (еквівалент задекларованої суми вантажу 25426,00 доларів США, на дату сплати судового збору).

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у даній справі відмовлено в позові повністю з підстав, викладених вище (т.2 а.с.16-24).

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Як було зазначено, предметом спору у даній справі є вимога про зобов`язання ТОВ "Коннект Експрес" передати позивачу прийнятий до перевезення вантаж, а саме: частини основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Sarajishvili 0,35 літрів та основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Cesena 0,25 літрів, за переліком відповідно до митної декларації (форма МД-2) UA807170/2022/010209 від 23.02.2022 або відшкодувати на користь позивача загальну суму вантажу, прийнятого до перевезення, що складає 929574,56 грн (еквівалент задекларованої суми вантажу 25426,00 доларів США) у зв`язку із порушенням договору про надання транспортно - експедиторських послуг від 28.10.2021 №149.

При цьому, на думку позивача, додана ним до матеріалів справи заявка від 30.11.2021 (т.1 а.с.95) була узгоджена ТОВ "Коннект Експрес" у відповідності до умов укладеного договору. Та, саме на підставі вказаної заявки було організовано перевезення вантажу з Китаю, а саме частини основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Sarajishvili 0,35 літрів та основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Cesena 0,25 літрів, з орієнтовною датою поставки до 24.02.2022.

Відповідач наполягає на тому, що договір про надання транспортно -експедиторських послуг від 28.10.2021 №149, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, між сторонами укладено не було.

Так, за усним зверненням позивача, на його електронну адресу відповідачем було направлено проект договору № 149 від 28.10.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг. Проте, як вказує відповідач, позивач запропонований проект договору не погодив, оскільки жодної відповіді (в тому числі й на електронну пошту відповідача) не надіслав, а лише намагався в телефонному режимі встановити вартість послуг з доставки вантажу з Китаю. На запити позивача представником відповідача надавалась орієнтовна вартість транспортно-експедиторських послуг. Проте, позивачем так і не було вчинено будь-яких дій, які б підтверджували його бажання укласти договір на запропонованих відповідачем умовах (акцепт оферти).

Тобто, сторонами не було досягнуто згоди за всіма встановленими законодавством умовами, необхідними для укладення договору, а отже, договір 28.10.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг не був укладений.

Отже, судова колегія зазначає, що у даних правовідносинах насамперед слід встановити, чи був укладений договір про надання транспортно - експедиторських послуг між сторонами, оскільки при вирішенні даного спору від встановлення факту укладення/не укладання спірного договору надання транспортно - експедиторських послуг від 28.10.2021 №149 безпосередньо залежить факт виникнення/не виникнення у відповідача зобов`язань за договором з доставки вантажу та наявності чи відсутності підстав для притягнення до відповідальності за неналежне його виконання шляхом зобов`язання передати позивачу прийнятий до перевезення вантаж, або відшкодування на користь позивача загальної суми втраченого вантажу.

Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини. Зокрема, згідно з умовами частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Приписами статті 14 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у встановлених договором або актом цивільного законодавства межах, особа не може бути примушеною до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

За частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (частини 1 та 2 статті 207 Цивільного кодексу України.

Статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами

Згідно з положеннями статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Таким чином, судова колегія звертає увагу на те, що в межах наданих законом учасники цивільного обороту можуть на власний розсуд врегулювати момент укладання договору.

Відповідно до приписів статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

В силу приписів частини першої статті 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частинами 1 та 2 статті 642 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що надана позивачем копія договору надання транспортно - експедиторських послуг від 28.10.2021 №149, а також копія Акту надання послуг № 41 від 22.02.2022 (т.1 а.с.194), не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, з огляду на відсутність оригіналів вказаних документів в обох сторін, а також враховуючи категоричні заперечення відповідача проти факту укладення між сторонами договору № 149 від 28.10.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що пунктом 1.3. договору сторони погодили, що організація перевезення вантажів здійснюється на підставі підтвердженої виконавцем заявки (замовлення), підписаної керівником замовника і скріпленої печаткою, переданою виконавцю електронними засобами зв`язку, яка обов`язково містить: пункт завантаження; дата завантаження; пункт вивантаження; характер вантажу; найменування та маса (брутто) вантажу; особливі умови перевезення; вартість перевезення.

Згідно з пунктом 1.5 договору. заявка (замовлення) подається не пізніше, ніж за 24 години до початку завантаження. За надані послуги замовник сплачує виконавцю вартість транспортно- експедиторських послуг, згідно умов замовлення (пункт 1.5. договору).

В якості доказів існування між сторонами договірних відносин з приводу доставки вантажу з Китаю, позивачем було долучено до матеріалів справи витяг з переписки (електронною поштою) щодо погодження іншої заявки на доставку ватажу з Китаю (а саме - 6 фанерних ящиків, загальною вагою брутто 3153кг) (т.1 а.с.75-76), зобов`язання за якими було сторонами виконано в повному обсязі, про що підписано Акт надання послуг № 50 від 03.05.2022 (т.1 а.с.73 на звороті).

Даним листуванням підтверджено наявність замовлення на виконання перевезення іншого вантажу (6 фанерних ящиків 110*60*40, загальна вага брутто 3155,00 кг. Комплект форм для виробництва пляшки), а також факт підтвердження виконавцем заявки (замовлення).

При цьому, послуги з доставки цього вантажу були надані відповідачем в повному обсязі; прийняті та оплачені позивачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 16144 від 03.05.2022 (т.1 а.с.74 на звороті).

Поряд з цим, як встановлено місцевим господарським судом, доказів обговорення умов заявки (замовлення) від 30.11.2021 на перевезення вантажу (частини основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшок Sarajishvili 0,35 літрів та основного комплекту форм з металу для виробництва склопляшек Cesena 0,25 літрів, загальною вагою 1792 кг), позивачем, як під час розгляду справи місцевим господарським так і під апеляційного перегляду даної справи надано не було.

З копії вказаної заявки вбачається, що вона підписана лише представником позивача. Погодження заявки (замовлення) від 30.11.2021 з боку ТОВ "Коннект Експрес" відповідачем заперечується.

Крім того, на підтвердження перевезення вказаного вище вантажу позивачем також було додано до матеріалів справи копію митної декларації UA 807170/2022/010209 від 23.02.2022 (т.1 а.с.93), в якій відсутні будь-які відмітки щодо приймання цього вантажу до транспортування саме відповідачем - ТОВ "Коннект Експрес".

З вказаної митної декларації, а саме графи 18 вбачається, що вантаж фактично було отримано особою, у користуванні якої був автомобіль з номерними знаками НОМЕР_2 .

З огляду на те, що відповідач зазначав, що транспортний засіб з державним номером НОМЕР_2 йому не належить, будь-які цивільно-правові чи господарські договори з власником даного транспортного засобу відповідачем ніколи не укладались, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2023 було витребувано Головного сервісного центру МВС (04085, м. Київ, вул. Лук`янівська, буд. 62) документально підтверджену інформацію щодо особи, за якою зареєстровано транспортний засіб - автомобіль з номерними знаками НОМЕР_2 (т.1 а.с.64-67).

25.04.2023 на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 21.03.2023 головним сервісним центром МВС було надано відповідь (т.1 а.с.118-119), згідно якої власником транспортного засобу з номерними знаками НОМЕР_2 є фізична особа - підприємець Блінов Анатолій Васильович.

Зважаючи на те, що вантаж було фактично отримано особою, у користуванні якої був автомобіль з номерними знаками НОМЕР_2 , що вбачається з митної декларації UA 807170/2022/010209 від 23.02.2023, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказана особа ФОП Блінов Анатолій Васильович, має юридичний інтерес до предмету спору, в розумінні статті 50 Господарського процесуального кодексу України, та прийняття рішення у даній справі може вплинути на його права та інтереси, у зв`язку із чим, ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2023 залучив вказану особу до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (т.1 а.с.146-148).

Проте, копії ухвал суду від 01.06.2023, від 20.06.2023, від 10.08.2023, від 05.09.2023 ФОП Бліновим А.В. не отримувались через його відсутність за вказаною адресою, пояснень щодо заявленого позову на вимогу суду вказаною особою надано не було.

Отже, за наведених обставин, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що надані позивачем документи свідчать про існування між сторонами господарських правовідносин, але не підтверджують факту наявності у відповідача зобов`язань щодо поставки вантажу саме за спірною заявкою (замовленням) позивача від 30.11.2021 на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 149 від 28.10.2021 та факту порушення таких зобов`язань відповідачем.

Зважаючи на предмет спору у даній справі, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, для зобов`язаної сторони настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з частина 1-3 статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Враховуючи вказані норми, для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Позивачем не доведено факту наявності між сторонами договірних відносин щодо перевезення спірного вантажу, тобто відсутні підстави вважати, що збитки, понесені позивачем, виникли в результаті протиправної поведінки відповідача та з його вини.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю в діях відповідача доведеного доказам, долученими до матеріалів справи, складу цивільного правопорушення, підстави для стягнення з нього збитків відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи, що наданими позивачем доказами не доведено факту наявності між сторонами договірних відносин саме щодо перевезення спірного вантажу за заявкою (замовлення) від 30.11.2021, а також недоведеності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод".

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які Сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю доказів, що свідчать про ухвалення судом оскаржуваного рішення із порушенням норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та про залишення рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/419/23 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 254, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статті 276, статті 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/419/23 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2023р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий