Постанова

від 28.11.2023 по справі 917/876/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року м. Харків Справа № 917/876/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради" (вх. № 2065 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі №917/876/23, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Ореховською О.О., в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, повний текст складено 22.09.2023,

за позовом Комунального підприємства "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради", м.Полтава

до Комунального підприємства "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради", м.Полтава

про стягнення 34 261,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі №917/876/23 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради" на користь Комунального підприємства "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" заборгованість у розмірі 34261,71 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 18 вересня 2023 року (повне рішення складено та підписано 22 вересня 2023 року) по справі №917/876/23 про стягнення з відповідача (апелянта) Комунального підприємства «Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради» на користь позивача Комунального підприємства « 3-тя міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради» заборгованості у розмірі 34261,71 грн; вирішити питання про стягнення судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 2684,00 грн. та в сумі 4026,00 грн. за розгляд апеляційної скарги з позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради" (вх. № 2065 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі №917/876/23; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "28" листопада 2023 р. о 15:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.

13.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 13958), в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі №917/876/23 без змін.

Позивач та відповідач в судове засідання Східного апеляційного господарського суду 28.11.2023 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи, а саме: рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 30.10.2023) заявнику апеляційної скарги; довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 30.10.2023) в електронний кабінет позивача, яка сформована в програмі Діловодство спеціалізованого позивачу суду (т.2, а.с. 97, 106).

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено умови для реалізації учасниками справи прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу, проте сторони у справі не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що між Комунальним підприємством "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" (далі - КП "3-я МКП ПМР") та Комунальним підприємством "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради" (далі - КП "ОКЛВЛД ПОР") був укладений договір №3 від 02.01.2020 про надання послуг по проведенню бактеріологічних досліджень (далі Договір).

У відповідності до п.1.1. Договору замовник (КП "ОКЛВЛД ПОР") замовляє, а виконавець (КП "3-я МКП ПМР") надає послуги по проведенню бактеріологічних досліджень, які надійшли від замовника.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна послуги кожного найменування зазначається у прейскуранті, який додається до договору.

Ціна за одиницю послуги може змінюватися. У випадку зміни ціни сторонами укладається додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.3 Договору).

Відповідно п. 3.1 Договору розрахунок здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця, згідно наданого рахунку та акту виконаних робіт.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2020.

Управлінням Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області було здійснено зустрічну звірку КП "3-я МКП ПМР" по питанню документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради за період з 01.01.2019 по 31.08.2021 року.

За результатами зустрічної звірки Управлінням Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області складено довідку від 27.09.2021 №201604-23/137-з, відповідно змісту якої за період з 01.01.2020 по 31.08.2021 бактеріологічною лабораторією КП "3-я МКП ПМР" проведено, зокрема, для КП "ОКЛВЛД ПОР" 2156 бактеріологічних досліджень (за 2020 рік -1693 бактеріологічних досліджень, за січень-серпень 2021 року 463 бактеріологічних досліджень), сума фактичних витрат на придбання реактивів та медичних виробів складає 42082,08 грн. (за 2020 рік -34261,71 грн., за січень-серпень 2021 7820,37 грн.).

В додатках довідки від 27.09.2021 №201604-23/137-з міститься Інформація щодо проведених бактеріологічних досліджень лабораторією КП "3-я МКП ПМР" для обласних лікувально-профілактичних закладів та фактична вартість понесених витрат (медикаментів та виробів медичного призначення) за 2020 рік, в якій зазначено, що для КП "ОКЛВЛД ПОР" проведено 1693 дослідження на загальну вартість 34 261,71 грн., а саме:

1) Бактеріологічне дослідження калу на виявлення збудників кишкових інфекцій: кількість - 92; вартість - 1939,36 грн.;

2) Бактеріологічне дослідження на патогенну мікрофлору: кількість -1229; вартість - 28549,67 грн.;

3) Бактеріологічне дослідження на дифтерію: кількість -11; вартість - 88,77 грн.;

4) Бактеріологічне дослідження на патогенний стафілокок діагн.: кількість - 20; вартість 287,40 грн.;

5) Бактеріологічне дослідження на патогенний стафілокок профіл.: кількість - 14; вартість - 146,30 грн.;

6) Бактеріологічне дослідження на дріжджеподібні гриби роду Candida: кількість -21; вартість 243,39 грн.;

7) Санітарно - бактеріологічні дослідження змивів на санітарно - показникові мікроорганізми: стерильність виробів медпризначення кількість 140, вартість 1650,60 грн.;

8) Санітарно - бактеріологічні дослідження змивів на санітарно - показникові мікроорганізми: стирильність змивів - кількість 166; вартість 1356,22 грн.

21.03.2023 КП "3-Я МКП ПМР" надіслало на адресу КП "ОКЛВЛД ПОР" претензійний лист №01-09/355 від 21.03.2023 року з вимогою про необхідність здійснення оплати понесених фактичних витрат КП "3-Я МКП ПМР" на надані послуги з проведення бактеріологічних досліджень за 2020 та за 2021 роки, всього на суму 42082,08 грн. До вказаного претензійного листа додано, зокрема: рахунок на оплату №217 від 12.09.2022 до договору №3 від 02.01.2020 на суму 34261,71 грн., акт надання послуг № 217 від 12.09.2022 складений на підставі договору №3 від 02.01.2020 та копію довідки Управління Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 27.09.2021 №201604-23/137, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком, поштовою накладною №3600401156303 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач акт надання послуг № 217 від 12.09.2022 не підписав, вказану у ньому суму позивачу не оплатив.

14.04.2023 до позивача від КП "ОКЛВЛД ПОР" надійшла відповідь вих. №01-20/210 від 11.04.2023, в якій зазначено про відсутність підстав для стягнення заборгованості та для оплати понесених КП "3-Я МКП ПМР" фактичних витрат на послуги з проведення бактеріологічних досліджень. Відповідач зазначив, що ціна вартості послуг не узгоджена сторонами, розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 04.06.2020 року № 267 на спірні правовідносини не розповсюджує свою дію, при цьому позивач своєчасно не виставляв акти та не надавав рахунки на оплату наданих послуг.

Оскільки КП "ОКЛВЛД ПОР" не здійснило оплату вищезазначених послуг по проведенню бактеріологічних досліджень, КП "3-я МКП ПМР" звернулося у травні 2023 до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з КП "ОКЛВЛД ПОР" заборгованості у сумі 34261,71 грн. за Договором про надання послуг по проведенню бактеріологічних досліджень №3 від 02.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору №3 від 02.01.2020 КП "ОКЛВЛД ПОР" видавало направлення на проведення бактеріологічних досліджень в паперовому вигляді за формою №204/о, затвердженою наказом МОЗ України від 04.01.2001 році №1 "Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів", а КП "3-я МКП ПМР" приймало ці направлення, які реєструвало в журналах реєстрації досліджень і результатів визначення чутливості мікроорганізмів до хіміотерапевтичних препаратів (форма №254/о, затверджена наказом МОЗ України від 04.01.2001 році №1) та проводило бактеріологічні дослідження. В подальшому направлення на проведення бактеріологічних досліджень в паперовому вигляді за формою №204/о КП "3-Я МКП ПМР" повертало до КП "ОКЛВЛД ПОР" разом з результатами цих досліджень.

На підтвердження виникнення господарських відносин між сторонами, позивач, окрім копії Договору №3 від 02.01.2020, копії довідки Управління Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 27.09.2021 №201604-23/137, копії статуту КП "3-Я МКП ПМР", надав до суду завірені належним чином копії журналів, а саме:

- копія журналу реєстрації досліджень і результатів визначення чутливості мікроорганізм хіміотерапевтичних препаратів за грудень 2019-січень 2020;

- копія журналу реєстрації досліджень і результатів визначення чутливості мікроорганізм хіміотерапевтичних препаратів за січень 2020;

- копія журналу реєстрації досліджень і результатів визначення чутливості мікроорганізм хіміотерапевтичних препаратів за лютий 2020;

- копія журналу реєстрації досліджень і результатів визначення чутливості мікроорганізм хіміотерапевтичних препаратів за березень - квітень 2020;

- копія журналу реєстрації досліджень і результатів визначення чутливості мікроорганізм хіміотерапевтичних препаратів за червень 2020;

- копія журналу реєстрації досліджень і результатів визначення чутливості мікроорганізм хіміотерапевтичних препаратів за червень - липень 2020;

- копія журналу реєстрації досліджень і результатів визначення чутливості мікроорганізм хіміотерапевтичних препаратів за вересень - жовтень 2020;

- копія журналу реєстрації досліджень і результатів визначення чутливості мікроорганізм хіміотерапевтичних препаратів за листопад - грудень 2020;

- копія робочого журналу мікробіологічних досліджень за січень - червень 2020;

- копія робочого журналу мікробіологічних досліджень за червень - грудень 2020;

- копія журналу реєстрації мікробіологічних досліджень на дифтерію за жовтень 2019-вересень 2021;

- копія журналу реєстрації мікробіологічних досліджень на дріжджеподібні гриби за травень 2018- січень 2020;

- копія журналу реєстрації мікробіологічних досліджень на дріжджеподібні гриби за 2020;

- копія журналу реєстрації мікробіологічних досліджень на кишкову групу за серпень 2019 - серпень 2020;

- копія журналу реєстрації мікробіологічних досліджень на кишкову групу за серпень 2020 - червень 2021;

- копія журналу реєстрації мікробіологічних досліджень на патогенний стафілокок за 2020.

Позивач зазначив, що замовлення на послуги, які надходили від КП "ОКЛВЛД ПОР" за період з 02.01.2020 року по 31.12.2020 року щодо проведених бактеріологічних досліджень, реєструвались КП "3-Я МКП ПМР" в вищезазначених журналах, а КП "ОКЛВЛД ПОР" зазначено в журналах, як ПОЛ 2 чи ПОКЛ 2.

На підтвердження вартості наданих послуг по проведенню бактеріологічних досліджень, позивач надав до суду Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 07.06.2018 №521 «Про встановлення тарифів на платні послуги з медичного обслуговування, які надаються 3-ю міською клінічною поліклінікою м. Полтави» та Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації "Про затвердження Тарифів на платні послуги з медичного обслуговування, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров`я та вищих медичних навчальних закладах Полтавської області" від 04.06.2020 року №267, зазначивши, що вказані розпорядження є прейскурантом в розумінні умов п. 2.1 Договору.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі №917/876/23 позов задоволено та стягнуто з КП "ОКЛВЛД ПОР" на користь КП "3-Я МКП ПМР" заборгованість у розмірі 34261,71 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Вказане рішення суду першої інстанції, з посиланням на ст. 11, 509, 525, 526, 610, 611, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.13, 73, 74, 76, 77 ГПК України, мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено надання позивачем послуг по проведенню бактеріологічних досліджень відповідачу в повному обсязі, проте КП "ОКЛВЛД ПОР" не виконало свої зобов`язання з оплати отриманих послуг. Вказане відповідачем не спростовано та підтверджується довідкою Управління Північно - Східного Офісу Держаудитслужби в Полтавській області. У зв`язку з викладеним суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 34261,71 грн. підлягають задоволенню.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги, відповідач зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим при неповному встановленні фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального права та з недотриманням норм процесуального права. Відповідач, зокрема, посилався на обставини того, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет, вже перебував на розгляді Господарського суду Полтавської області (ухвалою суду у справі №917/1125/22 від 09.02.2023 залишено позовну заяву без розгляду з підстав неподання витребуваних судом доказів). В подальшому позивач звернувся до суду із двома позовними заявами розділивши заборгованість по роках, а саме про стягнення 7830,37 грн. за 2021 рік та 34261,71грн. за 2020 рік, що свідчить про зловживанням позивачем наданими процесуальними правами. При цьому судом першої інстанції не було виконано приписи статті 173 ГП КУ про об`єднання позовних вимог в одне провадження, що призвело до ухвалення двох протилежних рішень зі спору з одних і тих самих правовідносин між тими ж самими сторонами (рішенням Господарського суду Полтавської області по справі №917/1246/23 від 21.09.2023 р. у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 7830,37 грн. повністю відмовлено). Також судом при розгляді позовних вимог в межах даної справи протиправно не застосовано позовну давність до вимог, підстави для яких виникли до 29.05.2020 року, адже власне 29.05.2023 позивачем було подано позов до суду. Відповідач вказав, що судом зроблено хибний висновок про те, що прейскурантом цін на лабораторні дослідження за укладеним договором є Розпорядження голови ОДА, оскільки у даному розпорядженні йдеться про затвердження тарифів на платні послуги, які надаються за зверненнями громадян без направлення лікаря, а у договорі № 3 від 2 січня 2020 року відсутні будь-які посилання на те, що сторони у договірних відносинах керуються вказаним Розпорядженням голови ОДА. Судом також не враховано той факт, що спеціалістами Держаудитслужби виконано розрахунок собівартості послуг, а не вартості за договірними чи регульованими цінами. Крім того, жодна назва послуг, яка містяться у переліку додатка до Розпорядження голови Полтавської ОДА № 267 від 4 червня 2020 року, не збігається із назвами за переліком послуг, які перелічені у Довідці Управління Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 27.09.2021 року. Судом також помилково не застосовано норми матеріального права, а саме приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині належного складання первинних документів (акту надання послуг та рахунку на оплату). Крім того, судом помилково прийнято як належні докази надання послуг посилання позивача на паперові направлення за формою № 204/о та їх реєстрацію у відповідних журналах реєстрації, оскільки у наданих журналах відповідач зазначений в графі 5 «Заклад, відділення» як ПОЛ2 чи ПОКЛ2, що за будь-яких обставин не дозволяє належно ідентифікувати відповідача. Виходячи з викладеного, враховуючи відсутність належних доказів щодо наявності заборгованості перед позивачем в сумі 34261,71 грн. за проведені бактеріологічні дослідження, та той факт, що результати зустрічної звірки позивача стосуються використання коштів міського бюджету на придбання реактивів та медичних виробів, та те, що відповідача не було залучено як суб`єкта до вказаної перевірки, на думку апелянта отримувач послуг достовірно встановлений не був, так само як і кількість наданих послуг та їх вартість.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що не згоден з вимогами апеляційної скарги відповідача у повному обсязі. Позивач, вказав, що КП « 3-Я МКП ПМР» подавалась позовна заява від 15.05.2023 №01-09/643 до Господарського суду Полтавської області про стягнення заборгованості на загальну суму 42 082,08 грн. (7 830,37 грн. за 2021 рік та 34 261,71 грн. за 2020 рік). Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.05.2023 року у справі №917/791/23 повернуто позовну заяву позивачу для роз`єднання позовних вимог, оскільки позовні вимоги ґрунтуються за двома окремими договорами та не пов`язані між собою підставами виникнення і поданими доказами, що суттєво ускладнює вирішення спору, а також було роз`яснено, що відповідно до ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. У зв`язку із вказаним, КП « 3-Я МКП ПМР» було подано до Господарського суду Полтавської області два окремі позови: один - від 30.06.2023 №01-09/897 про стягнення заборгованості на суму 7 820,37 грн. та другий - від 29.05.2023 №01-09/729 про стягнення заборгованості на суму 34 261,71 грн. Отже, відсутні підстави вважати про зловживання позивачем наданими процесуальними правами. Щодо твердження відповідача про те, що в іншій справі №917/1125/22, позивач не надав журнали реєстрації досліджень, то КП « 3-Я МКП ПМР» були подані вищезазначені журнали до суду на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 21.11.2022 року. Крім того, позивач зазначив про відсутність порушень під час розгляду вказаної справи №917/1125/22 судом першої інстанції. Позивач також вказав, що акти надання послуг та рахунки про оплату складені належним чином (з зазначенням дати, переліку послуг в розрізі бактеріологічних досліджень з цінами, одиницями виміру, посиланням на договір) та надіслані відповідачу після виявлених в ході зустрічної звірки Управлінням Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області понесених фактичних витрат на проведення бактеріологічних досліджень разом із претензійним листом №01-09/355 від 21.03.2023 року. Крім того, позивач наполягав, що прейскурантом в розумінні положень 2.1 укладеного Договору, є відповідне Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації. В журналах реєстрації досліджень і результатів визначення чутливості мікроорганізмів до хіміотерапевтичних препаратів централізованою бактеріологічною лабораторією КП « 3-Я МКП ПМР», назва КП «ОКЛВЛД ПОР» зазначалася, як ПОЛ2 чи ПОКЛ2, саме для зручності в роботі. Позивач вказав, що КП « 3-Я МКП ПМР» надало послуги по проведенню бактеріологічних досліджень КП «ОКЛВЛД ПОР» в повному обсязі, проте відповідач свої зобов`язання з оплати послуг по проведенню бактеріологічних досліджень не виконав, при цьому свою незгоду з укладеним договором №3 від 02.01.2020 всі ці роки ніяк не проявляв ні в письмовій, ні в усній формі, договори аналогічні підписував і в наступних роках без всяких зауважень. Також позивач зазначив, що звернення позивача з позовом відбулося в межах позовної давності.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 14 та статтею 629 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 193 ГК України та 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предметом спору в межах даної справи є стягнення заборгованості у сумі 34 261,71 грн за надані КП « 3-Я МКП ПМР» послуги КП «ОКЛВЛД ПОР» по проведенню бактеріологічних досліджень на підставі договору № 3 від 02.01.2020.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає таке.

Частинами 1 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

На підтвердження виконання умов договору та узгодження сторонами ціни на надані послуги, позивачем надано до матеріалів справи Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 07.06.2018 №521 "Про встановлення тарифів на платні послуги з медичного обслуговування, які надаються 3-ю міською клінічною поліклінікою м. Полтави" та Розпорядження голови "Про затвердження Тарифів на платні послуги з медичного обслуговування, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров`я та вищих медичних навчальних закладах Полтавської області" від 04.06.2020 року №267.

Позивач в позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу наполягає на тому, що Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації є прейскурантом в розумінні умов п. 2.1 Договору.

Так відповідно до пункту 2.1. Договору ціна послуги кожного найменування зазначається у прейскуранті, який додається до договору.

Позивачем по справі не надано до матеріалів справи узгодженого сторонами прейскуранту до Договору №3 від 02.01.2020, як і доказів погодження сторонами того, що відповідні Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації про встановлення тарифів на платні послуги з медичного обслуговування від 07.06.2018 №521 та від 04.06.2020 року №267 є прейскурантом в розумінні п. 2.1 Договору та визначають ціну наданих послуг.

Крім того, позивач жодним чином не спростував твердження апелянта, що надане Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації про встановлення тарифів на платні послуги з медичного обслуговування стосується послуг за зверненнями громадян, що надаються без направлення лікаря (розділ IV додатку до розпорядження), а тому не стосується господарських правовідносин, які склались між сторонами, як юридичними особами.

Також позивач не зазначив, по якому розділу та по яких пунктах тарифів на платні послуги з медичного обслуговування, які затверджені вказаними розпорядженнями, він розрахував вартість послуг. Не вказані такі відомості і у довідці Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області № 201604-23/137-з від 27.09.2021.

Таким чином, посилання позивача на те, що вартість наданих відповідачу за договором послуг у 2020 році на суму 34 261,71 грн відповідає встановленим Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 04.06.2020 року №267 тарифам на платні послуги з медичного обслуговування, є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи. Отже, доводи скаржника в цій частині знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно п. 3.1 Договору розрахунок здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця, згідно наданого рахунку та акту виконаних робіт.

До матеріалів справи позивачем надано надісланий 21.03.2023 на адресу відповідача претензійний лист №01-09/355 від 21.03.2023 року, до якого додано, рахунок на оплату №217 від 12.09.2022 та акт надання послуг №217 від 12.09.2022 на суму 34261,71 грн., які містять дату складання, перелік послуг та посилання на договір №3 від 02.01.2020. Акт надання послуг №217 від 12.09.2022 відповідачем підписано не було.

Перелік та найменування наданих послуг, їх вартість та кількість, яка міститься у зазначених рахунках на оплату та акті надання послуг, співпадає із переліком досліджень, зазначених в додатку до довідки Управління Північно - східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 27.09.2021 №201604-23/137-з "Інформації щодо проведених бактеріологічних досліджень лабораторією КП "3-я МКП ПМР" для обласних лікувально-профілактичних закладів та фактична вартість понесених витрат (медикаментів та виробів медичного призначення) за 2020".

Як самостійно зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, акт надання послуг та рахунок на оплату не надсилалися позивачем відповідачу у 2020 році, оскільки були надіслані лише після виявлених Управлінням Північно - Східного офісу держаудитслужби в Полтавській області в ході зустрічної звірки понесених фактичних витрат на проведенні бактеріологічні дослідження.

Так згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 статті 905 ЦК України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

У п.5.1 Договору зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2020.

Доказів продовження дії договору станом на 12.09.2022 (на дату формування акту та рахунку) суду не надано.

Отже, вказаний рахунок і акт датовані 12.09.2022, тобто після закінчення дії договору та після заявленого періоду наданих послуг. А направлені ці докази відповідачу з претензійним листом лише 21.03.2023. Натомість позивач посилається, як на підтвердження факту надання послуг, на Журнали реєстрації відповідних досліджень, які складались КП "3-я МКП ПМР" ще у 2019-2021 роках.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у вказаній довідці Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зазначено, що фактично на проведення бактеріологічних досліджень позивачем використано коштів міського бюджету на придбання реактивів та медичних виробів, зокрема щодо відповідача у період 2020 року на суму 34261,71 грн.

Таким чином, у довідці від 27.09.2021 №201604-23/137-з не зазначено вартість наданих послуг, а зроблений висновок лише щодо використання коштів міського бюджету на придбання реактивів та медичних виробів.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновків, що позивач після проведеної Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зустрічної звірки, склав акт надання послуг та рахунок на оплату від 12.09.2022 на суму 34261,71 грн саме із переліком використаних коштів міського бюджету на придбання реактивів та медичних виробів, який зазначений в довідці від 27.09.2021 №201604-23/137-з, проте визначив їх в акті як перелік наданих послуг по проведенню досліджень.

При цьому позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів в підтвердження того, що вказані реактиви та медичні вироби були використані позивачем саме для виконання послуг для відповідача по договору № 3 від 02.01.2020.

Так у п.1.1 Договору вказано, що замовник (відповідач) замовляє, а виконавець надає послуги по проведенню бактеріологічних досліджень, які надійшли від замовника.

Позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів в підтвердження того, що відповідач замовляв послуги, вказані позивачем у акті надання послуг №217 від 12.09.2022.

Позивач у позові зазначав, що відповідач видавав направлення на проведення бактеріологічних досліджень в паперовому вигляді за формою №204/о, затвердженою наказом МОЗ України від 04.01.2001 році № 1, а позивач приймав ці направлення та реєстрував їх у відповідних журналах реєстрації і проводив бактеріологічні дослідження. Потім направлення на проведення бактеріологічних досліджень в паперовому вигляді за формою №204/о позивач повертав до КП «ОКЛВЛД ПОР» разом з результатами цих досліджень.

Проте доказів в підтвердження складання, надання та реєстрації відповідачем вказаних направлень за формою №204/о позивач суду не надав.

В даному випадку апеляційний господарський суд вважає слушними доводи скаржника, що судом першої інстанції помилково прийнято як належні докази надання послуг посилання позивача на паперові направлення за формою № 204/о та їх реєстрацію у відповідних журналах реєстрації, оскільки у наданих журналах відповідач зазначений в графі 5 «Заклад, відділення» як ПОЛ2 чи ПОКЛ2, що за будь-яких обставин не дозволяє належно ідентифікувати відповідача.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована повна назва відповідача - Комунальне підприємство "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради", а його скорочена назва - КП «ОКЛВЛД ПОР».

Жодних доказів в підтвердження того, що зазначені у журналах заклади під абревіатурами ПОЛ 2 чи ПОКЛ 2 дійсно є відповідачем, позивач суду не надав.

Тобто, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідач замовив саме ті види послуг по проведенню бактеріологічних досліджень та їх кількість, що визначена позивачем у акті надання послуг та рахунку на оплату №217 від 12.09.2022 на суму 34 261, 71 грн.

До того ж в Довідці Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 27.09.2021 №201604-23/137-з зазначено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку Поліклініки (Меморіальний ордер N4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з дебіторами», Меморіальний ордер N6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами», банківські виписки, рахунки, акти виконаних робіт) за період з 01.01.2020 по 31.08.2021 взаєморозрахунки між Поліклінікою та закладами охорони здоров?я (один з яких КП «ОКЛВЛД ПОР») за надані бактеріологічні дослідження не здійснювались, дебіторська та кредиторська заборгованість в обліку Поліклініки станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 31.08.2021 відсутня.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість довідка Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 27.09.2021 №201604-23/137-з, складена за результатами зустрічної звірки позивача по питанню документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради за період з 01.01.2019 по 31.08.2021 року, не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача відшкодувати позивачу його витрати.

Отже, в даному випадку позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів, які б підтвердили фактичне надання відповідних послуг відповідачу по проведенню бактеріологічних досліджень у 2020 році на загальну суму 34261,71 грн.

На підставі викладеного вище, колегія суддів дійшла висновків, що позивач не довів належними доказами факту замовлення відповідачем спірних послуг, їх обсяг та узгоджену сторонами вартість, як і факту надання послуг саме відповідачу, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено, що КП "3-Я МКП ПМР" надало послуги по проведенню бактеріологічних досліджень КП "ОКЛВЛД ПОР" в повному обсязі, у зв`язку із чим рішення суд першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги підлягає скасуванню.

Частинами 3 - 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України дозволяє зробити висновок, що в ній встановлені суб`єктивні межі застосування позовної давності. Тобто такі випадки, до яких позовна давність не застосовується судом, оскільки відсутня відповідна заява сторони у спорі. Без заяви сторони у спорі позовна давність судом за власною ініціативою застосовуватись не може за жодних обставин. Суд апеляційної інстанції вправі прийняти до розгляду заяву про застосування позовної давності лише за умови, що відповідач у справі не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про день та час судового розгляду справи, чи у разі інших поважних причин, які об`єктивно позбавляли особу зробити в суді першої інстанції таку заяву, внаслідок чого було порушено принцип процесуальної рівності сторін. (Вказані висновки наведені в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року справа № 910/7987/22).

З матеріалів справи встановлено, що відповідач по справі був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі (т.2, а.с. 42), проте не подавав до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності в межах №917/876/23 до винесення ним рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та перевіривши докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.

Пунктом 2 частини 1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі №917/876/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає розподілу у відповідності до приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської обласної ради" задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі №917/876/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Комунального підприємства "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" (пров. Рибальський, 10-В, м.Полтава, код ЄДРПОУ 01999595) на користь Комунального підприємства "Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім`ї та репродукції людини, медичної генетики Полтавської Обласної Ради" (вул. Шевченка, б.10, м. Полтава, код ЄДРПОУ 01999112) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.12.2023.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель