Ухвала

від 08.12.2023 по справі 905/291/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

08.12.2023р. Справа №905/291/23

Розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк», м.Київ

про забезпечення позову у справі №905/291/23

за заявою Акціонерного товариства ОТП Банк, м.Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання, м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771)

про банкрутство

Суддя Левшина Г.В.

ВСТАНОВИВ:

23.08.2023р. до господарського суду Донецької області звернулось Акціонерне товариство ОТП Банк із заявою №73-1-3/901 від 17.08.2023р. до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання, м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771), про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ухвалою суду від 26.09.2023р. прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства ОТП Банк, м.Київ про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання, м.Костянтинівка; проведення підготовчого засідання призначено на 16.10.2023 року о 13:00 год.; боржнику до дати підготовчого засідання запропоновано надати до суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі із доданням відповідних доказів, складений відповідно до ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п.6 ст.39 цього Кодексу, а також доказів направлення заявнику копії відзиву; зобов`язано заявника надати суду документально підтвердженні відомості погашення кредиторської заборгованості боржником (у разі наявності), а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; встановлено заборону власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.

Ухвалою суду від 17.10.2023р. відкрито провадження у справі №905/291/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Акціонерного товариства ОТП Банк в сумі 48758347,09 грн., а також судового збору в сумі 24810,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання; введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича; встановлено дату попереднього засідання суду на 21.11.2023 року о 13:30 год.

18.10.2023р. за номером 71636 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання, м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771).

07.12.2023р. через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Таскомбанк», м.Київ надійшла заява про забезпечення позову, за змістом якої останній просить суд накласти арешт на рухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання, м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771), а саме на:

- вантажний фургон малотоннажний-В, модель/колір ЗАЗ 110557, білий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік випуску 2004р., реєстраційний номер: НОМЕР_2 ;

- вантажний фургон малотоннажний-В, модель/колір JinBei SY 6483 Q1, білий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , рік випуску 2006р., реєстраційний номер: НОМЕР_4 ;

- вантажний бортовий-тентований, ГАЗ, 3302-415, фіолетовий, білий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , рік випуску 2006р., реєстраційний номер: НОМЕР_6 ;

- автобус мікроавто бус D, модель/колір ГАЗ 22171, білий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , рік випуску 2007р., реєстраційний номер: НОМЕР_8 ;

- вантажний бортовий, модель/колір ЗИЛ 5301 ЯО, червоний, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_9 , рік випуску 2003р., реєстраційний номер: НОМЕР_10 ;

- вантажний сідловий тягач Е, модель/колір КАМАЗ 54112, червоний, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_11 , рік випуску 1992р., реєстраційний номер: НОМЕР_12 ;

- напівпричіп н/прибортовий Е, модель/колір ОДАЗ 9385, колір коричневий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_13 , рік випуску 1992р., реєстраційний номер: НОМЕР_14 ;

- вантажний автокран 10-20Т-С, модель/колір ЗИЛ 133 ГЯ, колір синій, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_15 , рік випуску 1984р., реєстраційний номер: НОМЕР_16 ;

- легковий седан В, модель/колір ЗАЗ DAEWOO T13110, колір сірий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_17 , рік випуску 2004р., реєстраційний номер: НОМЕР_18 ;

- самохідне шасі, модель/колір Т-16МГ-У1, рік випуску 1992р., реєстраційний номер: НОМЕР_19 ;

- причіп 2, модель/колір 2 ПТС-4, рік випуску 1992р., реєстраційний номер: НОМЕР_20 ;

- причіп 2, модель/колір 2 ПТС-6, рік випуску 1992р., реєстраційний номер: НОМЕР_21 ;

- трактор модель/колір МТЗ-80, рік випуску 1991р., реєстраційний номер: НОМЕР_22 ;

- трактор модель/колір ЮМЗ-6 АК-1, рік випуску 1992р., реєстраційний номер: НОМЕР_23 ;

- автопогрузчик, модель/колір 4041В, рік випуску 1999р., реєстраційний номер: НОМЕР_24 ;

- автопогрузчик, модель/колір 40814, рік випуску 1988р., реєстраційний номер: НОМЕР_25 ;

- елетропогрузчик, модель/колір ЕП-103-2.8У11, рік випуску 1984р., реєстраційний номер: НОМЕР_26 .

В обгрунтування своїх вимог заявником зазначено, що у зв`язку з невиконанням ТОВ Костянтинівський завод металургійного обладнання умов Договору застави від 23.06.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., та зареєстрованого в реєстрі за №1571, предметом якого є застава автотранспорту в кількості 17 одиниць, що забезпечує виконання зобов`язань за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК1499 від 23.06.2017р., АТ «Таскомбанк» має намір звернутися до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ Костянтинівський завод металургійного обладнання про зобов`язання вчинення дій шляхом заміни заставного майна іншим майном та стягнення штрафу за незбереження заставного майна.

Поряд із цим, банк зауважує, що під час дії воєнного стану в Україні останньому вкрай проблематично контролювати наявність та стан вказаного рухомого майна та виникає великий ризик його пошкодження, знищення або взагалі відчуження поза межами справи про банкрутство.

На думку заявника, імовірним виникненням вказаних вище ризиків є повне ігнорування з боку боржника виконання взятих на себе кредитних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними, що підтверджується в т. ч. ініціюванням зі сторони боржника судових процесів щодо встановлення обставин відсутності грошових зобов`язань за Кредитними договорами, укладеними з АТ «Таскомбанк».

Окрім того, 04.01.2023р. представниками АТ «Таскомбанк» за юридичною адресою Боржника, яка також і є його фактичним місцезнаходженням, а саме: вул. Інженерна, буд. 3, м.Костянтинівка, Донецька область, було проведено моніторинг рухомого майна, що знаходиться в заставі у банку, однак, вищевказаних заставних автомобілів виявлено не було.

Враховуючи вищенаведене, заявник просить до подачі позовної заяви вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю Костянтинівський завод металургійного обладнання щоб уникнути наслідків, що можуть призвести до знищення/відчуження майна, що належить на праві власності боржнику та знаходиться в заставі у Акціонерного товариства «Таскомбанк».

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк», м.Київ про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.ч.1, 2, 4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`зання.

Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За правилами ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності з ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 12.06.2019р. у справі №910/773/19.

При цьому судом враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі №914/120/19.

Відповідно до змісту ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Акціонерне товариство «Таскомбанк», обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, зазначає, що існує ризик знищення або відчуження майна, що належить на праві власності боржнику та знаходиться в заставі у банку.

Поряд із цим, до заяви про забезпечення позову, заявником додано лише довіреність на представника банку, докази сплати судового збору та договір застави від 23.06.2017р.

Одночасно, суд встановив відсутність доданого до зазначеної заяви будь-якого належного доказу на підтвердження вчинення ТОВ Костянтинівський завод металургійного обладнання на теперішній час дій, спрямованих на відчуження/знищення/приховування свого майна та створення певних перешкод щодо подальшого розгляду справи.

Як вже було зазначено судом, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення сторони від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, подана Акціонерним товариством «Таскомбанк» заява про забезпечення позову ґрунтується лише на формальних припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів, які свідчили б про необхідність вжиття заходів для забезпечення позову не надано, тому у суду немає жодних обґрунтованих підстави вважати, що боржником наразі вчиняються дії, що можуть призвести до знищення/відчуження майна, що знаходиться в заставі у Акціонерного товариства «Таскомбанк».

Додатково суд акцентує увагу заявника, що ухвалою суду від 17.10.2023р. про відкриття провадження у справі про банкрутство було вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк», м.Київ про забезпечення позову, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити в задоволенні останньої.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 73, 74, 76, 86, 129, 136, 137, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк», м.Київ про забезпечення позову.

Ухвалу складено та підписано 08.12.2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст.256-259 ГПК України.

Суддя Г.В. Левшина