Рішення
від 05.12.2023 по справі 906/1195/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1195/22 (906/776/23)

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" про визнання недійсними біржового контракту Київської агропромислової біржі від 04.11.2019 за № 3/041119, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", та біржового контракту Київської агропромислової біржі від 15.01.2020 за № 5/150120, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - фізичної особи - підприємця Ребеко Світлани Юріївни, фізичної особи ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська агропромислова біржа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Скраглівське хлібозаготівельне підприємство", Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільнянське хлібозаготівельне підприємство", у межах справи № 906/1195/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3"-,

за участю представників сторін:

- від позивача: не з`явилися;

- від відповідача 1 - не з`явилися;

- від відповідача 2 - не з`явилися;

- від третіх осіб - не з`явилися,-

у провадженні Господарського суду Житомирської області (суддя Костриця О.О.) перебуває справа №906/1195/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (далі - боржник, ТОВ "Агро-Сем", відповідач 1).

07.06.2023 до господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - позивач, ТОВ "Суффле Агро Україна") до ТОВ "Агро-Сем 3", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" (далі - ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", відповідач 2) про визнання недійсними біржового контракту Київської агропромислової біржі від 04.11.2019 № 3/041119, укладеного між ТОВ "Агро-Сем-3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", та біржового контракту Київської агропромислової біржі від 15.01.2020 № 5/150120, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" (т. 1 а.с. 2-42).

Ухвалою господарського суду від 12.06.2023 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження щодо її розгляду у межах справи №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3" за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - фізичну особу - підприємця Ребеко Світлану Юріївну (далі - фізичну особу - підприємця Ребеко С.Ю., третя особа 1), фізичну особу - підприємця Середу Дениса Володимировича (далі - фізичну особу - підприємця ОСОБА_3., третя особа 2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська агропромислова біржа" (далі - ТОВ "Київська агропромислова біржа", третя особа 3), Товариство з обмеженою відповідальністю "Скраглівське хлібозаготівельне підприємство" (далі - ТОВ "Скраглівське хлібозаготівельне підприємство", третя особа 4), Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільнянське хлібозаготівельне підприємство" (далі - ТОВ "Привільнянське хлібозаготівельне підприємство", третя особа 5); судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.07.2023 о 12:00 год (т. 1 а.с. 45-47).

04.07.2023 до господарського суду надійшла заява ТОВ "Суфле Агро Україна" від 30.06.2023 № 2/п про долучення до матеріалів справи доказів направлення третім особи копії позовної заяви з додатками (т. 1 а.с. 64-71).

18.07.2023 до господарського суду надійшла заява ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (т. 1 а.с. 77-80).

Ухвалою господарського суду від 20.07.2023 прийнято заяву ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду в наступному судовому засіданні; продовжено строк розгляду справи по суті на підставі частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено розгляд справи по суті на 14.09.2023 о 12:00 год (т. 1 а.с. 98-99).

Ухвалою господарського суду від 14.09.2023 постановлено здійснювати розгляд справи № 906/1195/22 (906/776/23) за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10.10.2023 о 12:00 год (т. 1 а.с.134-136).

09.10.2023 до господарського суду надійшло клопотання представника ТОВ "Суффле Агро Україна" адвоката Стельмаха Ю.М. про заміну третьої особи фізичної особи - підприємця Середи Д.В. на фізичну особу ОСОБА_3. (т. 1 а.с. 164-165).

Ухвалою господарського суду від 10.10.2023, зокрема, замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів фізичну особу - підприємця Середу Д.В. на фізичну особу ОСОБА_3.; продовжено строк підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 31.10.2023 о 12:30 год (т. 1 а.с. 169-171).

Ухвалою господарського суду від 31.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/776/23 за позовом ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Агро-Сем 3", ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" про визнання недійсними біржового контракту Київської агропромислової біржі від 04.11.2019 за № 3/041119, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", та біржового контракту Київської агропромислової біржі від 15.01.2020 за № 5/150120, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - фізичної особи - підприємця Ребеко С.Ю., фізичної особи ОСОБА_3, ТОВ "Київська агропромислова біржа", ТОВ "Скраглівське хлібозаготівельне підприємство", ТОВ "Привільнянське хлібозаготівельне підприємство" до судового розгляду по суті у межах справи №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3"; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 05.12.2023 об 11:30 год (т. 2 а.с. 13-14).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та відповідно до вимог ГПК України.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився. 14.11.2023 до господарського суду повернулася копія ухвали господарського суду від 31.10.2023, яку 02.11.2023 рекомендованою з повідомленням кореспонденцією було надіслано на адресу ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", з відміткою відділення поштового зв`язку "інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки".

Представник третьої особи 1 у судове засідання не з`явився. 20.11.2023 до господарського суду повернулася копія ухвали господарського суду від 31.10.2023, яку 02.11.2023 рекомендованою з повідомленням кореспонденцією було надіслано на адресу фізичної особи - підприємця Ребеко С.Ю., з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Представник третьої особи 2 у судове засідання не з`явився. 20.11.2023 до господарського суду повернулася копія ухвали господарського суду від 31.10.2023, яку 02.11.2023 рекомендованою з повідомленням кореспонденцією було надіслано на адресу фізичної особи ОСОБА_3., з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Представник третьої особи 3 у судове засідання не з`явився. 13.11.2023 до господарського суду повернулась копія ухвали господарського суду від 31.10.2023, яку 02.11.2023 рекомендованою з повідомленням кореспонденцією було надіслано на адресу ТОВ "Київська агропромислова біржа", з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Представник третьої особи 4 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та відповідно до вимог ГПК України.

Представник третьої особи 5 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та відповідно до вимог ГПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України в редакції станом на дату винесення ухвали господарського суду від 31.10.2023, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частинами 3, 7 статті 120 ГПК України в редакції станом на дату винесення ухвали господарського суду від 31.10.2023 виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99-2 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористалась правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15).

Крім цього, стаття 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачає, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Враховуючи направлення 02.11.2023 рекомендованою з повідомленням кореспонденцією ухвали господарського суду від 31.10.2023 на адреси ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", третіх осіб - фізичної особи - підприємця Ребеко С.Ю., фізичної особи ОСОБА_3., ТОВ "Київська агропромислова біржа", вказані у Єдиному державному демографічному реєстрі та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернення даної ухвали господарського суду від 31.10.2023, господарський суд дійшов висновку про належне повідомлення вказаних учасників про час та місце судового засідання.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позов не скористалися.

Треті особи пояснення щодо позову до господарського суду не надали.

Згідно з частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 05.12.2023 судом оглянуто матеріали справи № 906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3", долучено до матеріалів справи пояснення ТОВ "Суффле Агро Україна" від 29.06.2023, що містяться в матеріалах справи № 906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3" (т. 13 а.с. 1-51).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Житомирської області,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 між ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" (продавець) від імені якого діяла брокерська контора № 37 - фізична особа - підприємець Ребеко С.Ю. та ТОВ "Агро-Сем 3" (покупець) від імені якого діяла брокерська контора № 38 - фізична особа - підприємець Середа Д.В. підписано біржовий контракт Київської агропромислової біржі № 3/041119 (т. 1 а.с. 32-33).

Розділом 1 біржового контракту визначено, що продавець продав, а покупець купив товар - соя (клас відсутній) 2018 року врожаю, що відповідає ДСТУ 4964:2008.

Кількість товару - 775,500 тонн, яку продавець набув у власність за ціною 8 600,00 грн / тонна без ПДВ в рахунок погашення фізичною особою, яка не є платником ПДВ, зобов`язань за кредитними договорами після надання товару в заставу та на який звернено стягнення. Ціна за одиницю товару ( 1 тонна) на базисі поставки RXW - 7 300,00 грн без ПДВ.

Вартість товару (сума біржової угоди) - 5 661 150,00 грн без ПДВ.

Реєстраційний збір - 28 305,76 грн, в тому числі ПДВ - 4 717,63 грн оплачується за рахунок продавця.

Загальна брокерська винагорода за договорами - доручення на купівлю-продаж товарів на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" - 56 611,50 грн без ПДВ, та складається з:

- № 2018-1 від 01.06.2018 - 28 305,75 грн без ПДВ;

- № 8/18 від 01.10.2018 - 28 305,75 грн без ПДВ.

Тип контракту - слот.

Строки та сума оплати - покупець здійснює оплату в національній грошовій одиниці України шляхом банківського переказу вартості товару, визначеної пунктом 1.3. цього біржового контракту, на поточний банківський рахунок продавця протягом 120 робочих днів з моменту поставки товару.

Форма оплати - оплата вартості товару покупцем на рахунок продавця. Оплата продавцем реєстраційного збору згідно Правил торгівлі на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" на рахунок Товарної біржі "Київська агропромислова біржа". Оплата продавцем та покупцем брокерської винагороди на рахунки брокера - продавця та брокера - покупця відповідно.

Згідно з пунктом 2.1 біржового контракту продавець забезпечує наявність товару протягом 5 робочих днів з дати укладання цього біржового контракту - до 11.11.2019 включно на базисі поставки EXW: зерновий склад ТОВ "СХП".

Реєстрація контракту проводиться на підставі договорів - доручення на купівлю/продаж товарів на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" від брокерських контор (розділ 3 біржового контракту).

Пунктом 4.1. біржового контракту передбачено, що розрахунки за цим біржовим контрактом за товар здійснюються на рахунок продавця.

Відповідно до пункту 4.2. біржового контракту затвердження контракту проводиться при наявності:

- наданих банківських документів, підтверджуючих сплату вартості контракту на банківський рахунок продавця, визначений в пункті 4.1. цього біржового контракту;

- оплати реєстраційного збору на банківський рахунок Товарної біржі "Київська агропромислова біржа";

- оплати брокерської винагороди згідно договору - доручення на купівлю-продаж товарів на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" № 2018-1 від 01.06.2018 на банківський рахунок брокера - продавця;

- оплати брокерської винагороди згідно договору - доручення на купівлю-продаж товарів на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" № 8/18 від 01.10.2018 на банківський рахунок брокера - покупця;

- двостороннього акту прийому - передачі товару чи документів, необхідних при виконанні умов поставки товару, відмінних від EXW (перелік документів надає покупець).

04.11.2019 між ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" (постачальник) та ТОВ "Агро-Сем 3" (покупець) підписано накладну № 54 на постачання 775 500,00 кг сої (клас відсутній) 2018 року врожаю на загальну суму 5 661 150,00 (т. 1 а.с. 34).

Також, 04.11.2019 підписано акт прийому-передачі від 04.11.2019 відповідно до якого ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" на виконання умов біржового контракту від 04.11.2019 № 3/041119 передано, а ТОВ "Агро-Сем 3" за договором № 5 складського зберігання зерна від 03.07.2019 прийнято сою (клас відсутній) 2018 року в кількості 775,500 тонн, а ТОВ "Скраглівське хлібозаготівельне підприємство" підтверджує надходження на ім`я ТОВ "Агро-Сем 3" вказаного об`єму (т. 1 а.с. 35). 04.11.2019 ТОВ "Скраглівське хлібозаготівельне підприємство" видано також складську квитанцію на зерно № 23 (т. 1 а.с. 36).

15.01.2020 між ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" (продавець) від імені якого діяла брокерська контора № 37 - фізична особа - підприємець Ребеко С.Ю. та ТОВ "Агро-Сем 3" (покупець) від імені якого діяла брокерська контора № 38 - фізична особа - підприємець Середа Д.В. підписано біржовий контракт Київської агропромислової біржі № 5/150120 (т. 1 а.с. 37-38).

Розділом 1 біржового контракту визначено, що продавець продав, а покупець купив товар - соняшник (некласне) 2019 року врожаю, що відповідає ДСТУ 7011:2009.

Кількість товару - 200,000 тонн, яку продавець набув у власність за ціною 6 100,00 грн / тонна без ПДВ в рахунок погашення фізичною особою, яка не є платником ПДВ, зобов`язань за кредитними договорами після надання товару в заставу та на який звернено стягнення. Ціна за одиницю товару ( 1 тонна) на базисі поставки RXW - 6 100,00 грн без ПДВ.

Вартість товару (сума біржової угоди) - 1 220 000,00 грн без ПДВ.

Реєстраційний збір - 6 100,00 грн, в тому числі ПДВ - 1016,67 грн оплачується за рахунок продавця.

Загальна брокерська винагорода за договорами - доручення на купівлю-продаж товарів на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" - 12 200,00 грн без ПДВ, та складається з:

- № 2018-1 від 01.06.2018 - 6 100,00 грн без ПДВ;

- № 8/18 від 01.10.2018 - 6100,00 грн без ПДВ.

Тип контракту - слот.

Строки та сума оплати - покупець здійснює оплату в національній грошовій одиниці України шляхом банківського переказу вартості товару, визначеної пункт 1.3. цього біржового контракту, на поточний банківський рахунок продавця протягом 120 робочих днів з моменту поставки товару.

Згідно з пунктом 2.1 біржового контракту продавець забезпечує наявність товару протягом 5 робочих днів з дати укладання цього біржового контракту - до 22.01.2020 включно на базисі поставки EXW: зерновий склад ТОВ "Привільнянське хлібозаготівельне підприємство".

Відповідно до пункту 4.2. біржового контракту затвердження контракту проводиться при наявності:

- оплати реєстраційного збору на банківський рахунок Товарної біржі "Київська агропромислова біржа";

- оплати брокерської винагороди згідно Договору-доручення на купівлю-продаж товарів на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" № 2018-1 від 01.06.2018 на банківський рахунок брокера - продавця;

15.01.2020 між ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" (постачальник) та ТОВ "Агро-Сем 3" (покупець) підписано накладну № 5 на постачання 200 000,00 кг соняшнику (некласного) 2019 року врожаю на загальну суму 1 220 000,00 (т. 1 а.с. 39).

Також, 15.01.2020 підписано акт прийому-передачі відповідно до якого ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" на виконання умов біржового контракту від 15.01.2020 № 5/150120 передано, а ТОВ "Агро-Сем 3" за договором №38 складського зберігання зерна від 11.09.2019 прийнято соняшник (некласний) 2019 року в кількості 200,000 тонн на ТОВ "Привільнянське хлібозаготівельне підприємство", яке підтверджує надходження на ім`я ТОВ "Агро-Сем 3" вказаного об`єму (т. 1 а.с. 40). 15.01.2020 ТОВ "Привільнянське хлібозаготівельне підприємство" видано також складську квитанцію на зерно № 122 (т. 1 а.с. 41).

Позивачем зазначено, що біржовий контракт Київської агропромислової біржі від 04.11.2019 за №3/041119 та біржовий контракт Київської агропромислової біржі від 15.01.2020 за №5/150120, укладені між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", підлягають визнанню недійсними з огляду на наступне.

Щодо суб`єктного складу сторін оспорюваних договорів та учасників господарських правовідносин.

Діяльність Товарної біржі "Київська агропромислова біржа" було припинено 05.10.2021, а її правонаступником стало ТОВ "Київська агропромислова біржа".

У спірний період (2018 рік) біржа декларувала оборот до 3 млн. грн. Разом з тим, доказів фактичного здійснення біржею діяльності за адресою реєстрації позивачем не знайдено.

Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Агро-Сем 3" є ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_2 ), що підтверджується публічними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань власником ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" є TOB "Агро-Сем 3", а кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_2

ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" з 12.07.2016 зареєстроване в Реєстрі фінансових установ (свідоцтво про реєстрацію серія ІК № 175 від 12.07.2016 року), а з 02.08.2016 отримало ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на здійснення діяльності із надання фінансових послуг, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Публічні відомості про здійснення ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест" задекларованої діяльності відсутні. Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 13.08.2021 ухвалив рішення про застосування заходів впливу до 32 учасників ринку небанківських фінансових послуг - трьох лізингодавців, 12 ломбардів та 17 фінансових компаній, у тому числі - ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест", у якої були відкликані всі ліцензії на провадження діяльності із надання фінансових послуг.

ОСОБА_3. зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності 13.03.2018 з основним видом діяльності 49.41 - вантажний автомобільний транспорт. Місце здійснення діяльності - АДРЕСА_1 .

З 17.10.2019 по 14.12.2021 ОСОБА_3. був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Дніпроагротранс" (ідентифікаційний код 42539296), засновником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Хлібний край", кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_2 . Отже, ОСОБА_3. є заінтересованою особою відносно боржника.

Відповідно до бази даних YouControl ОСОБА_6 , яка має найбільшу частку у статутному капіталі ТОВ "Українка" є цивільною дружиною ОСОБА_2 на підставі його декларацій як депутата обласної ради (закриті для публічного доступу на час воєнного стану).

ОСОБА_6 також є засновником в ряді компаній Групи Кисіля, а саме: Фермерського господарства "Добробут-Агро" (код 40702630), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (код 30791393), Селянського (фермерського) господарства "Артем" (код 32501952), Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацькі лани" (код 37714472).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Привільнянське хлібозаготівельне підприємство" є ОСОБА_2 .

За викладених обставин, позивачем зроблено наступні висновки:

- боржником укладено біржові контракти із ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа". При цьому, боржник та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" є компаніями Групи Кисіля, а будь - які публічні докази реального функціонування ТБ "Київська агропромислова біржа" відсутні. Обидві сторони є фігурантами одного і того ж кримінального провадження щодо розкрадання майна Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд";

- брокерами на біржі та представниками сторін у біржовому контракті були фізичні особи підприємці ОСОБА_6 - цивільна дружина ОСОБА_2 та ОСОБА_3. - особа, заінтересована стосовно боржника;

- зерно, нібито придбане за контрактом, переоформлялося на двох зернових складах, в одному із яких ОСОБА_2 є бенефіціарним власником.

Отже, господарська операція була вчинена пов`язаними особами на неіснуючій біржі.

Щодо нетипових умов оспорюваних біржових контрактів.

Біржові контракти Київської агропромислової біржі від 04.11.2019 за №3/041119 та від 15.01.2020 за №5/150120 вчинені за однаковим шаблоном.

01.06.2018 ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 , уклало договір-доручення на купівлю-продаж товарів на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" із брокерською конторою № 37 - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, яка є цивільною дружиною ОСОБА_4 та має основним видом діяльності "49.41 Вантажний автомобільний транспорт". До заяви кредитора, поданої у межах справи про банкрутство, договору від 01.06.2018 не надано.

01.10.2018 ТОВ "Агро-Сем 3", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_2 , уклало договір - доручення на купівлю-продаж товарів на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" із брокерською конторою № 38 - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3., який є заінтересованою стосовно божника особою та має основним видом діяльності "49.41 Вантажний автомобільний транспорт". До заяви кредитора, поданої у межах справи про банкрутство, договору від 01.10.2018 не надано.

У 2019-2020 роках всі вказані особи укладають біржові контракти на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа", про діяльність якої немає жодних публічних даних, крім кримінальних правопорушень, фігурантом яких було і TOB "Кредитна компанія "Хлібний край інвест". ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" не здійснено жодних дій для витребування оплати за біржовими контактами за весь період з дат їх підписання.

Для законності укладення біржових контрактів необхідна сукупність наступних умов:

- боржник та інша сторона біржового контракту мають бути учасниками Товарної біржі "Київська агропромислова біржа";

- брокерами мають бути фізичні особи;

- торги повинні бути проведені гласно та публічно в торговельних залах біржі у відповідності до Правил біржової торгівлі Товарної біржі "Київська агропромислова біржа".

- біржові контракти повинні бути зареєстрованими на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа".

Біржовими контрактами визначено, що товар продається в рахунок погашення фізичною особою, яка не є платником податку на додану вартість, зобов`язань за кредитними договорами після надання товару в заставу та на який було звернено стягнення. Однак заява кредитора взагалі не містить ні назви боржника, ні відомостей щодо боргу та наявності стягнення на заставне майно. Крім того, не є зрозумілим, яким чином до біржових торгів та на якій підставі зерно було передано на зберігання двом елеваторам, в т.ч. одному - Групи Кисіля.

Слід зазначити, що право продажу товару без податку на додану вартість не підтверджено належними документами.

ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" як фінансова компанія на момент спірних взаємовідносин мала спеціальну дієздатність.

Одним із видів фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Таким чином, ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" не могло здійснювати угоди купівлі-продажу, якщо лише ці угоди не були реально направлені на реалізацію заставного майна.

Саме по собі оформлення первинних бухгалтерських документів та навіть відображення їх в обліку не свідчить про здійснення між сторонами господарської операції із поставки чи транспортування товарів, оскільки така господарська операція є дійсною за умови фактичної транспортування товару.

Очевидно, що компанії, які повністю контролюються бенефіціарним власником ОСОБА_4., мають всі можливості сформувати будь-які первинні бухгалтерські документи без фактичного руху активів (без фактичного здійснення господарської операції) та без фактичного наміру виконувати договір.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позов не скористалися.

Треті особи пояснення щодо позову до господарського суду не надали.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

В силу приписів частини 2 вказаної статті господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

За умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

За правилами предметної юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Положення пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України та статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються незалежно від суб`єктного складу сторін, якщо одна із сторін перебуває в процедурі банкрутства.

Окрім того, виходячи із диспозиції статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника.

Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 64026320/20, від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20)).

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі №289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Суффле Агро Україна" до боржника - ТОВ"Агро-Сем 3" на суму 14 613 384,31 грн (четверта черга), 3 333 923,86 грн (шоста черга), 24 810,00 грн судового збору (перша черга), 60 300,00 грн сума авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень (перша черга).

За викладених обставин враховуючи відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3", позовні вимоги кредитора - ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Агро-Сем 3", ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" про визнання недійсними біржового контракту Київської агропромислової біржі від 04.11.2019 за № 3/041119, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", та біржового контракту Київської агропромислової біржі від 15.01.2020 за № 5/150120, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - фізичної особи - підприємця Ребеко С.Ю., фізичної особи ОСОБА_3. , ТОВ "Київська агропромислова біржа", ТОВ "Скраглівське хлібозаготівельне підприємство", Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільнянське хлібозаготівельне підприємство", підлягають розгляду у порядку позовного провадження у межах справи № 906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Суффле Агро".

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 4 ГПК України, юридичні та фізичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень статей 14, 74 ГПК України тягар доведення порушеного права у спорі про визнання недійсним правочину покладений на заявника цих вимог.

Згідно з частиною першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, правом оспорити правочин наділені не лише сторони такого правочину, але й інші заінтересовані особи.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямований на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

При укладенні договору сторони мають переслідувати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення. Така мета не може бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення, ухилення від сплати податків, привласнення коштів без належних підстав тощо.

Вирішуючи спір про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, підлягає встановленню, яким чином наслідки такого правочину вплинули або можуть вплинути на права та інтереси цієї особи, оскільки звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору направлене на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину.

Також необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованим на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими.

Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18).

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

Фраудаторним є правочин, який хоча формально і відповідає приписам законодавства, але вчинений з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування чи незаконного відчуження боржником своїх активів шляхом так званого використання права на зло, коли формально законні права реалізуються з протиправними цілями.

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин (договір), укладений між учасниками цивільних відносин, який не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені статтею 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину суперечить ЦК України, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність використовується на шкоду іншим); волевиявлення боржника як учасника правочину є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, "на зло" іншої особи (кредитора); правочин не є реальним, не має економічної мети, правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав кредиторів (боржник не отримує еквівалентних зустрічних майнових дій, кредитор втрачає забезпечення).

У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті З ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Тобто, цивільні права здійснюються особою до визначених меж, поки це не суперечить інтересам інших осіб і публічним інтересам. Такі межі можуть визначатися договором або актами цивільного законодавства. Обов`язок при здійсненні цивільних прав утримуватися від дій, які порушували б права інших осіб, конкретизується актами цивільного законодавства, що встановлюють ці права. Порушення меж здійснення цивільних прав веде до зловживання правом.

Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.

Формулювання зловживання правом передбачає у собі певну суперечність. Так, особа, яка користується власним правом, має дозвіл на певну поведінку, а якщо її дія не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права (дія без права). Такі випадки трапляються, якщо особа діє недобросовісно, всупереч меті наданого їй права.

Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що:

1) особа (особи) використовувала/ використовували право на зло;

2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів /умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають);

3) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник мас уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), пункти 76.З, 76.5).

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Оскільки способів незаконної діяльності особи всупереч принципів добросовісності та з метою використати право на зло для шкоди інтересів інших осіб може бути необмежена кількість (бо власне йде мова про протиправну поведінку в господарсько-правовому аспекті, що межує із кримінальними чи адміністративними правопорушеннями), то встановити вичерпний перелік формально виражених критеріїв, за якими можна було б ідентифікувати фраудаторний правочин - неможливо. Тому не виключено поєднання фраудаторного правочину із іншими самостійними підставами для визнання цього ж правочину недійсним. Наприклад, фраудаторний правочин може поєднуватися із пунктом 2 статті 203 ЦК, коли він вчиняється особою, що не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи під впливом обману (стаття 230 ЦКУ) чи насильства (стаття 231 ЦКУ). В наявності в одному правочині ознак і фраудаторності, і недійсності, що передбачена іншими підставами, немає внутрішньої суперечності.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є вживанням права на зло.

Метою доброчесного боржника повинне бути добросовісне виконання всіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надання своєчасного та справедливого задоволення (сатисфакції) прав і правомірних інтересів кредитора, зокрема у процедурі банкрутства.

Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним нормативним актом, у якому поєднуються норми матеріального та процесуального права, що регулюють неплатоспроможність, а за відсутності відповідного регулювання за цим Кодексом застосовуються загальні приписи ГПК України, ЦК України, Господарського кодексу України та інших нормативних актів (частина шоста статті 12 ГПК України).

Законодавством про банкрутство розширено межі щодо можливості залучення до провадження у справі різних осіб (учасників провадження) задля досягнення процесуальної економії розгляду всіх спорів щодо активів боржника у межах єдиного провадження - провадження у справі про банкрутство та прискорення самого провадження у справі про банкрутство, яке часто зупинялося для розгляду спорів окремих учасників у різних провадженнях у судах різних юрисдикцій.

Кредитор у справі про банкрутство наділений повноваженнями на звернення до суду у справі про банкрутство про визнання недійсними окремих угод боржника. У такому випадку кредитор діє на захист прав боржника, маючи похідний інтерес (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц) щодо задоволення грошових вимог у справі про банкрутство за рахунок активів боржника (якщо за наслідком укладення фраудаторного правочину було відчужено гроші, рухоме або нерухоме майно, яке підлягало включенню до ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів боржника).

Боржник і кредитор у справі про банкрутство зазвичай виступають як протилежні сторони процесу. Однак у випадку, якщо кредитор звертається до суду з вимогою про визнання недійсними угод боржника, зазначаючи про недобросовісність дій боржника, кредитор фактично діє в інтересах боржника, оскільки його недобросовісний орган управління вчинив дії з відчуження активів боржника на шкоду всім кредиторам неплатоспроможного боржника. Такий позов є подібним до інституту похідного позову, характерного для позовного провадження (стаття 54 ГПК України).

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) дійшла наступних висновків:

"Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: - момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; - контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); - щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися."

Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог дружнього кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.

Задоволення боржником вимог окремого кредитора поза межами конкурсної процедури банкрутства з використанням пов`язаних (або непов`язаних) із боржником осіб підтверджує неправомірну і недобросовісну мету боржника щодо створення йому преференції у виконанні зобов`язань та порушення імперативно встановленої у банкрутстві черговості задоволення вимог певних класів кредиторів боржника.

Отже, правочини за участю боржника, які допомагають реалізувати цю мету, мають ознаки фраудаторності, незалежно від того, чи такий правочин є двостороннім (одностороннім) чи багатостороннім (у якому буде задіяно низку учасників, об`єднаних єдиною неправомірною метою). Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло"). За цих умов недійсність договору як приватно-правова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Подібна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом у своїх постановах, зокрема від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 13.10.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011.

Факт виконання (повного чи часткового) фраудаторного правочину не впливає жодним чином на можливість визнання цього правочину недійсним, бо дуже часто фраудаторний правочин дійсно вчиняється із наміром його виконання, наприклад, у разі незаконного відчуження активів без оплати чи з оплатою нижче ринкових цін тощо. Тобто, для ідентифікації правочину як фраудаторного не важливо, чи його виконано, а важливо, чи виконано його без злого наміру на шкоду іншим особам.

Отже, якщо багатосторонній правочин учинено за участю боржника з недобросовісною метою виведення його активів (майна) зі складу ліквідаційної маси для задоволення вимог окремого кредитора поза межами процедури банкрутства, такий правочин може бути визнаний недійсним (фраудаторним) як із підстав, передбачених статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і відповідно до статей 3,13, 203 ЦК України.

У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положень ЦК України.

Щодо підтвердження дійсності господарської операції з купівлі-продажу 775,500 тонн сої на загальну суму 5 661 150,00 грн за біржовим контрактом від 04.11.2019 № 3/041119, судом встановлено наявність у матеріалах справи копій накладної від 04.11.2019 № 54 (т. 1 а.с. 34), акту прийому-передачі від 04.11.2019 (т. 1 а.с. 35), складської квитанції на зерно від 04.11.2019 № 23 (т. 1 а.с. 36).

Щодо підтвердження дійсності господарської операції з купівлі-продажу 200,000 тонн соняшнику на загальну суму 1 220 000,00 грн за біржовим контрактом від 15.01.2020 №5/150120, судом встановлено наявність у матеріалах справи копій накладної від 15.01.2020 № 5 (т. 1 а.с. 39), акту прийому-передачі від 15.01.2020 (т. 1 а.с. 40), складської квитанції на зерно від 15.01.2020 № 122 (т. 1 а.с. 41).

Враховуючи положення біржових контрактів від 04.11.2019 № 3/041119 та від 15.01.2020 № 5/150120, наявних на підтвердження господарських операцій за ними документів, за своєю правовою природою біржові контракти від 04.11.2019 № 3/041119 та від 15.01.2020 № 5/150120 є змішаними договорами та містять елементи договорів поставки та купівлі-продажу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Визначальною ознакою господарської операції з поставки (купівлі-продажу) є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, при розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій (постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19).

Видаткова накладна є первинним бухгалтерським документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, стаття 1 вказаного ж Закону дає наступне визначення поняття господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Разом з тим, саме по собі оформлення первинних бухгалтерських документів та навіть відображення їх в обліку не свідчить про здійснення між сторонами господарської операції із поставки товарів, оскільки така господарська операція є дійсною за умови фактичної передачі товару.

Біржові контракти Київської агропромислової біржі від 04.11.2019 за №3/041119 та від 15.01.2020 за №5/150120 укладені за однаковим шаблоном.

Вимоги щодо якості насіння соняшнику, його поділу на класи визначено ДСТУ 7011:2009 "Соняшник. Технічні умови". Разом з тим, сторонами у біржовому контракті від 15.01.2020 №5/150120 не погоджено чітких вимог якості насіння соняшника за якими можна було б його ідентифікувати за відповідним класом згідно чинного ДСТУ. При цьому, складська квитанція на зерно від 15.01.2020 № 122 містить інформацію щодо якості насіння соняшника.

Надані на підтвердження господарських операцій за біржовими контрактами накладні від 04.11.2019 № 54 та від 15.01.2020 № 5 не містять жодних прізвищ осіб, відповідальних за здійснення господарський операції.

ТОВ "Агро-Сем 3" за товар не розрахувався, а ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" взагалі не вчиняло жодних дій для витребування оплати більше 3 років.

Право продажу товару без податку на додану вартість не підтверджено належними документами.

ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" як фінансова компанія на момент спірних взаємовідносин мала спеціальну дієздатність. Одним із видів фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

З огляду на викладене, господарський суд погоджується з твердженнями позивача про те, що з великою вірогідністю оформлення господарських операцій за біржовими контрактами від 04.11.2019 № 3/04119 та від 15.01.2020 № 5/150120 здійснювалося без наміру отримання подальшого прибутку та створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, без наміру його реального виконання та фактичного руху товарів та грошових коштів, тобто "про людське око", що відповідає результату цих безтоварних операцій - відсутності оплати заборгованості з боку ТОВ "Агро-Сем 3".

Укладення боржником біржових контрактів від 04.11.2019 № 3/04119 та від 15.01.2020 № 5/150120, зумовило виникнення додаткової заборгованості боржника перед кредиторами, спрямоване на зменшення його активів, виникнення штучної кредиторської заборгованості.

Господарський суд також вважає за необхідне зазначити, що враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 щодо визнання недійсним договору, вчиненого боржником без економічної мети, з метою створення "дружньої" кредиторської заборгованості, господарський суд вважає, що наведені позивачем у позовній заяві обставини, є достатньо обґрунтованими та такими, що вказують на фраудаторність оспорюваних правочинів.

Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.

Однією із форм такої участі боржника є вчинення ним, за наявності в нього невиконаних зобов`язань та заборгованості перед іншими кредиторами, правочину задля нарощування обсягу наявних кредиторських зобов`язань та в майбутнього формування кредиторської заборгованості із заінтересованим кредитором (так званий "дружній кредитор").

За приписами статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Якщо правочини вчиняються із заінтересованими особами, повинна діяти ще одна правова презумпція, оскільки заінтересована особа знає про стан неплатоспроможності боржника при вчиненні правочину. Ця презумпція стосується осіб, передбачених у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, де визначено коло заінтересованих осіб, а дія такої презумпції повинна накладати тягар доказування і на заінтересовану особу.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов`язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку (п.п.14.1.159 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Господарський суд враховує, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є одноособовим засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Агро-Сем 3".

ОСОБА_1 також є засновником в ряді компаній Групи Кисіля, а саме: Фермерського господарства "Добробут-Агро" (код 40702630), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (код 30791393), Селянського (фермерського) господарства "Артем" (код 32501952), Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацькі лани" (код 37714472).

Отже, ТОВ "Агро-Сем 3", ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", ОСОБА_3. та ОСОБА_6 є пов`язаними та заінтересованими особами.

Крім того, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Привільнянське ХЗП" (власник зернового складу, на якому зберігався соняшник) є ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене в сукупності, господарський суд вважає, що відповідачі та треті особи діяли спільно, умисно, очевидно недобросовісно, з порушенням принципів цивільного обороту, виключно із метою формування у майбутньому штучної дружньої кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо будь-якого з підприємств Групи Кисіля .

Вказані дії хоча формально не порушували існуючих норм права, проте були спрямовані на завдання шкоди реальним кредиторам ТОВ "Агро Сем 3", що у розумінні норм ЦК України є зловживанням правом.

Враховуючи наявність заінтересованості у вказаних правочинах та пов`язаність осіб, можна зробити висновок що сторони оспорюваних договорів були обізнані про фінансовий стан та наміри контрагентів, рішення про укладення договорів приймалось за обізнаності та на підставі волевиявлення спільного контролера юридичних осіб.

Невчинення кредитором - ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" будь-яких дій по стягненню заборгованості протягом більше 3 років також свідчить про цілеспрямоване використання сторонами укладених раніше договорів для протиправної мети та спрямованість зазначених договорів на формування штучної кредиторської заборгованості виключно для заявлення грошових в межах справи про банкрутство з метою подальшого здійснення впливу на комітет кредиторів та задоволення вимог кредиторів, які є очевидно пов`язаними із боржником, наслідком чого стане зменшення суми погашення кредиторської заборгованості реальних кредиторів.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, у момент учинення якого сторонами (стороною) не було додержано вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 цього Кодексу).

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 названого Кодексу є підставою для визнання його недійсним.

Отже, порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом б частини першої статті 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина третя статті 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Відповідачами не надано до суду жодних доказів спростування викладених ТОВ "Суффле Агро Україна" у позовній заяві доводів. Крім того, при огляді справи про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3" судом встановлено, що ТОВ "Агро Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" всупереч вимог ухвал господарського суду неодноразово не надано докази на підтвердження вимог до боржника, що виникли на підставі спірних договорів.

За наведених обставин, враховуючи доведеність фраудаторності оспорюваних біржового контракту від 04.11.2019 № 3/041119 та біржового контракту від 15.01.2020 № 5/150120, наведені порушення загальних засад цивільного законодавства, укладення боржником договорів із заінтересованою особою, зважаючи на положення частини 1, 3 статті 215, частини 1, 5 статті 203 ЦК України, господарський суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними біржового контракту Київської агропромислової біржі від 04.11.2019 за №3/041119, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", та біржового контракту Київської агропромислової біржі від 15.01.2020 за №5/150120, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест".

Також господарський суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

За частиною 2 статті 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

З огляду на викладене всі інші доводи та міркування учасників судового процесу прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Звертаючись до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн, відповідно до платіжної інструкції №16500 від 29.05.2023.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів - 1, 2 у рівних частинах за розгляд вимог про визнання недійсними біржового контракту Київської агропромислової біржі від 04.11.2019 за №3/041119, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест", та біржового контракту Київської агропромислової біржі від 15.01.2020 за №5/150120, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край інвест".

Керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним біржовий контракт Київської агропромислової біржі від 04.11.2019 за №3/041119, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (13372, Житомирська область, Бердичівський район, село Семенівка, вулиця Героїв Майдану, будинок 1, ідентифікаційний код 34066111) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 21, ідентифікаційний код 40518562).

3. Визнати недійсним біржовий контракт Київської агропромислової біржі від 15.01.2020 за №5/150120, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (13372, Житомирська область, Бердичівський район, село Семенівка, вулиця Героїв Майдану, будинок 1, ідентифікаційний код 34066111) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 21, ідентифікаційний код 40518562).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (13372, Житомирська область, Бердичівський район, село Семенівка, вулиця Героїв Майдану, будинок 1, ідентифікаційний код 34066111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43, ідентифікаційний код 34863309) 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний край інвест" (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 21, ідентифікаційний код 40518562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43, ідентифікаційний код 34863309) 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.12.23

Суддя Костриця О.О.


Суд	Господарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення	05.12.2023
Оприлюднено	11.12.2023
Номер документу	115501237
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником

Костриця О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 05.12.2023 по справі 906/1195/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —906/1195/22

Рішення
від 05.12.2023 по справі 906/1195/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ