Ухвала

від 05.12.2023 по справі 907/617/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" грудня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/617/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши заяву Берегівської окружної прокуратури (надійшла 08.06.2023 вх. №02.3.1-02/4871/23) про забезпечення позову

у справі № 907/617/23

за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТТЯ АГРО, м. Ужгород

про витребування земельних ділянок,

За участю представників: не викликались

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТТЯ АГРО, м. Ужгород про:

- витребування у ТОВ Закарпаття Агро на користь територіальної громади в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області земельної ділянки, загальною площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, у межах, координатах та конфігурації, яка була передана ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №1851-сг від 12.03.2020 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки.

- витребування у ТОВ Закарпаття Агро на користь територіальної громади в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області земельну ділянку, загальною площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, у межах, координатах та конфігурації, яка була передана ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 1851-сг від 12.03.2020 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки.

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності ТОВ Закарпаття Агро на земельну ділянку з кадастровим номером 2121283300:05:004:0033 площею 6 га, припинивши право власності товариства на вказану ділянку.

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2121283300:05:004:0033 площею 6 га, яка утворена в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 2121283300:05:004:0026, 2121283300:05:004:0016, 2121283300:05:004:0008.

- поновлення у Поземельній книзі запису про земельну ділянку загальною площею 2 га, яка на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 1851-сг від 12.03.2020 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки була передана у приватну власність ОСОБА_1 (архівний кадастровий номер - 2121283300:05:004:0026).

- поновлення у Поземельній книзі запису про земельну ділянку загальною площею 2 га, яка на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 1 851-сг від 12.03.2020 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки була передана у приватну власність ОСОБА_2 (архівний кадастровий номер - 2121283300:05:004:0016).

03.07.2023 року прокуратурою подано суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 11.07.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 907/617/23 та розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 12.09.2023.

Проте, судове засідання призначене на 12.09.2023 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній основній відпустці з 12.09.2023 року по 15.09.2023 року включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/22-к від 12.09.2023 року.

Ухвалою суду від 18.09.2023 р. відкладено підготовче засідання та розгляд заяви про забезпечення позову на 10.10.2023 року.

03.11.2023 р. від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТТЯ АГРО надійшло клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання відзиву. Разом з тим, подано письмовий відзив від 03.11.2023 року.

У судовому засіданні 08.11.2023 року судом розглянуто подане клопотання відповідача про поновлення процесуального строку, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 08.11.2023 відкладено підготовче засідання та розгляд заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову на 05.12.2023 року.

Прокурор в судовому засіданні просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову, за змістом якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 4 га, кадастровий номер 2121283300:05:004:0032 розташованої за межами с. Олешник, Берегівського району, Закарпатської області на території Виноградівської міської ради; Заборону ТОВ «ЗАКАРПАТТЯ АГРО» (код ЄДРПОУ 41279264), а також іншим фізичним та юридичним особам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати, будь-які, дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду, тощо земельної ділянки площею 4 га, кадастровий номер 2121283300:05:004:0032 розташованої за межами с. Олешник, Берегівського району, Закарпатської області на території Виноградівської міської ради; Заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити, будь-які, реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 4 га, кадастровий номер 2121283300:05:004:0032 розташованої за межами с. Олешник, Берегівського району, Закарпатської області на території Виноградівської міської ради.

Прокурор звернувся до суду з такою заявою. З метою запобігання незаконного використання земельної ділянки, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач подав суду письмову заяву про підтримання заявлених позовних вимог прокурора у повному обсязі, також не заперечує щодо задоволення судом заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідач заперечує стосовно доводів прокурора щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні та просить суд врахувати те, що самі лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

До того ж, оскільки право на об`єднану земельну ділянку з кадастровим №2121283300:05:004:0033 набуто відповідачем вже більш як 2 роки тому, при цьому за цей час відповідач жодних вищеперелічених дій, спрямованих на можливе відчуження тощо не здійснив, наведені у заяві прокурора обставини носять характер припущень. До того ж з часу відкриття провадження у цій справі Товариство не здійснило жодних дій, що якимось чином можуть у подальшому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, у тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункти 2, 4).

Частинами 1, 3 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову вказує, що обставини справи свідчать про наявність дійсного спору між учасниками процесу та про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Натомість заходи забезпечення позову, вжити які просить Позивач, є співмірними з заявленими у даній справі позовними вимогами, а також негативними наслідками для Відповідача, які можуть спричинити тимчасові заходи забезпечення позову.

Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

На думку заявника, існують припущення, що майно, яке є у власності відповідача, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення у даній справі, а тому накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно є належним, ефективним та співмірним із заявленими позовними вимогами заходом забезпечення позову.

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожий за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 23.07.2021 у справі № 915/1429/20).

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам, або здійснити інші дії стосовно його зменшення, поділу, тощо.

Подібні за своїм змістом висновки щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 915/373/20 та від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21, а також від 08.10.2020 у справі № 465/4985/18 і від 15.06.2021 у справі № 757/48375/20 (щодо аналогічних за змістом положень Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, суд враховує доведення прокурором того, що існують достатньо обгрунтовані припущення стосовно здійснення дій по відношенню до спірної земельної ділянки, оскільки рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.09.2022 за результатами розгляду справи № 907/759/21 за позовом Берегівської окружної прокуратури господарським судом Закарпатської області від 08.09.2022 прийнято рішення, відповідно до якого встановлено протиправність набуття ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер 2121283300:05:004:0009, площею 2 га, вартістю 1300000 грн., цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами с. Олешник, Берегівського району, Закарпатської області на території Виноградівської міської ради, та яку останній в подальшому відчужив на користь ТОВ «Закарпаrгя Агро» на підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки № 162 від 18.12.2020.

У зв`язку із об`єднанням земельних ділянок, неможливо виконати рішення господарського суду Закарпатської області у справі № 907/759/21 від 08.09.2022, котре набрало законної сили.

Відповідно до вищевказаного рішення суду, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ТОВ «Закарпаrгя Агро», як в добросовісного набувача на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області.

Окружною прокуратурою встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2121283300:05:004:0009 яка підлягає витребуванню на користь органу місцевого самоврядування у відповідності до п. 13 ст. 79 1 Земельного кодексу України припинила своє існування, а її державна реєстрація скасована у зв`язку із об`єднанням із земельною ділянкою №2121283300:05:004:0027. Кадастровий номер сформованої в результаті об`єднання земельної ділянки, площею 4 га - 2121283300:05:004:0032.

Надавши оцінку обґрунтованості доводів заявника, врахувавши наведені вище обставини та дослідивши надані докази з урахуванням предмету спору, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви в частині накладення арешту на майно, а саме: шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 4 га, кадастровий номер 2121283300:05:004:0032 розташованої за межами с. Олешник, Берегівського району, Закарпатської області на території Виноградівської міської ради до набрання законної сили рішенням у даній справі, у задоволенні решти вимог прокурора відмовити.

В решті вимог заяви суд прийшов до висновку про те, що такий захід як заборона ТОВ «ЗАКАРПАТТЯ АГРО» (код ЄДРПОУ 41279264), а також іншим фізичним та юридичним особам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати, будь-які, дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду, тощо земельної ділянки площею 4 га, кадастровий номер 2121283300:05:004:0032 розташованої за межами с. Олешник, Берегівського району, Закарпатської області на території Виноградівської міської ради, а також заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити, будь-які, реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення та включає імовірності утруднення його виконання.

Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд вважає, що обраний заявником захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Судом також враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими до вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно частині 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Крім того, відповідно до частин 1, 4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Заявником у поданій заяві зазначається про відсутність підстав для вжиття зустрічного забезпечення.

Водночас, за змістом диспозитивної норми статті 141 ГПК України пред`явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов`язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі №916/2851/17 та від 26.11.2018 у справі №904/2925/18), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.

Відтак, у даному випадку не зазначення в даній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати процесуальним порушенням, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Керуючись статтями 136-137, 139-140, 196, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Берегівської окружної прокуратури (надійшла 08.06.2023 вх. №02.3.1-02/4871/23) про забезпечення позову задовольнити частково.

2. До набрання рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/617/23 законної сили накласти арешт на майно, а саме: на земельну ділянку площею 4 га, кадастровий номер 2121283300:05:004:0032 розташованої за межами с. Олешник, Берегівського району, Закарпатської області на території Виноградівської міської ради.

2.1. В решті частини вимог прокуратури відмовити.

3. Дана ухвала набирає законної сили з 05.12.2023, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 05.12.2026.

4. Стягувач: Виноградівська міська рада (90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, пл. Миру, будинок 5, код ЄДРПОУ 04053677).

5. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТТЯ АГРО (88000, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, будинок 27, буд. 8 код ЄДРПОУ 41279264).

6. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі