Рішення

від 29.02.2024 по справі 907/617/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2024 р. м. УжгородСправа № 907/617/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Нагібіна І.В.,

Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТТЯ АГРО, м. Ужгород

про витребування земельних ділянок,

За участі:

прокурор - Романюк Діана Володимирівна, службове посвідчення № 069365 від 01 березня 2023 року

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТТЯ АГРО, м. Ужгород про:

- витребування у ТОВ Закарпаття Агро на користь територіальної громади в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області земельної ділянки, загальною площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, у межах, координатах та конфігурації, яка була передана ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №1851-сг від 12.03.2020 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки.

- витребування у ТОВ Закарпаття Агро на користь територіальної громади в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області земельну ділянку, загальною площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, у межах, координатах та конфігурації, яка була передана ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 1851-сг від 12.03.2020 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки.

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності ТОВ Закарпаття Агро на земельну ділянку з кадастровим номером 2121283300:05:004:0033 площею 6 га, припинивши право власності товариства на вказану ділянку.

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2121283300:05:004:0033 площею 6 га, яка утворена в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 2121283300:05:004:0026, 2121283300:05:004:0016, 2121283300:05:004:0008.

- поновлення у Поземельній книзі запису про земельну ділянку загальною площею 2 га, яка на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 1851-сг від 12.03.2020 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки була передана у приватну власність ОСОБА_1 (архівний кадастровий номер - 2121283300:05:004:0026).

- поновлення у Поземельній книзі запису про земельну ділянку загальною площею 2 га, яка на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 1 851-сг від 12.03.2020 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки була передана у приватну власність ОСОБА_2 (архівний кадастровий номер - 2121283300:05:004:0016).

03.07.2023 року прокуратурою подано суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 11.07.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 907/617/23 та розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 12.09.2023.

Проте, судове засідання призначене на 12.09.2023 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній основній відпустці з 12.09.2023 року по 15.09.2023 року включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/22-к від 12.09.2023 року.

Ухвалою суду від 18.09.2023 р. відкладено підготовче засідання та розгляд заяви про забезпечення позову на 10.10.2023 року.

03.11.2023 р. від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТТЯ АГРО надійшло клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання відзиву. Разом з тим, подано письмовий відзив від 03.11.2023 року.

У судовому засіданні 08.11.2023 року судом розглянуто подане клопотання відповідача про поновлення процесуального строку, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 08.11.2023 відкладено підготовче засідання та розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову на 05.12.2023 року.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує. Разом з тим, просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову, не заперечує стосовно відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 05.12.2023 року судом розглянуто заяву про забезпечення позову, задовольнити частково, про постановлено відповідну ухвалу та відкладено підготовче засідання на 30.01.2024.

Ухвалою суду від 30.01.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 лютого 2024 р.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що рішенням Господарського суду Закарпатської області за результатами розгляду справи № 907/761/21 (аналогічно справа № 907/760/21) становлено, протиправність, набуття земельних ділянок (кадастровий номер - 2121283300:05:004:0026, 2121283300:05:004:0016 загальною площею 4 га) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, та прийнято рішення про їх витребування у добросовісного набувача- ТОВ «Закарпаття Агро» на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області.

Прокурор зауважує, що рішення у вказаних справах набрали законної сили. Для виконання вказаних рішень прокурор звернувся до державного реєстратора, однак отримав відмову від виконання рішення суду, оскільки земельні ділянки 2121283300:05:004:0016, 2121283300:05:004:0026, які підлягають витребуванню за рішенням суду на користь органу місцевого самоврядування у відповідності до п. 13 ст. 79"' Земельного кодексу України припинили своє існування, а їх державна реєстрація скасована у зв`язку із об`єднанням із земельною ділянкою 2121283300:05:004:0008. Кадастровий номер сформованої в результаті об`єднання земельної ділянки, площею 6 г а - 2121283300:05:004:0033. Новосформована земельна ділянка не була предметом судового розгляду та дослідження у вищевказаних справах. У зв`язку із наведеним поновлення інтересів держави та виконання рішень господарського суду Закарпатської області № 907/761/21, № 907/760/21 про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаття Агро» на користь Виноградівської міської ради земельних ділянок неможливо.

За позицією прокурора, у зв`язку з наведеними обставинами з метою ефективного захисту порушеного права, відновлення становища, яке існувало до його порушення, забезпечення можливості належного оформлення права власності територіальної громади на спірні земельні ділянки згідно вимог ст. 126 ЗК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до вимог законодавства, належним способом захисту інтересів держави у даному випадку і є звернення до суду з новим позовом.

Щодо, доводів відповідача, про відсутність обставин з якими законодавець пов`язує можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, прокурор зауважує, що Відповідач у своєму відзиві ставить під сумнів факти, які вже були встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема Товариство вказує на неможливість витребування земельної ділянки, повторно заперечуючи факти, які вже мають для суду преюдиціальний характер. Вказує, що Західний апеляційний господарський суд розглядаючи апеляційну скаргу Товариства зазначив : «право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель сільськогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з власності держави становить пропорційне втручання у право власності ТзОВ "Закарпаття Агро" з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання.

Позивачем - Виноградівська міська рада, м. Виноградів згідно клопотання від 08.11.2023 заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати за відсутності свого повноважного представника.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТТЯ АГРО, м. Ужгород проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що за змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Таким чином, Товариство, яке є останнім набувачем спірного майна, має довести факт того що: 1) воно набуло майно за відплатним договором (факт відплатності договору); 2) воно не знало і не могло знати про те, що майно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати (факт добросовісного набуття майна). До того ж, мають бути також встановлені обставини вибуття майна із володіння власника, зокрема наявність волевиявлення власника.

Зауважує, що орган державної влади мав всі необхідні повноваження та можливості перевірити обставини повторної реалізації названими громадянами свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок. Необачність державного органу, що стала наслідком допущення ним помилки під час прийняття відповідних рішень, не повинна виправлятися за рахунок Товариства шляхом позбавлення права мирного володіння майном, яке набуте ним у законний спосіб

Таким чином, за позицією відповідача, в даній справі відсутні обставини з якими законодавець пов`язує можливість витребування майна власником від добросовісного набувача. Оскільки, майно набуте за відплатним договором, відповідач не міг знати що майно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, майно вибуло з володіння власника за його згодою.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 29.02.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі п. 17 наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 1851-сг від 12.03.2020 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» ОСОБА_2 третій особі у даній справі - передано безоплатно у власність земельну ділянку (кадастровий номер - 2121283300:05:004:0016) площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.

16.03.2020 на підставі зазначеного пункту наказу територіального органу виконавчої влади державним реєстратором Берегівської РДА Вознюк О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку, яку останній на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2020 відчужив на користь ТОВ Закарпаття Агро відповідача у справі.

На підставі п.29 наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №1851-сг від 12.03.2020 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку (кадастровий номер - 2121283300:05:004:0026) площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.

16.03.2020 державним реєстратором Берегівської РДА Вознюк О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку, яку останній на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 138 від 15.12.2020 відчужив на користь ТОВ «ЗАКАРІІАТТЯ АГРО».

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2022 за результатами розгляду справи № 907/761 /21 встановлено, протиправність, набуття ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер - 2121283300:05:004:0026) площею 2 га, вартістю 1300000 грн. із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області та прийнято рішення про її витребування у добросовісного набувача- ТОВ «Закарпаття Агро» на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області.

Аналогічно, за результатом розгляду справи № 907/760/21 за позовом Берегівської окружної прокуратури господарським судом Закарпатської області від 01.09.2022 прийнято рішення відповідно до якого встановлено, протиправність набуття ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер 2121283300:05:004:0016, площею 2 га, вартістю 1300000 грн., цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Виноградівської міської ради та прийнято рішення про її витребування у добросовісного набувача - ТОВ «Закарпаття Агро» на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області.

Рішення у вказаних справах набрали законної сили.

17.03.2023 листом № 07.50-101-1249ВИХ-23 Берегівська окружна прокуратура звернулась до Виноградівської міської ради щодо виконання вищевказаних рішень господарського суду Закарпатської області.

У відповідь, листом № 02/22/1159 від 22.03.2023 міська рада повідомила, що земельні ділянки зазначені у рішеннях Господарського суду Закарпатської області у справах № 907/761/21, № 907/760/21, а саме : 2121283300:05:004:0016, 2121283300:05:004:0026 на даний час об`єднані, у зв`язку з чим інформація в Державному земельному кадастрі України щодо них відсутня, у зв`язку з чим проведення реєстраційних дій неможливе.

Відповідно до листа управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області № 117/22723 від 16.03.2023 державна реєстрація земельних ділянок кадастрові номери 2121283300:05:004:0016 площею 2,0 га та 2121283300:05:004:0026 площею 2,0 га скасована в результаті об`єднання з земельною ділянкою за кадастровим номером 2121283300:05:004:0008 площею 2,0 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства яка розташована на території Виноградівської міської ради. Кадастровий номер сформованої земельної ділянки в результаті об`єднання 2121283300:05:004:0033, загальною площею 6,0 га.

Такі обставини унеможливлюють реєстрацію за Виноградівською міською радою права власності на належні їй на підставі рішень судів земельних ділянок з кадастровими номерами 2121283300:05:004:0016, 2121283300:05:004:0026, що і зумовило звернення прокурора до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Берегівська окружна прокуратура звернулася з листом виноградівському міському голові з проханням надати інформацію, зокрема, про вжиті заходи позовного характеру про повернення земельних ділянок у власність ради.

Листом № 02-22/1159 від 29.03.2023 Виноградівська міська рада повідомила окружну прокуратуру, що у зв`язку із значним дефіцитом та обмеженим бюджетом Виноградівської міської ради, а також з введенням у дію постанови КМУ від 09 червня 2021 за № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» витрати на оплату судового збору не можуть бути здійснені, оскільки вони не є в переліку першочергових витрат. Виходячи з наведеного, Виноградівська міська рада не може звернутись до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів.

Згідно з приписами ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст.317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому, відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Зі змісту вказаних норм убачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем - має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2022 р., у справі №907/761/21 за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради до відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Агро" про витребування земельної ділянки - позов задоволено повністю. Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Агро на користь держави в особі Виноградівської міської ради, земельної ділянки кадастровий номер 2121283300:05:004:0026, площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, вартістю 1300000,00 грн, що розташована за межами населеного пункту на території Виноградівської міської ради.

Крім того, рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.09.2022 р., у справі № 907/760/21 за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради до відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Агро" про витребування земельної ділянки - позов задоволено повністю. Витребувано з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Агро"на користь держави в особі Виноградівської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 2121283300:05:004:0016, площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, вартістю 1300000,00 грн, що розташована за межами населеного пункту на території Виноградівської міської ради.

Судом встановлено, що державна реєстрація земельних ділянок кадастрові номери 2121283300:05:004:0016 площею 2,0 га та 2121283300:05:004:0026 площею 2,0 га скасована в результаті об`єднання з земельною ділянкою за кадастровим номером 2121283300:05:004:0008 площею 2,0 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства яка розташована на території Виноградівської міської ради. Кадастровий номер сформованої земельної ділянки в результаті об`єднання 2121283300:05:004:0033, загальною площею 6,0 га. Вказана земельна ділянка належить відповідачу.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що такі обставини унеможливлюють реєстрацію за Виноградівською міською радою права власності на належні їй на підставі рішень суду земельних ділянок з кадастровими номерами 2121283300:05:004:0016, 2121283300:05:004:0026 та як наслідок унеможливлюють виконання вказаних рішень та захисту прав власника земельних ділянок.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340).

У свою чергу, реалізація правового захисту відбувається шляхом усунення порушень права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

У вказаному рішенні суду від 24.02.2022 р., у справі №907/761/21, судом встановлено, що орган державної влади належно виконав свої обов`язки щодо надання земельної ділянки, однак набувач цієї земельної ділянки діяв недобросовісно вказавши у заяві на наявність цивільного права, яким він на час набуття спірної земельної ділянки не володів, набув земельну ділянку не на умовах, визначених законом. Виявити таке зловживання (фраудаторна поведінка, шахрайський обман) державний орган не мав технічної можливості. Установлення цього факту є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування земельної ділянки в порядку статті 388 ЦК України.

Водночас, в межах розгляду справи № 907/760/21 судом встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності без достатньої правової підстави, волі на вибуття вказаної землі з державної власності з огляду на неправомірність дій територіального підрозділу Держгеокадастру по передачі цієї землі у власність. Відтак - власник майна, з дотриманням вимог статті 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. Право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель сільськогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з власності держави становить пропорційне втручання у право власності ТОВ Закарпаття Агро з дотриманням рівноваги між інтересами держави та інтересами особи, яка зазнала такого втручання. При цьому суд приймає до уваги, що відповідач не позбавлений права отримати кошти, сплачені ним за спірну земельну ділянку від продавця у порядку двосторонньої реституції.

Суд зауважує, що згідно п.4 ст.75 ГПК України - обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі ( за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. У сі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії .

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Отже, виходячи з вищевикладеного, судові рішення по справам № 907/760/21 та №907/761/21 які набрали законної сили, мають преюдиційне значення, а встановлені ними обставини повторного доведення не потребують.

Стаття 388 встановлює, що власник має право витребувати своє майно в добросовісного набувача, якщо його було набуто за відплатною угодою у випадку, коли майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому, із змісту ст. 388 Цивільного кодексу України вирішальне значення для визначення питання витребування майна у добросовісного набувача є встановлення наявності волевиявлення (волі) власника на вибуття такого майна з володіння.

Таким чином, рішеннями Господарського суду Закарпатської області у справах № 907/760/21 та №907/761/21 встановлено факти вибуття земельних ділянок з кадастровими номерами 2121283300:05:004:0026, 2121283300:05:004:0016 з державної власності поза волею власника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц дійшла висновку, що з огляду на приписи статей 387 і 388 ЦК України формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Згідно абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані також в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що заявлені прокурором позовні вимоги спрямовані на досягнення ефективного захист порушених прав власника земельних ділянок в особі позивача, а жодний інший спосіб захисту не дасть бажаного ефекту на поновлення порушених прав у спірних правовідносинах.

З огляду на, що суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними та обґрунтованими.

Доводи відповідача, які фактично зводяться до тверджень про відсутність обставин з якими законодавець пов`язує можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, судом не приймається до уваги, оскільки, такі спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.

Щодо інших аргументів відповідача, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТТЯ АГРО, м. Ужгород підлягають задоволенню в повному розмірі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯ АГРО» (88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Загорська, будинок 51, код ЄДРПОУ 41279264) на користь територіальної громади в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська обл., Берегівський р-н, місто Виноградів, пл. Миру, будинок 5, код ЄДРПОУ 04053677) земельну ділянку, загальною площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, у межах, координатах та конфігурації, яка була передана ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №1851-сг від 12.03.2020 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки».

3.Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯ АГРО» (88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Загорська, будинок 51, код ЄДРПОУ 41279264) на користь територіальної громади в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська обл., Берегівський р-н, місто Виноградів, пл. Миру, будинок 5, код ЄДРПОУ 04053677) земельну ділянку, загальною площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, у межах, координатах та конфігурації, яка була передана ОСОБА_3 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 1851-сг від 12.03.2020 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки».

4. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ТОВ «Закарпаття Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 2121283300:05:004:0033 площею 6 га, припинивши право власності товариства на вказану ділянку.

5. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2121283300:05:004:0033 площею 6 га, яка утворена в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 2121283300:05:004:0026, 2121283300:05:004:0016, 2121283300:05:004:0008.

6. Поновити у Поземельній книзі запис про земельну ділянку загальною площею 2 га, яка на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 1851-сг від 12.03.2020 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» була передана у приватну власність ОСОБА_1 (архівний кадастровий номер - 2121283300:05:004:0026).

7. Поновити у Поземельній книзі запис про земельну ділянку загальною площею 2 га, яка на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 1 85 1 -сг від 12.03.2020 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» була передана у приватну власність ОСОБА_3 (архівний кадастровий номер - 2121283300:05:004:0016).

8. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯ АГРО» (88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Загорська, будинок 51, код ЄДРПОУ 41279264) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) суму 49 736, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 15.03.2024

Суддя О. Ф. Ремецькі