Рішення

від 21.11.2023 по справі 910/12634/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2023Справа № 910/12634/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс"</a>;

до Державного підприємства "Гарантований покупець";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (третя особа 1);

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третя особа 2);

про стягнення 10 866 006,63 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача: Муравський С. П., адвокат, довіреність № 09/04 від 25.01.2022;

Від відповідача: Аврамчук О. М., адвокат, довіреність № 154-Д від 03.11.2023;

Від третьої особи 1: не з`явилися;

Від третьої особи 2: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс"</a> звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" заборгованість за січень-вересень 2022 року у розмірі 10 866 006,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем належним чином не виконано обов`язки щодо повноти та своєчасності розрахунків за поставлену електричну енергію за період з січня 2022 року по вересень 2022 року на підставі договору від 06.02.2018 № 14814/01.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 відкрито провадження у справі № 910/12634/22 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 10.01.2023.

12.12.2022 від Державного підприємства "Гарантований покупець" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс"</a> 22.12.2022 до господарського суду надійшла відповідь на відзив Державного підприємства "Гарантований покупець".

До господарського суду 03.01.2023 від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло заперечення на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс"</a> на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 постановлено залучити до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Підготовче засідання відкладено до 07.02.2023.

06.02.2023 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до господарського суду надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких заявник просить розглядати справу без участі його представників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 задоволено клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про зупинення провадження у справі № 910/12634/22 та зупинено провадження у справі № 910/12634/22 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 910/15867/21 у касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 поновлено провадження у справі № 910/12634/22, а підготовче засідання призначено на 05.09.2023.

28.08.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс"</a> надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій заявник просить стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" грошові кошти у розмірі 9 761 540,92 грн.

У підготовчому засіданні 05.09.2023 судом розглядалася заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс"</a> про зменшення позовних вимог, проти прийняття до розгляду якої представник Державного підприємства "Гарантований покупець" не заперечував.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищезазначене, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, прийняв заяву про зменшення позовних вимог та постановив продовжувати розгляд справи з її урахуванням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/12634/22 до судового розгляду по суті на 26.09.2023.

У судовому засіданні 07.11.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс"</a> заявлено усну заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку 08.11.2023 подано в письмовому вигляді та в якій заявник просить стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" грошові кошти у розмірі 9 718 221,62 грн та за наслідком розгляду якої, суд вказує наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Проте суд вказує, що проплати, які здійснювало Державне підприємство "Гарантований покупець" за квітень 2022 року, було зараховано лише в жовтні 2023 року, тобто після закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/12634/22 до судового розгляду по суті, а відтак позивач був позбавлений можливості подати вказану заяву на стадії підготовчого провадження.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Оскільки, враховуючи вищевикладене, позивач був позбавлений можливості подати вказану заяву на стадії підготовчого провадження з об`єктивних причин, суд вважає за можливе, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду та постановив продовжувати розгляд справи з її урахуванням.

У судовому засіданні 07.11.2023 судом було оголошено перерву до 21.11.2023.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 21.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.11.2023 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Представники Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у судове засідання 21.11.2023 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з частиною 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пунктом 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

21.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" (далі також - позивач, продавець) та Державним підприємством "Енергоринок", яке в подальшому замінено на Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі також - відповідач, покупець) було укладено договір №14814/01 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020) позивач зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, зароблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

За умовами пункту 2.1. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020), сторони визнають свої зобов`язання згідно із Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачам, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018, Правилам ринку "на добу вперед" та внутрішньодобового ринку затвердженими постановою НКРЕКП №308 від 14.03.2018, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконання цього договору.

Відповідно до пункту 2.3. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020), продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4., 2.5. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020) погоджено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачам, у разі якщо продавець є споживачем "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1. договору в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020).

Умовами пунктів 3.2., 3.3. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020) передбачено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди № 988/01/21 від 26.02.2021), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів прийняття-передачі відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У пункті 4.5. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020) встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до глави 9 Порядку (підпункт 3 пункту 4.5. договору в редакції додаткової угоди № 988/01/21 від 26.02.2021).

Відповідно до п. 7.4 договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020), якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).

Позивач вказує, що ним, на виконання умов даного договору, було відпущено відповідачу електричну енергію за період з 01.01.2022 по 11.11.2022, проте відповідачем оплата придбаної електроенергії в повному обсязі не була здійснена, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 9 718 221,62 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує, що позивачем не обґрунтовано дат виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії купованої у період з 01.01.2022 по 11.11.2022, а тому вимоги позивача є необґрунтованими.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, не заперечується сторонами та вбачається з матеріалів справи, а саме з актів купівлі-продажу електроенергії, які складені, підписані їх уповноваженими представниками та скріплені їх печатками, позивач передав, а відповідач прийняв електроенергію у період з 01.01.2022 по 11.11.2022.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Умовами пунктів 3.2., 3.3. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020) передбачено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди № 988/01/21 від 26.02.2021), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів прийняття-передачі відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок), яким визначено порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Відповідно до пункту 10.1 вищевказаного Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з пунктом 10.4 вищевказаного Порядку, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні-та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

Як встановлено ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач частково здійснював оплати за поставлену позивачем електроенергію у період з 01.01.2023 по 30.06.2023, внаслідок чого у покупця виникла заборгованість у розмірі 9 718 221,62 грн.

Обставини щодо обсягу електроенергії, дати і розмірів здійснених відповідачем оплат визнаються обома сторонами.

Суд вказує, що постановою НКРЕКП № 1826 від 04.10.2023, застережено Державне підприємство "Гарантований покупець" щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов зі здійснення функцій гарантованого покупця.

В обґрунтуваннях № 1570-14-1-1/23 від 03.10.2023 до проекту вказаної постанови зазначено, що Регулятором у 2022 році затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачем по липень 2022 року, та Державне підприємство "Гарантований покупець" мало здійснити остаточний розрахунок за: січень 2022 року до 06.06.2022; за лютий 2022 року до 15.09.2022; за березень 2022 року до 15.09.2022; за квітень 2022 року до 15.09.2022; за травень 2022 року до 15.09.2022; за червень 2022 року до 15.09.2022; за липень 2022 року до 26.09.2022.

Окрім того, у матеріалах справи наявне розпорядження НКРЕКП № 273-р від 04.10.2023, яким зобов`язано Державне підприємство "Гарантований покупець" усунути порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов зі здійснення функцій гарантованого покупця, затверджених постановою НКРЕКП № 1471 від 27.12.2017.

Статтею ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

При цьому, заперечення відповідача проти позову суд розглянув та відхилив, з огляду на таке.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не обґрунтовано дати виникнення зобов`язання та відповідно дати прострочення зобов`язання, не підтверджено факт настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до п. 10.4 Порядку, суд зазначає про їх помилковість та невідповідність дійсності, з огляду на встановлені судом обставини на підставі належних та допустимих доказів несвоєчасного та неповного виконання відповідачем зобов`язань. Відповідач, в свою чергу, доказів належного здійснення оплати поставленої енергії до суду не надав.

Суд вказує, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про застереження ДП "Гарантований покупець" щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця" №1826 від 04.10.2023 та розпорядження "Про усунення порушень ДП "Гарантований покупець" №273-р від 04.10.2023 прийняті за результатами розгляду 04 жовтня 2023 року Акту планової перевірки від 07 вересня 2023 року № 378.

Жодних посилань на відсутність чи звільнення відповідача від обов`язку щодо проведення розрахунків з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, у зв`язку наявністю наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 "Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" в прийнятих нормативних документах не має.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як Регулятор на ринку електричної енергії України, особисто вказує коли мали бути виконані відповідні зобов`язання по цих місяцях у 2022 році з боку відповідача.

Таким чином накази Міністерства енергетики України жодним чином не припинили як повноваження НКРЕКП так і дію пункту 10.4 глави 10 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 щодо термінів остаточного розрахунку за наслідками прийняття регулятором рішення про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Після відповідних рішень НКРЕКП, відповідач отримує право вимоги щодо сплати необхідних коштів з боку НЕК "Укренерго", а виробники електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно з ДП "Гарантований покупець".

Натомість накази Міненергетики стосуються виключно коштів, які відповідач отримує від реалізації електроенергії.

Більше того, вказані накази не містять жодних положень про припинення дії договору з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом або Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Суд зазначає, що укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (Seryavin others vs. Ukraine) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено 162 990,10 грн судового збору платіжним дорученням № 1849 від 16.11.2022.

Як уже зазначалося судом, від позивача до господарського суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, за змістом якої, останній просив стягнути з відповідача 9 718 221,62 грн. Вказана заява була прийнята судом та в подальшому розгляд справи здійснювався з її урахуванням.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене вище, господарський суд приходить до висновку про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 17 216,77 грн на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс"</a> (08400, Київська область, місто Переяслав, вулиця Героїв Дніпра, будинок 38-А, ідентифікаційний код 33742752) заборгованість у розмірі 9 718 221 (дев`ять мільйонів сімсот вісімнадцять тисяч двісті двадцять одну) грн 62 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 145 773 (сто сорок п`ять тисяч сімсот сімдесят три) грн 33 коп.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс"</a> (08400, Київська область, місто Переяслав, вулиця Героїв Дніпра, будинок 38-А, ідентифікаційний код 33742752) судовий збір у розмірі 17 216 (сімнадцять тисяч двісті шістнадцять) грн 77 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.12.2023.

Суддя О.В. Мандриченко