Постанова

від 25.04.2024 по справі 910/12634/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. Справа№ 910/12634/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 25.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (повний текст рішення складено 07.12.2023)

у справі № 910/12634/22 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»

2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 10 866 006,63 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - відповідач) заборгованість за січень-вересень 2022 року у розмірі 10 866 006,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем належним чином не виконано обов`язки щодо повноти та своєчасності розрахунків за поставлену електричну енергію за період з січня 2022 року по вересень 2022 року на підставі договору від 06.02.2018 № 14814/01.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказує, що позивачем не обґрунтовано дат виникнення зобов`язань останнього з остаточної оплати електричної енергії купованої у період з 01.01.2022 по 11.11.2022, а тому вимоги позивача є необґрунтованими.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» заборгованість у розмірі 9 718 221 грн 62 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 145 773 грн 33 коп.

Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» судовий збір у розмірі 17 216 грн 77 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується часткове здійснення оплати відповідачем за поставлену позивачем електроенергію, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 9 718 221,62 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулося 21.12.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/12634/22 повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Також просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судом постанови у даній справі та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Скаржник зазначає про неврахування у оскаржуваному рішенні особливостей регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, визначених зокрема наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом», та не доведення позивачем порушення гарантованим покупцем порядку розрахунків, встановлених нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність на ринку відновлювальної енергетики.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12634/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Коробенко Г.П., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12634/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/12634/22.

11.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12634/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відмовлено Державному підприємству «Гарантований покупець» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023, апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/12634/22 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

24.01.2024 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці з 22.01.2024 по 04.02.2024, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі № 910/12634/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 справу №910/12634/22 прийнято колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/12634/22. Роз`яснено учасникам справи право подачі відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на відзив, заяв та клопотань в письмовій формі. Розгляд справи призначено на 21.03.2024.

07.02.2024 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» просило відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 залишити без змін.

У зв`язку з тим, що головуючий суддя Тищенко О.В. у призначену дату судового засідання (21.03.2024) перебуватиме у відряджені ухвалою від 08.03.2024 розгляд справи призначено на 25.04.2024.

23.04.2024 та 24.04.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення, сформовані в системі «Електронний суд».

У судове засідання 25.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у судове засідання 25.04.2024 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники третіх осіб, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників третіх осіб.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.04.2024 просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 у справі №910/12634/22 та ухвалили нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні 25.04.2024 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/12634/22 залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (далі також - ВАД) та Державним підприємством «Енергоринок»(далі також - ДПЕ) було укладено договір №14814/01 (далі - договір).

30 червня 2019 року між Державним підприємством «Енергоринок» (ДПЕ), Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (виробник за «зеленим» тарифом) з метою реалізації вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, укладено Додаткову угоду №278/01 до договору про заміну сторони зобов`язання договору про купівлю-продаж електричної енергії.

Сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова Державне підприємство «Енергоринок» (далі - ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» замінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця» та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 в новій редакції.

Крім того, 12.05.2020 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (продавець за «зеленим» тарифом) було укладено додаткову угоду №1420/01/20, у якій сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова «виробник за «зеленим» тарифом» замінити словами «продавець за «зеленим» тарифом» та статті 1-7 договору викласти в новій редакції.

Пунктом 1.1. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020) продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, зароблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

За умовами пункту 2.1. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020), сторони визнають свої зобов`язання згідно із Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачам, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018, Правилам ринку «на добу вперед» та внутрішньодобового ринку затвердженими постановою НКРЕКП №308 від 14.03.2018, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконання цього договору.

Відповідно до пункту 2.3. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020), продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4., 2.5. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020) погоджено, що продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачам, у разі якщо продавець є споживачем «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1. договору в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020).

Умовами пунктів 3.2., 3.3. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020) передбачено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди № 988/01/21 від 26.02.2021), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів прийняття-передачі відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У пункті 4.5. договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020) встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до глави 9 Порядку (підпункт 3 пункту 4.5. договору в редакції додаткової угоди № 988/01/21 від 26.02.2021).

Відповідно до п. 7.4 договору (в редакції додаткової угоди №1420/01/20 від 12.05.2020), якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01 січня 2030 року).

Судом встановлено, що за період із 01 січня 2022 року по 31 вересень 2022 року на умовах Договору №14814/01 від 06.02.2018 позивачем було вироблено та відпущено відповідачу електричну енергію на загальну суму 61 170 016,57 грн, а саме:

- у січні 2022 року - електричну на суму 8 832 420,32 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за січень 2022 року;

- у лютому 2022 року - електричну на суму 8 407 018,67 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за лютий 2022 року;

- у березні 2022 року - електричну на суму 5 878 911,37 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за березень 2022 року;

- у квітні 2022 року - електричну енергію на суму 7 379 847,72 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за квітень 2022 року;

- у травні 2022 року - електричну енергію на суму 8 851 288,82 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за травень 2022 року;

- у червні 2022 року - електричну енергію на суму 8 182 287,29 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за червень 2022 року;

- у липні 2022 року - електричну енергію на суму 2 729 441,74 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 року;

- у серпні 2022 року - електричну енергію на суму 8 767 995,72 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за серпень 2022 року;

- у вересні 2022 року - електричну енергію на суму 2 140 804,92 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за вересень 2022 року.

На виконання умов договору №14814/01 від 06.02.2018 відповідачем було здійснено наступні оплати електроенергії, поставленої у спірний період:

- за придбану у січні 2022 року електричну енергію на загальну суму 8 832 420,32 грн, що підтверджується платіжними дорученням: №201988 від 14.01.2022 на суму 3358864,70 грн, №203045 від 25.01.2022 на суму 2913688,88 грн; №204958 від 31.01.2022 на суму 1100204,07 грн; №213529 від 28.02.2022 на суму 1283014,31 грн; №224135 від 31.05.2022 на суму 176648,36 грн.

Таким чином, відповідачем було у повному обсязі оплачено електроенергію, придбану у січні 2022 року.

- за придбану у лютому 2022 року електричну енергію на загальну суму 7 698 202,47 грн, що підтверджується платіжними дорученням:№206962 від 15.02.2022 на суму 2904692,36 грн; №211594_2О01W/195 від 24.02.2022 на суму 3311497,23 грн; №225984 від 08.06.2022 на суму 1482012,88 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з оплати електроенергії за лютий 2022 року на суму 708 816,2 грн.

- за придбану у березні 2022 року електричну енергію на загальну суму 3 648 065,71 грн, що підтверджується платіжними дорученням: №215630 від 29.03.2022 на суму 3340252,61 грн; № 217538 від 07.04.2022 на суму 307813,1 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з оплати електроенергії за березень 2022 року на суму 2 230845,66 грн.

- за придбану у квітні 2022 року електричну енергію на загальну суму 4 579 448,08 грн, що підтверджується платіжними дорученням: №218318 від 15.04.2022 на суму 2412485,84 грн; №219218 від 25.04.2022 на суму 1650811,89 грн; №221059 від 06.05.2022 на суму 516150,35 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з оплати електроенергії за квітень 2022 року на суму 2 800 399,64 грн.

- за придбану у травні 2022 року електричну енергію на загальну суму 5 492 527,64 грн, що підтверджується платіжними дорученням: №221999 від 16.05.2022 на суму 2875938,35 грн; №223238 від 25.05.2022 на суму 380256,24 грн; №225084 від 07.06.2022 на суму 2236333,05 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з оплати електроенергії за травень 2022 року на суму 3 358 761,18 грн.

- за придбану у червні 2022 року електричну енергію на загальну суму 7 682 290,99 грн, що підтверджується платіжними дорученням: №226605_6F01R/719 від 15.06.2022 на суму 797417,82 грн; №228377_6R079/370 від 27.06.2022 на суму 2506941,06 грн; №229282 від 30.06.2022 на суму 697111,45 грн; №230118 від 07.07.2022 на суму 1842016,67 грн; № 235930 від 29.07.2022 на суму 1150069,97 грн; №241774 від 25.08.2022 на суму 688734,02 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з оплати електроенергії за червень 2022 року на суму 499 996,3 грн.

- за придбану у липні 2022 року електричну енергію на загальну суму 2 755 676,5 грн, що підтверджується платіжними дорученням: №232739 від 14.07.2022 на суму 2138542,54 грн; № 233947 від 25.07.2022 на суму 617133,96 грн.

Таким чином, відповідач переплатив за електроенергію за липень 2022 року на суму 26 234,76 грн.

- за придбану у серпні 2022 року електричну енергію на загальну суму 8 605 273,78 грн, що підтверджується платіжними дорученням: №239800 від 15.08.2022 на суму 2304160,84 грн; №240896 від 25.08.2022 на суму 3447199,47 грн; №242920 від 31.08.2022 на суму 2853913,47 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з оплати електроенергії за серпень 2022 року на суму 162 721,94 грн.

- за придбану у вересні 2022 року електричну енергію на загальну суму 999 366,32 грн, що підтверджується платіжними дорученням: №257988 від 26.09.2022 на суму 357535,44 грн; №260078 від 30.09.2022 на суму 100742,68 грн; №264971 від 09.11.2022 на суму 10738,13 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з оплати електроенергії за вересень 2022 року на суму 1 141 438,6 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов`язання по оплаті електричної енергії за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 9 718 221,62 грн (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог №б/н від 06.11.2023).

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції позивач передав, а відповідач прийняв електроенергію у період з січня по серпень 2022 року. Зазначене сторонами не заперечується.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні-та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.

Як встановлено ч. 5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

За умовами п. 3.3 договору, укладеного між сторонами у справі, оплата електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами.

Постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - порядок), яким визначено порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, та суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Відповідно до пункту 10.1 вищевказаного Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з пунктом 10.4 вищевказаного Порядку, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у продавця за «зеленим» тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги.

Судом встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) постановою № 557 від 31.05.2022 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державним підприємством «Гарантований покупець» у січні 2022 року.

Постановою № 1117 від 09.09.2022 - у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

Постановою №1190 від 20.09.2022 - у липні 2022 року.

Постановою № 473 від 14.03.2023 - у серпні 2022 року.

Отже, з огляду на приписи статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку №641, пункту 3.3 договору та статті 530 ЦК України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача у розрахунковому місяці в рамках виконання договору електричну енергію мало бути виконано протягом трьох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг, а саме: за січень 2022 у строк до 03.06.2022 включно; за лютий 2022 року - в строк до 14.09.2022 включно; за березень 2022 року - в строк до 14.09.2022 включно; за квітень 2022 року - в строк до 14.09.2022 включно; за травень 2022 року - в строк до 14.09.2022 включно; за червень 2022 року - в строк до 14.09.2022 включно; за липень 2022 року - в строк до 23.09.2022 включно; за серпень 2022 року - в строк до 17.03.2023 включно.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідач частково здійснив оплату за поставлену позивачем електроенергію у період з січня по серпень 2022 року, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 9 718 221,62 грн.

Обставини щодо обсягу електроенергії, дати і розмірів здійснених відповідачем оплат визнаються обома сторонами.

Суд вказує, що постановою НКРЕКП № 1826 від 04.10.2023, застережено Державне підприємство «Гарантований покупець» щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов зі здійснення функцій гарантованого покупця.

В обґрунтуваннях № 1570-14-1-1/23 від 03.10.2023 до проекту вказаної постанови зазначено, що Регулятором у 2022 році затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачем по липень 2022 року, та Державне підприємство «Гарантований покупець» мало здійснити остаточний розрахунок за: січень 2022 року до 06.06.2022; за лютий 2022 року до 15.09.2022; за березень 2022 року до 15.09.2022; за квітень 2022 року до 15.09.2022; за травень 2022 року до 15.09.2022; за червень 2022 року до 15.09.2022; за липень 2022 року до 26.09.2022.

Окрім того, у матеріалах справи наявне розпорядження НКРЕКП № 273-р від 04.10.2023, яким зобов`язано Державне підприємство «Гарантований покупець» усунути порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов зі здійснення функцій гарантованого покупця, затверджених постановою НКРЕКП № 1471 від 27.12.2017.

Статтею ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного про те, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав. Отже позовні вимоги, в редакції заяви про зменшення №б/н від 06.11.2023, підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта про не підтвердження факту настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до п. 10.4 Порядку, враховуючи регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, визначених зокрема наказами Міністерства енергетики України (далі - Міненерго ) №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом», та не доведення позивачем порушення гарантованим покупцем порядку розрахунків, встановлених нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність на ринку відновлювальної енергетики, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини другої статті 11 ЗУ «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період» забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, який визначається відповідно до статті 1 ЗУ «Про оборону України», покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

На виконання вимог частини восьмої статті 16 ЗУ «Про ринок електричної енергії» Міненерго в межах, визначених йому повноважень, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України видало Накази від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 та від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом» №206.

Наказ № 140 було видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов`язано ДП «Гарантований покупець» забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням Порядку № 641.

Наказом було встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець», в такому порядку:

П.п. 1.1.1. Станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;

П.п. 1.3. За подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.

Таким чином, Міненерго встановило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено саме на ДП «Гарантований покупець» та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Отже, у Наказі № 140:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»;

- наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару;

- наказ не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

З 05.07.2022 Наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ №206.

Метою Наказу № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 Наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.

За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього наказу (п. 3).

Отже, у Наказі № 206:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»;

- наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару.;

- наказ не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП «Гарантований покупець» було покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду 21.03.2024 у справі №910/6185/23.

Також, Верховний Суд, у вказаній постанові, звертає увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.

Колегія суддів зазначає, що ДП «Гарантований покупець» не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, зокрема, з позивачем.

Суд наголошує, що згідно ЗУ «Про правотворчу діяльність» правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів: 1) верховенства права, що включає, але не виключно, принципи законності, юридичної визначеності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя; 2) пріоритетності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини; 3) демократичності; 4) пропорційності; 5) необхідності та обґрунтованості; 6) системності; 7) наукового забезпечення; 8) ресурсної забезпеченості.

Законодавство України - це взаємопов`язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, яка структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи із змісту принципу пропорційності як однієї з складових верховенства права, завжди передбачається існування легітимної та істотної мети, заради досягнення якої обмежується право. Процедура встановлення обмеження, обґрунтованість та виправданість засобу досягнення поставленої мети, пропорційність та сумірність обмежень залишаються прерогативою закону та суду.

Враховуючи викладене, а також обставини встановлені судом щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, колегія суддів доходить висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно чинного законодавства, Порядку та Типового договору, затвердженого НКРЕКП. Отже доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду, зробленими у даній справі.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постанови Північного апеляційного господарського суду у справах № 910/14417/22 та №910/3071/23, виходячи з того, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, апеляційним господарським судом при розгляді даної справи враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2024 у справі 910/6185/23, щодо застосування наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 та від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом» №206.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому в задоволенні апеляційної Державного підприємства «Гарантований покупець» слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 - залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/12634/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/12634/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №910/12634/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 13.05.2024 після виходу судді з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко