Рішення

від 27.11.2023 по справі 914/2623/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2023 Справа № 914/2623/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ», місто Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна», село Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 333 172,68 грн.

За участю представників:

від позивача: Мамчик Дмитро Олегович - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА №1268522 від 21.02.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №000106 від 19.02.2018) присутній в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https:vkz.court.gov.ua);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» про стягнення 333 172,68 грн заборгованості, з яких 312 148,27 грн основний борг, 6 414,00 грн три проценти річних, 14 610,41 грн інфляційні втрати.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Представник позивача в судове засідання 27.11.2023 для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» з`явився, позовні вимоги, підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник позивача до закінчення судових дебатів, в судовому засіданні 27.11.2023 заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 27.11.2023 для розгляду справи по суті повторно не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву в межах визначеного судом строку не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи господарським судом. Його явка не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, враховуючи, що явка представника відповідача в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 27.11.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ ТРЕЙД ХАУС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» було укладено договір поставки №52-КП/22 від 01.04.2022, на виконання якого постачальник передав у власність відповідача товар у сумі 675 753, 34 грн, а відповідач здійснив оплату/повернення товару у сумі 363 605, 07 грн.

В подальшому, за договором відступлення права вимоги №27/07/23-1 від 27.07.2023 право вимоги боргу у сумі 312 148, 27 грн було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ», що є позивачем у справі.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 312 148, 27 грн основного боргу, та нарахованих у зв`язку з порушенням строків оплати 14 610, 41 грн інфляційних втрат та 6 414, 00 грн три проценти річних. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 333 172, 68 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ ТРЕЙД ХАУС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» (надалі покупець, відповідач) було укладено договір поставки №52-КП/22 від 01.04.2022.

У період з 18.05.2022 по 14.09.2022 включно Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ ТРЕЙД ХАУС» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна», згідно договору №52-КП/22 від 01.04.2022, товар на загальну суму 675 753, 34 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:

- №13449 від 18.05.2022 на суму 135 099, 00 грн в т.ч ПДВ;

- №13450 від 18.05.2022 на суму 21774,00 грн. в т.ч. ПДВ;

- №14400 від 25.05.2022 на суму 34860,80 грн. в т.ч. ПДВ;

- №15330 від 02.06.2022 на суму 23989,50 грн. в т.ч. ПДВ;

- №15331 від 02.06.2022 на суму 34596,90 грн. в т.ч. ПДВ;

- №16346 від 08.06.2022 на суму 23951,70 грн. в т.ч. ПДВ;

- №17451 від 15.06.2022 на суму 18629,10 грн. в т.ч. ПДВ;

- №17453 від 15.06.2022 на суму 18629,10 грн. в т.ч. ПДВ;

- №18533 від 24.06.2022 на суму 21290,40 грн. в т.ч. ПДВ;

- №18534 від 24.06.2022 на суму 13306,50 грн. в т.ч.ПДВ;

- №19297 від 29.06.2022 на суму 10645,20 грн. в т.ч. ПДВ;

- №20171 від 06.07.2022 на суму 13306,50 грн. в т.ч. ПДВ;

- №20170 від 06.07.2022 на суму 59879.04 грн. в т.ч. ПДВ;

- №21147 від 13.07.2022 на суму 19161,30 грн. в т.ч. ПДВ;

- №21148 від 13.07.2022 на суму 7983,90 грн. в т.ч. ПДВ;

- №22061 від 20.07.2022 на суму 13661,30 грн. в т.ч. ПДВ;

- №22062 від 20.07.2022 на суму 5322,60 грн. в т.ч. ПДВ;

- №26104 від 24.07.2022 на суму 30250,00 грн. в т.ч. ПДВ;

- №25513 від 17.08.2022 на суму 93500,00 грн. в т.ч. ПДВ;

- №30675 від 29.09.2022 на загальну суму 62609,40 грн. в т.ч. ПДВ;

- №1598 від 14.09.2022 на суму 5322,60 грн. в т.ч. ПДВ.

Видаткові накладні підписані та скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ ТРЕЙД ХАУС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна». Товар прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості.

Разом з тим, покупцем було здійснено часткове повернення отриманого товару на загальну суму 63 605, 07 грн, підтвердженням чого є наявні у матеріалах справи зворотні накладні від покупця:

-№1608 від 14.09.2022 на суму 8250,03 грн. в т.ч. ПДВ;

- №1607 від 14.09.2022 на суму 5322,60 грн. в т.ч. ПДВ.

- №1606 від 14.09.2022 на суму 10645,20 грн. в т.ч. ПДВ;

- №1605 від 14.09.2022 на суму 5322,60 грн. в т.ч. ПДВ;

- №1604 від 14.09.2022 на суму 13306,50 грн. в т.ч. ПДВ;

- №1603 від 14.09.2022 на суму 2129,04 грн. в т.ч. ПДВ;

- №1602 від 14.09.2022 на суму 2661,30 грн. в т.ч. ПДВ;

- №1601 від 14.09.2022 на суму 7983,90 грн. в т.ч. ПДВ;

- №1599 від 14.09.2022 на суму 2661,30 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідач тричі здійснив оплати вартості одержаного товару на загальну суму 300 000, 00 грн, зокрема 28.06.2022 у сумі 100 000, 00 грн, 27.09.2022 у сумі 100 000, 00 грн, 04.11.2022 у сумі 100 000, 00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ ТРЕЙД ХАУС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» складено, підписано та засвідчено печатками акт взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2022 15.12.2022, у якому зафіксовано, що станом на 15.12.2022 заборгованість відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ ТРЕЙД ХАУС» становить 312 148, 27 грн.

27.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ ТРЕЙД ХАУС» (надалі первісний кредитор) в особі директора Бородулько Г.В., що діє на підставі статуту, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ» (надалі новий кредитор, позивач) в особі директора Попова І.В., що діє на підставі статуту з іншої сторони укладено договір №27/07/23-1 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором №52-КП/22 від 1.04.2022 р у сумі 312 148,27 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору про відступлення права вимоги, новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору вартість відступленого права вимоги, яка становить в строк до 31 серпня 2023 року.

Позивач направляв на електронну адресу відповідача досудову вимогою від 07.08.2023 про сплату на користь позивача заборгованості за договором поставки №52-КП/22 від 01.04.2022, яка становить 312 148, 27 грн станом на 17.08.2023.

Доказів задоволення відповідачем вимоги позивача про сплату 312 148, 27 грн заборгованості за договором поставки №52-КП/22 від 01.04.2022 матеріали справи не містять.

Позивачем, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого товару у сумі 312 148, 27 грн нараховано 14 610, 41 грн інфляційних втрат та 6 414, 00 грн 3% річних. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 333 172, 68 грн.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є зобов`язання за договором поставки №52-КП/22 від 01.04.2022.

Право вимоги від відповідача належного виконання зобов`язань за договором поставки №52-КП/22 від 01.04.2022у сумі 312 148,27 грн позивач набув на підставі договору №27/07/23-1 про відступлення права вимоги від 27.07.2023.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До спірних правовідносин, що виникли між позивачем (правонаступником за договором про відступлення права вимоги) та відповідачем застосовуються положення чинного законодавства про поставку та купівлю-продаж.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ ТРЕЙД ХАУС», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ» свої зобов`язання по договору поставки №52-КП/22 від 01.04.2022 виконало повністю. Факт поставки Товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» товару на загальну суму 675 753, 34 грн, підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними за період з 18.05.2022 по 14.09.2022 включно.

Товар прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості.

Частина товару була повернута Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ ТРЕЙД ХАУС» на підставі зворотних накладних від покупця у загальні сумі 63 605, 07 грн.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за поставлений товар по поставки №52-КП/22 від 01.04.2022, згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних за період з 18.05.2022 по 14.09.2022 включно, здійснив частково у сумі 300 000, 00 грн, відтак, як і станом на момент подання позовної заяви, так і станом на дату прийняття рішення (27.11.2023) у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу за поставлений товар на загальну суму 312 148, 27 грн.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в 312 148, 27 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 312 148, 27 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути інфляційні втрати на загальну суму 14 610, 41 грн та три проценти річні на загальну суму 6 414, 00 грн.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, та встановлено, що позивач інфляційні втрати на загальну суму 14 610, 41 грн та три проценти річні на загальну суму 6 414, 00 грн нарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 4 997, 60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №904 від 24.08.2023.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 312 148, 27 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» (юридична адреса: 81118, Львівська область, Пустомитівський район, село Ставчани, вулиця Шевченка, 9А, ідентифікаційний код юридичної особи 36808029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФІЧ» (юридична адреса: 03035, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 2, офіс 709, ідентифікаційний код юридичної особи 44822398) 312 148, 27 грн основного боргу, 14 610, 41 грн інфляційних втрат, 6 414, 00 грн три проценти річних та судовий збір в сумі 4 997, 59 грн.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 07.12.2023

Суддя Сухович Ю.О.