Рішення

від 04.12.2023 по справі 914/3160/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023 Справа № 914/3160/23

За позовом:Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, м. Хмельницькийдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Альтаір», Львівська обл., м. Жовквапро:стягнення штрафу та пені

Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І..СПредставники сторін:від позивача:Стефанишин О.Л. представник;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (надалі Позивач, Національна академія ДПСУ) звернулась до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Альтаір» (надалі Відповідач, ТОВ «Альтаір») про стягнення штрафу та пені.

Ухвалою від 26.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 20.11.2023.

Ухвалою від 20.11.2023 розгляд справи по суті відкладено на 04.12.2023.

У судове засідання 04.12.2023 представник позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 04.12.2023 не з`явився, направив на електронну пошту суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №29476/23 від 01.12.2023).

КЛОПОТАННЯ СТОРІН.

У ході проведення судового засідання 04.12.2023 судом досліджено зміст клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та з`ясовано, що таке обґрунтоване зайнятістю представника ТОВ «Альтаір» у іншому судовому процесі

Представник позивача залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 2 статті 202 ГПК України передбачено відкладення судом розгляду справи в судовому засіданні з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В даній справі представник відповідача вдруге подає клопотання про відкладення розгляду справи. Зокрема, за клопотанням представника відповідача суд відкладав судове засідання 20.11.2023.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала від 20.11.2023 доставлена в електронний кабінет відповідача 22.11.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Таким чином, ТОВ «Альтаір» було належним чином повідомлене судове засідання 04.12.2023.

Відтак, зважаючи на те, що відповідач вдруге не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання, задоволення судом клопотання (вх. №29476/23 від 01.12.2023) матиме наслідком затягування розгляду справи. А тому в його задоволенні суд відмовляє.

При цьому суд зауважує, що відповідачем реалізовано своє право на висловлення заперечень проти задоволення позовних вимог, оскільки він направив на електронну пошту суду відзив на позов. Крім цього, з дати відкриття провадження у справі у нього було достатньо часу для надання додаткових пояснень щодо суті позовних вимог.

Таким чином, відмова у задоволенні клопотання ТОВ «Альтаір» жодним чином не порушуватиме його прав та законних інтересів.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 01.06.2023 між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено Договір №266-23 про закупівлю продовольства, згідно із яким постачальник зобов`язувався у 2023 році поставити квасолю консервовану в томатному соусі у кількості 5`000 кг. на загальну суму 294`900,00 грн.

07.06.2023 відповідачем відповідно до накладної №5419 від 06.06.2023 поставлено обумовлений товар. Проте, в ході приймання та контролю якості продукції було виявлено ряд порушень, а саме: етикетки з маркуванням присутні, банки брудні, наявні плями, кришки з продукцією при закручуванні докручуються, за зовнішнім виглядом зерна квасолі варені в томатному соусі, наявна велика кількість розварених та деформованих зерен, наявні зерна з плямами, ознаками гниття, чорною серцевиною, якість заливки однорідна, рідка водяниста консистенція.

Як стверджує позивач, встановлений факт є порушенням п. 3.1 договору, а тому, керуючись п. 2.6.1. договору, доставлену продукцію було повернуто відповідачеві у зв`язку із невідповідністю її якості, про що складено Акт огляду та повернення продовольства №2 від 07.06.2023 з доданими фотоматеріалами, який підписано представником постачальника.

У позові вказано, що заміна повернутої продукції мала бути здійснена постачальником до 10.06.2023 включно. Однак, відповідачем здійснено заміну раніше повернутої квасолі лише 13.06.2023.

Зважаючи на це, позивач просить стягнути із відповідача на підставі п.п 6.3.2-6.3.3 договору 59`569,80 грн., з яких 58`980,00 грн. штраф, 589,80 грн. пеня.

Аргументи відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки поставка товару відбулася в межах строків, які передбачені п. 10.2 Договору, тобто до 30.06.2023. Позивачем не доведено порушень договору ТОВ «Альтаір» щодо якості поставленого товару, а також строків виконання зобов`язань, за що може наступати господарська відповідальність. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу просить відмовити.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.06.2023 між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено Договір №266-23 (надалі Договір), згідно із п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2023 році поставити товар, а замовник прийняти і оплатити товар, а саме: квасолю консервовану в томатному соусі у кількості 5 000,00 кг загальною вартістю 294 900,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 Договору продукція приймається згідно із заявкою замовника (в усній або письмовій формі) партіями замовником на складі від постачальника у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт. Тара, упаковка, маркування та пакування товару повинні відповідати вимогам чинного законодавства України, встановленим стандартам та/або технічним умовам. Тара та упаковка (сітки, мішки) товару під час транспортування до місця поставки повинна бути цілісною і непошкодженою.

Відвантаження та отримання продукції проводиться з підписанням прибутково-видаткових документів (накладних тощо) (п. 2.4 Договору).

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що при поставці товару замовник проводить обов`язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається постачальником. Обов`язкова перевірка включає в себе перевірку безпечності та окремих показників якості за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування тощо) товару, що приймається, відповідно до умов договору, вимог ст. 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та інших нормативно-правових документів.

При перевірці товару та у разі виявлення представниками замовника порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимогами нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ) товар повертається постачальнику у повному обсязі, відомості про такі порушення зазначаються у акті огляду та повернення товару. Відповідний акт складається у двох примірниках, які підписуються представниками замовника, що здійснювати перевірку, та представником постачальника.

За змістом п. 3.1 Договору якість товару, що передається постачальником, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару та технічному завданню. Строк придатності товару повинен відповідати строку визначеному у ГОСТ та/або ДСТУ та/або ТУ на цей вид товару і становити не менше 80% від терміну зберігання даного виду товару з дня поставки його на склад замовника.

У пункті 10.2 Договору сторони погодили термін поставки товару, а саме до 30.06.2023.

На виконання умов Договору відповідач поставив квасолю консервовану в томатному соусі у кількості 5 000,00 кг загальною вартістю 294 900,00 грн., що вбачається зі змісту накладної №5419 від 06.06.2023 та товарно-транспортної накладної №5419 від 06.06.2023.

Судом встановлено, що представники позивача відмовились приймати поставлений відповідачем товар, через виявлені недоліки, які полягали у такому:

- за результатами первинного зовнішнього огляду етикетки з маркуванням присутні, банки брудні, наявні плями, кришки з продукцією при закручуванні докручуються;

- за результатами зовнішнього огляду та проведення органолептичної оцінки відкритої продукції виявлено такі недоліки квасолі консервованої в томатному соусі: за зовнішнім виглядом зерна квасолі варені в томатному соусі, наявна велика кількість розварених, деформованих зерен, наявні зерна з плямами, ознаками гниття, чорною серцевиною, якість заливки заливка однорідна, рідка водяниста консистенція.

Вказані вище обставини підтверджуються Актом огляду та повернення продовольства №2 від 07.06.2023 (Т.1; а.с. 12-34), який підписано представниками Національної академії ДПСУ, а також представником відповідача водієм Миколайським В.І., який діяв на підставі окремого доручення (Т.1; а.с. 31).

Зважаючи на це, товар, що поставлявся позивачу згідно із видатковою накладною №5419 від 06.06.2023, було повернуто відповідачу у повному обсязі.

Положенням пункту 6.3.1 Договору передбачено, що при передачі товару з порушенням вимог щодо якості харчових продуктів, маркування та етикетування, тари та упаковки, а також такого, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах та нормативно-технічній документації (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ та п. 3.1 Договору), постачальник зобов`язаний замінити такі харчові продукти за свій рахунок протягом трьох календарних діб.

13.06.2023 відповідач замінив товар неналежної якості та поставив квасолю консервовану в томатному соусі у погодженому сторонами обсязі загальною вартістю 294 900,00 грн., яка була прийнята позивачем. Вказане підтверджується накладною №5419 від 13.06.2023, Актом приймання передачі запасів, затв. в.о. Національної академії ДПСУ 13.06.2023, (Т.1; а.с. 76-78).

Як з`ясовано судом, будь-яких претензій до відповідача щодо якості поставленої 13.06.2023 квасолі позивач не має.

В підпунктах 6.3.2, 6.3.3 пункту 6.3 Договору сторони погодили, що при порушенні умов договору щодо якості (комплектності) товару, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісних (некомплектних) товарів та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку із вказаних підстав. При порушенні умов договору щодо строку поставки товару згідно із заявкою, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості харчових продуктів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

З огляду на вказані положення Договору позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 58`980,00 грн. штрафу та 589,80 грн. пені за неякісну поставку товару 07.06.2023.

ОЦІНКА СУДУ.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з положеннями ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд звертає увагу на те, що наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанова ВПВС від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (пункт 31)).

У постанові від 13.09.2022 у справі №918/1222/21 Верховний Суд наголошує, що вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.03.2023 у справі №509/5080/18).

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем на підставі Договору №266-23 від 01.06.2023, котрий за своєю правовою природою є договором поставки.

Предметом даного позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 58`980,00 грн. штрафу та 589,80 грн. пені за вказаним Договором.

Підставами заявлених позовних вимог є:

1) в частині стягнення штрафу порушення відповідачем умов п. 3.1 Договору щодо поставки якісного товару. Оскільки 07.06.2023 відповідач поставив неякісний товар, позивач нарахував йому штраф на підставі п. 6.3.2 Договору у розмірі 20% від вартості товару, що поставлявся.

2) в частині стягнення пені порушення відповідачем умов п. 6.3.1 Договору щодо заміни неякісного товару протягом трьох діб, а саме у строк до 10.06.2023. Оскільки заміна неякісного товару відбулася лише 13.06.2023, позивач нарахував відповідачу пеню на підставі п. 6.3.3 Договору у розмірі 0,1% від вартості товару, що поставлявся, за період з 11.06.2023 по 13.06.2023.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також інші встановлені обставини справи, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною першою статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦК України).

За змістом ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця, зокрема, заміни товару.

Як вбачається з укладеного Договору, в ньому сторони погодили те, що:

1) відповідач повинен поставити позивачу квасолю консервовану в томатному соусі у кількості 5 000,00 кг загальною вартістю 294 900,00 грн., якість котрої повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару та технічному завданню (пункти 1.1 та 3.1 Договору);

2) строк поставки квасолі до 30.06.2023 (п. 10.2 Договору).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 531 ЦК України).

Матеріалами справи (накладною №5419 та Актом приймання передачі запасів від 13.06.2023) підтверджується та обставина, що відповідач своєчасно виконав свій обов`язок, а саме 13.06.2023 поставив позивачу квасолю консервовану в томатному соусі у кількості 5 000,00 кг загальною вартістю 294 900,00 грн., будь-яких зауважень щодо якості котрої у позивача відсутні.

Не заслуговують на увагу, та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог покликання позивача на поставку відповідачем 07.06.2023 неякісного товару, оскільки вказана обставина жодним чином не порушує прав та інтересів позивача. Так, поставка 07.06.2023 неякісного товару не вплинула на своєчасне і належне виконання відповідачем свого обов`язку поставити товар до 30.06.2023.

Суд зазначає, що за змістом положень ст. ст. 216, 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Одним з видів господарських санкцій, згідно із ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

З огляду на те, що поставка відповідачем 07.06.2023 неякісного товару не спричинила порушення ним обов`язку поставити товар до 30.06.2023, суд доходить висновку про відсутність порушених прав та інтересів позивача цією поставкою та відсутність підстав для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності.

А тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за подання позову покладається на Національну академію ДПСУ.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Покласти на Національну академію Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького судовий збір за подання позовної заяви.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2023.

Суддя Крупник Р.В.