Постанова

від 04.03.2024 по справі 914/3160/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. м. Львів Справа №914/3160/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівО.С.Скрипчук

Б.Д. Плотніцький

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 27.12.2023 №10/10712-23-вих (вх. № апеляційного суду 01-05/3914/23 від 29.12.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 04 грудня 2023 року (суддя Крупник Р.В., повний текст рішення складено 08.12.2023, м. Львів)

у справі №914/3160/23

за позовом Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, м. Хмельницький

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Альтаір, м. Жовква, Львівська область

про стягнення 59`569,80 грн., з яких 58`980,00 грн. штраф, 589,80 грн. пеня.

В С Т А Н О В И В:

23.10.2023 Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького звернулась до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Альтаір про стягнення штрафу та пені.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Постачальник не виконав умов Договору №266-23 про закупівлю продовольства, оскільки не забезпечив належної якості поставленої продукції, порушивши пункт 3.1 договору. Повернення продукції було проведено, відповідно до умов договору та належним чином задокументовано. Проте, постачальник не виконав умови, щодо заміни невідповідної продукції у визначений термін. Заміна була здійснена з порушенням умов договору, що свідчить про додаткові невиконані зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2023 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, перевіривши наявні в справі докази, дійшов до висновку, що поставка відповідачем 07.06.2023 неякісного товару не спричинила порушення ним обов`язку поставити товар до 30.06.2023, а тому поставка не спричинила порушення прав або інтересів позивача, та відсутність підстав для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, оскаржила рішення суду в апеляційному порядку. Апеляційна скарга від 27.12.2023 №10/10712-23-вих (вх. № апеляційного суду 01-05/3914/23 від 29.12.2023) подана до Західного апеляційного господарського суду 29.12.2023, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 04.12.2023 у справі № 914/3160/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що відповідач порушив пункт 3.1 договору. Згідно з пунктом 2.6.1 цього договору, в разі невідповідності якості товару його можна повернути, що й було зроблено за допомогою акта огляду та повернення продовольства №2 від 07.06.2023, до якого були додані фотоматеріали та який був підписаний представником постачальника. Згідно з умовами договору, заміна повернутої продукції мала бути проведена до 10.06.2023. Однак, відповідачем заміна квасолі була проведена лише 13.06.2023. Враховуючи це, позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 59 569,80 грн., з яких 58 980,00 грн. штраф та 589,80 грн. пеня, згідно з пунктами 6.3.2-6.3.3, вказаного договору.

15.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Альтаір надійшов відзив б/н від 15.01.2024 (вх. №01-04/297/24) на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що поставка товару була здійснена в рамках строків, передбачених у пункті 10.2 Договору, а саме до 30.06.2023 року. Стверджує, що позивач не довів порушень договору ТОВ "Альтаір", щодо якості поставленого товару або порушень строків виконання зобов`язань, які могли б виправдати господарську відповідальність. У зв`язку із цим, відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 29.12.2023 апеляційну скаргу у справі №914/3160/23 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Малех І.Б., судді Скрипчук О.С., Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного суду від 04.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 27.12.2023 №10/10712-23-вих (вх. № апеляційного суду 01-05/3914/23 від 29.12.2023) на рішення Господарського суду Львівської області від 04 грудня 2023 року у справі №914/3160/23 та вирішено здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Західним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

01.06.2023 між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено Договір №266-23 (надалі Договір), згідно із п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2023 році поставити товар, а замовник прийняти і оплатити товар, а саме: квасолю консервовану в томатному соусі у кількості 5 000,00 кг загальною вартістю 294 900,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 Договору продукція приймається, згідно із заявкою замовника (в усній або письмовій формі) партіями замовником на складі від постачальника у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт. Тара, упаковка, маркування та пакування товару повинні відповідати вимогам чинного законодавства України, встановленим стандартам та/або технічним умовам. Тара та упаковка (сітки, мішки) товару під час транспортування до місця поставки повинна бути цілісною і непошкодженою.

Відвантаження та отримання продукції проводиться з підписанням прибутково-видаткових документів (накладних тощо) (п. 2.4 Договору).

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що при поставці товару замовник проводить обов`язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається постачальником. Обов`язкова перевірка включає в себе перевірку безпечності та окремих показників якості за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування тощо) товару, що приймається, відповідно до умов договору, вимог ст. 44 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів та інших нормативно-правових документів.

При перевірці товару та у разі виявлення представниками замовника порушень вимог, щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимогами нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ) товар повертається постачальнику у повному обсязі, відомості про такі порушення зазначаються у акті огляду та повернення товару. Відповідний акт складається у двох примірниках, які підписуються представниками замовника, що здійснювати перевірку, та представником постачальника.

За змістом п. 3.1 Договору якість товару, що передається постачальником, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару та технічному завданню. Строк придатності товару повинен відповідати строку визначеному у ГОСТ та/або ДСТУ та/або ТУ на цей вид товару і становити не менше 80% від терміну зберігання даного виду товару з дня поставки його на склад замовника.

У пункті 10.2 Договору сторони погодили термін поставки товару, а саме до 30.06.2023.

На виконання умов Договору відповідач поставив квасолю консервовану в томатному соусі у кількості 5 000,00 кг загальною вартістю 294 900,00 грн., що вбачається зі змісту накладної №5419 від 06.06.2023 та товарно-транспортної накладної №5419 від 06.06.2023.

Судом першої інстанції встановлено, що представники позивача відмовились приймати поставлений відповідачем товар, через виявлені недоліки, які полягали у такому:

- за результатами первинного зовнішнього огляду етикетки з маркуванням присутні, банки брудні, наявні плями, кришки з продукцією при закручуванні докручуються;

- за результатами зовнішнього огляду та проведення органолептичної оцінки відкритої продукції виявлено такі недоліки квасолі консервованої в томатному соусі: за зовнішнім виглядом зерна квасолі варені в томатному соусі, наявна велика кількість розварених, деформованих зерен, наявні зерна з плямами, ознаками гниття, чорною серцевиною, якість заливки заливка однорідна, рідка водяниста консистенція.

Вказані вище обставини підтверджуються Актом огляду та повернення продовольства №2 від 07.06.2023 (а.с. 12-34), який підписано представниками Національної академії ДПСУ, а також представником відповідача водієм Миколайським В.І., який діяв на підставі окремого доручення ( а.с. 31).

Зважаючи на це, товар, що поставлявся позивачу, згідно із видатковою накладною №5419 від 06.06.2023, було повернуто відповідачу у повному обсязі.

Положенням пункту 6.3.1 Договору передбачено, що при передачі товару з порушенням вимог, щодо якості харчових продуктів, маркування та етикетування, тари та упаковки, а також такого, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах та нормативно-технічній документації (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ та п. 3.1 Договору), постачальник зобов`язаний замінити такі харчові продукти за свій рахунок протягом трьох календарних діб.

13.06.2023 відповідач замінив товар неналежної якості та поставив квасолю консервовану в томатному соусі у погодженому сторонами обсязі загальною вартістю 294 900,00 грн., яка була прийнята позивачем. Вказане підтверджується накладною №5419 від 13.06.2023, Актом приймання передачі запасів, затв. в.о. Національної академії ДПСУ 13.06.2023 ( а.с.76-78).

Претензій до відповідача, щодо якості поставленої 13.06.2023 квасолі позивач не мав.

В підпунктах 6.3.2, 6.3.3 пункту 6.3 Договору сторони погодили, що при порушенні умов договору щодо якості (комплектності) товару, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісних (некомплектних) товарів та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку із вказаних підстав. При порушенні умов договору щодо строку поставки товару згідно із заявкою, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості харчових продуктів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

З огляду на вказані положення Договору, позивач, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 58`980,00 грн. штрафу та 589,80 грн. пені за неякісну поставку товару 07.06.2023.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із матеріалами справи, між Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького та Товариством з обмеженою відповідальністю Альтаір укладено Договір №266-23 від 01.06.2023 (далі - Договір) поставки товарів.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 265 господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату на умовах цього договору.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У частині першій статті 655 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару і підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до пункту 1.1, 3.1 та 10.2 Договору відповідач повинен поставити позивачу квасолю консервовану в томатному соусі у кількості 5 000,00 кг загальною вартістю 294 900,00 грн., якість котрої повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару та технічному завданню до 30.06.2023.

Накладною №5419 та Актом приймання передачі запасів від 13.06.2023 підтверджується, що відповідач своєчасно виконав поставку позивачу на загальну вартість 294 900,00 грн.

Суд критично ставиться до тверджень апелянта про те, що поставка товару повинна була бути проведена до 10.06.2023, оскільки Договором передбачено термін виконання до 30.06.2023 (п. 10.2). Доказів, щодо зміни договору, його скасування або визнання недійсним повністю або в частині суду не надано.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність порушених прав та інтересів позивача цією поставкою та відсутність підстав для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 04 грудня 2023 року у справі №914/3160/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86, 114, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 27.12.2023 №10/10712-23-вих (вх. № апеляційного суду 01-05/3914/23 від 29.12.2023) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 04 грудня 2023 року у справі №914/3160/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

суддяО.С. Скрипчук

суддяБ.Д. Плотніцький