Рішення

від 23.11.2023 по справі 914/2790/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2023 Справа № 914/2790/23

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсорс», м.Київ;

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ;

про: стягнення 39 919,22 грн

Представники сторін:

від заявника (позивача): не з`явився

від відповідача: не з`явився

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2790/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсорс» до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення 39 919,22 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.10.2023 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсорс» 38 759,16 грн заборгованості, 414,14 грн 3% річних, 271,31 грн інфляційних втрат, 387,59 грн штрафу та 2 678,09 грн судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 9,53 грн та втрат від інфляції в сумі 77,49 грн відмовлено.

Однак при ухваленні вказаного рішення судом не було ухвалено рішення стосовно позовної вимоги позивача, а саме щодо зазначення в рішенні про нарахування 3 відсотків річних до моменту виконання рішення та визначення правила розрахунку 3 відсотків річних, за якими органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду, буде визначена остаточна сума відсотків для стягнення з відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою суду від 13.11.2023 судове засідання у справі №914/2790/23 призначено на 23.11.2023. Явка повноважних представників сторін визнана на власний розсуд.

21.11.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.№28365/23) про розгляд справи без участі представника в судовому засіданні 23.11.2023.

Представники сторін в судове засідання 23.11.2023 не з`явилися, їх явка обов`язковою судом не визнавалася.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно приписів ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо позовної вимоги, суд дійшов висновку про можливість застосування у даному випадку механізму нарахування трьох відсотків річних відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України.

Оскільки, позивачем нараховано 3% річних на суму заборгованості за непоставлений товар по 01.09.2023 включно, тому суд вважає за можливе визначити у резолютивній частині судового рішення про нарахування відсотків річних, починаючи з періоду, не охопленого предметом позовних вимог, тобто з 02.09.2023, з визначенням граничного строку їх нарахування до моменту виконання судового рішення в частині сплати грошових коштів в сумі 38 759,16 грн (заборгованості за оплачений та непоставлений товар).

Перерахунок 3% річних для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100,

де: С- сума непогашеної заборгованості;

Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості;

К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст. 15, 123, 129, 234, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.10.2023 у справі №914/2790/23 здійснювати нарахування 3% річних на суму непоставленого товару за договором купівлі-продажу необробленої деревини №67/0/1кв-0/2023/еІ від 09.12.2022 в розмірі 38 759,16 грн, за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з 02.09.2023 і до моменту виконання цього рішення.

2. Роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати боргу, три відсотки річних нараховуються на залишок заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 04.12.2023.

Суддя Мазовіта А.Б.