Ухвала

від 08.12.2023 по справі 548/1643/20

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1643/20

Провадження № 1-кп/539/414/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представників потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Торське, Краснолиманського району, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що будучи призначений на посаду голови СВК "Багачанський", якому навесні 2020 року стало відомо про наявність на території Покровськобагачанської ОТГ Хорольського району Полтавської області вільних земельних ділянок: кадастровий номер 5324885000:00:009:0041 площею 57,1998 га, кадастровий номер 5324885000:00:009:0040 площею 0,5714 га, що згідно листа територіального органу Головного управління ДГК у Полтавській області від 17.06.2020 року №471/116-20 відносяться до особливо цінних земель та на яких встановлено охоронну зону навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи ЛЕП 10кВ.

У подальшому, у період часу з 17 квітня 2020 року по 25 квітня 2020 року, ОСОБА_6 , за відсутності державної реєстрації відповідного речового права, за допомогою сільськогосподарської техніки та залучення підпорядкованих йому працівників СВК "Багачанський", вчинив самовільне зайняття земельних ділянок особливо цінних земель сільськогосподарського призначення комунальної власності кадастровий номер 5324885000:00:009:0041 площею 57,1998 га, кадастровий номер 5324885000:00:009:0040 площею 0,5714 га,, загальною площею 57,7712 га, та самовільне зайняття земель в охоронних зонах навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 1,0759 га (охоронна зона (код 01.05) обтяжена правом експлуатації ПАТ «Полтаваобленерго» ЛЕП 10 - кВ встановлена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5324885000:00:009:0041), які розташовані на території Покровськобагачанської ОТГ Хорольського району Полтавської області, у вигляді вчинення дій по фактичному незаконному використанню землі СВК "Багачанський" шляхом їх обробки, посіву та вирощування сільськогосподарських культур (соняшника, кукурудзи та зернові культури).

Крім того, внаслідок вказаних дій голови СВК "Багачанський"(код ЄДРПОУ 03770201) ОСОБА_6 , власнику земельних ділянок Покровськобагачанській ОТГ Хорольського району Полтавської області завдано шкоди, яка становить 92 629, 42 грн. Отже, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що обіймаючи посаду голови сільськогосподарського виробничого кооперативу «Багачанський», самовільно зайняв земельні ділянки цінних земель, земель в охоронних зонах, чим завдав збитків державі в особі виконавчого комітету Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області на суму 92629,42 грн.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель, земель в охоронних зонах.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 197-1 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення за ч. 2 ст. 197-1 КК України до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, оскільки в даному випадку три роки минуло ще 25 квітня 2023 року, що є підставою для закриття кримінального провадження. Цивільний позов просить залишити без розгляду. Зауважив, що потерпілий може звернутися з цивільним позовом в цивільному проваджені до належного відповідача.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи клопотання захисника, надавши свою згоду щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України та закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Представники потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили вирішити клопотання сторони захисту на розсуд суду.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, оскільки дійсно на день розгляду справи минув встановлений законом трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності. Цивільний позов залишити без розгляду, процесуальні витрати віднести на рахунок держави, скасувати арешт, та на підставі ст.100 КПК України вирішити долю речових доказів.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та відповідні йому матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.

При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

Верховним Судом України здійснено Аналіз судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв`язку із закінченням строків давності, п.2 якого проаналізовано розгляд судами клопотань сторін кримінального провадження про звільнення обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України під час судового розгляду справи з обвинувальним актом (обвинувальним висновком).

В абзаці п`ятому вказаного Аналізу Верховний Суд України зазначено, що під час судового розгляду справи суд з`ясовує думку обвинуваченого щодо його звільнення від кримінальної відповідальності, роз`яснює про те, що звільнення у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, про наслідки такого звільнення і, у разі його згоди, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє особу від кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише такий сплив відповідного строку давності, який закінчився до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності продовжує спливати і в період досудового розслідування, і протягом судового розгляду кримінального провадження, і навіть після оголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх сплив. Отже, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, у якій стадії кримінального процесу знаходиться кримінальне провадження щодо цієї особи.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений 2 ст. 197-1 КК України, є нетяжким злочином, оскільки санкція цієї статті не передбачає основного покарання у виді позбавлення волі на строк більше п?яти років.

Окрім того, в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" зазначено, що "…звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України… Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК України, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування."

Важливим із практичної точки зору є те, що особа, яка звільняється від кримінальної відповідальності, не має обов`язку визнавати себе винною. Для звільнення від кримінальної відповідальності закон вимагає лише згоди підозрюваного/обвинуваченого на таку підставу для закриття кримінального провадження.

Так, у судових рішеннях Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справах № 385/1159/16 від 11.02.2020 року, № 566/554/16-к від 19.11.2019, № 345/2618/16-к від 19.11.2019 року, №455/229/17 від 11.11.2020 року, суд не вимагає визнання особою вини, задовільняючись лише згодою особи на таку підставу закриття кримінального провадження, як звільнення від відповідальності на підставі ст.49 КК України.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у Постанові від 29 травня 2019 року (справа №287/359/14-к, провадження № 51-8555км18), який вказав, що зі змісту норм КПК не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред`явленому обвинуваченні.

Така позиція Верховного Суду ще раз підтверджує відсутність обов`язку обвинуваченого визнати свою вину для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке мало місце у період часу з 17 квітня 2020 року по 25 квітня 2020 року. Відомості про оголошення обвинуваченого в розшук, чи вчинення ним нового злочину з 25 квітня 2020 року до дня розгляду даної справи суду не надані.

За таких обставин, враховуючи думку ОСОБА_6 щодо його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та закриття кримінального провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, встановивши відсутність підстав для відмови у задоволенні клопотання, суд вважає за необхідне клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України задовільнити, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину і з дня події кримінального правопорушення, яке сталось у період часу з 17 квітня 2020 року по 25 квітня 2020 року, минуло понад три роки.

Цивільний позов прокурора Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки до ОСОБА_6 підлягає залишенню без розгляду. Роз?яснити потерпілій стороні, що відповідно до ч. 7 ст.128 КПК України вона має право пред`явити позов в порядку цивільного судочинства.

Питання речових доказів у кримінальному провадженню підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 07.08.2020 року.

Процесуальні витрати за проведення судово-економічної експертизи № 186 від 06.08.2020 в розмірі 980, 70 гривень, за проведення судово-економічної експертизи № 186 від 06.08.2020 в розмірі 980, 70 гривень відповідно до вимог ст.122 - 124 КПК України слід віднести на рахунок держави, що узгоджується з висновком Верховного Суду у справі № 758/2420/17 від 25.06.2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122-124, 127-129, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 285, ст. 288 КПК України, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, суд,

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України на підставі ст. 49 КК України, та про закриття кримінального провадження №42020171240000091 від 18 червня 2020 року - задовільнити.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.197-1 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020171240000091 від 18 червня 2020 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України - закрити.

Речові докази по справі згідно ст.100 КПК України:

- трактор марки «CASE-110» д.н.з. НОМЕР_1 , трактор марки «JOHN DEERE 8295R» д.н.з. НОМЕР_2 ; трактор марки «МТЗ-82» д.н.з. НОМЕР_3 ; культиватор «КПС» - 4.2, оприскувач ОП - 2000, сівалка СЗ - 3,6, дискова борона «Джокер», сівалка СЗ - 5,4, які передано на відповідальне зберігання СВК «Багачанський» - повернути останньому;

- верхні частини (шляпки) соняшника у кількості 3 шт., качани в кількості 5 шт., верхня частина (шляпки) соняшника у кількості 3 шт., які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Хорольського ВП- знищити;

- земельні ділянки, кадастровий номер 5324885000:00:009:0041 площею 57,1998 га, кадастровий номер 5324885000:00:009:0040 площею 0,5714 га, відповідно до постанови про визнання речових доказів від 09.07.2020 року - повернути власнику.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 07.08.2020 року.

Цивільний позов прокурора Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки до ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Роз?яснити потерпілій стороні, що відповідно до ч. 7 ст.128 КПК України вона має право пред`явити позов в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати за проведення судово-економічної експертизи № 186 від 06.08.2020 в розмірі 980, 70 гривень, за проведення судово-економічної експертизи № 187 від 06.08.2020 в розмірі 980, 70 гривень відповідно до вимог ст.122 - 124 КПК України - віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даної ухвали негайно після проголошення вручити сторонам по справі.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1