Вирок

від 08.12.2023 по справі 680/621/23

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/621/23

1-кп/680/46/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року смт Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 ,

представника цивільного відповідача - адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Новоушицького районного суду Хмельницької області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023240000000416 від 03 серпня 2023 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який працює водієм у компанії ТОВ «Крафт Буд», працездатного, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, з вищою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

установив:

03 серпня 2023 року близько 10 год. 15 хв. водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним вантажним-спеціалізованим бетонозмішувачем «DAF CF-85» д.р.н. НОМЕР_1 (далі - автомобіль «DAF CF-85»), в світлу пору доби, рухався по асфальтобетонному покриті, яке перебувало у сухому стані, горизонтальної, прямої в плані проїзної частині другорядної автодороги, по вул. Захисників України в смт Нова Ушиця Новоушицької ТГ Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, зі сторони вул. Південна в напрямку до пров. Українських козаків, наближався до нерегульованого перехрестя із головною автодорогою, що проходить по вул. Єдності у смт Нова Ушиця.

У цей час по асфальтобетонному покриті, яке перебувало у сухому стані, на підйом по асфальтобетонній проїзній частині головної автодороги по вул. Єдності смт Нова Ушиця Новоушицької ТГ Кам`янець-Подільського району в напрямку від вул. Будівельників до вул. Кольчака, рухався автомобіль «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 (далі - автомобіль «ВАЗ 2103») під керуванням водія ОСОБА_8 .

При під`їзді до перехрестя із головною автодорогою вул. Єдності водій ОСОБА_4 порушив і недотримався вимог п.п. 1.3, 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 (далі - ПДР), яке виразилось у тому, що під час руху він, як учасник дорожнього руху, зобов`язаний знати і неухильно виконувати вимоги ПДР, бути взаємно ввічливим, а також дії водія не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян.

У порушення вищезазначених пунктів ПДР, ОСОБА_4 , діючи з необережності, легковажно, проявляючи злочинну самовпевненість, грубо порушуючи та недотримуючись вимог п.п. 2.3 (б), 16.11. та вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР, не зупинив керований ним транспортний засіб перед краєм перехрещення проїзної частини головної дороги вул. Єдності, щоб надати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, здійснив виїзд автомобілем «DAF CF-85» на головну дорогу вул. Єдності, де передньою частиною допустив зіткнення із правою боковою частиною автомобіля «ВАЗ 2103» під керування водія ОСОБА_8 , який рухався по головній дорозі по вул. Єдності.

Внаслідок вчинення водієм автомобіля «DAF CF-85» ОСОБА_4 даної дорожньо-транспортної пригоди:

- пасажир автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, забою серця, численних переломів ребер справа та зліва, перелому правої ключиці, перелому грудини, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, стоять в прямому причинному зв`язку із настанням смерті, тілесні ушкодження у вигляді садини в області правої щоки, садини зовнішньої поверхні правого плеча, які в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- пасажир автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден шкіри обличчя, закритої травми черевної порожнини, розриву селезінки, гемоперитонеуму, забою і гематом правої долі печінки, саден шкіри верхніх кінцівок, які в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння;

- пасажир автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійно-рваних ран лобної ділянки голови, забою лицевої частини черепа, післятравматичного лівобічного гаймориту, забою грудної клітини, черевної порожнини, тазу, перелому кісток тазу, розтягнення та розходження клубово-крижового з`єднання тазу справа, забою і вивиху правого плечового суглобу, саден шкіри тулуба і кінцівок, які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призводять до тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби);

- водій автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді «закритих переломів 5-7 ребер грудної клітини справа, пневмотораксу, різано-рваних ран правого передпліччя, які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що зазвичай призводять до тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби);

- пасажир автомобіля «ВАЗ 2103» неповнолітній ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних саден шкіри, гематом і забоїв тіла, закритої травми живота, забою та гематоми печінки, укушених ран язика, які в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров`я.

Своїми діями водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 16.11 ПДР та не дотримався вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», зміст яких полягає в наступному:

- учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цих правил, а також бути взаємно ввічливими ( п. 1.3);

- дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальні збитки. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ поліції, власника дороги або уповноважений ним орган (п. 1.5);

- для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3);

- на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху (п. 16.11);

- водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі ( д.з. 2.1. «Дати дорогу»).

Порушення водієм ОСОБА_4 п.п. 16.11 ПДР та невиконання вимог дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - спричинення смерті ОСОБА_12 , заподіянням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та спричиненням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину визнав та дав показання, згідно з якими він перебуває у трудових відносинах із ТОВ «Краф Буд», де працює водієм. 03 серпня 2023 року, виконуючи свої трудові обов`язки, вперше рухався в смт Нова Ушиця в напрямку маслозаводу, оскільки як водій спецтехніки - бетонозмішувача перевозив бетон. Погода була ясна, опадів не було. На перехресті вулиць він подивився праворуч та ліворуч, не виявивши перешкод, поїхав далі та відчув удар. Вийшовши із автомобіля, він побачив пошкоджений транспортний засіб «ВАЗ 2103» білого кольору. Він намагався відчинити двері, щоб допомогти пасажирам цього автомобіля - жінці, дівчині з дитиною та бабусі, далі побачив дим, тому з метою попередити його загоранню, відчинив капот та вийняв з автомобіля акумулятор. Після цього прибула швидка допомога, а згодом поліцейські. Зазначив, що збитки пов`язані із лікуванням потерпілих він відшкодував добровільно. Щиро розкаявся у вчиненому, неодноразово просив пробачення у потерпілих.

Показаннями потерпілого ОСОБА_8 підтверджується, що він 03 серпня 2023 року керував автомобілем «ВАЗ 2103» із швидкістю близько 50 км/год. та їхав на ринок у смт Нова Ушиця, щоб купити онуку торт на день народження. Погода була сонячна. Дружина, яка перебувала на передньому пасажирському сидінні, крикнула «автомобіль» і відбувся удар. Він вийшов із автомобіля і намагався витягнути онука та дочку, які перебували на задньому сидінні позаду нього. Позаду також знаходилась сусідка - ОСОБА_12 . Претензій до обвинуваченого він немає, просив суд не позбавляти його волі, оскільки в нього є малолітні діти. Зазначив, що ТОВ «Крафт Буд» відшкодувала йому шкоду за пошкодження автомобіля у розмірі 1000 доларів США, про що він написав розписку. До страхової компанії він не звертався, оскільки усі матеріальні збитки на лікування йому відшкодував обвинувачений. Про наявність полісу йому не відому. Цивільний позов підтримав.

Показаннями потерпілої ОСОБА_6 підтверджується, що 03 серпня 2023 року вона з чоловіком, донькою, онуком та сусідкою їхали до смт Нової Ушиці щоб купити онуку торт. Побачивши праворуч автомобіль, вона крикнула чоловікові і одразу відбувся удар в задню частину транспортного засобу. Зазначила, що дійсно обвинувачений витягував акумулятор, шляхом віджимання дверей її також витягнули із автомобіля. Просила суд не призначати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, жодних претензій до нього вона не має, оскільки він відшкодував понесенні нею витрати на лікування. До страховика цивільного відповідача вона не зверталась та жодних відшкодувань не отримувала. Цивільний позов підтримала.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7 підтверджується, що 03 серпня 2023 року в четвер вона з сином, батьками та сусідкою їхали на ринок. Відчула різкий удар і втратила свідомість. Внаслідок отриманих травм була доставлена до лікарні, де було проведено оперативне втручання та видалено селезінку. Її син також перебував на стаціонарному лікуванні. Зазначила, що на даний час не може повноцінно працювати, оскільки не дозволяє стан здоров`я, немає сил та продовжує лікуватись, постійно перебуває на дієті. Обвинуваченого вона пробачила, просила суворо не карати, претензій до нього не має. Жодних виплат від страхової компанії вона не отримувала, оскільки до неї не зверталась у зв`язку із відшкодуванням обвинуваченим витрат на лікування. Цивільний позов підтримала.

Потерпіла ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі. У заяві зазначила, що жодних претензій до обвинуваченого вона не має та просила суд не призначати покарання обвинуваченому, пов`язане із позбавленням волі.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 , окрім викладених вище показань, також підтверджується іншими наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами.

Витягом з ЄРДР №12023240000000416 підтверджується реєстрація кримінального провадження 03 серпня 2023 року о 13 год. 20 хв. за ч. 2 ст. 286 КК України (арк.спр. 2 т.2).

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03 серпня 2023 року, а також доданими до нього план-схемою та ілюстрованими таблицями (арк.спр.29-46, т.2), який проводився з 13:20 год. по 14:29 год., підтверджується, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є нерегульоване перехрестя вулиць Захисників України та Єдності, на підйом по вул. Єдності з двостороннім напрямком руху. Стан покриття: асфальтоване, сухе. При огляді зафіксовано положення пошкоджених транспортних засобів: вантажного автомобіля ««DAF CF-85», д.р.н. НОМЕР_1 , який знаходиться по вул. Захисників України з механічними пошкодженнями у передній частині кузова, а саме: пошкодження переднього бампера, радіаторної решітки, розбиття передніх фар автомобіля; автомобіля «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 , який знаходиться на правому узбіччі вул. Захисників України з механічними пошкодження у вигляді повної деформації правої частини кузова, деформацій даху. Також при огляді виявлено труп ОСОБА_12 у положенні сидячи на задньому правому сидінні автомобіля «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 з видимими тілесними ушкодженнями у вигляді ран на обличчі та на правій руці.

У ході огляду місця події вилучено автомобіль «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 та вантажний автомобіль «DAF CF-85» д.р.н. НОМЕР_1 , які постановою слідчого від 03 серпня 2023 року (арк.спр. 72-73,т.2) визнані речовими доказами та передані на зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання затриманого транспорту ГУНП в Хмельницькій області, розташованого в м. Кам`янець-Подільський, вул. Голосківське шосе та на які ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 07 серпня 2023 року накладено арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування (арк.спр.74,т.2). У подальшому ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 08 вересня 2023 року (арк.спр.121,т.2) арешт на вантажний автомобіль «DAF CF-85» д.р.н. НОМЕР_1 скасовано в частині заборони користування та передано автомобіль на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_14 (арк.спр.122,т.2).

Висновком експерта № 142 від 31 серпня 2023 року підтверджується, що причиною смерті ОСОБА_12 явилась закрита травма грудної клітки, забій серця.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, забою серця, численних переломів ребер справа та зліва, перелому правої ключиці, перелому грудини, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, стоять в прямому причинному зв`язку із настанням смерті.

Дані тілесні ушкодження могли утворитись у ОСОБА_12 могли утворитись, як від дії тупих твердих предметів, так і при ударах об такі, в салоні легкового автомобіля, що зіткнувся з вантажним автомобілем, незадовго перед настанням смерті, за умов і в термін вказаних в обставинах справи, тобто 03 серпня 2023 року (арк.спр. 75-77, т.2).

Даними висновку експерта № 465 від 08 вересня 2023 року (арк.спр.80-81,т.2) підтверджується, що у ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних саден шкіри, гематоми і забоїв тіла, закритої травми живота, забою та гематоми печінки , які виникли від дії на тіло тупих твердих предметів та при ударі тілом об такі, внаслідок чого і могло виникнути прикушування язика, якими могли бути конструктивні частини салону легкового автомобіля та їм подібні предмети, що могли мати місце при такому виду ДТП, як зіткнення автомобілів 03 серпня 2023 року та в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров`я.

Спричинення потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійно-рваних ран лобної ділянки голови, забою лицевої частини черепа, післятравматичного лівобічного гаймориту, забою грудної клітини, черевної порожнини, тазу, перелому кісток тазу, розтягнення та розходження клубово-крижового з`єднання тазу справа, забою і вивиху правого плечового суглобу, саден шкіри тулуба і кінцівок, які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призводять до тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби), підтверджується висновком експерта № 463 від 08 серпня 2023 року (арк.спр. 84-85, т.2). Зазначеним висновком експерта підтверджено також і ті обставини, що зазначені тілесні ушкодження в потерпілої ОСОБА_6 могли утворитися від дії тупих твердих предметів та при ударі тілом об такі, якими могли бути конструктивні частини салону легкового автомобіля та їм подібні предмети, що могла мати місце при такому виду ДТП, як зіткнення автомобілів, де ОСОБА_6 могла знаходитися в якості пасажира переднього пасажирського сидіння легкового автомобіля 03 серпня 2023 року.

Спричинення потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден шкіри обличчя, закритої травми черевної порожнини, розриву селезінки, гемоперитонеуму, забою і гематом правої долі печінки, саден шкіри верхніх кінцівок, які в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, підтверджується висновком експерта № 462 від 08 серпня 2023 року (арк.спр. 88-89, т.2). Зазначеним висновком експерта підтверджено також і ті обставини, що зазначені тілесні ушкодження в потерпілої ОСОБА_7 могли утворитися від дії тупих твердих предметів та при ударі тілом об такі, якими могли бути конструктивні частини салону легкового автомобіля та їм подібні предмети, що могла мати місце при такому виду ДТП, як зіткнення автомобілів, де ОСОБА_7 могла знаходитися в якості пасажира легкового автомобіля 03 серпня 2023 року.

Спричинення потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у вигляді закритих переломів 5-7 ребер грудної клітини справа, пневмотораксу, різано-рваних ран правого передпліччя, які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що зазвичай призводять до тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби), підтверджується висновком експерта № 464 від 08 серпня 2023 року (арк.спр. 92, т.2). Зазначеним висновком експерта підтверджено також і ті обставини, що зазначені тілесні ушкодження в потерпілого ОСОБА_8 могли утворитися від дії тупих твердих предметів та при ударі тілом об такі, якими могли бути конструктивні частини салону легкового автомобіля та їм подібні предмети, що могла мати місце при такому виду ДТП, як зіткнення автомобілів, де ОСОБА_8 міг знаходитися в якості водія легкового автомобіля 03 серпня 2023 року.

Даними висновку експерта №СЕ-19/123-23/8616-ІТ від 24 серпня 2023 року, наданого за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу (арк.спр. 93-101, т.2), підтверджується, що несправностей технічного характеру робочої гальмівної системи та системи рульового керування вантажного спеціалізованого автомобіля «DAF CF-85», д.р.н. НОМЕР_1 , які б мали місце на момент експертного огляду та ознак, які б свідчили про несправність даної системи до дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено.

Даними висновку експерта №СЕ-19/123-23/8615-ІТ від 29 серпня 2023 року, наданого за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу (арк.спр. 102-111, т.2) підтверджується, що несправностей технічного характеру системи рульового керування автомобіля «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 , які б мали місце на момент експертного огляду та ознак, які б свідчили про несправність даної системи до дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено, а робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля, на момент огляду, перебувала в несправному стані. Несправності робочої гальмівної системи автомобіля полягали у порушенні цілісності і обмежені площини поперечного перерізу трубопроводу магістралі подачі гальмівної рідини від головного циліндра до робочих гідроциліндрів гальмівних механізмів коліс задньої осі автомобіля та відсутності в місці свого конструктивного встановлення елементів гальмівного механізму лівого заднього колеса автомобіля, які носять обслуговуючий характер і мали місце до дорожньо-транспортної пригоди.

Даними висновку експерта №СЕ-19/123-23/8617-ІТ від 31 серпня 2023 року, наданого за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи (арк.спр. 112-118, т.2) підтверджується, що в початковій фазі зіткнення у взаємному контакті перебували передня частина вантажного спеціалізованого автомобіля «DAF CF-85», д.р.н. НОМЕР_1 та права бічна частина автомобіля «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 . Первинний контакт вантажного спеціалізованого автомобіля «DAF CF-85», д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 мав місце в межах нерегульованого перехрестя вулиць Захисників України та Єдності, дещо раніше зафіксованого положення початку слідоутворення слідів юзу і вибоїни асфальтобетонного покриття позначених на схемі до протоколу ОМП під №2 та № 3.

Даними висновку експерта №СЕ-19/123-23/9556-ІТ від 13 вересня 2023 року, наданого за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи обставин та механізму ДТП (арк.спр. 132-137, т.2) підтверджується, що в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинні регламентуватися нормативними вимогами п.п.31.4, 31.4.1 «а», 12.3 ПДР. У дорожній обстановці, що склалася та за заданих вихідних даних водій «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 не мав технічної можливості уникнути зіткненню з автомобілем «DAF CF-85» д.р.н. НОМЕР_1 шляхом своєчасного вжиття заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, тобто шляхом належного виконання нормативних вимог п. 12.3 ПДР.

З точки зору безпеки руху, в умовах даної дорожньої обстановки дії водія автомобіля «DAF CF-85», д.р.н. НОМЕР_1 повинні регламентуватися нормативними вимогами дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.п.2.3 «б», 16.11 ПДР. В умовах даної події водій автомобіля «DAF CF-85», д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 шляхом належного виконання з його боку нормативних вимог дорожнього знаку 2.1 та п. 16.11 ПДР.

В умовах даної події в діях водія автомобіля «DAF CF-85», д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачаються невідповідність вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», п.п.2.3 «б», 16.11 ПДР, при цьому, дії водія ОСОБА_4 , які не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.16.11 сформували необхідні умови для виникнення даної події і з технічної точки зору, перебували в причинному зв`язку із настанням даної ДТП.

У діях водія автомобіля «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 вбачаються невідповідність нормативним вимогам п.п.31.4, 31.4.1 «а», однак з технічної точки зору, вказані невідповідності в причинному зв`язку із настанням даної ДТП не перебували.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту (арк.спр. 125-131, т.2), з долученими до нього ілюстрованими таблицями, проведеного за участі понятих та потерпілого ОСОБА_8 , згідно якого останній розповів та продемонстрував на місці вчинення злочину, як та за яких обставин відбулася ДТП.

Також суд дослідив процесуальні документи (рішення) на підтвердження правомірності отримання зазначених вище доказів, а саме: постанову про визначення групи прокурорів від 04 серпня 2023 року (арк.спр. 27,т.2), постанову про створення слідчої групи від 03 серпня 2023 року (арк.спр.26,т.2), ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 31 серпня 2023 року про тимчасовий доступ до документів (арк.спр.78,т.2), протокол тимчасового доступу до документів (арк.спр.79,т.2), ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 04 вересня 2023 року про тимчасовий доступ до документів (арк.спр.82,т.2), протокол тимчасового доступу до документів від 07 вересня 2023 року (арк.спр.83,т.2), ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 31 серпня 2023 року про тимчасовий доступ до документів (арк.спр.86,т.2), протокол тимчасового доступу до документів від 07 вересня 2023 року (арк.спр.87,т.2), ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 31 серпня 2023 року про тимчасовий доступ до документів (арк.спр.91,т.2), протокол тимчасового доступу до документів від 07 вересня 2023 року (арк.спр.90,т.2).

Зазначені вище докази узгоджуються між собою, що виключає в суду сумнів в їх об?єктивності, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тобто є належними, отримані у порядку, встановленому КПК України, тобто є допустимими.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв?язку, вважає, що діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце, дії обвинуваченого містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і становлять - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_12 , заподіяло тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_7 та спричинило ОСОБА_6 та ОСОБА_8 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена і він підлягає покаранню за його вчинення.

Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Як випливає із законодавчих приписів, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю.

Обставинами, що пом?якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування збитків потерпілим, надання потерпілим іншої допомоги безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання суд не встановив.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким необережним злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який є працюючим, працездатним, має на утриманні двох малолітніх дітей, одружений, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно, під диспансерним наглядом у лікаря психіатра не перебуває, не перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога, раніше не судимий.

ОСОБА_4 отримав посвідчення водія категорій «А», «А1»,«В», «В1», «С», «С1» 09 січня 2020 року.

Ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 зареєстрований та проживає у м. Хмельницький разом з двома малолітніми дітьми та батьками похилого віку, які є інвалідами та потребують постійного піклування. Обвинувачений працює водієм з 13 липня 2022 року. За місце роботи та проживання характеризується позитивно. До адміністративної відповідальності не притягувався. ОСОБА_4 визнає свою вину, дуже шкодує та розкаюється у власній неуважності. Орган пробації прийшов до висновку про низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, тому виправлення можливе без позбавлення чи обмеження волі.

З урахуванням викладеного суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Водночас з урахуванням форми вини - необережності, правового, фізичного та соціального статусу обвинуваченого, позиції потерпілих, які просили суд не призначати покарання пов`язане із позбавленням волі, факту добровільного відшкодування обвинуваченим майнової шкоди на лікування потерпілих, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, а мета покарання, зазначена в ст. 50 КК України, може бути досягнута за умови звільнення ОСОБА_4 від основного покарання з випробуванням, із встановленням йому іспитового строку відповідно до вимог ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1,2, ч.1 ст.76 КК України.

При вирішенні питання щодо призначення додаткового покарання суд враховує, що позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, передбаченій ч. 2 ст. 50 КК. Внаслідок порушення особою правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Суд бере до уваги, що обвинувачений грубо порушив ПДР, що призвело до незворотних наслідків у виді смерті людини та спричинення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень трьом іншим потерпілим, та значну шкоду заподіяну здоров`ю потерпілій ОСОБА_7 , наслідком якого стала втрата нею органу.

Також суд зазначає, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є їх роботою, джерелом засобів для існування тощо. Ці обставини потребують врахування з точки зору більш виваженого підходу до аспектів призначення покарання, однак не вказують на неможливість застосування такого додаткового покарання.

За таких обставин посилання сторони захисту на те, що для обвинуваченого керування транспортним засобом є єдиним джерелом для існування, не може бути достатньою підставою для не застосування до нього додаткового покарання.

При вирішенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Буд» про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із наступного.

Обґрунтовуючи цивільний позов потерпілий ОСОБА_8 зазначив, що внаслідок отриманих в результаті ДТП середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, йому була завдана значна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі, душевних стражданнях та нервових переживаннях, пов`язаних за стан свого здоров`я та членів його сім`ї, які перебували разом із ним в автомобілі. Внаслідок травм він вимушений був терпіти значний фізичний біль, проходити болісні медичні процедури та маніпуляції, вживати додаткових заходів для організації свого життя та родини. Після ДТП він втратив сон, не може у повній мірі зосередитись на своїй роботі, побуті. Крім того протиправними діями, які призвели до отримання тілесних ушкоджень його донькою ОСОБА_7 , онуком ОСОБА_13 та дружиною ОСОБА_6 йому також було заподіяно значної моральної шкоди, оскільки він переживав за їх стан здоров`я.

Завдану йому моральну шкоду ОСОБА_8 оцінив у 100 000 грн, яку на підставі статті 1172 ЦК України, просив стягнути із цивільного відповідача -ТОВ «Крафт Буд», з яким обвинувачений на час вчинення злочину перебував у трудових відносинах та виконував свої трудові обов`язки водія.

Обґрунтовуючи цивільний позов потерпіла ОСОБА_6 зазначила, що внаслідок отриманих в результаті ДТП середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, їй була завдана значна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі, душевних стражданнях та нервових переживаннях, пов`язаних за стан свого здоров`я та членів її сім`ї, які перебували разом із нею в автомобілі. Внаслідок травм вона вимушена була терпіти значний фізичний біль, проходити болісні медичні процедури та маніпуляції. Через переломи кісток тазу, розтягнення та розходження клубово-крижового з`єднання тазу вона позбавлена можливості повноцінного життя, яке було до ДТП. Після ДТП вона втратила сон, їй часто сниться пережите жахіття аварії, вона не може у повній мірі зосередитись на своїй роботі, побуті. Крім того протиправними діями, які призвели до отримання тілесних ушкоджень її донькою ОСОБА_7 , онуком ОСОБА_13 та чоловіком ОСОБА_8 їй також було заподіяно значної моральної шкоди, оскільки вона переживала за їх стан здоров`я.

Завдану їй моральну шкоду ОСОБА_6 оцінила у 100 000 грн, яку на підставі статті 1172 ЦК України, просила стягнути із цивільного відповідача ТОВ «Крафт Буд».

Обґрунтовуючи цивільний позов потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що внаслідок ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження, була госпіталізована до КНП «Новоушицька багатопрофільна лікарня», де було проведено оперативне втручання та видалено селезінку. Крім того її малолітній син ОСОБА_13 також отримав легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров`я та був госпіталізований до КП «Хмельницька міська дитяча лікарня».

Потерпіла зазначила, що їй була завдана значна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі, душевних стражданнях та нервових переживаннях, пов`язаних за стан свого здоров`я та членів її сім`ї, які перебували разом із нею в автомобілі. Внаслідок травм вона вимушена була терпіти значний фізичний біль, протягом тривалого часу проходити болісні медичні процедури та маніпуляції, переживати за життя своєї дитини, не знаючи що з нею сталось, де вона перебуває та в якому стані. Через втрату органу (селезінки) вона позбавлена можливості повноцінного харчування та звичайного життя, яке було до ДТП. Після ДТП вона втратила сон, їй часто сниться пережите жахіття аварії, вона не може у повній мірі виконувати свою роботу.

Завдану їй моральну шкоду ОСОБА_7 оцінила у 400 000 грн, яку на підставі статті 1172 ЦК України, просила стягнути із цивільного відповідача ТОВ «Крафт Буд».

Обґрунтовуючи цивільний позов потерпіла ОСОБА_9 зазначила, що внаслідок ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких, як небезпечних для життя в момент спричинення та знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням смерті.

Потерпіла зазначила, що їй була завдана значна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та нервових переживаннях, пов`язаних зі смертю рідної бабусі, з якою вона була дуже близькою, оскільки ще за її життя помер син (батько позивача) і бабуся залишилась для неї єдиною рідною та близькою людиною. Вона підтримувала близькі родинні відносини з бабусею, щоразу приїздила до неї на вихідні, свята, тощо. У зв`язку із її смертю вона пережила сильний емоційний та нервовий стрес, її смерть є найтрагічнішою подією в житті, яка негативно вплинула на неї. Моральна шкода завдана її смертю спричинила та буде спричиняти душевні страждання протягом усього її життя. Відновити становище, яке існувало до її смерті не можливо.

Завдану їй моральну шкоду ОСОБА_9 оцінила у 400 000 грн, яку на підставі статті 1172 ЦК України, просила стягнути із цивільного відповідача ТОВ «Крафт Буд».

Цивільний відповідач ТОВ «Крафт Буд» направив до суду відзиви на цивільні позови, в яких просив відмовити цивільним позивачам ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 .

В обґрунтування заперечень вказав, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно із договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (ст. 37 Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди у межах страхового відшкодування.

Заявлені позивачами ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 позови стосуються саме відшкодування шкоди, яка прямо передбачена п.22.1 ст. 22, 23 Закону.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована відповідно до полісу №211244436. Проте позивачі просять стягнути шкоду, не зазначаючи про їх звернення до страхової компанії ПрАТ «СК «ВУСО», отримання страхового відшкодування або про відмову у його виплаті, тому відповідно суд не має можливості визначити розмір відшкодування, який належить стягнути з відповідача.

Щодо цивільного позивача ОСОБА_6 зазначив, що емоційний фон останньої при виписці був у стабільному стані.

Відносно цивільного позивача ОСОБА_7 вказав, що остання відповідно до медичних документів, була виписана із покращенням, гемодинаміка стабільна.

Щодо цивільного позивача ОСОБА_8 зазначив, що дані медичних документів свідчать про те, що стан здоров`я останнього при виписці добрий, скарг не має.

Відомостей, які б ставили в противагу про стійкість моральних страждань, їх глибину позивачами не надано.

Надаючи правову оцінку обставинам, викладених у цивільних позовах потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та відзивах на них, а також оцінку дослідженим доказам, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями частини другої статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а згідно із п.п.1,2 ч.2 цієї ж статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частиною першою, другою статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Стаття 1168 ЦК «Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи», визначає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (стаття 1187 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Стаття 979 ЦК України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі- закон) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 23 закону визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Стаття 24 закону передбачає, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

У той же час ст. 26.1 закону передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Положеннями статті 35 закону регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.

Суд установив, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «DAF CF», д.р.н. НОМЕР_3 на час ДТП була застрахована в ПРАТ СК "ВУСО" згідно полісу №211244436.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 підтверджується, що власником вантажного-спеціалізованого бетонозмішувача «DAF CF-85» д.р.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, є ОСОБА_14 .

У ході судового розгляду доведено, що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення - дорожньо-транспортна пригода під час виконання ним трудових обов`язків, про що свідчать показання обвинуваченого, дослідженні судом матеріали кримінального провадженні та довідка, видана ТОВ «Крафт Буд» за № 03/08-23 від 03.08.2023 року, згідно якої ОСОБА_4 працює водієм автотранспортних засобів у ТОВ «Крафт Буд» з 13 липня 2022 року по теперішній час (арк.спр.79, т.1).

Слід зазначити, що дійсно основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він за загальним правилом є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В той же час суд відхиляє доводи представника цивільного відповідача ТОВ «Крафт Буд» про те, що відповідальність за завдання шкоди потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 покладено виключно на страховика - ПрАТ СК "ВУСО", оскільки потерпілі заявили вимоги про стягнення лише моральної шкоди, яку страховик на підставі 26.1 законувідшкодовує у розмірі 5 відсотківвід страхової виплати у зв`язку із ушкодженням здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди. При цьому розмір відшкодування моральної шкоди як 5 % обчислюється не від страхової суми, а від страхової виплати у межах страхової суми.

Натомість потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в ході їх допиту повідомили, що оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю добровільно відшкодував їм витрати на лікування, що прямо передбачено ч.1 ст. 127 КПК, вони до страхової компанії не звертались із відповідними заявами. Таку поведінку потерпілих чи обвинуваченого суд не може вважати недобросовісною. Жодних вимог про стягнення із цивільного відповідача шкоди завданої ушкодженням здоров`я потерпілі не заявляли.

Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування від страховика винної особи, але не зобов`язує одержувати його (ст. 35).

Водночас за відсутності претензій щодо відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров`я як до страховика (ПрАТ СК "ВУСО"), так і до страхувальника (ТОВ «Крафт Буд»), потерпілі не можуть бути позбавленні права на відшкодування компенсації понесеної ними моральної шкоди, оскільки це призведе до нівелювання їх прав на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст. 128 КПК України.

Оскільки обставина виплати страхового відшкодування від ПрАТ СК "ВУСО" згідно полісу №211244436 за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є недоведеною, що виключає обов`язок страховика з відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 % від розміру такого відшкодування, тому обов`язок щодо відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я повинен нести цивільний відповідач - ТОВ «Крафт Буд» в силу вимог ст. 1172 ЦК України.

З долучених до цивільних позовів доказів суд встановив, що потерпіла ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні з 03 серпня 2023 року по 16 серпня 2023 року та з 04 вересня 2023 року по 08 вересня 2023 року. Її син ОСОБА_13 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» в період з 03 серпня 2023 року по 15 серпня 2023 року (арк.спр.70-79, т.1).

ОСОБА_6 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Новоушицька багатопрофільна лікарня» в період з 03 серпня 2023 року по 11 серпня 2023 року (арк.спр.89-90, т.1).

ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікування в КНП «Новоушицька багатопрофільна лікарня» в період з 03 серпня 2023 року по 11 серпня 2023 року (арк.спр.103, т.1).

Суд вважає цілком обґрунтованими твердження цивільних позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що отримані ними внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження завдали їм фізичного болю та душевних страждань, останні перенесли стрес, емоційний дискомфорт, пов`язаний з травмами, змушені були проходити лікування, терпіли неприємні та болісні лікувальні процедури, вимушено втратили соціальні зв`язки з оточуючими, що безумовно призвело до зміни їх звичного способу життя. Внаслідок ДТП постраждала уся сім`я, тому потерпілі були позбавлені можливості надавати допомогу один одному, переживали за стан здоров`я кожного.

Потерпіла ОСОБА_7 перенесла операційне втручання та втратила орган - селезінку, тому жодна майнова компенсація практично не в змозі відновити попередній стан, який існував до ДТП та повернути її до попереднього способу життя. Крім того потерпіла ОСОБА_7 хвилювалась за життя та здоров`я свого малолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також отримав легкі тілесні ушкодження під час ДТП та перебував на стаціонарному лікування в іншому закладі охорони здоров`я - КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» в період з 03 серпня 2023 року по 15 серпня 2023 року.

Тому з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості, дотримуючись принципу безпідставного збагачення, суд оцінює розмір заподіяної моральної шкоди потерпілому ОСОБА_8 у сумі 60 000 грн, потерпілій ОСОБА_6 у сумі 60 000 грн, а потерпілій ОСОБА_7 у сумі 120 000 грн.

Відносно цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 суд зазначає наступне.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_9 цивільний відповідач у відзиві також вказав, що позовні вимоги стосуються шкоди, визначеної п. 22.1 ст. 22, ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка підлягає відшкодуванню страховиком. Крім того п. 27.1 ст. 27 закону визначено, що страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є її прямим наслідком. Страховик здійснює відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, непрацездатним особам, які були на його утриманні рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленого законом на день настання страхового випадку.

У наданих документах не зазначений стан позивача після смерті ОСОБА_12 , які б давали підстави встановити ступінь моральних страждань позивача.

Отже, вважає, що позивач не має права на відшкодування моральної шкоди.

Суд зазначає, що завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування.

В результаті ДТП загинула баба потерпілої ОСОБА_9 , а відтак безспірним є той факт, що остання зазнала, як моральних страждань, так і інших негативних явищ, і ці фактори мають незворотній характер.

Статтею 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого.

Так, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Стаття 1168 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Вказаними нормами законодавець чітко визначив коло осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи.

При цьому стаття 1168 ЦК є спеціальною нормою відносно статті 23 ЦК, а тому підлягає застосуванню спеціальна норма.

ОСОБА_9 є онукою ОСОБА_12 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану, свідоцтвом про народження, свідоцтвом про шлюб (арк.спр.185,187,188, т.1), отже в силу статей 3 та 55 КПК, об`єктивно та правомірно має статус потерпілої у даному кримінальному провадженні, оскільки є її близькою родичкою.

Потерпіла ОСОБА_9 проживає у с. Семенівка, Жмеринецького району, Вінницької області. Натомість загибла ОСОБА_12 проживала в с. Мала Стружка, Новоушицької ТГ, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Тобто, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 проживали за різними адресами. Доказів проживання однією сім`єю суду не надано. Вказана обставина також спростовується доводами цивільного позову.

Отже, із врахуванням приписів Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» онука ОСОБА_9 не входить до кола осіб, перед якими у страховика виникає обов`язок з відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю фізичної особи.

Тому відповідальність страховика у даному випадку виключається, на що покликався представник цивільного відповідача.

Водночас, виходячи з положень ст.1168 ЦК України, потерпіла ОСОБА_9 також не є особою, яка має право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її баби, тому поданий нею цивільний позов задоволенню не підлягає.

Факт визнання потерпілою у кримінальному провадженні не пов`язується із правом на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України.

Вказаний висновок суду узгоджується із висновком ВС у постанові від 04 лютого 2023 року по справі № 944/1122/21.

Отже, доводи цивільного відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування потерпілій ОСОБА_9 моральної шкоди є правильними, хоча останній помилково обґрунтовував свої заперечення, в тому числі і нормами статті 1200 ЦК України, оскільки така, стосується інших правовідносин - права на відшкодування шкоди утриманцями померлого.

Враховуючи, що прокурор відмовився від цивільного позову у зв`язку із добровільним відшкодуванням обвинуваченим ОСОБА_4 збитків, тому поданий ним цивільний позов в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Новоушицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне некомерційне підприємство «Новоушицька багатопрофільна лікарня» Новоушицької селищної ради до ОСОБА_4 про стягнення на користь Національної служби здоров`я України коштів у сумі 28 165,67 грн на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та на користь Новоушицької селищної ради витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 на загальну суму 1597,90 грн, слід залишити без розгляду, що відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постанові від 18 жовтня 2022 року по справі № 753/6486/21.

Щодо розподілу процесуальних витрат, суд зазначає наступне.

Положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК України (ст.ст. 118-126). Натомість положення, які стосуються цивільного позову, визначені главою 9 КПК України (ст.ст. 128-129). Це свідчить про різну правову природу процесуальних витрат та шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням. Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Натомість шкода у кримінальному провадженні пов`язана не з процесуальними відносинами, а з матеріально-правовими - вчиненням кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння. Вирішення питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого процесуальних витрат не залежить від того чи потерпілий звертався до суду із позовом про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні та від результату розгляду такого позову.

Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із:

1) витрат на правову допомогу;

2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;

4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.

Згідно з ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 121 КПК України витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв`язку із відривом від звичайних занять.

Витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе особа, яку він представляє.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обов`язок доказування даних щодо розміру процесуальних витрат покладається на сторону, що їх подає (ч.2 ст. 92 КПК України).

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

Потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , на підтвердження процесуальних витрат на правову допомогу надано: договори про надання правової допомоги від 20 вересня 2023 року, укладені між ними та адвокатом ОСОБА_10 ; додатки 1 до договору, яким визначені вид та вартість послуг, акти наданих послуг від 07 грудня 2023 року, квитанції про оплату послуг від 08 грудня 2023 року у сумі 9575,75 грн.

Згідно умов договорів (п.п. 3.1-36) гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього договору. Факт надання послуг та підстава для сплати гонорару є акт наданих послуг підписаний сторонами. Гонорар сплачується готівкою або у безготівковому порядку на рахунок адвоката протягом 5 робочих днів після підписання акту наданих послуг.

Згідно інформації, наявної в акті наданих послуг від 07 грудня 2023 року, представником потерпілих ОСОБА_10 надано наступні послуги кожному із чотирьох потерпілих: зустріч та усна консультація з виїздом до клієнта (0,5 год.) - 1005,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз нормативно-правової бази та вироблення правової позиції по справі (4 год.) - 2 010 грн, складання та подання позовної заяви до суду - 3 350 грн, складання клопотання про накладення арешту на майно відповідача - 502,50 грн, представництво та захист інтересів клієнта в суді - 2 010 грн, транспортні витрати 698, 25 грн, а всього - 9 575,75 грн.

Згідно з наданими квитанціями від 08 грудня 2023 року потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 оплатили вартість наданої їм правової допомоги у розмірі 9575,75 грн кожний.

У цьому контексті суд вважає за можливе застосувати правові висновки, викладені в постанові ККС ВС від 27.10.2022 у справі №753/10228/20 (провадження №51-5868км21), згідно якої, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

На переконання суду об`єктивно співмірними та розумними є наступні витрати кожного з потерпілих на правову допомогу: усна консультація (1005 грн), складання та подання позовної заяви до суду (3 350 грн), складання клопотання про накладення арешту на майно (502, 50 грн), представництво та захист інтересів потерпілих у суді ( 2 010 грн). Водночас послуги з ознайомлення з матеріалами справи, аналізу нормативно-правової бази та вироблення правової позиції по справі, які потерпілі визначити у розмірі 2 010 грн кожний у загальній сумі 8 040 грн, суд вважає неспівмірними, оскільки представник потерпілих ознайомлювався із матеріалами кримінального провадження, яке складалося з двох томів, перший том - 195 сторінок, другий том - 53 сторінки, які об`єктивно не є об`ємним, як наслідок опрацювання нормативно-правової бази та вироблення правової позиції по справі на переконання суду не відповідає обсягу послуг і витраченому часу на надання таких послуг, а тому наявні підстави для зменшення розміру конкретного виду витрат до 502,50 грн на кожного із потерпілих.

Що стосується транспортних витрат, пов`язаних з явкою до суду представника у розмірі 2793,00 грн, то такі помилково включені до витрат на правову допомогу (гонорару), оскільки є іншим видом витрат - витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження (п.2 ч. 1 ст. 118 КПК).

Водночас потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , доказів, які б свідчили про здійснені ними витрати, пов`язані із прибуттям до суду свого представника не надали, а тому такі витрати у розмірі 698, 25 грн кожного потерпілого, а всього 2793 гривень не підлягають стягненню із обвинуваченого.

Тому, з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути витрати на правову допомогу на користь кожного із потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у розмірі 7370 грн.

Водночас відсутні підстави для розподілу процесуальних витрат, понесених цивільним відповідачем на правову допомогу, як і стягнення витрат на правову допомогу із цивільного відповідача, оскільки норми КПК не передбачають такої можливості.

Відповідності до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення: експертизи технічного стану транспортного засобу у розмірі 2390 грн; експертизи технічного стану транспортного засобу у розмірі 2868 грн; транспортно- трасологічної експертизи у розмірі 2390 грн; інженерно-транспортної експертизи у розмірі 1912 грн, а всього 9560 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч.4 ст.174 КПК України).

Отже, накладений слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду від 07 серпня 2023 року із врахуванням ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 08 вересня 2023 року, арешт на речовий доказ - автомобіль вантажний - спеціалізований бетонорозмішувач «DAF CF-85» д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, власником якого є ОСОБА_14 , слід скасувати, оскільки він накладений з метою збереження речових доказів. Водночас за рахунок вказаного майна неможливо забезпечити виконання судового рішення в частині відшкодування потерпілим шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки транспортний засіб не належить на праві власності цивільному відповідачу - ТОВ «Крафт Буд», а власник майна в силу ст. 96 ЦК України не відповідає за зобов`язаннями товариства.

У той же час арешт майна, накладений ухвалою Новоушицького районного суду від 03 листопада 2023 року на гараж для великогабаритних автомобілів, загальною площею 395,4 кв.м., яких розташований за адресою АДРЕСА_2 , власником якого є ТОВ «Крафт Буд» з метою забезпечення цивільних позовів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 слід залишити без змін до повного виконання вироку суду в частині виконання цивільним відповідачем ТОВ «Крафт Буд» майнових стягнень на користь потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Даними протоколу затримання від 03 серпня 2023 року (арк.спр.47-49, т.2) підтверджується, що ОСОБА_4 о 17 год. 45 хв. 03 серпня 2023 року затримано в кімнаті для проведення слідчих дій Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді від 04 серпня 2023 року клопотання слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту задоволено частково - застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (арк.спр.62-63, т.2).

Отже, на підставі ч. 5 ст. 72 КПК України слід зарахувати строк затримання ОСОБА_4 у строк покарання.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 532 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно з п.п. 1, 2, ч.1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання час його затримання з 03 серпня 2023 року до 04 серпня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 07 серпня 2023 року - скасувати.

Речовий доказ - вантажний - спеціалізований бетонорозмішувач «DAF CF-85» д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, що переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_14 , - залишити останньому як йому належний.

Речовий доказ - автомобіль «ВАЗ 2103» д.р.н. НОМЕР_2 , який зберігається на спеціальному майданчику для тимчасового зберігання затриманого транспорту ГУНП в Хмельницькій області, розташованого в м. Кам`янець-Подільський, вул. Голосківське шосе - повернути законному володільцю - ОСОБА_8 .

Процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 9560 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят) гривень стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_8 7370 (сім тисяч триста сімдесят) грн витрат на правову допомогу.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 7370 (сім тисяч триста сімдесят) грн витрат на правову допомогу.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_7 7370 (сім тисяч триста сімдесят) грн витрат на правову допомогу.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_9 7370 (сім тисяч триста сімдесят) грн витрат на правову допомогу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Буд» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Буд»(29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 26/1, кв. 9, ЄДРПОУ - 42668784) на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_3 , компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч ) гривень.

У решті позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Буд» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Буд»(29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 26/1, кв. 9, ЄДРПОУ - 42668784) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

У решті позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Буд» про відшкодування моральної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Буд»(29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 26/1, кв. 9, ЄДРПОУ - 42668784) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_6 компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень.

У решті позовних вимог - відмовити.

У цивільному позові потерпілої ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Буд» про відшкодування моральної шкоди -відмовити.

Цивільний позов прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Новоушицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне некомерційне підприємство «Новоушицька багатопрофільна лікарня» Новоушицької селищної ради до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, та іншим учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1