Ухвала

від 29.11.2023 по справі 638/6767/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 638/6767/20

провадження № 61-14790ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2023 року у складі судді Подус Г. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал» (далі -ТОВ «Квартал» або товариство) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором про надання послуг.

Позовна заява мотивована тим, що у лютому 2020 року між товариством та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг Б-11-12, за яким товариство надавало послугу щодо пошуку нерухомості для придбання у власність ОСОБА_1 . Зазначало, що відповідно до бажаних параметрів відшукуваної нерухомості, викладених у договорі, товариством знайдено об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , і оглянуто разом з відповідачем, що підтверджується підписом відповідача у договорі. Посилалося на те, що після ознайомлення з квартирою, відповідач у подальшому придбав об`єкт нерухомості і в односторонньому порядку відмовився сплатити вартість послуг наданих за договором, яка склала 55 625,00 грн. Факт придбання об`єкта нерухомості підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 13 травня 2020 року, з якої вбачається, що право власності на вказану вище квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 , яка є дружиною відповідача. Посилалося на те, що товариством здійснювались заходи досудового врегулювання, але на направлену на адресу відповідача претензію він не реагує, вирішити спір у досудовому порядку не бажає. Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Квартал» заборгованість за надані послуги за договором в розмірі 72 312,50 грн з урахуванням штрафних санкцій, з якої сума основного боргу - 55 625,00 грн, штраф - 16 687,50 грн, а також стягнути суму сплаченого судового збору 2 102,00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2020 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2021 року, позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Квартал» заборгованість за надані послуги за договором у розмірі 72 312,50 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

У червні 2021 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ заборгованість за надані послуги за договором у розмірі 72 312,50 грн. Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ «Квартал» надало ОСОБА_1 послуги по пошуку нерухомості. Після огляду запропонованої квартири ОСОБА_1 особисто договір купівлі-продажу квартири не укладав, але вона була придбана його дружиною, що за умовами договору є підставою для виконання ОСОБА_1 обов`язку з оплати наданих послуг. Тільки 02 червня 2021 року, після отримання відповіді на адвокатський запит від 19 травня 2021 року адресований ОСОБА_2 позивачу стало відомо, що 19 липня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб. Тому з 19 липня 2018 року між ОСОБА_1 та його колишньою дружиною ОСОБА_2 майнових відносин не було. Відтак, жодного стосунку до придбань, які були зроблені його колишньою дружиною ОСОБА_1 не має. Станом на час укладення договору купівлі - продажу квартири чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_4 повинен був надати письмову нотаріально-посвідчену згоду на придбання майна. Факт перебування ОСОБА_2 в іншому шлюбі не міг бути відомий ОСОБА_1 , не був встановлений судом під час ухвалення рішення та є істотною обставиною для вирішення справи. Оскільки саме перебування ОСОБА_1 у іншому шлюбі унеможливлює застосування вимог пункту 3.3 договору № Б - 11 - 12 від 22 лютого 2020 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки обставини викладені ОСОБА_1 у заяві не є нововиявленими, а ґрунтуються на переоцінці доказів, яким вже судом, як першої так і апеляційної інстанцій, надано відповідну оцінку. Крім того, зазначені ОСОБА_1 обставини були або могли бути відомі йому на час розгляду справи.

ОСОБА_1 , в особі представника - ОСОБА_3 у жовтні 2023 року через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн.

У встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди помилково дійшли висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. На думку заявника нововиявленою обставиною є те, що ОСОБА_2 з 19 липня 2018 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , що беззаперечно доводить те, що на час купівлі квартири спільний побут та інтереси між колишнім подружжям були відсутні тому вона є нововиявленою та істотною обставиною, що могла вплинути на результатах розгляду справи. Про зазначену обставину заявнику стало відомо 02 червня 2021 року після отримання його адвокатом відповіді на запит від 19 травня 2021 року до фізичної особи ОСОБА_2 . В цьому аспекті судами не враховано правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18.

Крім того, зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, у зв`язку з чим порушено його право на захист.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_6 , зміст ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі (пункт 1 частини третьої статті 429 ЦПК України).

Судами встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2020 року позовні вимоги ТОВ «Квартал» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за надані послуги за договором у розмірі 72 312,50 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2021 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2020 року залишено без змін.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідач на виконання пункту 3.2. та 4.3. договору повинен оплатити надані послуги та штраф встановлений за невиконання своєчасної оплати наданих послуг, оскільки позивач надав докази належного виконання умов договору за результатами яких оглянуту ОСОБА_1 нерухомість придбано дружиною відповідача - ОСОБА_2 .

За змістом постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2021 року посилання ОСОБА_1 на те, що рішенням Ленінського районного суду від 30 серпня 2017 року № 642/2629/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, тому оглянуту ним нерухомість придбано сторонньою особою, не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність ОСОБА_1 обов`язку оплатити послуги за договором. За змістом пункту 3.3. договору якщо зазначене придбання нерухомості було документально оформлено на користь членів сім`ї або близьких осіб, або інших родичів замовника, то в цьому випадку останній зобов`язаний сплатити послуги виконавця в повному обсязі. Якщо зазначене придбання нерухомості було юридично оформлено на користь інших, ніж перераховано вище третіх осіб, яким стало відомо про нерухомість від замовника, замовник, зобов`язаний сплатити послуги виконавця в повному обсязі. Матеріали справи не містять і до суду апеляційної інстанції не було надано безспірних доказів того, що ОСОБА_1 спільно не проживав з ОСОБА_2 , не був пов`язаний спільним побутом з нею, не мав з нею взаємних прав та обов`язків після розлучення.

Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, ОСОБА_6 вважав нововиявленою обставиною те, ОСОБА_2 з 19 липня 2018 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , що беззаперечно доводить те, що на час купівлі квартири спільний побут та інтереси між колишнім подружжям були відсутні тому вона є нововиявленою та істотною обставиною, що могла вплинути на результатах розгляду справи. Про зазначену обставину заявнику стало відомо 02 червня 2021 року після отримання його адвокатом відповіді на запит від 19 травня 2021 року до фізичної особи ОСОБА_2 .

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158гс19, (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії», від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2).

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Суди правильно вважали, що обґрунтування заяви ОСОБА_6 тим, що обставина перебування ОСОБА_2 у шлюбі з ОСОБА_4 з 19 липня 2018 року не могла істотно вплинути на висновки суду, викладені у рішенні про задоволення позову про стягнення суми боргу за договором про надання послуг, оскільки умовами договору передбачено, що саме на замовника покладено обов`язок сплатити послуги виконавця, зокрема і у випадку, коли нерухомість юридично оформлено на користь третіх осіб, яким стало відомо про нерухомість від замовника.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував того, що повідомляв відомості про оглянуту квартиру сину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який спілкувався з матір`ю - ОСОБА_2 .

Виходячи з цього суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд оскарженого судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вказані обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги про те, що висновки судів по суті вирішеної заяви суперечать правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, оскільки викладені у наведеному судовому рішенні Верховного Суду правові висновки, на які посилається заявник, стосуються загального розуміння призначення інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та його застосування. Висновки апеляційного суду в цій справі не суперечать таким висновкам. Так, у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18 зазначено: «що нововиявленою обставиною, як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, але не був і не міг бути відомий заявнику на час ухвалення оскаржуваного судового рішення». Тобто відмова апеляційного суду в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв`язку з недоведеністю обставин, якими обґрунтована така заява, не може свідчити про те, що суд не врахував загальних правових висновків щодо інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Обґрунтування заяви ОСОБА_1 тим, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, у зв`язку з чим порушено його право на захист, можуть свідчити про порушення норм матеріального і процесуального права і не дають підстав для перегляду рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2020 року за нововиявленими обставинами.

Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, правильне застосування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скаргах доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року є необґрунтованими.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором про надання послуг, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особам, які подали касаційні скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак