Постанова

від 29.11.2023 по справі 369/14036/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/14036/21

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9467/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Пановій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБЕР» до ОСОБА_1 , держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), про зняття арешту з нерухомого майна,

за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБЕР» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року, постановлену під головуванням судді Ковальчук Л.М.,-

встановив:

У жовтні 2021 року ТОВ «ФК «Амбер» звернулось до суду із названим позовом.

ТОВ «ФК «Амбер» просило зняти арешт з нерухомого майна, а саме з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року по кримінальній справі № 757/25430/13-к ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та призначено їй покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки, з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна.

Відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, стягувачем у якому є Держава Україна, боржником - ОСОБА_1 .

Єдиним майном, яке зареєстроване за ОСОБА_1 , була квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка є об`єктом забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 06 травня 2008 року № 405/222/08-Ж.

Щодо квартири було укладено договір іпотеки від 06 травня 2008 року № 04Д-271. Іпотекодержателем було АТ «Альфа-Банк».

За договором факторингу від 29 жовтня 2020 року всі права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним та іпотечним договорами було передано ТОВ «ФК «Амбер».

За попереднім договором від 27 жовтня 2020 року № 27/10-91 ТОВ «ФК «Амбер» взяло на себе зобов`язання вчинити дії, спрямовані на купівлю для ОСОБА_2 прав грошових вимог згідно з кредитним договором. ОСОБА_2 сплатила 317 500 грн 00 коп. та їй було передано кредитний договір з усіма додатками та додатковими угодами.

Після звернення до нотаріуса для переоформлення квартири, позивачу стало відомо про накладений арешт в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1. Відповідно до якого, на все майно ОСОБА_1 було накладено арешт для виконання вироку Печерського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року в частині конфіскації всього належного їй на праві власності майна.

Позивач зазначає, що вказаним арештом обмежуються його права, як іпотекодержателя.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року провадження у справі закрито, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ФК «Амбер», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким зняти арешт.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

У судовому засіданні представник ТОВ «Амбер» вимоги апеляційної скарги підтримав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ТОВ «Амбер», перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вважав, що оскільки арешт на майно накладений в порядку, передбаченому КПК України, відтак позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

Встановлено, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року по кримінальній справі № 757/25430/13-к ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та призначено їй покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки, з конфіскацією усього належного й на праві власності майна.

Арешт на квартиру АДРЕСА_2 , накладено у 2018 році під час виконання вироку суду в частині конфіскації майна.

ТОВ «ФК «Амбер» є іпотекодержателем вказаної квартири.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19, спір щодо звільнення майна з-під арешту, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за КПК України 1960 року та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року, - є приватноправовим. Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Встановлено, що ТОВ «ФК «Амбер» не було учасником кримінального провадження (розпочатого та звершеного за правилами КПК України 1960 року), чи учасником виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на квартиру та звернулось до суду із позовом про захист своїх прав як іпотекодержателя майна.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження, оскільки за суб`єктним складом, предметом спору, обраним позивачем способом захисту та характером спірних правовідносин, спір є приватноправовим і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що питання вирішено з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак вона підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБЕР» задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 08 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В. Кулікова

С.Г. Музичко