Ухвала

від 08.12.2023 по справі 120/15367/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

08 грудня 2023 р.Справа № 120/15367/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про усунення недоліків позовної заяви у справі за позовом Громадської організації "Автомайдан Вінничина" в інтересах ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправними дій та слухань , такими , що не відбулися

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Громадської організації "Автомайдан Вінничина" в інтересах ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправними дій та слухань , такими , що не відбулися.

Ухвалою від 23.11.23 р. позов залишено без руху та вказано на необхідність подання заяви про поновлення строку звернення до суду в частині вимог про визнання громадських слухань, в рамках проведення громадських обговорень "Детального плану території, обмеженої вулицею Квітуча та річкою Південний Буг" від 06 червня 2022 року такими, що не відбулися.

07.11.23 р. надійшла заява, в якій представник позивач вказав, що позивачка не пропустила строків звернення до суду , оскільки дізналась про те, що громадські слухання , які відбулися 06.06.2022 р. були проведені без попереднього оприлюднення проектів, лише з листа ради від 12.09.2023 р.

Оцінюючи подану заяву, слід врахувати наступне.

Згідно частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, строк звернення до суду у спірних правовідносинах становить 6 місяців.

Суд акцентує увагу на змісті постанови ВС від 31.03.2021 р. у справі 240/12017/19, у якій Суд відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду.

У цій постанові ВС вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Також зазначив, що отримання особою листа від суб"єкта владних повноважень у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру виплат, своєчасність/несвоєчасність їх перерахунку, тощо.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Слід зауважити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд зазначає, що в попередній ухвалі акцентував увагу на те, що про дату проведенння громадських слухань Вінницька міська рада повідомляє через засоби масової інформації або офіційний веб сайт міської ради або в інший спосіб, що є прийнятним для Громади.

При цьому, судом встановлено, що в газеті "Вінницька газета" випуск №22 від 27.05.2022 р. відповідачем опубліковано інформацію про те, що 06.06.2022 р. відбудуться громадські слухання в рамках проведення громадських обговорень "Детального плану території, обмеженої вулицею Квітуча та річкою Південний Буг". Ця інформація продубльована і на сайті Вінницької міської ради і на сайті Департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради 27.05.2022 р., про що свідчать відповідні витяги.

Також у Вінницькій газеті випуск №25 від 10.06.2022 р. оприлюднено інформацію про те, що громадські слухання 06.06.2022 р. відбулися.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач вжив усіх заходів для ознайомлення громади м. Вінниці про дату і час проведення громадських слухань, що відбулися 06.06.2022 р. ще 27.05.2022 р.

Окрім того позивачка будучи обізнана про проведення 06 червня 2022 року громадських обговорень "Детального плану території, обмеженої вулицею Квітуча та річкою Південний Буг" мала право бути присутньою на таких (обговореннях) та поцікавитись чи оприлюднені відповідні проекти і дізнатись про зміст пакету документації.

Суд вкотре вказує, що спеціальним законом не передбачено обов`язку відповідача надсилати або вручати повідомлення про проведення громадських слухань особі, індивідуально повідомляти про їх проведення, як і не встановлено іншого способу доведення до відома усіх зацікавлених осіб про проведення громадських слухань і їх наслідки, окрім як шляхом опублікування його в засобах масової інформації та на сайті.

Оскільки правовідносини щодо порядку та строків повідомлення (доведення до відома) позивача про проведення громадських слухань, врегульовано спеціальними нормами, то ці відносини не можуть бути одночасно врегульовані й загальними нормами.

Суд в ухвалі від 23.11.2023 р. зазначив про те, що доводи представника позивача стосовно того, що строк звернення до суду із цим позовом повинен обчислюватися з дня вручення позивачці листа у вересні 2023 р., є хибними, позаяк ґрунтуються на суб`єктивному і помилковому розумінні представником позивача норм законодавства й не вказують на наявність поважних причин пропуску вказаного строку, не зумовлюють наявності підстав для його поновлення.

В поданій заяві 07.12.2023 р. представник вкотре наводить ті самі обгрунтування щодо не пропуску звернення до суду , яким вже надана оцінка судовим рішенням від 23.11.2023 р.

Інших мотивів та доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивачки чи представника позивачки можливості підготувати та подати позовну заяву у визначений строк, суду не наведено і не надано.

За таких обставин, суд доходить висновку, що недоліки позовної заяви не усунуто.

Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України , якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відтак, позовні вимоги в частині вимог про визнання громадських слухань, в рамках проведення громадських обговорень "Детального плану території, обмеженої вулицею Квітуча та річкою Південний Буг" від 06 червня 2022 року такими, що не відбулися - залишити без розгляду.

Керуючись ч. 15 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги в частині визнання громадських слухань, в рамках проведення громадських обговорень "Детального плану території, обмеженої вулицею Квітуча та річкою Південний Буг" від 06 червня 2022 року такими, що не відбулися - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна