Рішення
від 07.12.2023 по справі 140/20719/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/20719/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» (далі позивач, ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митниця) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 14.02.2023 №UA205140/2023/000048/2, від 01.03.2023 №UA205140/2023/000092/2, від 02.05.2023 №UA205140/2023/000272/2, від 05.04.2023 №UA205140/2023/000187/2, від 19.04.2023 №UA205140/2023/000226/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» з метою декларування товарів на митний пост Волинської митниці подано митні декларації (далі МД), №23UA205140011594U5, №23UA205140015428U7, №23UA205140034398U1, №23UA205140012481U0, №23UA205140030388U2 та інші документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

Ввезення товарів на митну територію України відбулося на підставі зовнішньоекономічних контрактів: від 25.07.2022 №25072022 та від 24.01.2023 №0524012023, укладених з компанією експортером «POL-EXPORT»; від 02.02.2023 №0002022023 та від 26.01.2023 №0526012023, укладених з компанією експортером «FISH AND MEAT SPOLKA», за умовами яких продавець зобов`язується продати, а покупець купити товар, вказаний в інвойсі. Товар поставляється партіями на умовах FCA, EXW, CPT, CIP (Інкотермс 2010).

Вважаючи, що митна вартість ввезених товарів не підтверджена, відповідачем було направлено письмові вимоги про надання додаткових документів, у відповідь на що ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» щодо кожної поставки подано повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 14.02.2023 №14/02-2023-3, від 01.03.2023 №01/03-2023, від 02.05.2023 №02/05/2023-1, від 05.04.2023 №05/04-23 та від 19.04.2023 №19/04-23, до яких долучено витяги з проведеною конвертацією вартості товарів.

Однак, вважаючи, що додатково наданих пояснень та документів недостатньо, Волинською митницею було винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2023 №UA205140/2023/000048/2, від 01.03.2023 №UA205140/2023/000092/2, від 02.05.2023 №UA205140/2023/000272/2, від 05.04.2023 №UA205140/2023/000187/2, від 19.04.2023 №UA205140/2023/000226/2 та складено картки відмови у прийнятті митої декларації №UA205140/2023/000394, №UA205140/2023/000668, №UA205140/2023/001520, №UA205140/2023/001194, №UA205140/2023/001328.

У графі №33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ», не може бути визнана за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

В спростування доводів митного органу про те, що числове значення, зазначене у декларації країни відправлення, не відповідає вартості товарів, вказаній у додатках до рахунків-фактур, зазначає, що у експортних митних деклараціях вартість товарів вказана з врахуванням конвертації у польський злотий чи євро. Будь-яка курсова різниця у експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем. Перерахунок валюти при конвертації здійснюється з врахуванням курсу, що існував на момент заповнення експортної митної декларації.

Стосовно твердження митного органу про те, що положення пункту 6 зовнішньоекономічного контракту передбачають, що оплата за товар повинна бути обумовлена в рахунках-фактурах, однак у рахунках-фактурах така інформація відсутня, зауважує, що у додатково наданих поясненнях на вимогу митного органу повідомлялося, що мають місце умови післяоплати, тому на момент винесення рішень про коригування митної вартості товарів Волинська митниця володіла інформацією про те, що оплата за деякі із поставок відбудеться вже після ввезення на митну територію Україну та їх митного оформлення.

Зі сторони ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» зобов`язання щодо оплати за ввезені товари виконано у повному обсязі та умови контракту дотримано в повній мірі. До митного оформлення щодо кожної із поставок подавались рахунки-фактури, додатки до рахунків-фактур (специфікації), де відображаються усі ідентифікуючі відомості кожної конкретної поставки, зокрема, вартість ввезеного товару, його вага, сторони зовнішньоекономічної операції, тощо.

У розділі №4 укладених контрактів міститься положення з приводу того, що вантажовідправником товарів може бути третя сторона. Саме тому наявність у експортних митних деклараціях та у автотранспортних накладних відомостей про компаній-вантажовідправників «Siuntejas/вантажовідправник», узгоджується із укладеними контрактами. Окрім того, просить суд врахувати, що компанія-експортер вправі відвантажувати товари зі своїх складів, орендованих морозильних камер, котрі знаходяться не тільки на території Польської Республіки, а й у інших країнах Європейського Союзу. Надання будь-яких договорів на право користування експортером холодильних камер на території країн Європейського Союзу чинним законодавством України не передбачено, окрім того, така інформація ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів. При цьому умови поставки передбачають, що вартість доставки включається безпосередньо до митної вартості товарів, тому окремо позивачем не сплачується.

З приводу сумнівів митного органу щодо долучених прайс-листів, просить врахувати, що код документу 3014 (прайс-лист) передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару, однак наданий декларантом прайс-лист виданий експортером. Відображена у прайс-листі вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунку-фактурі. В той же час, відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару.

Вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визнання заявленої митної вартості імпортованого товару. Не вказав також митний орган, в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої митної вартості товарів.

Окрім того, Волинська митниця належним чином не обґрунтувала числове значення скоригованої митної вартості товару. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати іншої митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, слід наводити пояснення щодо зроблених коригувань та зробити порівняльний аналіз, чи з точно такими ж характеристиками товар ввозився на митну територію України за митною декларацією, що наведена представниками митниці.

З огляду на зазначене, вважає, що митницею не в достатній мірі наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленими митними вартостями товарів, тоді як усі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 31.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (т.1 а.с.246).

Відповідач у поданому відзиві (т.2 а.с.1-14) адміністративний позов ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» не визнав та зазначив, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651,статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» подано: МД №23UA205140011594U5, №23UA205140015428U7, №23UA205140034398U1, №23UA205140012481U0, №23UA205140030388U2 тадокументи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Митну вартість ввезеного товару визначено за основним методомза ціною договору (контракту).

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товарів які ввозяться по вищевказаним митним деклараціям на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

По рішенню №UA205140/2023/000048/2 від 14.02.2023 (МД №23UA205140011195U5):

- числове значення, зазначене в експортній декларації країни відправлення №23LTLC0100EK05D696 від 08.02.2023 10660,02 Євро, не відповідає вартості товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 07.02.2023 №FV2023/02/00117 27040,00 дол. США та додатку до інвойсу 11554,40 дол.США;

- в рахунку-фактурі від 06.02.2023 № FV2023/02/00112 зазначена інформація щодо оплати, однак платіжних документів не надано;

- згідно із пунктом 6 контракту № 25072022 від 25.07.2022 зазначено, що умови оплати вказуються в інвойсах і можуть включати в себе передоплату, оплату по факту поставки і оплату з відстрочкою платежу, однак інформації про оплату не надано;

- прайс-лист від 06.02.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано.

По рішенню №UA205140/2023/000092/2 від 01.03.2023 (МД №23UA205140015428U7):

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK07FB51 від 22.02.2023 30898,79 Євро, не відповідає ціні товару, зазначеній в додатку до рахунку-фактури від 21.02.2023 №FV2023/02/00171 33491,20 дол.США;

- згідно із пунктом 6 контракту №25072022 від 25.07.2022 оплата здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах, і може включати передоплату, оплату по факту та/або з відстрочкою платежу, однак в рахунку-фактурі від 21.02.2023 №FV2023/02/00171 відсутня інформація щодо оплати;

- прайс-лист від 21.02.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- згідно CMR №016622 від 22.02.2023 відправником є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko, Walendow, ul.Lesnego Runa 16, 05-830 Nadarzyn,Polska. Згідно ветеринарного свідоцтва LT 0320311/241 від 22.02.2023 відправником є UNITED FISHHERIES LIMITED (NEW ZELAND), проте згідно декларації країни відправлення №23LTLC0100EK07FB51від 22.02.2023 відправником зазначено UAB «VPA LOGISTICS» GRIZGATVIOG.6 91286 KLAIPEDA (Литва).

По рішенню №UA205140/2023/000272/2 від 02.05.2023 (МД №23UA205140034398U1):

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK1283D4 від 26.04.2023 12962,44 Євро, не відповідає ціні товару, зазначеній в специфікаціях до рахунків-фактур від 21.02.2023 №FV2023/02/00171 2730 дол.США, від 07.03.2023 №FV2023/03/00187 10850 дол.США, від 19.04.2023 №FV2023/04/00249 1650 дол.США;

- згідно із пунктом 6 контракту від 24.01.2023 №0524012023 оплата здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах, і може включати передоплату, оплату по факту та/або з відстрочкою платежу, однак в рахунках-фактурах відсутня інформація щодо оплати;

- прайс-лист від 21.02.2023, від 19.04.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- згідно CMR №б/н від 26.04.2023 відправником є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko, Walendow, ul.Lesnego Runa 16, 05-830 Nadarzyn,Polska, проте згідно декларації країни відправлення №23LTLC0100EK1283D4 від 26.04.2023 відправником зазначена третя особа - UAB «VPALOGISTICS» GRIZGATVIOG.6 91286 KLAIPEDA (Литва).

По рішенню №UA205140/2023/000187/2 від 05.04.2023 (МД 23UA205140026786U5):

- в транзитній декларації Т1 №23SЕ603340140D95F5 від 30.03.2023 зазначено, що поставка здійснена згідно інвойсу №716293, однак поданий до митного оформлення інвойс має інший номер. Крім того, декларантом не подано копії декларації країни відправлення товару;

- згідно з CMR від 28.03.2023 та транзитної декларації Т1 №23SЕ603340140D95F5 від 30.03.2023 відправником товару є Solmar (Норвегія) для FISH AND MEAT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA. Проте, невідомо, на яких умовах поставки здійснене транспортування з Норвегії до Польщі, і чи включені ці витрати до ціни оцінюваного товару;

- прайс-лист товару б/н від 29.03.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

По рішенню №UA205140/2023/000226/2 від 19.04.2023 (МД 23UA205140030388U2):

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK10BBF6 від 14.04.2023 8678,72 Євро, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 13.04.2023 №FV-0061/23 9360 дол.США;

- згідно із пунктом 6 контракту №0526012023 від 26.01.2023 оплата здійснюється на умовах, вказаних в проформах і може включати передоплату, оплату по факту та/або з відстрочкою платежу, однак в рахунку-фактурі від 13.04.2023 №FV-0061/23 відсутня інформація щодо оплати, проформа також не подана до митного оформлення;

- прайс-лист від 13.04.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Позивач подав повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 14.02.2023 №14/02-2023-3, від 01.03.2023 №01/03-2023, від 02.05.2023 №02/05/2023-1, від в 05.04.2023 №05/04-23 та від 19.04.2023 №19/04-23, до яких долучив конвертацію валют та повідомив про відсутність інших документів.

Неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 2б (статті 60 України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 України) та методу 2г (статті 63 України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зістаттею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу.

З огляду на вказане, вважає прийняті рішення про коригування митної вартості від 14.02.2023 №UA205140/2023/000048/2, від 01.03.2023 №UA205140/2023/000092/2, від 02.05.2023 №UA205140/2023/000272/2, від 05.04.2023 №UA205140/2023/000187/2, від 19.04.2023 №UA205140/2023/000226/2 такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законними та обґрунтованими.

З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Суд встановив, що ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» укладено типові контракти з компаніями-експортерами, зокрема:

- від 24.01.2023 №0524012023 з компанією «POL-EXPORT» (т.1 а.с.202-204, переклад 35-39);

- від 25.07.2022 №25072022 з компанією «POL-EXPORT» (т.1 а.с.198 зворот-200, переклад 168-172);

- від 02.02.2023 №0002022023 з компанією «FISH AND MEAT» (т.1 а.с.205-207);

- від 26.01.2023 №0526012023 з компанією «FISH AND MEAT» (т.1 а.с.208 зворот-211, переклад 141-145);

Відповідно до умов вказаних договорів продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, вказаному в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. Товар поставляється партіями на умовах, узгоджених сторонами у цьому контракті та інвойсах згідно з правилами Інкотермс 2010. У разі, якщо в інвойсах не погоджені умови постачання, товар може поставлятися на умовах FCA, або EXW, або CPT, або CIP згідно з Інкотермс 2010. Ціна на товар включає вартість упаковки, маркування, страхування та навантаження товару на транспортний засіб (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW правил Інкотермс 2010). Оплата товару за цим контрактом здійснюється на умовах, обумовлених в інвойсах і може включати в себе: передоплату, оплату за фактом поставки та/або оплату з відстроченням платежу.

ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ»» через уповноваженого декларанта задекларовано за МД №23UA205140011594U5 від 11.02.2023 (т.1 а.с.44, т.2 а.с.87), №23UA205140015428U7 від 28.02.2023 (т.1 а.с.67, т.2 а.с.20), №23UA205140034398U1 від 01.05.2023 (т.1 а.с.85-87, т.2 а.с.61-62), №23UA205140026786U3 від 04.04.2023 (т.1 а.с.182 зворот-183, т.2 а.с.112-113), від 18.04.2023 №23UA205140030388U2 (т.1 а.с.193 зворотт-194, т.2 а.с.39) товар за наступними характеристиками відповідно:

Товар №1 «Пангасіус філе заморожене 220+ (Pangasius Hypophthalms), не солена, без харчових добавок, приправ, інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, вагою 11110 кг.». До митної декларації додано: зовнішньоекономічний контракт від 25.07.2022 №25072022, рахунок-фактура (інвойс) від 07.02.2023 №FV2023/02/00117, лист від компанії експортера від 09.02.2023, прайс-лист від 07.02.2023, митна декларація країни експорту від 08.02.2023 №23LTLC0100EK05D696, автотранспортна накладна СМR від 08.02.2023, сертифікат якості від 26.09.2022 №11166, міжнародний ветеринарний сертифікат №LT0320148/174 від 08.02.2023, декларація про походження товару №LT0320148/174 від 08.02.2023 (т.1 а.с.47-59, т.2 а.с.88-92,94-98).

Товар №2.1. «Сильвер Варехоу морожений, розмір 500 гр. не солена, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій кулінарній обробці не піддавався, 240 кг»; товар №2.2. «Сильвер Варехоу морожений, розмір 1000/1500 гр. не солена, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій кулінарній обробці не піддавався, 11400 кг»; товар №2.3. «Сильвер Варехоу морожений, розмір 1500 гр. не солена, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій кулінарній обробці не піддавався, 340 кг»; товар №2.4. «Сильвер Варехоу морожений, розмір 500/1000 гр. не солена, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій кулінарній обробці не піддавався, 8400 кг». До митної декларації додано: зовнішньоекономічний контракт від 25.07.2022 №25072022, рахунок-фактура (інвойс) від 21.02.2023 №FV2023/02/00171, лист від компанії експортера від 23.02.2023, прайс-лист від 21.02.2023, митна декларація країни експорту від 23.05.2023 №23LTLC0100EK07FB51, автотранспортна накладна СМR від 22.02.2023 №016622, сертифікат якості від 12.12.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат №LT0320311/241 від 22.02.2023, декларація про походження товару №LT0320311/241 від 22.02.2023 (т.1 а.с.70-79, т.2 а.с.20-29).

Товар №3.1. «Сильвер Варехоу морожений, розмір 500/1000 гр. не солена, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій кулінарній обробці не піддавався, 1820 кг»; товар №3.2. «М`ясо мідій варено-морожене 100/200 шт/кг. Без харчових добавок, приправ, інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій, кулінарній обробці не піддавався, 1000 кг.» До митної декларації додано: контракт від 24.01.2023 №0524012023, рахунки-фактури (інвойси) від 21.02.2023 №FV2023/02/00171, від 07.03.2023 №FV2023/03/00187, від 19.04.2023 №FV2023/04/00249, прайс-листи від 21.02.2023, від 19.04.2023, митна декларація країни експорту від 26.04.2023 №23LTLC0100EK1283D4, автотранспортна накладна СМR від 26.04.2023, сертифікат якості від 12.12.2022, від 13.01.2023, від 01.02.2023, міжнародний ветеринарний сертифікат від 25.04.2023 №LT0326406/583, №LT0326406/584, №LT0326406/836, декларація про походження товару від 25.04.2023 №LT0326406/583, №LT0326406/584, №LT0326406/836 (т.1 а.с.91-116, т.2 а.с.62 зворот.-74).

Товар №4.1. «Обрізі лосося несортовані, заморожені, не солені, без харчових добавок, приправ, інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій, кулінарній обробці не піддавався, вагою 12600 кг»; товар №4.2. «Шматки лосося заморожені (10-13) б/ш, б/к, (Salmar solar), не солені, без харчових добавок, спецій, солі приправ, без складових сумішей, тепловій, кулінарній обробці не піддавались, вагою 6000 кг.» товар №4.3. «Шматки лосося з хвостової частини заморожені, не солені, без харчових добавок та приправ, вагою 1200 кг.». До митної декларації додано: контракт від 02.02.2023 №0002022023, рахунок-фактура (інвойс) від 29.03.2023 №FV-0039/23, прайс-лист від 29.03.2023, митна декларація країни експорту від 13.04.2023 №23SE603340140D95F5, автотранспортна накладна СМR від 28.03.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті від 29.03.2023 №66, сертифікат якості від 28.03.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат від 28.03.2023 №23100 326176, декларація про походження товару від 28.03.2023 (т.1 а.с.185-191, т.2 а.с.113 зворот-120).

Товар №5 «Мойва морожена, ціла з головами, не патрана, розмір 25-35 шт./кг, несолена, без харчових добавок, приправ, інших інгредієнтів, вагою 19500 кг..» До митної декларації додано: контракт від 26.01.2023 №0526012023 , рахунок-фактура (інвойс) від 13.04.2023 №FV-0061/23, прайс-лист від 13.04.2023, митна декларація країни експорту від 13.07.2023 №23LTLC0100EK10BBF6, автотранспортна накладна СМR від 14.04.2023 №740634, платіжна інструкція в іноземній валюті від 13.04.2023 №20, сертифікат якості від 10.03.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат від 14.04.2023 від №LT0326284/L2-8404, декларація про походження товару від №LT0326284/L2-8404 (т.1 а.с.195-198, т.2 а.с.40-48).

За результатами аналізу поданих декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлені наступні розбіжності:

1) за МД №23UA205140011594U5:

- в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK05D696 від 08.02.2023 числове значення становить 10660,02 Євро, в інвойсі №FV2023/02/00117 27040 доларів США, а в додатку до інвойс №FV2023/02/00117 11554,4 доларів США;

- в рахунку-фактурі від 06.02.2023 №FV2023/02/00112 зазначена інформація щодо оплати, однак платіжних документів не надано;

- згідно із пунктом 6 контракту №25072022 від 25.07.2022 зазначено, що умови оплати вказуються в інвойсах і можуть включати в себе передоплату, оплату по факту поставки і оплату з відстрочкою платежу, однак інформації про оплату не надано;

2) за МД №23UA205140015428U7:

- згідно із пунктом 6 контракту №25072022 від 25.07.2022 оплата здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах і може включати передоплату, оплату по факту та/або з відстрочкою платежу, однак в рахунку-фактурі від 21.02.2023 №FV2023/02/00171 відсутня інформація щодо оплати;

- згідно CMR №016622 від 22.02.2023 відправником є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko, Walendow, ul.Lesnego Runa 16, 05-830 Nadarzyn,Polska. Згідно ветеринароного свідоцтва LT 0320311/241 від 22.02.2023 відправником є UNITED FISHHERIES LIMITED (NEWZELAND), проте згідно декларації країни відправлення №23LTLC0100EK07FB51від 22.02.2023 відправником зазначено UAB «VPA LOGISTICS» GRIZGATVIOG.6 91286 KLAIPEDA (Литва).

3) за МД №23UA205140034398U1:

- згідно із пунктом 6 контракту від 24.01.2023 №0524012023 оплата здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах і може включати передоплату, оплату по факту та/або з відстрочкою платежу, однак в рахунках-фактурах відсутня інформація щодо оплати;

4) за МД №23UA205140026786U3:

5) за МД від 19.04.2023 №23UA205140030388U2:

Декларанту надіслані митним органом вимоги електронні повідомлення про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості (т.1 а.с.62, 80, 117, 208, т.2 а.с.30, 50-51, 76, 99-100, 121-122), у відповідь на які позивач подав повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 14.02.2023 №14/02-2023-2, від 01.03.2023 №01/03-2023, від 02.05.2023 №02/05/2023-1, від 05.04.2023 №05/04-23 та від 19.04.2023 №19/04-23 (т.1 а.с.121-157, т.2 а.с.34-35, 53 зворот-56, 77 зворот-78, 102-103, 124-125) та відомості із сайту Мінфін щодо конвертації (т.1 а.с.118-120, т.2 а.с.29, 49, 93).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2023 №UA205140/2023/000048/2 (т.1 а.с.40-41, т.2 а.с.85), від 01.03.2023 №UA205140/2023/000092/2 (т.1 а.с.63-64, т.2 а.с.18), від 02.05.2023 №UA205140/2023/000272/2 (т.1 а.с.81-82, т.2 а.с.59), від 05.04.2023 №UA205140/2023/000187/2 (т.1 а.с.180, т.2 а.с.110-), від 19.04.2023 №UA205140/2023/000226/2 (т.1 а.с.191 зворот-192, т.2 а.с.37) та сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/000394 (т.1 а.с.42-43, т.2 а.с.86), №UA205140/2023/000668 (т.1 а.с.65-66, т.2 а.с.19), №UA205140/2023/001520 (т.1 а.с.83-84, т.2 а.с.60), №UA205140/2023/001194 (т.1 а.с.181, т.2 а.с.111), №UA205140/2023/001328 (т.1 а.с.192 зворот-193, т.2 а.с.38).

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами частини шостоїстатті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантомдокументів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частині другій-четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість визначено відповідно до наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінкиризиків приздійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуютьсячерез митний кордон України», за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби:

на рівні - 2.07 дол.США/кг за МД №UA100430/2022/115434 від 22.12.2022 (спірне рішення від 14.02.2023 №UA205140/2023/000048/2);

на рівні - 2.58 дол.США/кг за МД №UA209230/2023/6306 від 23.01.2023 (спірне рішення від 01.03.2023 №UA205140/2023/000092/2);

на рівні - 2,58 дол.США/кг за МД №UA209230/2023/6306 від 23.01.2023 та на рівні 3,3 дол.США за МД №UA209160/2023/2903 від 14.03.2023 (спірне рішення від 02.05.2023 №UA205140/2023/000272/2);

на рівні на товар №1 1,25 Дол.США/кг за МД №UA209230/2022/6233 від 08.11.2022, МД №UA205140/2022/85314 від 28.11.2022, №2 2,20 Дол.США/кг за МД №UA205140/2022/79097 від 05.11.2022, №3 3,03 Дол.США/кг ща МД №UA205140/2022/77128 від 29.10.2022 (спірне рішення від 05.04.2023 №UA205140/2023/000187/2);

на рівні 1,28 дол.США за МД UA403020/2023/5551 від 18.04.2023 (спірне рішення від 19.04.2023 №UA205140/2023/000226/2).

На підставі МД №23UA205140011871U0 від 15.02.2023 (т.1 а.с.45-46), №23UA205140016337U9 від 01.03.2023 (т.1 а.с.68-69), №23UA205140034681U5 від 02.05.2023 (т.1 а.с.88-90), №23UA205140027274U8 від 05.04.2023 (т.1 а.с.183 зворот-184), №23UA205140030789U0 від 19.04.2023 (т.1 а.с.194) товар випущено у вільний обіг.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаютьсяМК Українита іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 246 МК Україниметою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першоюстатті 248 МК Українимитне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина першастатті 257 МК Українипередбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостоїстатті 257 МК Україниумови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК Українивстановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першоюстатті 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першоютретьоюстатті 52 цього ж Кодексузаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятоюстатті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до частини шостоїстатті 54 МК Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК Українивстановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннямистатей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України(подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товаруза основним методом (за ціною договору (контракту)).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічні контракти від 25.07.2022 №25072022 та від 24.01.2023 №0524012023, укладені з компанією експортером «POL-EXPORT»; від 02.02.2023 №0002022023 та від 26.01.2023 №0526012023, укладені з компанією експортером «FISH AND MEAT SPOLKA», рахунки-фактури (інвойси) від 07.02.2023 №FV2023/02/00117, від 21.02.2023 №FV2023/02/00171, від 21.02.2023 №FV2023/02/00171, від 07.03.2023 №FV2023/03/00187, від 19.04.2023 №FV2023/04/00249, від 29.03.2023 №FV-0039/23, від 13.04.2023 №FV-0061/23, платіжні інструкції в іноземній валюті від 29.03.2023 №66, від 13.04.2023 №20, листи від компанії експортера від 23.02.2023, від 09.02.2023, прайс-листи від 07.02.2023, від 21.02.2023, від 19.04.2023, від 29.03.2023, від 13.04.2023, митні декларації країни експорту від 08.02.2023 №23LTLC0100EK05D696, від 23.05.2023 №23LTLC0100EK07FB51, від 26.04.2023 №23LTLC0100EK1283D4, від 13.04.2023 №23SE603340140D95F5, від 13.07.2023 №23LTLC0100EK10BBF6, автотранспортні накладні (СМR) від 08.02.2023, від 22.02.2023 №016622, від 26.04.2023, від 28.03.2023, від 14.04.2023 №740634, сертифікати якості від 26.09.2022 №11166, від 12.12.2022, від 13.01.2023, від 01.02.2023, від 28.03.2022, від 10.03.2023, міжнародні ветеринарні сертифікати №LT0320148/174 від 08.02.2023, №LT0320311/241 від 22.02.2023, від 25.04.2023 №LT0326406/583, №LT0326406/584, №LT0326406/836, від 28.03.2023 №23100 326176, від 14.04.2023 від №LT0326284/L2-8404, декларації про походження товару №LT0320148/174 від 08.02.2023, №LT0320311/241 від 22.02.2023, від 25.04.2023 №LT0326406/583, №LT0326406/584, №LT0326406/836, від 28.03.2023, від 14.04.2023 від №LT0326284/L2-8404.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другоїстатті 53 МК Українидокументи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактами від 25.07.2022 №25072022, від 24.01.2023 №0524012023, від 02.02.2023 №0002022023 та від 26.01.2023 №0526012023 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

В рахунках-фактурах (інвойсах) від 07.02.2023 №FV2023/02/00117, від 21.02.2023 №FV2023/02/00171, від 21.02.2023 №FV2023/02/00171, від 07.03.2023 №FV2023/03/00187, від 19.04.2023 №FV2023/04/00249, від 29.03.2023 №FV-0039/23, від 13.04.2023 №FV-0061/23 були визначені умови поставки товарів згідно з Правилами Інкотермс CPT Луцьк.

Ціна товару в рахунках-фактурах (інвойсах) від 07.02.2023 №FV2023/02/00117, від 21.02.2023 №FV2023/02/00171, від 21.02.2023 №FV2023/02/00171, від 07.03.2023 №FV2023/03/00187, від 19.04.2023 №FV2023/04/00249, від 29.03.2023 №FV-0039/23, від 13.04.2023 №FV-0061/23 відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205140011594U5 від 11.02.2023, №23UA205140015428U7 від 28.02.2023, №23UA205140034398U1 від 01.05.2023, №23UA205140026786U3 від 04.04.2023, від 18.04.2023 №23UA205140030388U2.

Оскільки доставка товару на умовах CPT UA Луцьк передбачає доставку продавцем товару за свій рахунок перевізнику або іншій особі та продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, тому до митного оформлення позивач не повинен був подавати документи, що підтверджують вартість транспортування чи страхування.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо виявлених митним органом у спірних рішеннях розбіжностей у числовому значенні, зазначеному в експортних деклараціях, які не відповідають ціні товару, зазначеній в рахунках-фактурах, то суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьоюстатті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Як уже було зазначено судом, декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Так, рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Також не заслуговують на увагу твердження митного органу про те, що згідно з пунктом 6 контрактів від 24.01.2023 №0524012023, від 25.07.2022 №25072022 умови оплати вказуються в проформах-інвойсах.

Так, ввезення товарів на митну територію України відбувалось, зокрема, на підставі контрактів від 25.07.2022 №25072022 та від 24.01.2023 №0524012023, у яких відсутні положення щодо обов`язкового надання проформ-інвойсів, натомість, пункт 6 передбачає, що оплата за товар здійснюється на умовах, вказаних у інвойсі та може включати передоплату, оплату по факту та оплату з відстрочкою платежу.

До митного оформлення було долучено листи від компанії-експортера «POL-EXPORT» від 09.02.2023 та від 23.02.2023 (т.2 а.с.29 зворот, 98 зворот), де чітко стверджується, що ввезення товарів на підставі контракту від 25.07.2022 №25072022 відбувалось умовах відстрочки платежу після поставки, що спростовує сумніви представників митного органу з приводу обов`язкового подання платіжних документів до митного оформлення.

Щодо сумнівів митного органу з приводу відправника товару UAB «VPA LOGISTICS» GRIZGATVIOG.6 91286 KLAIPEDA (Литва), то у пункті 4 контракту №25072022 від 25.07.2022 міститься положення з приводу того, що вантажовідправником товарів може бути третя сторона. Саме цим пояснюється наявність у експортних митних деклараціях інформації про вказану компанію, що не суперечить із укладеним контрактом № 25072022 від 25.07.2022.

При цьому, суд бере до уваги доводи позивача про те, що компанія-експортер вправі відвантажувати товари зі своїх складів, орендованих морозильних камер, котрі знаходяться не тільки на території Польської Республіки, а й у інших країнах Європейського Союзу. Надання будь-яких договорів на право користування експортером холодильних камер на території країн Європейського Союзу чинним законодавством України не передбачено, окрім того, така інформація ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів. Окрім того, умови доставки, що використовуються передбачають що вартість доставки включаються безпосередньо до митної вартості товарів, тому окремо позивачем не сплачуються.

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України (аналогічні приписи зазначені в статті 316 Господарського кодексу України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до частини першої статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто, так і іншими, залученими експедитором особами - перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, зазначення в автотранспортних накладних перевізником підприємства, яке не є стороною договору на транспортно-експедиторське обслуговування, не вважається порушенням договірних зобов`язань чи митного законодавства і не може бути підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування.

При цьому відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ятастатті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина другастатті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина другастатті 221 МК України). Проте приписамиМК Українине передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Окрім того, окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що подані прайс-листи містять інформацію не виробника товару, а відправника.

З цього приводу суд зазначає, що до митного оформлення щодо кожної поставки надавався документ з назвою «прейскурант (прайс-лист)». Подані прейскуранти (прайс-листи) оформлені на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Прайс-листи оформлені для широкого кола осіб, адже не містять конкретного адресата, усі подані прейскуранти (прайс-листи) скріплені печатками та підписами посадових осіб компанії, тому не повинні викликати будь-яких сумнівів у їх належності.

При цьому до переліку додаткових документів, визначених частиною третьоюстатті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першоїстатті 3 Цивільного кодексу Українизакріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.

Код документу 3014 (прайс-лист) справді передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару, однак наданий декларантом прайс-лист виданий експортером. Відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах.

Із огляду на вище викладене, сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, однак, із зазначенням коду 3014, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, слід дійти висновку про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятоїстатті 58 МК України.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК Українизобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Разом з тим, в оскаржуваних рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржувані рішення від 14.02.2023 №UA205140/2023/000048/2, від 01.03.2023 №UA205140/2023/000092/2, від 02.05.2023 №UA205140/2023/000272/2, від 05.04.2023 №UA205140/2023/000187/2, від 19.04.2023 №UA205140/2023/000226/2 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьоюстатті 132 КАС Українивизначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України»,заява №72277/01, пункт 80;рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункт 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

У позовній заяві позивач просив при задоволенні даного адміністративного позову стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань митниці понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн.

З матеріалів справи слідує, що 01.02.2023 між адвокатським бюро «Крючкова» та позивачем був укладений договір №54-ЮП про надання правової допомоги. Вказаним договором передбачено, що адвокатське бюро бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги клієнту, здійснення захисту чи представництва клієнта, що включає комплекс юридичних послуг, у відповідності з умовами договору, а клієнт зобов`язується виконувати оплату таких послуг (т.1 а.с.174-179).

Із акту приймання-передачі наданих послуг №430 (т.1 а.с.112) та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 20.06.2023 №20/006-1 (т.1 а.с.112 зворот) слідує, що адвокатським бюро були надані послуги згідно із договором від 01.02.2023 №54-ЮП про надання правової допомоги щодо оскарження рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів 14.02.2023 №UA205140/2023/000048/2, від 01.03.2023 №UA205140/2023/000092/2, від 02.05.2023 №UA205140/2023/000272/2, від 05.04.2023 №UA205140/2023/000187/2, від 19.04.2023 №UA205140/2023/000226/2. Загальна вартість наданих послуг становить 12000,00 грн та включає: ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов`язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права 30 хв.; ознайомлення з оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів та з товаросупровідними документами наданих клієнтом 1,5 год.; подання письмових пояснень на вимогу митного органу 1 год.; пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції 1 год.; юридичний прогноз справи та детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи 1,5 год; складання стратегії представництва ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» у суді щодо зазначеної справи 1 год.; вивчення судової практики з відповідних правовідносин 2 год.; складання та подання вищевикладеної позовної заяви - 3 год.

Згідно із платіжною інструкцією від 20.06.2023 №455 (т.1 а.с.173) та на підставі рахунку від 19.06.223 №430 (т.1 а.с.211 зворот) позивач сплатив на користь адвокатського бюро 12000,00 грн за надання послуг правової допомоги.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву не погодилася із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу. Вказує, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а також часом, витраченим адвокатом для підготовки зазначених процесуальних документів, адже вказані в попередньому (орієнтовному) розрахунку сум витрат на професійну правничу допомогу від 20.06.2023 №20/006-1 послуги охоплюються загальною діяльністю адвоката та повинні входити до складу послуги «підготовка позову» або «складання процесуальних документів», а отже не можуть бути самостійною складовою витрат на правову допомогу. Також на даний час існує судова практика розгляду вказаної категорії справ, що спрощувало роботу адвоката та не потребувало значних затрат часу для підготовки позовної заяви.

Окрім того, звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації та запровадженням по всій території України воєнного стану, виникла необхідність перерозподілу бюджетних коштів, виділених Волинській митниці, на потреби Збройних Сил України, що призвело до відсутності бюджетного фінансування на поточні потреби митниці, в тому числі і сплату витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ятастатті 139 КАС Українивизначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями19,20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; спірні правовідносини регулюється нормамиМК Українита великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування, є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі, до 3000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 10281,62 грн, в тому числі судовий збір всумі 7281,62 грн, сплачений згідно ізплатіжною інструкцією від 20.06.2023 №456 (т.1 а.с.34) та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн.

Керуючисьстаттями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставіМитного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.02.2023 №UA205140/2023/000048/2, від 01.03.2023 №UA205140/2023/000092/2, від 02.05.2023 №UA205140/2023/000272/2, від 05.04.2023 №UA205140/2023/000187/2, від 19.04.2023 №UA205140/2023/000226/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» судові витрати в сумі 10281,62 грн (десять тисяч двісті вісімдесят одна грн 62 коп).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 48, код ЄДРПОУ 44526996);

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	07.12.2023
Оприлюднено	11.12.2023
Номер документу	115509838
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —140/20719/23

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.12.2023 по справі 140/20719/23ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —140/20719/23

Рішення від 07.12.2023

Рішення
від 07.12.2023 по справі 140/20719/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД