Рішення

від 07.12.2023 по справі 140/19526/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/19526/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі відповідач, Департамент) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що призначена ОСОБА_1 , оформленого повідомленням від 15.12.2022 № 31138 та листом від 14.06.2023 № 11.2-9/5384 та зобов`язання Департамент соціальної політики Луцької міської ради призначити позивачу державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати звернення 23.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , 2007 року народження, яка є особою з інвалідністю з дитинства. У 2021 році відповідачем призначено ОСОБА_1 як законному представнику ОСОБА_2 особи з інвалідністю соціальну допомогу.

У подальшому за рішенням суду шлюб між позивачем та ОСОБА_1 було розірвано, а в подальшому у зв`язку із невиконанням своїх батьківських обов`язків було стягнуто аліменти на утримання дитини.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.06.2023 визначено місце проживання дитини із позивачем.

За таких обставин позивач звернулася із заявою до відповідача про переоформлення цієї допомоги на неї, оскільки дитина проживає з нею, батько не бере участі у вихованні дитини, окрім сплати аліментів, які стягуються за рішенням суду.

Однак, 14.02.2023 відповідачем їй було повідомлено про відмову в призначення допомоги, оскільки допомога вже призначена, а батько дитини заяви про припинення її виплати не писав.

Позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення не в повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» від 16.11.2000 № 2109-III (далі Закон № 2109-III) та Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого Постановою КМ України 03.02.2021 №79 (далі Порядок №79) та порушує права та інтереси дитини. З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю, мотивуючи тим, що позивачу правомірно було відмовлено у призначенні даної допомоги, оскільки Порядком №79 визначено чіткі підстави для припинення призначеної допомоги. Наведені у поданій заяві обставини до таких не відносяться. З врахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю з дитинства. Батьком дитини є ОСОБА_4 (а.с.5,17-19).

Департаментом 10.01.2022 прийнято рішення про призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ОСОБА_5 з 29.12.2021 по 24.12.2025. Отримувачем даної допомоги визначено батька дитини ОСОБА_1 згідно поданої заяви (а.с.38).

За рішенням суду від 11.10.2022, яке набрало законної сили, шлюб між позивачем та ОСОБА_1 було розірвано (а.с.12).

21.11.2022 Луцьким міськрайонним судом Волинської області було постановлено рішення про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини та додаткових витрат (а.с.9-11).

Місцем проживання дитини визначено разом із матір`ю.

15.12.2022 позивач звернулась із заявою до Департаменту про призначення їй державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю замість батька дитини. Заява мотивована зміною обставин та фактичному неприйнятті батьком дитини участі у вихованні дитини (а.с.47-48).

За результатами розгляду даної заяви відповідачем прийнято рішення від 14.02.2023 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформленого повідомленням № 11.2-8.6./501/2023. Підставою для прийняття даного рішення є те, що вказана допомога була призначена батькові дитини, а ним не подано заяви про припинення її виплати (а.с.6).

У подальшому позивач повторно 23.01.2023 та 14.05.2023 зверталась до Департаменту з аналогічними заявами (а.с.8, 8 зворот).

Листами від 15.02.2023 №11.2-9/3873/2023 та від 14.06.2023 №11.2-9/5384/2023 відповідачем надано відповіді про неможливість її призначення з цих самих підстав (а.с.6 зворот, 7).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Преамбулою Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» визначено, що він відповідно доКонституції Українигарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Згідно з частинами 1-3 ст.1 Закону № 2109-III право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім`ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз`ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Як встановлено частиною 1 статті 4 даного Закону державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Статтею 8 Закону № 2109-III визначено порядок звернення за призначенням державної соціальної допомоги .

Частинами 1, 3, 4, 7, 8 статті 8 Закону визначено, що заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання.

До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.

Інформація про місце проживання особи з інвалідністю з дитинства, дитини з інвалідністю, а також батьків, усиновителів, опікуна чи піклувальника, які подали заяву про призначення державної соціальної допомоги, отримується посадовими особами органів праці та соціального захисту населення безоплатно з реєстру територіальної громади відповідно доЗакону України"Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

Місцева державна адміністрація, яка прийняла заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийому заяви.

Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства або на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається місцевою державною адміністрацією.

Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається місцевою державною адміністрацією не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.

Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону № 2109-III державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об`єднаннями зв`язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання.

Частиною 1 статті 17 даного Закону визначено, що рішення органу, що призначає державну соціальну допомогу, може бути оскаржене у відповідних органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Пунктом 1 Порядку №79 визначено, що цей Порядок відповідно доЗакону УкраїниПро державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю визначає умови призначення і виплати, перелік документів, необхідних для призначення:

Як встановлено пунктом 5 Порядку право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Підстави припинення виплати допомоги на дитину визначені Порядком №79.

Зокрема, такими підставами припинення допомоги є: якщо особа з інвалідністю з дитинства пропустила строк переогляду стану здоров`я МСЕК або дитина з інвалідністю віком до 18 років - строк переогляду стану здоров`я лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я (п.14 Порядку);

У разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років (крім одиноких матерів (одиноких батьків) дітей з інвалідністю віком до 18 років та одного з законних представників дитини з інвалідністю підгрупи А), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося працевлаштування ( п.15 Порядку);

У разі виникнення обставин, які зумовлюють припинення виплати надбавки на догляд, отримувач зобов`язаний повідомити про це органу соціального захисту населення. Припинення надбавки на догляд у такому разі проводиться з місяця, що настає за тим, в якому виникли зазначені обставини (п.16 Порядку);

У разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (відповідного закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю віком до 18 років у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому виникли зазначені обставини (п.21 Порядку №79).

Наказом Міністерства праці та соціальної України №345 від 19.09.2006 затверджено «Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги» (далі Інструкція№345).

Абзацом 1 пункту 1.1. глави 1, визначено, що ця Інструкція визначає порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних (військових) адміністрацій, виконавчих органах міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - Управління), центрах по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) та порядок взаємодії з цих питань зазначених органів з виконавчими органами сільських, селищних, міських рад територіальних громад, центрами надання адміністративних послуг. Управліннями / Центрами проводиться виплата усіх видів соціальної допомоги, пільг і компенсацій (далі - соціальна допомога), у тому числі: державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (Закон України«Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»);

Пунктом 5 глави 5 даної Інструкції встановлено, що надання соціальної допомоги припиняється та поновлюється у випадках, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, а також згідно із заявою отримувача допомоги.

Рішення відповідача від 14.02.2023 про відмову в призначенні допомоги матері ґрунтується на тому, що дана допомога призначена батькові дитини, а ним не подано відповідної заяви про припинення виплати такої допомоги.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства та наявні в справи докази, суд приходить до висновку, що рішення Департаменту про відмову в призначенні допомоги позивачу по її заяві від 15.12.2022 не в повній мірі відповідає вимогам закону, враховуючи наступне.

Преамбулою Закону № 2109-III чітко визначено, що він гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність.

Тобто, визначальною ознакою при призначенні допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за наявності для цього підстав є забезпечення прав таких осіб зі сторони держави у спосіб, визначений Законом.

Так дійсно у січні 2022 року допомога ОСОБА_5 була призначена її батьку ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними документами та не заперечується сторонами по справі.

Разом з тим, як свідчать наявні у справі докази, у 2022 році у сім`ї позивачки сталися певні зміни, які потягнули за собою, в тому числі порушення прав її дочки ОСОБА_5 . Зокрема, це розлучення батьків, неприйняття участі батька у вихованні та матеріальному забезпеченні сім`ї, що стало наслідком стягнення аліментів з нього на утримання дочки за рішенням суду, та те що після розлучення дочка стала проживати з матір`ю, яка фактично її виховує, доглядає та забезпечує матеріальні потреби.

Суд констатує, що за таких обставин вказане впливає на можливість отримати ОСОБА_5 призначеної допомоги своєчасно, в повному розмірі визначеному законом, а відтак на забезпечення її прав, закріплених Законом.

Так, дійсно Порядком №79 визначено перелік підстав за яких призначена допомога може бути припинена.

Вищевказані обставини до таких не відносяться.

Законом та Порядком №79 виплата такої допомоги, а відтак забезпечення прав осіб, яким вона призначається, покладається на органи соціального захисту населення, яким в даному випадку є Департамент.

У своїй заяві від 15.12.2022 позивач вказала на обставини, які зумовлюють її просити відповідача про призначення допомоги їй.

Пунктом 16 Порядку №79 визначено, що у разі виникнення обставин, які зумовлюють припинення виплати надбавки на догляд, отримувач зобов`язаний повідомити про це органу соціального захисту населення. Припинення надбавки на догляд у такому разі проводиться з місяця, що настає за тим, в якому виникли зазначені обставини.

Суд вважає, що за таких обставин відповідач повинен був перевірити відповідні твердження позивача вказані у заяві та за підтвердження цих обставин прийняти рішення про припинення виплати допомоги ОСОБА_1 та призначення її ОСОБА_1 , якого в даному випадку зроблено не було.

У даному випадку вказана норма зобов`язує повідомити про обставини особу, якій дана допомога призначена. Однак, ОСОБА_1 про вказані обставини не повідомив та відповідної заяви про припинення не подав.

Однак, зважаючи на норми законодавства та описані вищевказані обставини суд констатує, що у даному випадку не подача такої заяви ОСОБА_1 не є перешкодою для відповідача за наслідками розгляду відповідної заяви та перевірки обставин в них зазначених, припинити особі виплату допомоги раніше призначеної та призначити її позивачу.

За таких обставин будуть повністю забезпечені права дитини та гарантії її матеріального забезпечення закріплені в Закону.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані принципи відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення дотримані не були.

Відповідно до частини першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність винесення рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою №31138 від 15.12.2022, оформленого повідомленням № 11.2-8.6./501/2023, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині до задоволення.

Позивач у своїй заяві просить призначити їй допомогу з дати звернення - 23.01.2023.

Однак, суд зазначає, що заява позивача встановленої форми про призначення їй допомоги, за наслідками якої було прийнято оскаржуване рішення датована 15.12.2022. Тому саме із вказаної дати слід зобов`язати відповідача призначити допомогу, а не як помилково вважає позивач із 23.01.2023 (це було звернення особи за наслідками якого, рішення про відмову в призначені допомоги не приймалося).

Відтак, беручи до уваги зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статей 9, 245 КАС України, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою №31138 від 15.12.2022, оформленого повідомленням № 11.2-8.6./501/2023 та зобов`язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради призначити позивачу ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати звернення 15.12.2022.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту судовий збір в сумі 1073,60 грн., сплачений квитанцією №0.0.3118760633.3 від 26.07.2023 (а.с. 29).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про відмову у призначенні державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою №31138 від 15.12.2022, оформленого повідомленням № 11.2-8.6./501/2023.

Зобов`язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати звернення 15.12.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Департамент соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Волі, 4а, ідентифікаційний код юридичної особи 03191963).

Суддя Р.С. Денисюк