Рішення

від 08.12.2023 по справі 140/21563/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/21563/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОПОС-ТОРГ до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОПОС-ТОРГ (далі ТзОВ ОПОС-ТОРГ, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 11.04.2023 №UA205140/2023/000204/2, №UA205140/2023/000206/2, від 07.06.2023 №UA205140/2023/000360/2, №UA205140/2023/000361/2, від 09.06.2023 №UA205140/2023/000367/2, №UA205140/2023/000373/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

Представник позивача зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та витрат на транспортування.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову. Свої заперечення аргументує тим, що за митними деклараціями були подані супровідні документи, які не є достатніми для визнання заявленої митної вартості товару за першим методом та містять розбіжності. Відповідач наводить заперечення, які за змістом тотожні оскаржуваним рішенням. Зазначає, що на вимогу митниці декларантом не було подано достатніх документів на підтвердження митної вартості товару, тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Оскільки декларантом подано документи, які на думку митниці фактично не підтверджують заявлену позивачем вартість товару, рішення про визначення митної вартості, прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а розгляд справи здійснювати із викликом сторін у судове засідання.

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується із висновками відповідача у відзиві та просить позов задовольнити з підстав, наведених у позові.

Учасники справи не зверталися із окремими клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не підлягало вирішенню судом по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ ОПОС-ТОРГ (покупець) укладено контракти від 01.03.2022 № PL 010301 та від 28.03.2023 № РL 28/03/1 з компанією Magnolia Plus Sp. z о.о. (продавець), відповідно до яких продавець продає, а покупець купує товар (м`ясо та м`ясопродукти) в асортименті, що зазначений у специфікаціях.

24.08.2022 між ТзОВ ОПОС-ТОРГ (покупець) і компанією РКМ Poultry Sp. z о.о. (продавець) укладено контракт № РL 24/08/02 з ідентичними умовами.

На виконання вищезазначених контрактів іноземними контрагентами позивачу поставлено товар м`ясо птиці курей свійських, механічної обвалки, без добавок, без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової кулінарної обробки, без консервування, дрібного помолу морожене (1,0 мм), вагою 21000,00 кг за кожну із шести партій.

З метою митного оформлення вказаних товарів позивач подав відповідачу митні декларації (МД) від 10.04.2023 №23UА205140028274U1, №23UА205140028739U5, від 07.06.2023 №23UА205140044261U9, №23UА205140044262U8, від 09.06.2023 №23UА205140045027U4, №23UА205140045227U9, а також документи на підтвердження складових митної вартості.

У графі 12 митних декларацій митну вартість визначено декларантом за першим методом - ціною договору, з врахуванням витрат на транспортування до митного кордону України.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту було запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що на електронні повідомлення митного органу декларантом подано митниці наявні додаткові документи та повідомлено відповідними листами про відсутність інших додаткових документів.

Однак Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2023 №UA205140/2023/000204/2, №UA205140/2023/000206/2, від 07.06.2023 №UA205140/2023/000360/2, №UA205140/2023/000361/2, від 09.06.2023 №UA205140/2023/000367/2, №UA205140/2023/000373/2, а також сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/001252, №UA205140/2023/001262, №UA205140/2023/002077, №UA205140/2023/002078, №UA205140/2023/002097, №UA205140/2023/002111.

У графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

Так, в рішенні про коригування митної вартості товарів від 11.04.2023 №UA205140/2023/000204/2 зазначено про наступні розбіжності у поданих документах.

Відповідно до рахунка-фактури від 05.04.2023 №002/04/2023 вартість товару становить 7980 євро або 37334,43 польських злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 07.04.2023 №23PL301010Е0460449 38217. Договір (контракт) про перевезення від 04.04.2023 №040401, а також заявка від 04.04.2023 №70, які вказані в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 05.04.2023 №б/н, не подані до митного оформлення. Відповідно до документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 05.04.2023 №б/н вартість транспортних послуг від місця завантаження до п/п Ягодин становить 37,7 грн/км (17000 грн/450 км), однак від п/п Ягодин до м. Луцьквартість транспортних послуг становить 86,6 грн/км (13000 грн/150 км); транспортні витрати розподілено не пропорційно. Наданий прайс-лист від 05.04.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданийдля загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

На вимогу митниці подати додаткові документи, які зазначені вище, декларантом надано: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт) від 28.03.2023 №PL28/03/1; 2) договір (контракт) на перевезення від 04.04.2023 №040401; 3) рахунок-проформу від виробника продавцю від 05.04.2023 №7/2023/РгoForma; 4) прайс-лист від виробника товару від 05.04.2023 №б/н.

У рішенні зазначено, що відповідно до п.4.1 договору (контракту) про перевезення від 04.04.2023 №040401 розмір плати за надання послуг... та строки розрахунків визначаються в Заявці, проте Заявка не подана до митного оформлення. До митного оформлення подано не всі запитувані документи; листом від 10.04.2023 №б/н повідомлено про те, що додаткові документи додаватися не будуть.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК України) з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар №1 на рівні 0,5 дол. США за МД №UA205140/2023/028201 від 08.04.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 11.04.2023 №UA205140/2023/000206/2 зазначено про наступні розбіжності у поданих документах.

Числове значення, зазначене вдекларації країни відправлення №23PL301010E0462563 від 07.04.2023 - 38217 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 06.04.2023 №006/04/2023 - 37348,79 польських злотих/7980 євро. Згідно п.3.1 контракту № PL 28/03/1 від 28.03.2023 покупець оплачує товар шляхом банківського переказу, умови оплати зазначаються в специфікаціях. В специфікації №2 від 04.04.2023 передбачена передплата та/або оплата по факту поставки товару, в інвойсі від 06.04.2023 №006/04/2023 передбачена оплата 11.04.2023. В банківському платіжномудокументі №82 від 06.04.2023 на суму 15960 Євро, в гр. 70 «призначенні платежу» - оплата згідно контракту №PL28/03/1 від 28.03.2023, специфікації №2 від 04.04.2023, тобто невідомо, за яку поставку була здійснена оплата. Заявка від 04.04.2023 №70, яка вказана в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 05.04.2023 №б/н, не подана до митного оформлення. Наданий прайс-лист від 05.04.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

На вимогу митниці подати додаткові документи декларантом надано: зовнішньоекономічний договір про транспортування № Р 09/12 від 09.12.2019, проте не надав інших додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом № б/н від 11.04.2023.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 0,50 дол. США за МД №UA205140/2023/28442 від 10.04.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.06.2023 №UA205140/2023/000360/2 зазначено про наступні розбіжності у поданих документах.

Числовезначення,зазначеневдекларації країнивідправлення №23PL301010E0743267 від 05.06.2023 - 33916 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 02.06.2023 №004/06/2023 - 7770 євро/35207,42 PLN. Пункт 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2022 № PL 010301 передбачає, що умови оплати вказуються в специфікаціях, в п. 7 специфікації №113 від 30.05.2023 зазначено умови оплати - передплата та/або оплата по факту поставки товару, тобто відсутній термін оплати, платіжні документи не подані до митного оформлення.

На вимогу митниці подати додаткові документи декларантом надано: банківський платіжний документ №153 від 31.05.2023 на суму 50900 євро, щодо розрахунків за товар згідно контракту №PL 010301 від 01.03.2022 та специфікацій №112 від 29.05.2023 та №113 від 30.05.2023, що неможливо ідентифікувати з товаром, поданим до митного оформлення; прайс-лист б/н від 01.06.2023 наданий продавцем товару Magnolia Plus Sp. z о.о., тоді як відповідно до ч. 3 статті 53 МК України каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) повинні надаватися від виробників товарів; заява ТзОВ ОПОС-ТОРГ №30 від 06.06.2023 щодо поданих документів; зведена таблиця рівнів цін Асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції від 01.06.2023 не може бути прийнятною як джерело підтвердження заявленої митної вартості, оскільки за результатами перевірки на сайті www.vaimm.org.ua такий документ неможливо перевірити. Декларантом надано лист від 07.06.2023 №б/н, яким повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 59 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 0,50 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/041169 від 26.05.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.06.2023 №UA205140/2023/000361/2 зазначено про наступні розбіжності у поданих документах.

Числовезначення,зазначеневдекларації країнивідправлення №23PL301010E0743275 від 05.06.2023 - 33916 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 02.06.2023 №010/06/2023 - 7770 євро/35207,42 PLN. Пункт 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2022 № PL 010301 передбачає, що умови оплати вказуються в специфікаціях, в п. 7 специфікації №113 від 30.05.2023 зазначено умови оплати - передплата та/або оплата по факту поставки товару, тобто відсутній термін оплати, платіжні документи не подані до митного оформлення.

На вимогу митниці подати додаткові документи декларантом надано: банківський платіжний документ №153 від 31.05.2023 на суму 50900 євро, щодо розрахунків за товар згідно контракту №PL 010301 від 01.03.2022 та специфікацій №112 від 29.05.2023 та №113 від 30.05.2023, що неможливо ідентифікувати з товаром, поданим до митного оформлення; прайс-лист б/н від 01.06.2023 наданий продавцем товару Magnolia Plus Sp. z о.о., тоді як відповідно до ч. 3 статті 53 МК України каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) повинні надаватися від виробників товарів; заява ТзОВ ОПОС-ТОРГ №29 від 06.06.2023 щодо поданих документів; зведена таблиця рівнів цін Асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції від 01.06.2023 не може бути прийнятною як джерело підтвердження заявленої митної вартості, оскільки за результатами перевірки на сайті www.vaimm.org.ua такий документ неможливо перевірити. Декларантом надано лист від 07.06.2023 №б/н, яким повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 59 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 0,50 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/041169 від 26.05.2023.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 09.06.2023 №UA205140/2023/000367/2 зазначено про наступні розбіжності у поданих документах.

Відповідно до рахунка-фактури від 07.06.2023 №019/06/2023 вартість товару становить 7770 євро або 34 888,85 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 07.06.2023 №23PL301010E0760060 - 33 916. Відповідно до копії митної декларації країни відправлення від 07.06.2023 №23PL301010E0760060 відправником зазначено Magnolia Plus Sp. z о.о., однак в автотранспортній накладній від 07.06.2023 № Б/Н в гр. 1 відправником є DROSED S.A., а в графі 22 штамп відправника Magnolia Plus Sp. z о.о. Відповідно до доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.05.2023 №113 умови оплати зазначені передоплата та/або оплата по факту поставки товару, однак банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару не подано до митного оформлення. В рахунку-фактурі від 07.06.2023 №019/06/2023 місцем виставлення є Chelm, однак згідно автотранспортної накладної від 07.06.2023 № Б/Н місцем завантаження товару є Siedlce. В доповненні до зовнішньоекономічного договору від 02.06.2023 №113/1 відсутні підпис та печатка (за наявності) покупця.

На вимогу митниці подати додаткові документи декларантом надано: доповнення до зовнішньоекономічний договір (контракт) №113 та №113/1 з підписами та печатками покупця та прайс-лист від 05.06.2023 №б/н. Прайс-лист б/н від 05.06.2023 наданий продавцем товару Magnolia Plus Sp. z о.о., тоді як відповідно до ч. 3 статті 53 МК України каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) повинні надаватись від виробника товарів. До митного оформлення подано усі наявні документи (перелічені в гр. 44), про що повідомлено листом від 08.06.2023 №31.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар №1 - на рівні 0,50 дол. США за МД №UA205140/2023/025736 від 31.03.2023.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 09.06.2023 №UA205140/2023/000373/2 зазначено про наступні розбіжності у поданих документах.

Числовезначення,зазначеневдекларації країнивідправлення №23PL301010E0762639 від 08.06.2023 - 32079 не відповідає ціні товару, вказаній в інвойсі від 07.06.2023 №6/М0М/06/2023- 7770 євро. Декларантом самостійно скориговано митну вартість до рівня 7839, 11євро, числовий розрахунок вартості не надано. Пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 24.08.2022 № PL 24/08/02 передбачає, що умови оплати вказуються в специфікаціях. В специфікації №45 від 06.06.2023 зазначено умови оплати передплата або оплата по факту поставки товару, в інвойсі №6/М0М/06/2023 від 07.06.2023 вказаний термін оплати 08.06.2023. Банківські платіжні документи не подані до митного оформлення. Специфікація №45 від 06.06.2023 до контракту № PL 24/08/02 від 24.08.2022 не засвідчена покупцем (відсутні підпис, печатка).

На вимогу митниці подати додаткові документи декларантом надано: прайс-лист б/н від 05.06.2023, однак вартість в даному документі зазначена на визначену кількість товару, числовий розрахунок для ідентифікації з товаром поданим до митного оформлення не наданий; специфікація №45 від 06.06.2023 до контракту № PL24/08/02 від 24.08.2022 засвідчена покупцем; виписка з особового рахунку ТзОВ ОПОС-ТОРГ за період 08.06.2023; заява ТзОВ ОПОС-ТОРГ №172 про купівлю іноземної валюти або банківських металів; заява ТзОВ ОПОС-ТОРГ №30 від 09.06.2023 щодо поданих документів; декларацію країни відправлення №23PL3010E0762639 від 08.06.2023, числового розрахунку вартості не надано. Декларантом надано лист від 09.06.2023 №б/н, яким повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 59 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 0,50 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/042986 від 01.06.2023.

Таким чином, декларантом вищезазначені партії товару оформлено у вільний обіг згідно МД №23UА205140028735U9 від 11.04.2023, №23UА205140028949U4 від 11.04.2023, №23UА205140044836U4 від 07.06.2023, №23UА20514004482U4 від 07.06.2023, №23UА205140045510U2 від 09.06.2023, №23UА205140045510U2 від 09.06.2023 з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема рахунки-фактури (інвойси), в яких визначена ціна товару, прайс-листи від продавця (відправника) товару, банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за партії товару, а також документи, що підтверджують вартість транспортування (перевезення) товару, в тому числі до кордону України. Також надано інші супутні документи.

Щодо тверджень митного органу в оскаржуваних рішеннях про те, що числові значення, які зазначені в деклараціях країни відправлення не відповідають числовим значенням в рахунках-фактурах суд зазначає, що складові митної вартості визначені декларантом на підставі ціни партії товару, що відображена в рахунках-фактурах (інвойсах) та з урахуванням вартості транспортування товару до кордону України.

Декларації країни відправлення відображають статистичну вартість, однак така вартість не визначає складові митної вартості.

Зокрема, в декларації країни відправлення відображається ціна товару у валюті країни відправлення товару з урахуванням курсу валют на день її складення, що може не збігатися із ціною, вказаною в рахунку-фактурі.

Суд звертає увагу на те, що лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість. Натомість, митна декларація країни відправлення відповідно до частини 3 статті 53 МК України є документом, який митний орган вправі додатково витребувати з метою усунення розбіжностей, підробки чи неточності виявлених у документах, які підтверджують митну вартість та вказані у частині 1 статті 53 МК України. Митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, тому митний орган не міг посилатися на виявлені у ній розбіжності.

Таким чином, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Невідповідність статистичної вартості, зазначеної в декларації країни відправлення, фактурній не може бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів.

Статистична вартість включає (внутрішню) вартість товару та витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави - члена.

Відтак, на думку суду, відповідач необґрунтовано посилався на числові розбіжності, зазначені в деклараціях країни відправлення та у рахунках-фактурах (інвойсах).

Також суд вважає безпідставним припущення відповідача стосовно можливого заниження транспортних витрат, оскільки вартість перевезення товару узгоджено сторонами у межах договірних відносин.

Чинним законодавством не встановлені обмеження щодо мінімальної чи максимальної вартості міжнародних вантажних перевезень.

Декларантом надано митному органу довідки про вартість транспортування товару, що включає вартість транспортування товару до кордону України та по території України. Позивачем включено до митної вартості вартість транспортування товару до кордону України. Незгода митниці із ціновим розрахунком транспортних витрат не може бути підставою для витребування інших документів у декларанта.

Відповідач надав оцінку вартості перевезення по території України, що не належить до його компетенції, оскільки відповідна величина не є складовою митної вартості.

Отже, надані відповідачу довідки про транспортні витрати й інші документи є достатніми доказами вартості транспортних витрат, понесених позивачем.

Відповідач стверджує, що позивач не надав митному органу прайс-лист від виробника товару, виданий для загального (широкого) кола покупців, що має містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу, натомість надав прайс-лист від відправника (продавця) товару.

З цього приводу слід зазначити, що позивач надав митниці прайс-листи від продавця товару, а не від виробника товару, оскільки у господарських відносинах перебував саме із продавцем товару. Відсутність прайс-листів від виробника товару для загального (широкого) кола покупців та щодо усього асортименту продукції, який виробник пропонує для продажу, за наявності поданих документів, які надають можливість перевірити правильність числових значень митної вартості, визначеної за першим методом, не є підставою для витребовування у декларанта додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості за резервним методом.

Прайс-лист не впливає і не може впливати на митну вартість товару та в розумінні Митного кодексу України належить до другорядних документів, а не основних, тобто не тих, що підтверджують митну вартість товарів.

Крім того, митним органом не було обґрунтовано поставлено під сумнів достовірність цінової інформації, яка була зазначена у прайс-листах продавця товару.

Зазначені у відповідний митних деклараціях, які подавалися при митному оформленні та інших документах, ціна товарів є ідентичною тій, що зазначена у відповідних прайс-листах, які надані митному органу.

У рішеннях відповідач зазначає, що у специфікаціях зазначено умови оплати передоплата та/або оплата по факту поставки товару, а надані банківські платіжні документи не надають можливість ідентифікувати оплату за відповідну поставку партії товару.

Суд зауважує, що банківські платіжні документи можуть підтверджувати оплату за кілька партій товару, що прослідковується у спірних правовідносинах, а тому загальна сума, зазначена в таких документах, є, очевидно, більшою, ніж та, що відображена у відповідному рахунку-фактурі. Однак такі зауваження митниці не є підставою для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості. При цьому, відповідач мав можливість співставити оплату за партії товарів із митними оформленнями таких товарів, оскільки у платіжних документах, окрім посилання на контракт містилися вказівки на специфікації, на підставі яких здійснювалась поставка товарів.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000367/2 відповідач вказав, зокрема, на те, що відповідно до копії МД країни відправлення від 07.06.2023 №23PL301010E0760060 відправником зазначено Magnolia Plus Sp. z о.о., однак в автотранспортній накладній від 07.06.2023 №б/н в гр. 1 відправником є DROSED S.A., а в графі 22 штамп відправника - Magnolia Plus Sp. z о.о. З цього приводу слід зазначити, що у графі 1 CMR від 07.06.2023 чітко вказано, що DROSED S.A. діє на замовлення ОСОБА_1 z о.о., а тому не є розбіжністю у поданих документах.

Також у цьому рішенні зазначено, що в рахунку-фактурі від 07.06.2023 №019/06/2023 місцем виставлення є Chelm, однак згідно автотранспортної накладної від 07.06.2023 № Б/Н місцем завантаження товару є Siedlce. На думку суду, розбіжності між місцем виставлення рахунку-фактури та місцем навантаження товару не можуть вплинути на встановлення митної вартості.

Щодо витребування додаткових документів, які відповідач просив надати декларанта для підтвердження митної вартості суд зазначає наступне.

Стосовно договору із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - такі договори і рахунки у позивача були відсутні, оскільки договори з третіми особами при поставці відповідного товару не укладалися, тобто їх не існувало. Зазначене також стосується і рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

Стосовно надання виписки з бухгалтерської документації, то митний орган не уточнив, чию саме виписку з бухгалтерської документації слід надати. Також, витребувавши такі документи, митний орган не зазначив, які саме відомості вони мають підтвердити, у зв`язку із якими недоліками у документах вимагаються та яким чином можуть усунути виниклі сумніви. Слід зауважити, що запитувані документи за своєю суттю не мають жодного стосунку до вищезгаданих сумнівів митного органу у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Таким чином, вимога про надання виписки з бухгалтерської документації є необґрунтованою.

Відносно надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, то, як зазначалося вище, до митною оформлення декларантом додавалися прайс-листи від продавця товару, оскільки позивач контракт укладав із продавцем товару, а не з виробником товару, тому надати такий прайс-лист не мав можливості.

Стосовно необхідності подання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, то на підтвердження якісних характеристик товару митному органу надано сертифікати якості (декларації про походження товару).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунки-фактури (інвойс).

Таким чином, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

З урахуванням наведеного висновок у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2023 №UA205140/2023/000204/2, №UA205140/2023/000206/2, від 07.06.2023 №UA205140/2023/000360/2, №UA205140/2023/000361/2, від 09.06.2023 №UA205140/2023/000367/2, №UA205140/2023/000373/2 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень належить задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією від 31.07.2023 №1390.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 11 квітня 2023 року №UA205140/2023/000204/2, №UA205140/2023/000206/2, від 07 червня 2023 року №UA205140/2023/000360/2, №UA205140/2023/000361/2, від 09 червня 2023 року №UA205140/2023/000367/2, №UA205140/2023/000373/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОПОС-ТОРГ (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Івана Франка, будинок 44, код ЄДРПОУ 31011337) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук