Рішення

від 22.11.2023 по справі 160/22823/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 рокуСправа №160/22823/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортекс-2020" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товару № UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100110/2023/000249.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, 11.05.2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA100110/2023/000018/2. Відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно із положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2023/000249. Позивач зазначає, що жодну з підстав для коригування митної вартості задекларованих товарів не було зазначено відповідачем в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованої товарної партії у даному випадку та у електронних повідомленнях від митниці декларанту, тобто жодна з підстав для коригування не була пов`язана з недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи, а зазначена лише у гр.33 спірного рішення, то звідси слідує, що всі зазначені Київською митницею підстави для коригування митної вартості задекларованих товарів є протиправними та не могли бути покладені відповідачем в основу прийнятого рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання ухвали суду 07.10.2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час здійснення митного контролю за ЕМД №23UA100110525027U1 від 10.05.2023 року митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а також в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності. Тому, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року. Тобто, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - раніше визначена митна вартість: товар №2 - 5,53 дол.США/кг (МД від 27.03.2023 р. №UA100130/2023/701542) на ідентичних умовах поставки FOB Shanghai. У рахунку № 119 від 12.05.2023 р. який виданий на заявку про міжнародне морське перевезення, зазначені витрати такі як: винагорода експедитора у сумі 1 666,67 грн. та понаднормативне використання автотранспорту у сумі 1 998 грн., не були внесені декларантом ТОВ «Імпортекс-2020» до складових митної вартості товару чим порушено ч.10 ст.58 МК України. Таким чином, зважаючи на викладене вище, Київська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів транспортних засобів №UA100110/2023/000249, прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими та не підлягає скасуванню, що є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.

До суду 13.10.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позов, в якій вказано, що зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені ч.6 ст.54 МК України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів». Таким чином, Київською митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року не доведено наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення ТОВ «Імпортекс-2020» митної вартості товарів за першим методом за ціною контракту, оскільки всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було надано, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відзиві на позов, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.05.2023 року до Київської митниці декларантом ТОВ «Імпортекс-2020» було подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) на товар: «пофарбована тканина полотняного переплетіння, виготовлена з комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%: OXFORD 600D PU 210-215 gsm, розмір 1,5*100 м; OXFORD 150D PU 80-98 gsm, розмір 1,5*100 м; OXFORD 150D 145 gsm, розмір 1,5*100 м; OXFORD 1200D PU 350-380 gsm, розмір 1,5*50 м; OXFORD 1680D PU 500 gsm, розмір 1,5*50 м; CORDURA 1000D 400-420 gsm, розмір 1,5*50 м, виробник HEBEI LANGNING INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, країна виробництва CN». ЕМД опрацьовано та присвоєно реєстраційний номер №23UA100110525027U1.

У зазначеній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, яка становить 82583,74 Євро.

Декларантом позивача були надані відповідачу наступні документи: контракт №01-091222 від 09.12.2022 року, проформа-інвойс № 2202072L-UKR від 09.12.2022 року, коносамент № SHALEG2303202 від 16.03.2023 року, комерційний інвойс № 2202072L-UKR від 13.03.2023 року, пакувальний лист від 09.12.2022 року, експортна декларація №223120230000802411, CMR № LGІ05993MH від 04.05.2023 року, крижка МДП (TIR carnet) № YX.85486204 від 05.05.2023 року, декларація про походження товару від 09.12.2022 року, додаткова угода № 1 від 05.01.2023 року до контракту № 01-091222, специфікація № 1 до контракту № 01-091222, платіжна інструкція в іноземній валюті № 6 від 06.01.2023 року, платіжна інструкція в іноземній валюті № 4 від 03.01.2023 року, прайс-лист постачальника від 08.12.2022 року, довідка про транспортні витрати № 06880 від 09.05.2023 року, договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів № AL-2023/17 від 19.04.2023 року, договір транспортно-експедиторського обслуговування № 12/04/22-1 від 12.04.2022 року.

За результатами розгляду митної декларації № 23UA100110525027U1 від 10.05.2022 року та доданих до неї документів митним органом було відмовлено у митному оформленні зазначеного товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100110/2023/000249 від 11.05.2023 року та Відділом митного оформлення № 2 митного посту «Західний» Київської митниці винесено рішення про коригування митної вартості товару № UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року.

Згідно із рішенням про коригування митної вартості товару №UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року митну вартість визначену декларантом скориговано (збільшено) до 110251,52 Євро, виходячи з інформації, наявної у митного органу, за наступним джерелом: товар № 2 5,53 дол.США/кг МД від 27.03.2023 року № UA100130/2023/701542; за наслідками застосування другорядного методу визначення митної вартості - 2-ґ- резервного методу відповідно до положень ч.2 ст.64 МК України.

Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару № UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року, ТОВ «Імпортекс-2020» виконало вимог ч.7 ст.55 МК України, внаслідок чого здійснено оформлення декларованого товару в режимі імпорту та його випуск у вільний обіг за новою митною декларацією №23UA100110525069U8 від 11.05.2023 року.

Виходячи зі змісту рішення про коригування митної вартості товару №UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року, ТОВ «Імпортекс-2020» надані відповідачу наступні письмові пояснення та додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються (в порядку ч.8 ст.55 МК України) № 1/07 від 27.07.2023 року: договір транспортно-експедиторського обслуговування № 12/04/22-1 від 12.04.2022 року; заявка на транспортно-експедиторське обслуговування № 2 від 28.02.2023 року; акт наданих послуг № 1205/1 від 12.05.2023 року; рахунок на оплату № 119 від 12.05.2023 року; платіжна інструкція № 36 від 25.05.2023 року на суму 142 071 грн. на оплату транспортних послуг за рахунком № 119 від 12.05.2023 року: платіжна інструкція № 39 від 25.05.2023 року на суму 100000 грн. на оплату транспортних послуг за рахунком № 119 від 12.05.2023 року; довідка ТОВ «Арді Логістікс» № 06880 від 09.05.2023 року про транспортні витрати на задекларований вантаж; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 1182 від 26.07.2023 року про відповідність ціни контракту задекларованого ТОВ «Імпортекс-2020» товару ринковим цінам та поточній кон`юнктурі ринку; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-778 від 26.07.2023 року про ринкову ціну задекларованого товару; експортну декларацію (Китай) № 223120230000802411; переклад на українську мову експортної декларації № 223120230000802411, виконаний вантажовідправником та виробником товару - компанією HEBEI LANGNING INTERNATIONAL TRADE СО, LTD (КНР); контракт на поставку №HBLN2212 від 08.12.2022 року, укладений між покупцем WALMACK GROUP SPЦLKA Z OGRANICZONА ODPOWIEDZIALNOSCIA, Poland, та постачальником HEBEI LANGNING INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (КНР); пакувальний лист до інвойсу № 2202072L від 13.03.2023 року до контракту № HBLN2212 від 08.12.2022 року.

За результатами розгляду відповідачем зазначених додаткових документів та письмових пояснень, Київська митниця надала відповідь «Щодо розгляду додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості» № 7.8-1/15/8.19/14657 від 07.08.2023 року, в якій зазначила про розгляд додаткових документів, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару № UA100000/2020/000334/2 від 15.08.2020 року, оскільки декларантом не забезпечено надання об`єктивних та достовірних документів стосовно складових митної вартості та їх числових значень, не підтверджено ціну, яка сплачена або підлягає сплаті за товар, в зв`язку з чим відповідачем не скасовано оскаржуване рішення №UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару(частина шоста статті 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із частиною другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно дорозділу Хцього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із положеннями частин другої восьмої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. у справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Позивач в позові також вказав, що відповідно до п.6.1.1, 6.2. контракту № 01-091222 умови оплати товару передбачені Специфікацією, яка є невід`ємною частиною цього Договору; оплату поставленого товару покупець здійснює банківським переказом на рахунок продавця в Євро. Пунктом 7 специфікації № 1 до контракту № 01-091222 регламентовано, що покупець сплачує 20% вартості товару за специфікацією протягом 5 днів з дати отримання специфікації, виданої продавцем. Покупець оплачує решту 80% від суми товару протягом 120 днів з дати коносаменту. Одночасно п.1, 2, 4, 5 додаткової угоди № 1 від 05.01.2023 року до контракту №01-091222 встановлено, що покупець помилково оплатив на рахунок продавцем відповідно до проформи-інвойсу № 2202072L-UKR та контракту № 01-091222 суму 15130 дол.США заміст 15130 Євро, Сплачена сума надійшла на рахунок продавця в євро за курсом конвертації 1542 дол.США за 1 Євро, а саме: 15130 х 1,1542 = 13108,65 Євро та з урахуванням комісії банку на території Польщі (14,28 Євро) - 13094,37 Євро. Враховуючи вищенаведене, сторони домовились, що покупець доплачує в термін 3 банківських днів суму відповідних зобов`язань відповідно до проформи-інвойсу М2202072L-UKR від 09.12.2022 р. та контракту № 01-091222 від 09.12.2022 р., а саме: 15130 Євро - 13108,65 Євро = 2021,35 Євро. Інші умови контракту, відповідних специфікацій, проформи залишаються незмінними. З урахуванням наведених умов оплати, ТОВ «Імпортекс-2020» фактично сплатило продавцю передоплату в розмірі 20% від суми проформи-інвойсу № 2202072L-UKR від 09.12.2022 року (75650 Євро х 20%) в розмірі 15130 Євро наступними платіжними інструкціями в іноземній валюті: № 4 від 03.01.2023 року на суму 15130 доларів США та №6 від 06.01.2023 року на суму 2021,35 Євро. Залишок вартості поставленого товару в розмірі 62 591,05 Євро (77721,05 Євро за комерційним інвойсом - 15130,00 Євро передоплати) буде сплачено позивачем після настання строку оплату, передбаченого умовами контракту № 01-091222 від 09.12.2022 року. На виконання вимог ч.10 ст.58 МК України позивачем було включено до митної вартості декларованих товарів витрати із транспортування товару до митного кордону України в сумі 194937 грн. Отже, Специфікація № 1 від 09.12.2022 року р. містить вартість товару з детальним розшифруванням за кожним найменуванням тканини та на її підставі продавцем сформований комерційний інвойс № 2202072L-UKR від 13.03.2023 року на суму 77 721,05 Євро. Ціна товару, узгоджена сторонами контракту № 01-091222 від 09.12.2022 року у специфікації № 1 до вказаного контракту відповідає рівню ринкових цін на ідентичний товар (тканина), що підтверджується висновком ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 1182 від 26.07.2023 року про відповідність ціни контракту задекларованого ТОВ «Імпортекс-2020» товару ринковим цінам та поточній кон`юнктурі ринку та висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-778 від 26.07.2023 року про ринкову ціну задекларованого товару. Таким чином, визначена декларантом митна вартість товару за МД №23UA100110525027U1 від 10.05.2023 року повністю відповідає договірній вартості товару згідно з контрактом № 01-091222 та комерційним інвойсом № 2202072L-UKR від 13.03.2023 року, що свідчить про правильність визначення декларантом митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) відповідно до ст.ст.57, 58 МК України.

Так, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що «згідно CMR від 04.05.2023 №LGI05993MH перевізником товару є ФОП " ОСОБА_1 ". Згідно довідки про транспортні витрати від 09.05.2023 № 06880, яку надає ТОВ "АРДІ ЛОГІСТІКС"».

Відповідно до наданого позивачем договору транспортно-експедиторського обслуговування № 12/04/22-1 від 12.04.2022 року, укладеного між ТОВ «Імпортекс-2020» (клієнт) та ТОВ «Арді Логістікс» (експедитор), та його умови, відповідно до яких (п.2.1.1.) зафіксовано обов`язок експедитора для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок клієнта договори з транспортними організаціями, автомобільними перевізниками. Документом, що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна), зокрема, автомобільна транспортна накладна (СМR, ТТН).

В даному випадку, на виконання умов договору транспортно-експедиторського обслуговування № 12/04/22-1 від 12.04.2022 року ТОВ «Арді Логістікс», як експедитор, уклав від свого імені та за рахунок клієнта договір на автомобільне перевезення вантажу, адресованого ТОВ «Імпортекс-2020» із ФОП ОСОБА_2 , документальним підтвердженням чого є CMR № LGI05993MH від 04.05.2023 року, що повністю узгоджується із змістом договору на транспортно-експедиторське обслуговування.

Також у відзиві відповідачем зазначається, що «відповідно до умов Контракту від 09.12.2022 №01-091222 пункту 4 «Ціни та умови доставки», в наданому рахунку №2202072L-UKR, відсутня ідентифікація в межах якої зовнішньо економічної угоди здійснюється дана поставка».

Відповідно до змісту проформи-інвойсу № 2202072L-UKR від 09.12.2022 року та комерційного інвойсу № 2202072L-UKR від 13.03.2023 року ідентифіковано та зазначено номер і дату контракту, номер і дату специфікації, в межах яких сформовано такі інвойси, що свідчить про зазначення Київською митницею в оскаржуваному рішенні №UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року.

Також відповідач зазначає, що здійснення позивачем оплати за контрактом № 01- 091222 від 09.12.2022 року, укладеним між ТОВ «Імпортекс-2020» (покупець) та WALMACK GROUP SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, Poland, (постачальник), специфікація № 1, нібито «порушує статистичну звітність платіжного балансу, що контролюється з боку НБУ та не дає митному органу впевнитися у сумі, яка сплачена чи підлягає сплаті за товар».

Вказане твердження не ідентифіковано митним органом як недолік документів та не зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року. Крім того, здійснення ТОВ «Імпортекс-2020» оплати за поставлений товар здійснено відповідно до додаткової угоди №1 від 05.01.2023 року до контракту № 01-091222.

Так, додатковою угодою № 1 від 05.01.2023 року до контракту № 01-091222 встановлено:

«1. Покупець помилково оплатив на рахунок продавця згідно проформи-інвойсу №2202072L-UKR та контракту № 01-091222 суму 15130 доларів США замість 15130 Євро.

2. Сплачена сума надійшла на рахунок продавця в Євро за курсом конвертації 1,1542 доларів США за 1 Євро, а саме: 15130/1,1542 = 13108,65 Євро та з врахуванням комісії банку на території Польщі (14,28 євро) 13094,37 Євро.

3. Вищезазначене підтверджується відповідною (завіреною) банківською випискою РКО-банку.

4. Враховуючи вищенаведене, сторони домовились, що покупець доплачує в термін 3 банківських днів суму відповідних зобов`язань згідно проформи-інвойсу № 2202072L-UKR від 09.12.22 та контракту № 01-091222 від 09.12.22, а саме 15130 євро 13108,65 євро = 2021,35 євро».

Таким чином, наведеними умовами додаткової угоди № 1 ідентифіковано розмір (сума), валюта та порядок оплати й зарахування грошових коштів, що сплачуються позивачем на підставі рахунку № 2202072L-UKR від 09.12.2022 року на користь продавця, що спростовує твердження митного органу про порушення статистичного балансу та неможливість встановлення суми, що підлягає сплаті за товар.

Крім того, до митного оформлення, а також додатково разом із письмовими поясненнями ТОВ «Імпортекс-2020» було надано до Київської митниці платіжна інструкція в іноземній валюті № 4 від 03.01.2023 року на суму 15130 дол.США та платіжна інструкція в іноземній валюті № 6 від 06.01.2023 року на суму 2021,35 євро, які у сукупності з умовами додаткової угоди № 1 від 05.01.2023 року до контракту № 01-091222 чітко ідентифікують суму здійсненої позивачем оплати в розмірі 15130 євро.

У відзиві на позов відповідачем зазначається, що довідка про транспортні витрати не є належним документом, що підтверджує такі витрати; згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження про Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ №599) до документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, серед інших, відносяться: рахунок-фактура (акт виконаних робіт) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, інші відомості відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури»; відповідно до коносаменту від 16.03.2023 № SHALEG2303202 місцем відвантаження товару є порт Shanghai (Китай), місцем доставки порт Gdansk (Польща). Подальше транспортування товару в Україну здійснено за CMR від 04.05.2023 № LGI05993MH.

Так, відповідачем ігнорується зміст наданих ТОВ «Імпортекс-2020» та наявних у них документів, а саме: договір транспортно-експедиторського обслуговування № 12/04/22-1 від 12.04.2022 року; заявка на транспортно-експедиторське обслуговування № 2 від 28.02.2023 року; акт наданих послуг № 1205/1 від 12.05.2023 року; рахунок на оплату № 119 від 12.05.2023 року; платіжна інструкція № 36 від 25.05.2023 року на суму 142 071 грн. на оплату транспортних послуг за рахунком № 119 від 12.05.2023 року; платіжна інструкція №39 від 25.05.2023 року на суму 100 000 грн. на оплату транспортних послуг за рахунком №119 від 12.05.2023 року; довідка ТОВ «Арді Логістікс» № 06880 від 09.05.2023 року про транспортні витрати на задекларований вантаж.

Таким чином, позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару і транспортних витрат у її складі була надана не лише довідка транспортно-експедиторської компанії, а й всі первинні документи, що складені в процесі та на підтвердження транспортування товару до митного кордону України й витрат такого транспортування: договір на транспортно-експедиторське обслуговування, заявка на транспортно-експедиторське обслуговування, акт наданих послуг, рахунок на оплату, платіжні інструкції про оплату послуг транспортування.

Також, транспортування товару за маршрутом порт Shanghai, Китай порт Gdansk, Польща м.Київ, Україна передбачає здійснення перевезення як у міжнародному, так і у внутрішньому сполученні: міжнародне до митної території України (порт Shanghai, Китай порт Gdansk, Польща пункт перетину митного кордону України Рава-Руська); внутрішнє в межах митної території України (пункт перетину митного кордону України Рава-Руська м.Київ).

Тобто, до складу митної вартості товару були включені транспортні витрати декларанта по транспортуванню товару за маршрутом Shanghai (Chine) митний кордон України в розмірі 194937 грн., які складалися з наступних позицій (що підтверджується змістом заявки № 2 від 28.02.2023 року, акту наданих послуг № 1205/1 від 12.05.2023 року та рахунком на оплату № 119 від 12.05.2023 року): транспортні витрати за межами території України в сумі 50 000 грн.; транспортно-експедиційне обслуговування за межами території України (в тому числі перевантаження товару в автомобіль) в сумі 80 302 грн.; міжнародне морське перевезення в сумі 64 635 грн.

Позивач у відповіді на відзив на позов вказав, що одночасно декларантом не було включено до митної вартості товару винагорода експедитора в сумі 1 666,67 грн. та понаднормативне використання автотранспорту в сумі 1 998 грн., оскільки винагорода експедитора передбачала оплату послуг, що були надані на території України, та також понаднормативне використання автотранспорту мало місце на території України. Зауважив про неспроможність доводів відповідача про те, що нібито підпис директора ТОВ «Арді Логістікс» ОСОБА_3 у заявці від 28.02.2023 № 2 та акті надання послуг від 12.05.2023 року № 1205/1 не відповідає та не ідентифікується із підписом ОСОБА_3 , наявним у договорі, оскільки такі доводи є безпідставними, надуманим та спростовуються змістом договору транспортно-експедиторського обслуговування №12/04/22-1 від 12.04.2022 року, заявки на транспортно-експедиторське обслуговування № 2 від 28.02.2023 року, акту наданих послуг № 1205/1 від 12.05.2023 року та наявними у них підписами ОСОБА_3 , які є тотожними.

Згідно із п.5 ч.10 ст.58, п.2 ч.11 ст.58 МК України до митної вартості включаються тільки витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

У відзиві на позов відповідачем зазначається, що у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - раніше визначена митна вартість: товар №2 - 5,53 дол.США/кг (МД від 27.03.2023 № UA100130/2023/701542) на ідентичних умовах поставки FOB Shanghai.

Тобто митним органом лише констатується використання визнаних митних вартостей на ідентичних умовах поставки та не зазначається чи є ідентичними/подібними товари, не ідентифікується найменування, конкретизуючи ознаки товарів, комерційні умови постачання тощо за використаною митною декларацією від 27.03.2023 р. №UA100130/2023/701542.

Одночасно, п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості 2012 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, встановлено, що у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» митним органом повинно зазначатися посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідачем в графі 33 оскаржуваного рішення не було зазначено жодної з перелічених у п.2.1. Правил № 598 причин, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною контракту; не зазначено при посиланні на застосування цінових показників за митною декларацією від 27.03.2023 р. № UA100130/2023/701542 жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов; не зазначено докладної інформації та її джерел, які використані митним органом при визначенні митної вартості товару за резервним методом.

Також в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 року у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 року у справі № 804/7761/16.

Щодо обрання відповідачем методу для визначення митної вартості, суд зазначає.

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. Тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами частини 4, 5 статті 58 МК України.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесені рішення №UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів транспортних засобів № UA100110/2023/000249 відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 6206,57 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товару № UA100110/2023/000018/2 від 11.05.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100110/2023/000249, прийняту Київською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бул.В.Гавела, буд.8-А, м.Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортекс-2020" (вул.Шевченка, буд.37, м.Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 44099562) судові витрати по справі у розмірі 6206,57 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма