Рішення

від 30.11.2023 по справі 460/16997/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2023 року м. Рівне№460/16997/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання В.Дацюк; представника позивача прокурора Д.Л.Манжаюка; представника відповідача 1 не прибув; представника відповідача 2 не прибув; представника відповідача 3 не прибув; представника відповідача 4 адвоката Х.І.Янів; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах Держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Рівненської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» про визнання протиправними та скасування рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах Держави (далі позивач) до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі відповідач 1), Державної служби геології та надр України (далі відповідач 2), Рівненської обласної ради (далі відповідач 3) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» (далі відповідач 4), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати протокол №3606 від 14.07.2016 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин; визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської обласної ради №622 від 02.06.2017 «Про погодження надання надр у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр»; визнати протиправним та скасувати Спеціальний дозвіл на користування надрами від 06.03.2018 №6259, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр».

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що Сарненською окружною прокуратурою за результатами вивчення відомостей, отриманих в ході проведення СВ Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021181200000403, виявлено факти порушення вимог законодавства під час розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки обґрунтування виділення як окремого об`єкту надрокористування Північно-Клесівської ділянки Клесівського-ІІ родовища гранітів, надання погодження Рівненською обласною радою на отримання спеціального дозволу на користування надрами та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» спеціального дозволу від 06.03.2018 № 6259 на користування надрами загальною площею 20 гектара. Позивач зазначає, що протокол №3606 від 14.07.2016 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин є протиправним, оскільки орган не мав правових підстав для ухвалення такого рішення за результатами розгляду матеріалів товариства, яке отримало дозвіл без проведення процедури аукціону. Вказує, що порушення порядку видачі оскаржуваних рішень свідчать про порушення інтересів Держави у сфері дотримання встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Відзив на позовну заяву, поданий відповідачем 1, обґрунтований тим, що ДКЗ не погоджується і повністю відхиляє заявлені позовні вимоги керівника Сарненської окружної прокуратури та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки керівник Сарненської окружної прокуратури свідомо чи не свідомо вводить суд в оману, маніпулюючи поняттями, вживаними у законодавстві. В пункті 4 Положення про ДКЗ закріплено, що ДКЗ проводить попередній розгляд матеріалів пошуків і розвідки родовищ корисних копалин на будь-якій стадії їх вивчення з метою надання допомоги виконавцям робіт; визначає доцільність проведення подальших геологорозвідувальних робіт; перевіряє техніко-економічні обґрунтування розподілу запасів раніше розвіданих родовищ корисних копалин між ділянками. Пункт 9 Положення №865 містить узагальнений перелік матеріалів ГЕО, що не можуть застосовуватись одночасно, з урахуванням різних стадій геологічної вивченості родовищ корисних копалин та їх особливостей, наприклад: 1) зазначені «гірничо-геологічні умови залягання» не застосовуються для родовищ вуглеводнів, підземних вод, «системи переробки корисних копалин» застосовуються не для всіх видів корисних копалин; 2) зазначене «техніко-економічне обґрунтування кондицій» має міститись виключно у матеріалах детальної геолого-економічної оцінки (тобто ГЕО-1). Відповідно до Класифікації № 432 детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) здійснюється на основі розвіданих запасів корисних копалин і включає техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) постійних кондицій для їх підрахунку. А відповідно до пункту 11 Положення №865 показники (параметри) постійних кондицій обґрунтовуються матеріалами детальної геолого-економічної оцінки доцільності інвестування робіт з проектування і будівництва гірничодобувного підприємства та затверджуються ДКЗ; 3) «прогнозна економічна оцінка сумарного ефекту…» взагалі є фактично складовою матеріалів техніко-економічного обґрунтування кондицій, що передбачено Положенням про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах; 4) стосовно посилання на «документи, що засвідчують право на користування надрами», то статтею 19 Кодексу України про надра (у редакції на момент розгляду колегією ДКЗ матеріалів ГЕО) визначено, що «право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу». Зауважує, що відповідно до пункту 28 Положення №865 надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. Відтак, із зазначеної норми вбачається, що у переліку матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин мають бути документи, що засвідчують право на користування надрами, однак не визначено, що це виключно спеціальний дозвіл на користування надрами. Поняття «користувач надр» вживається у статті 13 Кодексу України про надра саме в розумінні користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об`єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об`єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об`єднання несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції». Реєстрація РДГВН проводиться не лише на підставі діючого спеціального дозволу. Відтак, реєстрація за формою 3-гр (перелік РДГВН) підтверджує статус виконавця РДГВН як користувача надр, у значенні статті 13 Кодексу України про надра (пунктом 1.2. Порядку № 263 передбачено, що виконавцями РДГВН вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра). Таким чином, наявність реєстрації робіт Держгеонадра, визначення виконавця РДГВН користувачем надр надає право ТОВ «Соснівський гранкар`єр» проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр та подати до ДКЗ їх результати (належним чином оформлені матеріалів ГЕО-2) для проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, а ДКЗ не мала підстав для відмови у прийнятті до розгляду матеріалів Звіту і проведенні державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Відзив на позовну заяву, поданий відповідачем 2, обґрунтований тим, що відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку №615, без проведення аукціону дозвіл надається у разі: видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу. При цьому, зазначена апробація запасів корисних копалин на підставі Протоколу №3606 стала результатом державної експертизи матеріалів геолого-економічної переоцінки запасів. Законодавство про надрокористування не наділяє Держгеонадра повноваженнями щодо перевірки складу матеріалів ГЕО на відповідність вимогам пункту 9 Порядку №865, оскільки на розгляд в Держгеонадра потрапляє саме протокол про апробацію запасів корисних копалин. Особа може отримати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону, якщо для цієї особи апробовано запаси корисних копалин в ДКЗ України; у свою чергу, затвердження запасів є наступною обов`язковою умовою, яка повинна бути виконана надрокористувачем. У ДКЗ України та Держгеонадра не було підстав вимагати від ТОВ «Соснівський гранкар`єр» документи щодо затвердження запасів гранітів. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Відзив на позовну заяву, поданий відповідачем 3, обґрунтований тим, що оскаржуване рішення Рівненської обласної ради розглядалося та приймалося в порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Проєкт рішення розглядався на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань місцевого самоврядування, розвитку територій та європейської інтеграції, з питань будівництва та розвитку інфраструктури, з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села та з питань гуманітарної політики. У подальшому на пленарному засіданні обласної ради більшістю голосів від загального складу ради було прийнято рішення 02.06.2017 №622 «Про погодження надання надр у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» з метою видобування гранітів Північно-Клесівської ділянки Клесівського-ІІ родовища, що знаходиться в Сарненському районі Рівненської області». Згідно зі статтею 9-1 Кодексу України про надра, до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить, зокрема погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Згідно з пунктом 2 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком. Пунктом 9 згаданого Порядку передбачено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Таким чином, приймаючи рішення від 02.06.2017 №622, обласна рада могла лише погодити або відмовити у погодженні надання надр у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» на підставі документів, які надійшли до обласної ради від Державної служби геології та надр України. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 не передбачає надання оцінки обласною радою документам, які надходять до неї від Державної служби геології та надр України. З огляду на те, що обласна рада не є тим органом, який видає спеціальний дозвіл на користування надрами, відповідач 3 зазначає, що рішення обласної ради прийнято правомірно з урахуванням норм Кодексу України про надра та постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Відзив на позовну заяву, поданий відповідачем 4, обґрунтований тим, що 02.12.2015 між ТОВ «Соснівський гранкар`єр» та ТОВ «Укргеоінвест Консалтинг» укладений Договір про надання консалтингових та юридичних послуг. На виконання договору здійснено Звіт «Геолого-економічне обґрунтування виділення ділянки «Північно-Клесівської» родовита гранітів «Клесівського-II» в Сарненському районі Рівненської області. 24.02.2016 між Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України (надалі - ДНВП «Геоінформ України») та ТОВ «Соснівський гранкар`єр» (Замовник) укладено Договір №612п про опрацювання фондових геологічних матеріалів відповідно до заяви надрокористувача на купівлю-продаж права на користування геологічною інформацією та виготовлення копій геологічних матеріалів. 29.04.2016 між Держгеонадра України (Продавець) та ТОВ «Соснівський гранкар`єр» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією. В подальшому, також в 2016 році, з метою підрахунку та оптимізації запасів ділянки «Клесівське-II» та отримання нових техніко-економічних показників розробки ділянки родовища граніту, - ТОВ «Соснівський гранкар`єр» та ТОВ «Укргеоінвест Консалтинг» погоджено та затверджено Техніко-економічне завдання для ТОВ «Укргеоінвест Консалтинг» з виділення і геолого- економічної оцінки запасів гранітів Північно-Клесівської ділянки «Клесівського-ІІ» родовища гранітів в Сарненському районі Рівненської області. В подальшому, Державною комісією України по запасах корисних копалин розглянуто матеріали геолого-економічної оцінки обґрунтування виділення як окремого об`єкту надрокористування Північно-Клесівської ділянки «Клесівського-ІІ» родовища гранітів в Сарненському районі Рівненської області, поданих на розгляд ТОВ «Соснівський гранкар`єр». Розгляд матеріалів оформлений 14.07.2016 Протоколом №3606 засідання колегії ДКЗ України відповідно до якого, серед іншого, здійснено поділ «Клесівського-ІІ» родовища гранітів, виділивши на його площі ділянку як окремий об`єкт надрокористування, а також апробовано станом на 01.05.2016 балансові запаси гранітів загальнодержавного значення Північно-Клесівської ділянки «Клесівського-ІІ» родовища. Рівненською обласною радою при розгляді матеріалів Держгеонадра України за №8265/13/12-17 від 10.04.2017, в тому числі протоколу №3606, прийнято рішення від 02.06.2017 №622 «Про погодження надання надр у користування ТОВ «Соснівський гранкар`єр» з метою видобування гранітів Північно-Клесівської ділянки «Клесівського-II» родовища, що знаходиться в Сарненському районі Рівненської області». 18.10.2017 ТОВ «Соснівський гранкар`єр» звернулось до Державної служби геології та надр Україниі з Заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами. Наказом Держгеонадр від 12.12.2017 №548 ТОВ «Соснівський гранкар`єр» було надано спеціальний дозвіл на користування надрами №6259 від 06.03.2018 з метою видобування гранітів строком на 20 років. Відповідач 4 вказує, що згідно з пунктом 2 Порядку №615, дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених п. 8 цього Порядку. Згідно п. 4 Порядку №615, дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів. Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 (в редакції, що діяв па момент видачі спецдозволу) без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу. Отте вказана норма передбачає дві самостійні підстави надання дозволу без проведення аукціону. ТОВ «Соснівський гранкар`єр» скористалося при отриманні дозволу законною спеціальною процедурою товариство за власні кошти здійснило геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджений ДКЗ, та подало документи на отримання спеціального дозволу. Виконавцю РДГВН на час звернення до Держгеонадр із заявою про реєстрацію РДГВН не потрібно було мути відповідний спеціальний дозвіл, оскільки висновок про доцільність розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища на окремі об`єкти надрокористування, як окрема підстава, визначена підпунктом 1.4 Порядку №263, надавала можливість державної реєстрації РДГВН без наявності спеціального дозволу. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 21.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 29.08.2023.

Ухвалою суду від 29.08.2023 заяви Державної комісії України по запасах корисних копалин, Рівненської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» про залишення позову без розгляду залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 29.08.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 08.09.2023.

Ухвалою суду від 08.09.2023 клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» про залишення позовної заяви без розгляду залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 08.09.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 28.09.2023.

Ухвалою суду від 28.09.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене на 24.10.2023.

Ухвалою суду від 24.10.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у задоволенні клопотання відповідача 4 про залишення позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою суду від 24.10.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 30.11.2023.

У судове засідання 30.11.2023 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 4, який брав участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Відповідач 1, відповідач 2 та відповідач 3, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули та не повідомили суд про причини неявки.

Ухвалю суду від 30.11.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вирішено продовжити розгляд справи за відсутності уповноважених представників відповідачів 1, 2 та 3, оскільки підстави для відкладення розгляду справи у порядку статей 205, 223 КАС України були відсутні.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у відкритому судовому засіданні 30.11.2023 у порядку статей 243, 250 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» та ТОВ «Укргеоінвест Консалтинг» укладений Договір про надання консалтингових та юридичних послуг від 02.12.2015 (а.с. 2 том 2).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» та ДНВП «Державний інформаційний геологічний фонд України» укладений Договір №612п від 24.02.2016 про опрацювання фондових геологічних матеріалів відповідно до заяви надрокористувача на купівлю-продаж права на користування геологічною інформацією та виготовлення копій геологічних матеріалів.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» та Держгеонадра України укладений Договір від 29.04.2016 №61/11 купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» звернулося до Держгеонадра України із заявою від 19.05.2016 про проведення державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр.

Держгеонадра України листом від 19.05.2016 повідомило товариство про державну реєстрацію поданих документів про РДГВН.

Державною комісією України по запасах корисних копалин розглянуто матеріали геолого-економічної оцінки обґрунтування виділення як окремого об`єкта надрокористування Північно-Клесівської ділянки «Клесівського-II» родовища гранітів в Сарненському районі Рівненської області, поданих відповідачем 4.

Протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин №3606 від 14.07.2016 (далі Протокол №3606) постановлено:

3.1. Здійснити поділ Клесівського-ІІ родовища гранітів, виділивши на його площі Північно-Клесівську ділянку як окремий об`єкт надрокористування;

3.2. Установити такі параметри постійних кондицій для підрахунку балансових запасів гранітів Північно-Клесівської ділянки Клесівського-ІІ родовища:

3.2.1. До корисної копалини віднести кристалічні породи осницького комплексу нижнього протерозою.

3.2.2. У контур підрахунку запасів включити кристалічні породи, якість яких у пробі відповідає вимогам ГОСТ 23845-86 «Породы горные скальные для производства щебня для строительных работ. Технические требования и методы испытаний».

3.2.3. Максимальна сумарна питома активність природних радіонуклідів у пробі - 370Бк/кг.

3.2.4. Підрахунок запасів виконати в контурі кар`єру, що обґрунтований ГЕО постійних кондицій, до горизонту з абсолютною відміткою +105 м.

3.3. Внести зміни в підрахунок запасів: перерахувати площі всіх блоків.

3.4. Апробувати за станом на 01.05.2016 р. балансові запаси гранітів загальнодержавного значення Північно-Клесівської ділянки Клесівського-ІІ родовища, придатних для виробництва щебеню будівельного марок 1200-1400 за міцністю і F-100 за морозостійкістю відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-75-98. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови", у контурах і цифрах за перерахунком згідно з пунктом 3.2 цієї постанови, в кількості 5818 тис. м - клас під кодом 121, за категорією С1.

3.5. Віднести Північно-Клесівську ділянку Клесівського-ІІ родовища за складністю геологічної будови до групи родовищ (об`єктів) простої геологічної будови (1 група) відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр.

3.6. Відзначити, що відсіви від дроблення гранітів відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-210:2010 "Пісок із відсівів дроблення вивержених гірських порід для будівельних робіт. Технічні умови" та придатні для упорядкування і планування територій.

3.7. Відзначити наявність у контурі розвіданих запасів розкривних порід у кількості 187 тис. м3, у т. ч. ґрунтово-рослинного шару - 4 тис. м3, придатних для рекультивації кар`єру.

3.8. Визнати Північно-Клесівську ділянку Клесівського-ІІ родовища гранітів підготовленою до подальшої промислової експлуатації як окремий об`єкт надрокористування.

3.9. Внести такі зміни у протокол УкрТКЗ від 30.12.1976 №3787: вилучити із загального обсягу затверджених запасів Клесівського-ІІ родовища запаси Північно-Клесівської ділянки, апробовані згідно з пунктом 3.4 цього протоколу, відповідно до їх категорії як такі, що вилучені з цього родовища як окремий об`єкт надрокористування Північно-Клесівська ділянка Клесівського-II родовища.

3.10. Визнати цей протокол доповненням до протоколу УкрТКЗ від 30.12.1976 №3787.

3.11. Рекомендувати користувачу надр: протягом 5 років опрацювати та подати на державну експертизу до ДКЗ матеріли детальної геолого-економічної оцінки гранітів Північно-Клесівської ділянки, що апробовані пунктом 3.4 цього протоколу.

3.12. Цей протокол підлягає розгляду й уведенню і дію Державною службою геології та надр України (а.с. 28 том 1).

Протоколом від 02.12.2016 затверджено результати засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування, яким погоджено рекомендувати надання відповідачу 4 спеціального дозволу на користування надрами.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №517 від 15.12.2016 надано погодження на надання відповідачу 4 спеціального дозволу на користування надрами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» звернулося до Державної служби геології та надр України із Заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Рівненською обласною радою прийняте рішення «Про погодження надання надр у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» з метою видобування гранітів Північно-Клесівської ділянки Клесівського-II родовища, що знаходяться в Сарненському районі Рівненської області» від 02.06.2017 №622 (далі Рішення №622), яким погоджено надання надр у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» з метою видобування гранітів Північно-Клесівської ділянки Клесівського-II родовища, що знаходяться в Сарненському районі Рівненської області (а.с. 17 том 1).

Рішення №622 прийняте на підставі подання Державної служби геології та надр України від 10.04.2017 №8265/13/12-17 та матеріалів Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр».

Державною службою геології та надр України виданий відповідачу 4 Спеціальний дозвіл на користування надрами від 06.03.2018 №6259 (далі Дозвіл №6259) (а.с. 50 том 1).

Сарненськоюокружною прокуратурою за результатами вивчення відомостей, отриманих в ході проведення СВ Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021181200000403, виявлено факти порушення вимог законодавства під час розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки обґрунтування виділення як окремого об`єкту надрокористування Північно-Клесівської ділянки Клесівського-ІІ родовища гранітів, надання погодження Рівненською обласною радою на отримання спеціального дозволу на користування надрами та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» спеціального дозволу від 06.03.2018 № 6259 на користування надрами загальною площею 20 гектара.

Сарненська окружна прокуратура звернулася до Рівненської обласної ради з листом від 16.03.2023 про надання рішень органу місцевого самоврядування та усіх документів, що стосувалися таких рішень: №622 від 02.06.2017 та №1062 від 27.07.2018 (а.с. 14 том 1).

Листом від 04.04.2023 Рівненська обласна рада надала Сарненській окружній прокуратурі запитувані документи (а.с. 16 том 1).

Прокурором у кримінальному провадженні прокурором Сарненської окружної прокуратури надано Дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування від 08.06.2023, яким надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні в обсязі, необхідному для вжиття заходів цивільно-правового характеру на захист інтересів Держави (а.с. 79 том 1).

Прокурор звернувся із позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Рівненської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» про визнання протиправними та скасування рішень, вважаючи, що протиправними рішеннями цих органів були порушені інтереси Держави у сфері дотримання встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.Протиправність рішень органів та порушення процедур їх прийняття, на думку прокурора, призвели до надання відповідачу 4 спеціального дозволу на користування надрами, без проведення аукціону.

Вирішуючи спір по суті, суд констатує наявність національного законодавства, що регулює спірні відносини:

Кодекс України про надра від27.07.1994№132/94-ВР (далі Кодекс України про надра);

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі Порядок №615);

Положення про Порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України 22 грудня 1994 року №865 (далі Порядок №865);

Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженийнаказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року №263 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2013 року за № 1157/23689) (далі Порядок №263).

ЗавданнямКодексу України про надрає регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно достатті 3 КодексуУкраїни про надра(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), гірничі відносини в Україні регулюютьсяКонституцією України,Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»,цим Кодексомта іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування (частина перша статті 4 КодексуУкраїни про надра).

У відповідності дочастини першоїстатті 13 КодексуУкраїни про надракористувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За правилами статті 14 КодексуУкраїни про надра, надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

Частиною другоюстатті 16 КодексуУкраїни про надра- передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Частиною третьою статті 24 КодексуУкраїни про надра визначено, що права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою.

Предметом спору у цій справі є, зокрема, прийняття Протоколу №3606 від 14.07.2016, на підставі якого прийнято, зокрема, рішення Рівненської обласної ради №622, яким погоджено надання надр у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» з метою видобування гранітів Північно-Клесівської ділянки Клесівського-II родовища, що знаходяться в Сарненському районі Рівненської області.

Позивач вказує, що оскаржуваний Протокол №3606 та відповідне рішення Рівненської обласної ради №622 є протиправними, оскільки ТОВ «Соснівський гранкар`єр» станом на момент розгляду поданих матеріалів не володіло спеціальним дозволом на користування надрами.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок №615(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 3, 5 Порядку №615 передбачається, що на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Дозволи надаються на такі види користування надрами:

геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин;

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ);

геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ);

будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

За приписамипункту 2 Порядку №615дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажута без проведення аукціоніву випадках, передбаченихпунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Також,абзацом першим пункту 4 Порядку №615визначено, щодозвіл на видобування корисних копалин(промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Відповідно допідпункту 1 пункту 8 Порядку №615 (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), без проведення аукціону дозвіл надається у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу;

2) розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування;

3) геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

Інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, орган з питань надання дозволу або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень (далі - орган з питань надання дозволу) розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу у газеті "Урядовий кур`єр" та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу.

У разі надходження до органу з питань надання дозволу в установлений строк заяв разом із зазначеними удодатку 1документами щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр від кількох претендентів дозвіл надається на умовах аукціону;

4) геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету;

6) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування питних підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу;

7) геологічного вивчення та видобування природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру;

9) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

10) створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження;

11) експлуатації підземних споруд, пов`язаної із запобіганням підтопленню навколишнього середовища внаслідок закриття шахт;

13) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб`єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов`язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава;

15) виконання угод про розподіл продукції.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними удодатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Заява реєструється організатором аукціону в журналі обліку з присвоєнням їй номера і зазначенням дати і часу подання. Підтвердженням реєстрації є відмітка організатора, що проставляється на копії заяви та повертається заявнику, або відмітка на описі вкладення у цінний лист про прийняття заяви на відправлення поштовим зв`язком.

Інформація про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Дозвіл без проведення аукціону не може бути надано особі, що не виконує програми робіт на ділянках надр, на користування якими їй вже надано дозвіл, або щодо якої виявлені порушення правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовані в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування до моменту їх усунення.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

Органом з питань надання дозволу надсилається запит правоохоронним органам та суб`єктам фінансового моніторингу про розгляд документів заявника для виявлення суб`єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.

У разі ненадання правоохоронними органами та суб`єктами фінансового моніторингу відповіді на запит протягом 30-денного строку вважається, що за результатами розгляду документів заявника не виявлено суб`єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.

Крім того, органом з питань надання дозволу надсилається запит органам ДФС щодо перевірки факту наявності у заявника боргу із сплати податків та загальнообов`язкових платежів станом на останній звітний період.

У разі ненадання органами ДФС відповіді на запит протягом 30-денного строку вважається, що факту наявності у заявника боргу із сплати загальнодержавних податків та зборів станом на останній звітний період не виявлено.

Надання дозволів у випадках, передбаченихпідпунктами 1-14цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

У випадку, передбаченому підпунктом 15 цього пункту, дозволи надаються за поданням Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції.

За змістомпункту 9 Порядку№615 надання спеціальних дозволів на користування надрами (абзаци другий, четвертий цього пункту) надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується, зокрема, з відповідними обласними радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також з Мінприроди - на всі види користування надрами.

Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому ітретьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено.

Отже, враховуючи положення абзацу першого пункту 4 Порядку №615, суд зазначає, що процедура отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин неможлива без попереднього проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку.

Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає Положення №865.

За змістом пункту 4 вищевказаного Положення державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться ДКЗ.

У абзаці першому пункту 7 Положення №865 визначено, що Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали згеологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасівта техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Абзацами першим, шостим пункту 9 Положення №865 встановлено, що матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити, окрім іншого,документи, що засвідчують право на користування надрами, а у пункті 16 цього ж положення закріплено правило, за якимматеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються ДКЗ (пункт 10 Положення №865).

Наказом ДКЗ від 21.07.2015 №293 затверджено Методичні рекомендації щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин (далі - Методичні рекомендації №293), згідно з підпунктом 13.3 пункту 13 яких матеріали геолого-економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ України користувачами надр, щомають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

У разі коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику, про що вказано у пункті 24 Положення №865.

Згідно ж з приписами абзацу другого пункту 23 та пункту 28 Положення №865 рішення ДКЗ, що приймаються на пленарних засіданнях і оформляються протоколами, спрямовуються на реалізацію єдиної науково-технічної політики щодо проведення геолого-економічної оцінки, державного обліку і забезпечення повноти використання запасів родовищ корисних копалин, визначення ступеня їх підготовленості до промислового освоєння відповідно до законодавства.

Таким чином, чинними на момент виникнення спірних правовідносин законодавчими приписами, чітко врегульовано процедуру надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування, в тому числі, без проведення аукціону у передбачених Кабінетом Міністрів України випадках, а також унормовано усі стадії такого процесу, включаючи питання, пов`язані з погодженням поданих до Держгеонадр документів для отримання вказаного дозволу.

Судзвертає увагу, щопроведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин є одним з етапів у процедурі надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування.

При цьому, матеріали геолого-економічної оцінки можуть бути затверджені ДКЗ лише у разі, якщо останні подані користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Вказане спростовує доводи відповідачів про те, що надання Спеціального дозволу №6259 від 06.03.2018 без проведення аукціону може відбуватися на підставі матеріалів геолого-економічної оцінки.

Протоколом №3606 здійснено поділ Клесівського-ІІ родовища гранітів, виділивши на його площі Північно-Клесівську ділянку як окремий об`єкт надрокористування; установлено параметри постійних кондицій для підрахунку балансових запасів гранітів Північно-Клесівської ділянки Клесівського-ІІ родовища: до корисної копалини віднесено кристалічні породи осницького комплексу нижнього протерозою.

Пунктом 3.11. Протоколу №3606 рекомендовано користувачу надр: протягом 5 років опрацювати та подати на державну експертизу до ДКЗ матеріли детальної геолого-економічної оцінки гранітів Північно-Клесівської ділянки, що апробовані пунктом 3.4 цього протоколу.

Отже, у відповідності до вимог Положення №865 та Методичних рекомендацій №293, матеріали геолого-економічної оцінки родовища повинні були подаватись до ДКЗ користувачем надр або уповноваженою ним особою й повинні були містити, окрім іншого, документи, що засвідчують право на користування надрами (спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин).

У разі недотримання таких вимог щодо складу і змісту зазначених матеріалів пункт 24 Положення №865 імперативно встановлює для ДКЗ обов`язок повернути такі матеріали замовнику і утриматися від оцінки запасів корисних копалин.

З матеріалів справи слідує, та не заперечується сторонами, що на момент подання документів до ДКЗ,товариство (відповідач 4) не володіло відповідним спеціальним дозволом на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Відповідачі вказують, що ТОВ «Соснівський гранкар`єр» мав статус користувача надр РДГВН.

Суд відхиляє такі доводи та зазначає таке.

Відповідно до Порядку №263, державна реєстрація робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (РДГВН) - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Статтею 39 Кодексу України про надрапередбачено, що роботи і дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов`язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

За приписами пунктів 1.2, 1.4, 1.5 Порядку №263дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Пунктом 1.4 Порядку№263 визначено, що державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі:

діючого спеціального дозволу на користування надрами;

затвердженого в установленому порядку пооб`єктного плану виконавця РДГВН;

висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку.

Згідно зпунктом 1.7 Порядку№263 для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються такі документи: перелік РДГВН; копія документа, на основі якого проводяться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб`єктний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо); ситуаційний план або картограма з контурами площ чи району проведення РДГВН (залежно від виду робіт та площі їх проведення).

Оскільки Порядком №263 передбачено можливість державної реєстрації РДГВН на підставі одного з документів, зазначених у переліку пункту 1.4. Порядку №263, суд доходить висновку, що зареєстрована за ТОВ «Соснівський гранкар`єр» РДГВН не може свідчити про наявність у ТОВ «Соснівський гранкар`єр» статусу користувача надр.

Геологічне вивчення, як вид надрокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами, слід відрізняти від робіт та досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, які зареєстровані у Держгеонадрах України у відповідності до Порядку №263.

Державна реєстрація РДГВН є одним із етапів отримання в майбутньому спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища.

Державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі, зокрема, висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку.

Для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються документи, передбачені пунктом 1.7 наказу №263.

У разі невідповідності поданих документів вимогам пункту 1.7 розділу І цього Порядку у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено.

Тому ДКЗ була зобов`язана повернути ТОВ «Соснівський гранкар`єр» матеріали, оскільки ТОВ «Соснівський гранкар`єр» не було користувачем надр, однак ДКЗ прийняла ці документи до розгляду й прийняла рішення, оформлене оскаржуваним Протоколом №3606, яке не відповідає вимогам законодавства.

Отже ДКЗ незаконно розглянуто матеріали, подані ТОВ «Соснівський гранкар`єр», і протиправно прийнято рішення, оформлене Протоколом №3606, який підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення Рівненської обласної ради №622 від 02.06.2017 «Про погодження надання надр у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр», суд зазначає таке.

Згідно ізстаттями2,4,10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі Закон №280/97-ВР)обласні ради, це орган місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ міст у межах повноважень , визначенихКонституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільським, селищним, міським радам. Їх діяльність базується на принципах: народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, тощо.

Застаттею 33 ЗаконуУкраїни280/97-ВР до повноважень обласної ради у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належить, у тому числі, погодження клопотань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно ізпунктом 22 частини першоїстатті 43 Закону280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються відповідно дозаконупитання про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу.

Отже, словосполучення «відповідно дозакону»передбачають прийняття рішення з урахуванням вимог законодавства.

Відповідно достатті 56 Кодексу України про надраосновними вимогами в галузі охорони надр є, у томі числі додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

За таких обставин, а також з урахуванням встановленої протиправності Протоколу №3606, рішення Рівненської обласної ради №622 від 02.06.2017, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, Спеціальний дозвіл №6259 від 06.03.2018 був виданий відповідачу 4 на підставі протиправних рішень та з порушенням процедури їх прийняття, а тому такий документ також підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу на те, що відповідно достатті 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання, зокрема надр без проведення аукціону, є особливо суворими та, як виняток, застосовується до суб`єкта, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування для отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр, як національного багатства.

«Інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Поняття «інтереси держави» охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» (Role of the public prosecutors office in a democratic society governed by the rule of law) від 27.05.2003, при наділенні органів прокуратури функціями, які не належать до сфери кримінального права, важливо забезпечити, щоб будь-які повноваження прокурора стосовно спільного захисту прав людини не приводили до яких-небудь конфліктів інтересів і не порушували права осіб, які домагаються захисту своїх прав з боку держави; ефективний розподіл повноважень між різними органами влади в державі може бути дотриманий у випадку надання прокуратурі додаткових функцій при повній її незалежності.

У пункті 29 Висновку №3 (2008) Консультативної ради європейських прокурорів «Про роль прокуратури поза межами сфери кримінального права»(The role of prosecution services outside the criminal law field) від 21.10.2008 зазначається, що діяльність прокурорських служб за межами кримінального права визначається, насамперед, потребою суспільства у належному захисті прав людини та державних інтересів; не існує загальних міжнародних правових норм та правил стосовно завдань, функцій та організації прокурорської служби за межами сфери кримінального права, оскільки держава має суверенне право визначати свої інституційні та правові процедури реалізації її функцій із захисту прав людини та державних інтересів.

Пунктами 30-31 Висновку №3 (2008) визначено, що не існує єдиних міжнародно-правових норм і правил щодо завдань, функцій і організація прокуратури поза кримінально-правовою сферою. Водночас у всіх правових системах прокуратура відіграє важливу роль у захисті прав людини, у захисті законності та верховенства права, у зміцненні громадянського суспільства. Така різноманітність функцій органів прокуратури поза сферою кримінального права є результатом національної правової та історичної традиції. Це суверенне право держави визначати його інституційно-правові процедури реалізації своїх функцій щодо захисту прав людини і суспільних інтересів, дотримуючись принципу верховенства права та міжнародних зобов`язання.

У пункті 2 Рекомендацій CM/Rec (2012)11 Ради Європи «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції» (Оn the role of public prosecutors outside the criminal justice system) від 19.09.2012 рекомендовано державам-учасницям, при наявності у служби публічного обвинувачення повноважень поза системою кримінальної юстиції, вжити всіх необхідних і відповідних заходів для забезпечення того, щоб ця роль виконувалась з особливою увагою до захисту прав людини та основоположних свобод і в повній відповідності з принципом верховенства права, зокрема, щодо права на справедливий судовий розгляд.

Пунктом 23 Рекомендацій CM/Rec (2012)11 також передбачено, що якщо прокурори виконують наглядову роль по відношенню до національного, регіонального та місцевого органу влади, а також щодо інших юридичних осіб, з метою забезпечення їх належного функціонування відповідно до закону, вони повинні здійснювати свої повноваження незалежно, прозоро та в повному обсязі відповідно до верховенства права.

Позиція європейських інституцій полягає у тому, що участь прокурора у судовому провадженні поза межами кримінального процесу допускається у виключних випадках, зокрема, з метою реалізації повноважень прокурора щодо захисту прав та основоположних свобод людини та громадянина, особливо у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості осіб, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (зокрема, інтереси громади).

У справі, що розглядається, прокурор звернувся із позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Рівненської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» про визнання протиправними та скасування рішень, вважаючи, що протиправними рішеннями цих органів були порушені інтереси Держави у сфері дотримання встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Дотримання встановленого порядку користування надрами становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України надра є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень - обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Обсяг наявних у матеріалах справи доказів та установлених судом обставин цілком достатній для висновку про протиправність оскаржуваних рішень.

Установлені під час розгляду справи по суті обставини та наявні у матеріалах справи докази свідчать про порушення інтересів Держави у сфері дотримання встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Керівника Сарненської окружної прокуратури (вулиця Демократична, 32, місто Сарни, Рівненська область, 34500; код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах Держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин (вулиця Кутузова, 18/7, місто Київ, 01133; код ЄДРПОУ 01432865), Державної служби геології та надр України (вулиця Антона Цедіка, 16, місто Київ, 03057), Рівненської обласної ради (майдан Просвіти, 1, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21085816) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» (вулиця Залізнична, 63, селище міського типу Клесів, Рівненська область, 34550; код ЄДРПОУ 40112579) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин №3606 від 14.07.2016.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцятої сесії Рівненської обласної ради VІІ скликання №622 від 02.06.2017 «Про погодження надання надр у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр» з метою видобування гранітів Північно-Клесівської ділянки Клесівського-ІІ родовища, що знаходиться в Сарненському районі Рівненської області».

Скасувати Спеціальний дозвіл на користування надрами від 06.03.2018 №6259, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар`єр».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 08 грудня 2023 року

Суддя К.М. Недашківська